справа №176/1478/25
провадження №1-кп/176/308/25
Іменем України
29 квітня 2025 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Жовті Води в залі суду кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, освіта неповна середня, працюючого у КП «Жовтоводський водоканал» ДОР на посаді сторожа, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185, ч.1 ст.357 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.03.2025 року за №12025046220000017, -
за участю прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , протягом тривалого часу навідувався до своєї сусідки - громадянки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_2 , з метою нагляду за її самопочуттям та станом здоров'я, у зв'язку з віком та хворобою останньої.
Згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 17.02.2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 померла у приміщенні КНП «Жовтоводська міська лікарня» ЖМР, про що громадянину ОСОБА_7 стало відомо 14.02.2025, близько 06.30 год. (більш точний не встановлено).
Надалі, 14.02.2025, близько 07.00 год. (більш точний час не встановлено), громадянин ОСОБА_3 ввійшов у квартиру своєї померлої сусідки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_2 , відчинивши вхідні двері дублікатом ключів, які йому раніше надала громадянка ОСОБА_6 .
Зайшовши у кімнату та побачивши у шафі гаманець, у якому знаходилася кредитна банківська карта АТ КБ «Приват банк» № НОМЕР_2 , золотого кольору, яка належала покійній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та розуміючи, що на її рахунку можуть бути грошові кошти, у ОСОБА_3 відразу виник корисливий умисел, направлений на викрадення офіційного документу, а саме, вищевказаної банківської картки, з корисливих мотивів, з метою подальшого зняття грошових коштів, що знаходилися на вказаній кредитній банківській картці, які належали АТ КБ «Приват банк».
Реалізуючи виниклий злочинний умисел, направлений на викрадення офіційного документу, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та те, що він посягає на чуже майно, громадянин ОСОБА_3 , 14.02.2025, близько 07.00 год. (більш точний час не встановлено), взяв кредитну банківську карту АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , яка належала покійній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та отримавши її в своє повне розпоряджання незаконно заволодів офіційним документом, утримуючи його при собі та розпоряджаючись викраденим офіційним документом на власний розсуд з корисних мотивів.
У відповідності до Закону України «Про інформацію» від 2 квітня 1992 року, Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в України» від 2 жозтня 2001 року, Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року п. 1 ст. 5 та ст. 200 КК України пла тіжні банківські картки є електронним платіжним документом.
У відповідності до ст. 1 Закону України «Про інформацію» від 2 квітня 191>2 року, підпунктів 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. 1 п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в України» від 2 жовтня 2001, п. З ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність» від 7 грудня 2000 документом визнається будь-який матеріальний носій, що містить інформацію, фу акціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі, а засобами доступу до банківських рахунків (платіжним інструментом) є засоби певної фо зми на паперовому електронному чи іншому виді носія інформації, використання якого ініціює переказ грошей з відповідного рахунку.
Один із видів доступу до банківських рахунків є спеціальні платіжні засоби, серед яких є платіжні картки, які є емітованими в установленому законодавством порядку пластиковими чи іншого виду картками, що використовуються для ініціювання переказу коштів з рахунку платника або в банку, а також для здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
Відповідно до примітки ст. 358 КК України під офіційним документом у цій статті та статтях 357 і 366 цього Кодексу слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи лосвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної в;к ди, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб не: алежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням ви' пачених законом форм та містять передбачені законом реквізити.
Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України - викрадення офіційних документів, вч і непе з корисливих мотивів.
Крім того, ОСОБА_3 , протягом тривалого часу навідувався до своєї сусідки - громадянки ОСОБА_6 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_2 з метою нагляду за її самопочуттям та станом здоров'я, у зв'язку з віком та хворобою останньої.
Згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 17.02.2025, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 померла у приміщенні КНП «Жовтоводська міська лікарня» ЖМР, про що громадянину ОСОБА_7 стало відомо 14.02.2025, близько 06.30 год. (більш точний час не встановлено).
Надалі, 14.02.2025, близько 07.00 год. (більш точний час не встановлено), ОСОБА_3 ввійшов у квартиру своєї померлої сусідки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_2 , відчинивши вхідні двері дублікатом ключів, які йому раніше надала громадянка ОСОБА_6 .
