г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 197/2/24
Номер провадження 2/213/163/25
29 квітня 2025 року місто Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі :
головуючого судді - Мазуренка В.В.
секретаря судового засідання - Гусарової О.С.
представник позивача - прокурор - Ведута Х.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою керівника Криворізької південної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Гречаноподівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення, витребування земельної ділянки із незаконного володіння, -
08 серпня 2024 року до Інгулецького районного суду місті Кривого Рогу Дніпропетровської області відповідно до розпорядження Широківського районного суду Дніпропетровської області №953, надійшла вказана цивільна справа.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.
Основною метою безоплатного надання у власність громадянам земельних ділянок сільськогосподарського призначення із земель державної та комунальної власності для ведення особистого селянського господарства є реалізація прав громадян на задоволення потреб з виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції на вказаних земельних ділянках та забезпечення як власних потреб мешканців сіл та селищ у продуктах харчування та праці на землі, так і держави в цілому у сфері виробництва валової сільськогосподарської продукції. Із прийняттям Закону України від 31 березня 2020 року № 552-ІХ «Про внесення змінд о деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення», яким відкрито ринок землі сільськогосподарського призначення, питання повернення незаконно приватизованих земель на користь держави набуло особливої актуальності у суспільстві. Протиправне відведення земель сільськогосподарського призначення створює небезпеку для інтересів держави і суспільства загалом, оскільки призводить до зменшення загальної площі таких земель та неможливості у подальшому реалізації іншими громадянами права на ведення особистого селянського господарства, що маєвиключну значимість в умовах сьогодення.
Так, 05.10.2021 в України розпочала функціонувати Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система «Електронний суд». Зазначена система передбачає можливість подання до суду процесуальних документів в електронній формі. Положенням про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Ради правосуддя України № 1845/0/15-21 від 17.08.2021 визначено, що електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувала (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС. Оскільки у підсистемі «Електроннй суд» можливість подання позовної заяви прокурором, який діє в інтересах держави в особі уповноваженого органу, не передбачена, що не відповідає особливості процесуального статусу прокурора у цивільному процесі під час реалізації ним повноважень представництва інтересів держави в суді, позовна заява керівника Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Гречаноподівської сільської ради Криворізького району до ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення, витребування та повернення земельної ділянки, подається в електронній формі через «Електронний суд» за параметрами (формою) визначеними підсистемою «Електронний суд», а саме без зазначення органу, уповноваженого на здійснення функцій держави у спірних правовідносинах - позивача - Гречаноподівська сільська радаКриворізького району Дніпропетровської області, вул. Степова, 1Б, с.Гречані Поди, Криворізького району, Дніпропетровської області, 53732, кодЄДРПОУ 04525277, тел. (05657)2-34-30 email: 41060223@mail.gov.ua Відповідно до вимог ст. ст. 14, 43 ЦПК України повідомляють, що ОСОБА_1 та Гречаноподівська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області не мають Електронні кабінети удержавній системі електронної ідентифікаціїЕлектронний Суд ЄСІТС (довідки додаються.)
Обставини справи.
Так, під час вивчення підстав набуття речових прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення окружною прокуратурою встановлено, що на підставі рішення Карпівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області №632 від 08.11.2021, ОСОБА_1 надано у власність земельну ділянку площею 2,000 га, (кадастровий номер 1225882200:01:004:0072) із земель комунальної власності Карпівської сільської ради для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами с. Городуватка Криворізького району Дніпропетровської області. Державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_1 здійснено 20.12.2021 державним реєстратором Криворізької районної адміністрації Дніпропетровської області Копійкою І.А. Крім того, також встановлено, що на підставі рішення Гречаноподівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області №1085-16/УІІI від 22.12.2021 ОСОБА_1 надано у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель комунальної власностісільського сподарського призначення з кадастровим номером 1225885700:07:004:0350 площею 2,000 га за межами населеного пункту на території Гречаноподівської сільської ради. Державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_1 здійснено 07.02.2022 державним реєстратором Глеюватської сільської ради Волос О.В. Тобто, ОСОБА_1 вдруге отримав земельну ділянку безоплатно у власність у межах норм, визначених Земельним кодексом України по даному виду цільового призначення - для ведення особистого селянського господарства.
