Справа №295/4855/25
1-кс/295/2224/25
10.04.2025 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчої СВ Житомирського РУП № 1 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в кримінальному провадженні № 12024060400002585 від 15.08.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 209 КК України, -
Слідча звернулася до суду з указаним клопотанням, посилаючись на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що 15.08.2024 року на адресу Житомирського РУП надійшла інформація про те що у невстановлена досудовим розслідуванням особа займається збутом наркотичних речовин на території м. Житомира. 08.04.2025 в період часу з 10 год. 28 хв. до 11 год. 45 хв. на підставі ухвали слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира, було проведено обшук в приміщенні кав'ярні « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та підсобних приміщеннях, яким користується гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 . У ході проведення обшуку було виявлено та у подальшому вилучено до Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області, наступне майно: грошові кошти, номіналом 50 грн - 6 купюр, номіналом 20 грн - 14 купюр, номіналом 10 грн - 3 монети, номіналом 5 грн - 2 монети, номіналом 1 грн - 1 монета; видаткові накладні 3 шт; документи на ФОП; кавомашина «Fiorengato»; роутер; гриль «Tefal»; кавовий апарат «Taich»; монітор сенсорний; відеокамера з флеш носієм «UKC».15.08.2024 вказана подія внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024060400002585 та розпочате досудове розслідування за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 209 КК України.
З метою забезпечення збереження речових доказів, запобігання можливості приховування, псування, їх знищення слідча просить накласти арешт на грошові кошти, номіналом 50 грн - 6 купюр, номіналом 20 грн - 14 купюр, номіналом 10 грн - 3 монети, номіналом 5 грн - 2 монети, номіналом 1 грн - 1 монета; видаткові накладні 3 шт; документи на ФОП; кавомашина «Fiorengato»; роутер; гриль «Tefal»; кавовий апарат «Taich»; монітор сенсорний; відеокамера з флеш носієм «UKC», що належать ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та тимчасово позбавити власника і третіх осіб права відчуження, розпорядження та користування цим майном.
У судове засідання слідча не з'явилася, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлялася належним чином, надала до суду письмову заяву про розгляд клопотання за її відсутності.
Слідчий суддя, дослідивши письмові матеріали клопотання, дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Частиною 1 ст. 171 КПК України передбачено, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Як убачається з витягу з кримінального провадження № 12024060400002585 від 15.08.2024, Житомирським РУП № 1 ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування за ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 209 КК України.
Висновок органу досудового розслідування щодо відповідності майна тим чи іншим ознакам ст. 98 КПК України може бути зроблений лише в тексті постанови, яка має відповідати вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України, зокрема, містити мотиви прийнятого рішення.
Відсутність постанови про визнання майна речовим доказом, як окремого процесуального документа, який фіксує висновок слідчого про набуття майном статусу речового доказу та мотиви, з яких він дійшов такої думки, позбавляє слідчого суддю можливості провести аналіз та зробити висновок про відповідність цього майна положенням ст. 98 КПК України та наявність чи відсутність підстав для арешту майна саме з метою його збереження як речового доказу, оскільки слідчий суддя не наділений правом самостійного визначення підстав, передбачених ст. 98 КПК України, та має здійснювати контроль правильності прийнятого слідчим рішення.
Наведені слідчою в клопотанні про арешт майна мотиви, в зв'язку з якими зазначене майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, не є достатніми для висновку, що це майно є речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Слідчий, дізнавач, прокурор, який вважає за потрібне звернутися до слідчого судді з клопотанням про арешт майна з метою забезпечити збереження його як речового доказу, першочергово мав би визнати майно, на яке він просить накласти арешт, речовим доказом у кримінальному провадженні шляхом винесення про це постанови, в якій зазначити підстави для визнання майна речовим доказом з огляду на положення ст. 98 КПК України. Однак таких дій вчинено не було, зважаючи на відсутність у доданих до клопотання матеріалах постанови слідчої про визнання майна, на яке вона просить накласти арешт, речовими доказами.
При цьому слідчим не доведено існування сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що вказані в клопотанні речі, на які слідчий за погодженням із прокурором просить накласти арешт, можуть бути використані в якості доказів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 209 КК України, в кримінальному провадженні № 12024060400002585, що є необхідною та обов'язковою умовою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 170 КПК України.
Окрім того, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя враховує розумність та співрозмірність обмеження права власності (користування) завданням кримінального провадження та негативні наслідки такого арешту майна для власника (користувача) майна.
За наведених обставин клопотання не ґрунтується на положеннях закону, через що слідчий суддя не знаходить підстав для його задоволення.
Відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Керуючись ст. ст. 2, 98, 170-173 КПК України, -
У задоволенні клопотання слідчої СВ Житомирського РУП № 1 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в кримінальному провадженні № 12024060400002585 від 15.08.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 209 КК України, відмовити.
Повернути ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 грошові кошти, номіналом 50 грн - 6 купюр, номіналом 20 грн - 14 купюр, номіналом 10 грн - 3 монети, номіналом 5 грн - 2 монети, номіналом 1 грн - 1 монета; видаткові накладні 3 шт; документи на ФОП; кавомашина «Fiorengato»; роутер; гриль «Tefal»; кавовий апарат «Taich»; монітор сенсорний; відеокамера з флеш носієм «UKC», вилучені під час обшуку 08.04.2025.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1