Зайшовши у кімнату та побачивши у шафі гаманець, у якому знаходилася кредитна банківська карта АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , золотистого кольору, яка належала покійній ОСОБА_6 та розуміючи, що на її рахунку можуть бути грошові кошти, у ОСОБА_3 відразу виник корисливий умисел, направлений на викрадення офіційного документу, а саме, вищевказаної банківської картки, з корисливих мотивів, з метою подальшого зняття грошових коштів, що знаходилися на вказаній кредитній банківській картці, які належали АТ КБ «ПриватБанк».
Реалізуючи виниклий злочинний умисел, направлений на викрадення офіційного документу, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та те, що він посягає на чуже майно, ОСОБА_3 , взяв кредитну банківську карту АТ КБ «Приват банк» № НОМЕР_2 , яка належала покійній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Отримавши в своє повне розпоряджання кредитну банківську карту АТ КБ «Приват банк» № НОМЕР_2 , яка належала покійній ОСОБА_6 , та на якій знаходились кредитні кошти, що належали АТ КБ «ПриватБанк», володіючи кодом доступу до вищевказаної кредитної картки (ПІН-код), у зв'язку з проведенням операцій з даної банківської картки покійною ОСОБА_6 та використанням нею коду доступу до вищесказаної картки у присутності ОСОБА_3 , у громадянина ОСОБА_3 виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану.
Реалізуючи виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, діючи з корисливих мотивів, з метою наживи, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та те, що він посягає на чуже майно і не має права розпоряджатись ним, будучи обізнаним про дію воєнного стану в Україні, діючи на досягнення свого злочинного умислу, ОСОБА_3 , 14.02.2025, близько 17.45 год. (більш точний час не встановлено), розпоряджаючись викраденим офіційним документом - банківською карткою АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , яка належала покійній ОСОБА_6 , та на якій знаходились кредитні кошти, що належали АТ КБ «ПриватБанк», прийшовши до магазину ТОВ «Вигідна покупка» - «Аврора» за адресою: вул. Богуна, буд. 77-А, м. Жовті Води, Кам'янський район, Дніпропетровська область, викрав грошові кошти у сумі 6 379 грн., шляхом здійснення операцій по купівлі товару, а також зняття готівки на території міста Жовті Води, Дніропетровської області з вказаної картки, а саме здійснив оплату даною банківською картою за товар в сумі 139 гривень та на касі у вищевказаному магазині зняв грошові кошти в сумі 6 000 гривень з комісією за зняття 240 гривень.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 завдав матеріальної шкоди АТ КБ «ПриватБанк», згідно банківської роздруківки від 14.02.2025, на загальну суму 6 379 гривень 00 копійок.
Відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Неодноразово безперервно продовжений, останній раз - Указом Президента України №12404- IX від 14.01.2025 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено з 08.02.2025 на 90 діб.
21 квітня 2025 року між прокурором Жовтоводської окружної прокуратури ОСОБА_4 , якій на підставі ст.36,37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні за №12025046220000017, та обвинуваченим ОСОБА_3 , в присутності захисника ОСОБА_5 в порядку, передбаченому ст.ст.468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Відповідно до зазначеної угоди, обвинувачений ОСОБА_3 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні вказаних кримінальних правопорушеннях.
Представник потерпілої особи ОСОБА_8 в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 469 КПК України, надав письмову згоду прокурору у вказаному кримінальному провадженні на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 .
Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 , відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України, за ступенем тяжкості відносяться до кримінального проступку та тяжкого злочину. Враховуючи особу винного, наявність обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку, обставини, що обтяжують покарання відповідно до вимог ст. 67 КК України - відсутні. Сторони домовились про призначення обвинуваченому ОСОБА_3 узгодженого покарання:
- за ч. 1 ст. 357 КК України - у вигляді обмеження волі на строк 1 (один) рік;
- за ч. 4 ст. 185 КК України - у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання, більш суворим покаранням, призначити ОСОБА_9 за даними кримінальними правопорушеннями покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі 75, 76 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки. Тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.
Розглядаючи, в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України, питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.ст.468, 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: 1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів; 2) особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами; 3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Прокурор в судовому засіданні вважала, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просила цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання, визначити долю речових доказів.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.1 ст.357 КК України в обсязі обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання. Зазначив, що наслідки укладення та затвердження угоди йому роз'яснені та зрозумілі. Окрім цього, зрозумілі їй наслідки невиконання угоди про визнання винуватості. Укладення угоди є добровільним.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між обвинуваченим та прокурором в його присутності. Зазначив, що угода про визнання винуватості відповідає вимогам КПК України та КК України.