Підстави для представництва прокурором інтересів держави у справі. Статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження процесуальної дії (відповідні функції). Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави. Аналіз положень ст.56 ЦПК України у взаємозв'язку зі змістом ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу. Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно. «Нездійснення захисту» має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. «Здійснення захисту неналежним чином» має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. «Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача. Невжиття органом місцевого самоврядування, до компетенції яких віднесено відповідні повноваження, заходів щодо захисту інтересів держави, свідчить про наявність підстав для вжиття прокуратурою представницьких повноважень вінтересах держави шляхом звернення до суду з відповідним позовом. При цьому, відповідно до п. п.5.6 постанови від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 Верховним Судом встановлено, що прокурор не повинен встановлювати причини невиконання уповноваженими державою органами відповідних функцій у спірних відносинах. Розглядаючи питання обґрунтування прокурором підстав представництва інтересів держави у суді, Великою палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі№ 912/2385/18 наголошено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинено б ґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. При цьому, бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави)означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурору про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідно органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо. Слід також враховувати висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 в справі№927/491/19, у якій, зокрема, зазначено, що обчислення розумного строку для реагування відповідного органу на повідомлення прокурора повинно враховувати не лише останнє повідомлення прокурора про подання позову до суду, а й попередні листи, направлені прокурором органу, якщо в них міститься інформація про стверджувані порушення (а не просто направлено запит на надання інформації). Конституція України визначає, що місцеве самоврядування в Україні здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи (ст.140 Конституції України). Відповідно до статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування територіальної громади є однією з гарантій держави. Згідно із частиною 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Відповідно до статті 142 Конституції України, статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів. До повноважень сільських рад у галузі земельних відносин, відповідно до ст. ст. 12,83, 122 Земельного кодексу України, ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», належить розпорядження землями комунальної власності в межах, визначених Земельним кодексом України. Відповідно до абзацу 1 п.24 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України, з дня набрання чинності цим пунктом (27.05.2021) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім окремих виключень. Таким чином, з 27.05.2021 органом уповноваженим здійснювати функції власника спірної земельної ділянки є Гречаноподівська сільська об'єднана територіальна громада в особі Гречаноподівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.З огляду на викладене, Гречаноподівська сільська об'єднана територіальна громада в особі Гречаноподівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області є органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції успірних правовідносинах, оскільки спірна земельна ділянка знаходиться натериторії__громади. Необхідність захисту інтересів держави в цій справі полягає в необхідності захисту інтересів територіальної громади, яка відповідно до статті 13 Конституції України є власником землі та інших природних ресурсів. При наявності загрози інтересам держави та не здійсненні їх захисту органом місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, найефективнішим правовим способом захисту, поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право, буде саме представництво органами прокуратури інтересів держави в особі Гречаноподівської сільськоїради Криворізького району Дніпропетровьскої області.
Інтереси держави у спірних правовідносинах. Пунктами 4, 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від08.04.1999 у справі № 1-1/99 визначено, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, а, отже, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах і може здійснювати представництво в порядку, передбаченому процесуальним законом .«Інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від25.04.2018 у справі № 806/1000/17).У постанові Верховного Суду від 04.11.2022 справа № 420/18905/21 зазначено, що хоча у Конституції України не йдеться про захист прокурором інтересів суспільства, але інтерес держави є насамперед інтересом більшості членів суспільства, якому вона служить. Отже, інтерес держави охоплює суспільні (публічні) інтереси. Тому позов прокурора в інтересах громади прирівнюється до позову прокурора в інтересах держави. У статтях 13, 14 Конституції України визначено, що земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Земля є унікальним обмеженим природним та базисним ресурсом, на якому будується добробут суспільства. Отже, розподіл землі є особливо чутливим до принципів справедливості, розумності і добросовісності, які є одними із фундаментальних засад цивільного законодавства. За правилами статей 4, 5 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами ,юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом. З огляду на наведене, положення статті 1, частини першої статті 83, частини першої статі 84, статті 122 Земельного кодексу України, статей 1, 2, 6, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об'єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності. У сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю. Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Крім того, інтереси держави полягають у дотриманні органом місцевого самоврядування конституційного обов'язку щодо здійснення повноважень з розпорядження земельними ділянками Українського народу виключно відповідно до вимог закону. Вказана позовна заява стосується питання права, яке становить значний суспільний інтерес, оскільки незаконне розпорядження землями комунальної власності позбавляє Український народ загалом (стаття 13 Конституції України) та конкретну територіальну громаду права власності на землю. Отже, правовідносини, пов'язані з розпорядженням землями державної чи комунальної власності становлять «суспільний» та «публічний» інтерес.
