Справа №: 274/2249/25
Провадження № 1-і/272/2/25
29 квітня 2025 року
Андрушівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
з участю: прокурора в режимі відео конференції - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого в режимі відеоконференції - ОСОБА_4
захисника - адвоката ОСОБА_5
потерпілих - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Андрушівка клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12024220000001076 від 18.09.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Олександрія Кіровоградської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4, 5 ст. 190 КК України -
встановив:
У провадженні Андрушівського районного суду Житомирської області перебувають матеріали кримінального провадження № 12024220000001076 від 18.09.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 190 КК України, ОСОБА_9 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, ОСОБА_10 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Мотивує своє клопотання тим, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 05.03.2025 ОСОБА_4 продовжено строк тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів, до 03.05.2025 включно, з визначенням суми застави у розмірі 757 000 грн.
Метою і підставами застосування запобіжного заходу, згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, тому можливість отримання реального покарання у вигляді позбавлення волі на значний термін може спровокувати останнього намагатись уникнути відповідальності за вчинені злочини та переховуватись від суду. Зазначене вказує на наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні з метою спонукання останніх давати неправдиві, необхідні йому показання в майбутньому для уникнення ним кримінальної відповідальності, оскільки йому відомі їх анкетні дані, що вказує на наявність ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
ОСОБА_4 інкримінується вчинення 8 тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень в складі організованої групи, що свідчить про систематичність його злочинної діяльності та можливість подальшого вчинення аналогічних особливо тяжких злочинів. Він не має офіційних джерел доходу, тому злочинна діяльність є для нього єдиним джерелом прибутку. Зазначене вказує на наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 висловив заперечення щодо задоволення клопотання прокурора про продовження строку застосування заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 . В обгрунтування зазначив, що ОСОБА_4 перебуває під вартою протягом 5 місяців, у нього є малолітній син, хвора мати, усі фінансові навантаження по їх утриманню здійснюється його сестрою. Просить змінити запобіжний захід на нічний домашній арешт, що дозволить його підзахисному влаштуватися на роботу з метою відшкодування шкоди завданих потерпілим особам. Також повідомив, що потерпілій ОСОБА_6 відшкодував двадцять чотири тисячі грн. Вважає, що докази наявних ризиків впливу на свідків та потерпілих відсутні, заперечив те, що ОСОБА_4 буде уникати кримінальної відповідальності, оскільки він добровільно з'явився до Київського районного суду м.Харкова для обрання йому запобіжного заходу.
ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні підтримав позицію свого захисника та вказав, що заперечує щодо клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою, зазначив, що у разі обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту, працевлаштується та відшкодує збитки, завдані потерпілим.
Потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 підтримали клопотання прокурора про продовження ОСОБА_4 строку застосування заходу у вигляді тримання під вартою. Також потерпіла ОСОБА_6 підтвердила про відшкодування їй шкоди в сумі - двадцять чотири тисячі гривні. Потерпілий ОСОБА_8 у судових дебатах не заперечив з приводу застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту, з метою надання можливості відшкодувати завдані збитки.
Суд, вислухавши думки учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Дослідженими доказами встановлено, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 05.03.2025 ОСОБА_4 продовжено строк тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів, до 03.05.2025 включно, з визначенням суми застави у розмірі 757 000 грн.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно з ч. 5 ст. 199, ч. 3 ст. 315 КПК України, суд при вирішенні питання про продовження строку тримання особи під вартою перевіряє наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують необхідність продовження такого запобіжного заходу.
При наданні оцінки наявності та ступеню ризику, передбаченого п. 3 ч. 1ст. 177 КПК України, суд враховує, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 перебуває на стадії підготовчого провадження, судове слідство по справі не розпочате, а тому суд вважає, що ризик прийняття обвинуваченим спроб незаконного впливу на свідків, потерпілих, які безпосередньо перед судом не допитані, з метою переконання або змушення останніх надати показання в вигідному для нього аспекті є реальним.
Також, суд дійшов висновку, що прокурором доведено існування ризиків, визначених п. 1, 5 ч. 1ст. 177 КПК України, а саме можливість вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень та переховування від суду, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено покарання до 12 років позбавлення волі.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
При цьому, згідно зі ст. 7-9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України, при оцінці відповідних ризиків (перелічених у ч. 1 ст. 177 КПК) слід враховувати й, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною в інкримінованому правопорушенні.
Таким чином, суд вважає доведеним,що ризики, які стали підставою для обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на даний час продовжують існувати та не зменшилися.
Перевіряючи наявність законних підстав вважати, що застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою буде достатнім для запобігання встановленим ризикам у кримінальному провадженні, судом, відповідно до ст. 178 КПК України, оцінено в
сукупності фактори, пов'язані з характером особи обвинуваченого, моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, особистими та соціальними обставини його життя, сімейними зв'язками та зв'язками із суспільством. За станом здоров'я обвинуваченого
відсутні відомості про такий його стан, який би унеможливлював застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Суд, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що
рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, вважає, що заявлений прокурором вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості інкримінованих діянь, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням встановлених під час розгляду клопотання ризиків, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Застосування нічного домашнього арешту є утрудненим у зв'язку із тим, що обвинувачений не працевлаштований, запобіжний захід у вигляді застави, поруки та особистого зобов'язання не відповідає характеру встановлених ризиків.
Отже, підстави для застосування ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, відсутні.
На підставі вищевикладеного, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, які інкримінуються обвинуваченому та позбавляє його можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і запобіганню спробам переховуватися від суду, а також можливості вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконного впливу на свідків та потерпілого, враховуючи, що докази в судовому засіданні ще не досліджені беручи до уваги відсутність обставин, які б перешкоджали обвинуваченому знаходитись у місцях попереднього ув'язнення, суд вважає за необхідне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб.
Керуючись статтями 3, 176-179, 314-316, 395 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» до 02 липня 2025 року включно.
Визначити суму застави у розмірі 757 000 гр. (сімсот п'ятдесят сім тисяч) грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУДСА України у Харківській області (код одержувача: 26281249, банк одержувач: ДКСУ м. Київ, МФО банку: 820172, рахунок отримувача UA 208201720355299002000006674) до сплину терміну тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 обов'язки: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з м. Одеса без дозволу суду 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання в м. Одесі.
Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз'яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Роз'яснити заставодавцю, що обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене законом покарання від 5 до 12 років позбавлення волі та попередити його про обов'язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом до суду, а також про наслідки невиконання цих обов'язків.
Покласти на заставодавця наступні обов'язки: забезпечувати належну поведінку обвинуваченого; забезпечувати явку, належно повідомленого обвинуваченого до суду; повідомляти суд про причини неявки обвинуваченого.
Зобов'язати заставодавця забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків щодо повідомлення суду про зміну свого місця проживання або перебування, обов'язку не відлучатися з м. Одеса без дозволу суду.
Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого обвинуваченого обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Зобов'язати прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 негайно повідомити близького родича обвинуваченого ОСОБА_4 про продовження строку тримання під вартою останнього.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим у той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Строк дії ухвали до 02.07.2025 включно.
Суддя: ОСОБА_1