Представник потерпілої особи ОСОБА_8 в судове засідання не з'явився, направив до суду заяву про розгляд кримінального провадження за його відсутності, позовних вимог до обвинуваченого не має.
Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких ОСОБА_3 повністю і беззастережно визнав себе винуватим, згідно ст.12 КК України, за ч. 4 ст. 185 КК України, відноситься до тяжкого злочину за ч.1 ст.357 КК України до кримінального проступку.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст.66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.67 КК України - відсутні.
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з'ясовано, що ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ст.474 ч.4 п.1 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ст.473 ч.2 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України.
Враховуючи вищевикладене та те, що умови угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 , в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , відповідають вимогам КПК України та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди.
За таких обставин, суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_3 вчинив умисні дії, які виразились у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, а також у викраденні офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів.
Дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану та за ч.1 ст. 357 КК України як викрадення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів.
Обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити узгоджений сторонами угоди про визнання винуватості вид та строк покарання.
Оскільки суд приходить до висновку про затвердження угоди про визнання винуватості між обвинуваченим та прокурором, суд, на підставі ст.475 КПК України, з урахуванням вимог ст.374 КПК України, повинен вирішити питання про долю речових доказів, а саме: банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , яка належала покійній ОСОБА_6 , яка зберігається при матеріалах кримінального провадження слід залишити в матеріалах кримінального провадження; грошові кошти в загальній сумі 6000 (шість тисяч) гривень номіналом по 500 (п'ятсот) гривень: перша купюра - ЄН 6271159; друга купюра - ЗМ 8118891; третя купюра - ЄУ 1492424; четверта купюра - ЄК 1760761; п'ята купюра - ЄУ 7445900; шоста купюра - ЄП 5806523; сьома купюра - ЄП 9283872; восьма купюра - ЕТ 4121683; дев'ята купюра - ЕТ 0891466; десята купюра - ЄР 9699969; одинадцята купюра - ЄП 9064026; дванадцята купюра - ЕТ 5920523, які передані представнику АТ КБ «ПриватБанк» за довіреністю ОСОБА_8 - слід вважати повернутими власнику АТ КБ «ПриватБанк».
Інші запобіжні заходи не застосовувались. Судові витрати відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 314, 373, 374-376, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 21 квітня 2025 року у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч.4 ст. 185 та ч.1 ст. 357 КК України, яка укладена між прокурором Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності захисника ОСОБА_5 .
Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 та ч.1 ст.357 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання:
- за ч. 1 ст. 357 КК України - у вигляді обмеження волі на строк 1 (один) рік;
- за ч. 4 ст. 185 КК України - у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання, більш суворим покаранням, остаточно призначити ОСОБА_3 за даними кримінальними правопорушеннями покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 1 (один) рік.
Відповідно до вимог п.п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом пробації.
Речові докази, а саме: банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , яка належала покійній ОСОБА_6 , яка зберігається при матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження; грошові кошти в загальній сумі 6000 (шість тисяч) гривень номіналом по 500 (п'ятсот) гривень: перша купюра - ЄН 6271159; друга купюра - ЗМ 8118891; третя купюра - ЄУ 1492424; четверта купюра - ЄК 1760761; п'ята купюра - ЄУ 7445900; шоста купюра - ЄП 5806523; сьома купюра - ЄП 9283872; восьма купюра - ЕТ 4121683; дев'ята купюра - ЕТ 0891466; десята купюра - ЄР 9699969; одинадцята купюра - ЄП 9064026; дванадцята купюра - ЕТ 5920523, які передані представнику АТ КБ «ПриватБанк» за довіреністю ОСОБА_8 - вважати повернутими власнику АТ КБ «ПриватБанк».
Вирок може бути оскаржений обвинуваченою, прокурором виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Роз'яснити ОСОБА_3 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку обвинуваченим, виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди. Прокурором виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
Копію повного тексту вироку суду негайно після проголошення його резолютивної частини вручити обвинуваченому, його захиснику та прокурору.
Суддя Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_10