Доводи щодо бездіяльності уповноваженого органу. Гречаноподівська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області, тобто суб'єкт владних повноважень, з повідомлень прокуратури була обізнана про факт незаконної реєстрації права власності на підставі рішення Гречаноподівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області №1085-16/УІІI від22.12.2021 проте нею не вживаються належні заходи. Невжиття органом місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, заходів щодо захисту інтересів держави свідчить про наявність підстав для вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави шляхом звернення до суду з відповідним позовом. Так, Криворізькою південною окружною прокуратурою в порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру» направлялись на адресу Гречаноподівської сільської ради запити за №04/57-2500вих-23 від04.04.2023, №04/57-5209вих-23 від 19.07.2023,№04/57-6955вих-23 від 14.09.2023, №04/57-8596вих-23 від 13.11.2023 щодо встановлених порушень інтересів держави, вжиття заходів реагування претензійно-правового характеру. На вказані запити Гречаноподівською сільською радою листами № 2294/02-16 від04.10.2023, №2640/02-16 від 04.12.2023 надано інформацію про те, що сільською радою заходи претензійно-позовного характеру щодо повернення у комунальну власність Гречаноподівської сільської ради земельної ділянки з кадастровим номером125885700:07:004:0350 площею 2,000 га, яку безоплатно передано ОСОБА_1 на підставі рішення Гречаноподівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області №1085-16/УІІI від 22.12.2021- не вживались в зв'язку з відсутністю в сільській раді юриста.У постанові Верховного Суду від 10.08.2021 у справі №923/833/20 суд дійшов висновку, що попереднє листування свідчить про те, що воно мало характер інформування відповідного органу про вже раніше виявлені прокурором порушення, а відповідний орган протягом розумного строку на таку інформацію не відреагував або відреагував повідомленням про те, що він обізнаний (у тому числі до моменту отримання інформації від прокурора) про таке порушення, але не здійснював та/або не здійснює та/або не буде здійснювати захист порушених інтересів, то, у такому випадку, наявні підстави для представництва, передбачені абзацом першим частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру». У цьому разі дотримання розумного строку після повідомлення про звернення до суду не є обов'язковим, оскільки дозволяє зробити висновок про свідоме нездійснення або здійснення не належним чином захисту інтересів держави таким органом (п.8.10).Варто зазначити, що дійсно інтереси держави повинні захищати насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, у тому числі шляхом подання відповідних позовних заяв, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Проте для того, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Наведена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від26.05.2020 у справі № 912/2385/18, постановах Верховного Суду від 10.08.2021 по
справі №923/833/20, від 20.07.2021 у справі № 908/2153/20.У рішенні Європейського Суду з прав людини від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об'єднаного королівства» суд проголосив,що засіб захисту повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної_Відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами судового розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на правову допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно («Корольов проти Російської Федерації» у справі № 5447/03 від 01.04.2010, «Менчинська проти Російської Федерації» у справі № 42454/02 від 15.01.2009).Про це також наголошено Європейським судом у справі «Бацанін проти Росії»: підтримка прокурором однієї із сторін процесу в певних обставинах може бути виправданою. Більше того, участю прокурора в судовому процесі з метою захисту інтересів держави, у відповідності до вимог матеріального та процесуального законодавства, не порушується принцип рівності процесуальних можливостей сторіну судочинстві, який вимагає справедливого балансу між сторонами по справі. При цьому, як зазначено у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019у справі № 903/129/18, сам факт не звернення до суду уповноваженим органом з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини. З вернення керівника Криворізької південної окружної прокуратури до суду з позовом, у даному випадку, є єдиним ефективним засобом захисту порушених інтересів держави, враховуючи, що уповноважений орган самостійно не звернувся до суду з позовною заявою, оскільки лише орган прокуратури є тим суб'єктом, що має процесуальну можливість в даному випадку. Отже, керівником Криворізької південної окружної прокуратури належним чином обґрунтовано наявність підстав для представництва інтересів держави органами прокуратури у порядку ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Пропрокуратуру».
Обґрунтування незаконності рішення Гречаноподівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області №1085-16/УІІI від22.12.2021. Як зазначалось вище, на підставі рішення Гречаноподівської сільської радиКриворізького району Дніпропетровської області №1085-16/УІІI від 22.12.2021 ОСОБА_1 надано у власність земельну ділянку площею 2,000 га,(кадастровий номер 125885700:07:004:0350) для ведення особистого селянського господарства, площею 2,000 га, розташовану за межами населеного пункту на території Гречаноподівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровськоїобласті. Державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_1 здійснено 07.02.2022 державним реєстратором Глеюватської сільської ради Волостого, 20.12.2021 державним реєстратором Криворізької районної адміністрації Дніпропетровської області за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власностіна земельну ділянку площею 2,000 га, (кадастровий номер 1258822006:01:004:0072)із земель комунальної власності Карпівської сільської ради для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами с.Городуватка Криворізького району Дніпропетровської області. Тобто, ОСОБА_1 вдруге отримав земельну ділянку безоплатно у власність умежах норм, визначених Земельним кодексом України по даному виду цільового призначення - для ведення особистого селянського господарства. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, вмежах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади таорганів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Відповідно до ч.3 ст.116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок увласність громадян проводиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання (ч.4 ст.116 ЗК України).Відповідно до ч.1 ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектара.
Таким чином, ОСОБА_1 на час отримання спірної земельної ділянки площею 2,000 га на підставі рішення Гречаноподівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області №1085-16/УІІI від 22.12.2021 вже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання на підставі рішення Карпівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області №632 від 08.11.2021. Крім того, ОСОБА_1 при подачі до Гречаноподівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області клопотання від 30.11.2021 прозатвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для особистого селянського господарства площею 2,000 га, не повідомив вказану сільську раду про те, що вже використав своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 1225880022:01:004:0072такого ж цільового призначення на підставі Рішення Карпівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області №632 від 08.11.2021 та зазначив,що право на безоплатну приватизацію по вищевказаному цільовому призначенню не використав. Своїми діями ОСОБА_1 діючи недобросовісно та порушуючи норми земельного законодавства, маючи на меті повторне безоплатне отримання земельної ділянки у власність, приховав від Гречаноподівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області факт попереднього використання ним свого одноразового права на безоплатну приватизацію земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства. Відповідно до ч.2 ст.16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Відповідно до ч.1 ст.21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Статтею 393 ЦК України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта Оскільки право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2,000 га з кадастровим номером 1225885700:07:004:0350 набуто із порушенням вимог ст.ст. 116, 118, 121 Земельного кодексу України, тому рішення Гречаноподівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області №1085-16УІІІ від 22.12.2021 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селінського господарства ОСОБА_1 » підлягає визнанню незаконнимта скасуванню.
Обґрунтування належності способу захисту. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (аналогічні висновки Велика Палата Верховного Суду сформулювала, зокрема, у постановах від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18(пункт 98), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22 червня2021 року у справах № 334/3161/17 (пункт 55) і № 200/606/18 (пункт 73), від 29 червня2021 року у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31 серпня 2021 року у справі №903/1030/19 (пункт 68), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункт 19),від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 143), від 14 рудня 2021року у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20(пункт 8.31), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 21).Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутисьсуду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно ч.ч. 2,3 ст.152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, застосування інших, передбачених законом, способів. Згідно з ч.1 ст.316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти що до свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Згідно з приписами ст.373 Цивільного кодексу України, право власності на землю(земельну ділянку) набувається та здійснюється відповідно до закону. Відповідно до вимог ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а згідно вимог ч. 1 ст.153 Земельного кодексу України, власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України. Відповідно до ст.ст. 317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею. Одним із речово-правових способів захисту права власності є витребування майна із чужого незаконного володіння або віндикація. Відповідно до статті 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно відособи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Цей спосіб захисту полягає у відновленні становища, що існувало до порушення права власності, шляхом повернення майна у володіння власника (титульного володільця) із метою відновлення у власника усього комплексу його правомочностей. Витребування майна шляхом віндикації застосовується якщо між власником і володільцем майна немає зобов'язальних (договірних) відносин і таке майно перебуває у володільця не на підставі укладеного із власником договору. Набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо правовласності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Рішення суду про витребування з володіння відповідача__майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо правовласності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Такий висновок сформульовано, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21, пункт 146).Відповідно до ч.3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також уразі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. Отже, у розумінні положень наведеної норми у чинній редакції ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про:
- скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;
- визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено
державну реєстрацію прав;
- судове рішення про скасування державної реєстрації прав.
Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від у справі №354/397/17.Крім того, необхідно зазначити, що навіть у випадку якщо буде встановлено, що суб'єкт державної реєстрації прав правомірно прийняв рішення про державну реєстрацію права (зокрема, для державної реєстрації подані всі необхідні документи,які вимагаються відповідно до закону, та відсутні встановлені законом підстави для відмови в державній реєстрації права), то це не є перешкодою для задоволення позову. Вказана позиція також викладена в постановах Великої Палати Верховного суду від29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц, від 22.08.2018 № 925/1265/16, від 04.08.2018. Таким чином, враховуючи незаконність рішення Гречаноподівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області №1085-16/УІІІ від 22.12.2021,ефективним способом захисту права власності Гречаноподівської сільської об'єднаної територіальної громади в особі Гречаноподівської сільської ради є вимога провитребування земельної ділянки з кадастровим номером 1225885700:07:004:0350 зчужого незаконного володіння - ОСОБА_1 . Позовні вимоги прокурора в інтересах держави у данній справі не порушують ст.1Першого протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод з огляду на наступне.Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (наприклад,рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982, «Джеймс та іншіпроти Сполученого Королівства» від 21.02.1986, «Щокін проти України» від14.10.2010, «Сєрков проти України» від 07.07.2011, «Колишній король Греції та іншіпроти Греції» від 23.11.2000, «Булвес АД проти Болгарії» від 22.01.2009, «Трегубенкопроти України» від 02.11.2004, «East/West Alliance Limited проти України» від23.01.2014) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати, аналізуючи сумісністьвтручання в право особи на мирне володіння майном з гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи можна вважати втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) є пропорційним визначеним цілям. Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, публічного інтересу, за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства),пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає відвтручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення(обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особанесе «індивідуальний і надмірний тягар». При цьому ЄСПЛ у питаннях оцінки «пропорційності», як і в питаннях наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою достатньо широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах. Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання щодо поновлення інтересів держави у даних правовідносинах, яке полягає у забезпеченні правомірного режиму набуття у власність комунальних земель, забезпечення рівності усіх передзаконом. Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення ві30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Таким чином, реальному відновленню триваючого порушення законних прав таінтересів Гречаноподівської сільської об'єднаної територіальної громади сприятиме витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки на користь Гречаноподівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровськоїобласті.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання юридичною особою позовної заяви немайнового характеру в порядку цивільного,господарського та адміністративного судочинства судовий збір справляється у 1розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.Абзацом 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року - 2684з п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру в порядку цивільного, господарського та адміністративного судочинства судовий збір справляється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і небільше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до абз. 1 ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставкисудового збору. Згідно відомостей з Державного земельного кадастру, нормативна грошова оцінкаспірної земельної ділянки з кадастровим номером 1225885700:07:004:0350 становить13 477,31 грн.Оскільки позовна заява має одночасно одну позовну вимогу майнового та одну позовну вимогу немайнового характеру та подається в електронній формі, розрахунок суми судового збору має наступний вигляд:
- щодо вимоги майнового характеру (13477,31 грн.*1.5%=202,16
- щодо вимоги немайнового характеру (2684);
- щодо подання позову в електронній формі (2684+2684=5368*0,8=4294,4).
Просять суд визнати незаконним та скасувати рішення Гречаноподівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області №1085-16/УІІІ від 22.12.2021 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власністьдля ведення особистого селінського господарства ОСОБА_1 », яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 2,000 га з кадастровим номеро1225885700:07:004:0350, за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Гречаноподівської сільської об'єднаної територіальної громади; витребувати на користь Гречаноподівської сільської об'єднаної територіальної громади в особі Гречаноподівської сільської ради Криворізького район Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ - 41060223, із незаконного володіння ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , земельну ділянку з кадастровим номером 1225885700:07:004:0350, площею 2 га, розташовану на території Гречаноподівської сільської об'єднаної територіальної громади; стягнути судові витрати по справі.
Представник позивача: Криворізька південна окружна прокуратура в інтересах держави Гречаноподівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області - прокурор Широківського відділу Криворізької Південної окружної прокуратури - Ведута Х.С. позовні вимоги підтримує, просить задовольнити у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 не з'явився у судове засідання, належним чином повідомлений.
У відповідності до вимог ст.ст. 280-281 ЦПК України, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлявся про перебування в провадженні суду даної справи, однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву не подав.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
13 серпня 2024 року ухвалою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області цивільну справу прийнято до провадження. Розгляд справи постановлено здійснювати у порядку загального позовного провадження.
29 січня 2025 року ухвалою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області закрито підготовче провадження.
Судом встановлені обставини та відповідні ним правовідносини.
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
На підставі рішення Карпівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області №632 від 08.11.2021, ОСОБА_1 надано у власність земельну ділянку площею 2,000 га, (кадастровий номер 1225882200:01:004:0072) із земель комунальної власності Карпівської сільської ради для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами с.Городуватка Криворізького району Дніпропетровської області (а.с.27 зворот).
Згідно інформаційної довідки 357118504 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_1 здійснено 20.12.2021 державним реєстратором Криворізької районної адміністрації Дніпропетровської області Копійкою І.А. (а.с.31).
Також, на підставі рішення Гречаноподівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області №1085-16/УІІI від 22.12.2021 ОСОБА_1 надано у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель комунальної власності сільського сподарського призначення з кадастровим номером 1225885700:07:004:0350 площею 2,000 га за межами населеного пункту на території Гречаноподівської сільської ради (а.с.27).
Згідно інформаційної довідки 357111146 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_1 здійснено 07.02.2022 державним реєстратором Глеюватської сільської ради Волос О.В.
Згідно відповідей №2294/02-16 від 04.10.2023, №2640/02-16 від 04.12.2023 виконавчого комітету Гречаноподівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області до запиту Криворізької південної окружної прокуратури повідомлено, що на момент подачі клопотання про затвердження проекту землеустрою гр. ОСОБА_1 останній під пидпис був ознайомлений з вимогами ч.4 ст.116 ЗКУ та повідомив, що право на безоплатнеотримання земельної ділянки ним використано не було (а.с.21,26).
Ст.ст. 13,14 Конституції України визначено, що земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.
Згідно з ч.1 ст.3 Земельного кодексу України, відносини щодо володіння земельними ділянками в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року), ратифікованою Законом від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, зокрема статтею 1 Першого протоколу до неї (1952 року), передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Відповідно до ч.4 ст.41Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Право власності є найбільш фундаментальним речовим правом. Тому Закон спеціально регулює не тільки підстави набуття права власності, а й підстави його припинення.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 вказаної статті, передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення.
Отже, у порушення зазначених норм закону, ОСОБА_1 двічі отримав земельну ділянку безоплатно у власність у межах норм, визначених Земельним кодексом України по даному виду цільового призначення - для ведення особистого селянського господарства.
Суд бере до уваги вимоги статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958.
Згідно з усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Звернення прокурора з вказаним позовом є законним, оскільки статтею 131-1 Конституції України та ст.23 Закону України «Про прокуратуру» наділено прокурора правом на звернення до суду за захистом інтересів держави у випадку коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Звернення прокурора з вказаним позовом до суду переслідує «суспільний», «публічний» інтерес, оскільки реагування прокурора у даному випадку спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності. Задоволення такого позову призведе до відновлення порушених прав та законних інтересів держави.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, у зв'язку з повним задоволенням позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 4294,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13,14,41, 131-1 Конституції України, ст.116 Земельного кодексу України, ст.ст.10,81, 141, 247, 259, 265, 273, 280-281, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву керівника Криворізької південної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Гречаноподівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення, витребування земельної ділянки із незаконного володіння - задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати рішення Гречаноподівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області №1085-16/УІІІ від 22.12.2021 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власністьдля ведення особистого селінського господарства ОСОБА_1 », яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 2,000 га з кадастровим номеро1225885700:07:004:0350, за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Гречаноподівської сільської об'єднаної територіальної громади.
Витребувати на користь Гречаноподівської сільської об'єднаної територіальної громади в особі Гречаноподівської сільської ради Криворізького район Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ - 41060223, із незаконного володіння ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , земельну ділянку з кадастровим номером 1225885700:07:004:0350, площею 2 га, розташовану на території Гречаноподівської сільської об'єднаної територіальної громади.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (реквізити отримувача: 49044, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 38, МФО 820172, р/рUA228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ 02909938) судовий збір у розмірі 4294 (чотири тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 40 коп.
Копію рішення направити сторонам.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Роз'яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч.1 ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб'єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Позивач: Криворізька південна окружна прокуратура, місцезнаходження: 50000, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вул. Свято-Миколаївська, буд.27, ЄДРПОУ: 02909938;
Гречаноподівська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області, ЄДРПОУ: 04525277, місцезнаходження: 53732, Дніпропетровськ аобласть, Криворізький район, с. Гречані Поди, вул. Степова, 1Б;
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення складено 29 квітня 2025 року.
Суддя: В.В. Мазуренко