Справа № 212/3985/25
2/212/2753/25
про залишення позовної заяви без руху
18 квітня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Пустовіт О.Г. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності за заповітом,-
До Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла зазначена позовна заява про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності за заповітом.
Як вбачається з позовних вимог, позивач просить суд:
1. Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , як між внучкою та бабою відповідно, тобто, що ОСОБА_3 є внучкою ОСОБА_4 .
2. Визнати право власності в порядку спадкування за заповітом за ОСОБА_1
- на 1/10 частку об'єкту нерухомого майна, реєстраційний номер 1248021712110, домоволодіння, об'єкта житлової нерухомості житлового будинку, літ. «А-2» за адресою: АДРЕСА_1 ;
- на 1/5 частку земельної ділянки, яка має площу 0,1 га, реєстраційний номер 1211000000:04:195:0063 для будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), місце розташування якої: АДРЕСА_1 ;
- на 1/5 частку земельної ділянки, яка має площу 0,0041 га, реєстраційний номер 1211000000:04:195:0064 для ведення особистого селянського господарства, місце розташування якої: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-17 за подання до суду заяви у справах окремого провадження, яка подана фізичною особою, сплачується ставка судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб що в гривневому еквіваленті становить 605,60 гривень.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» року № 3674-17 за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як підтвердження сплати судового збору, позивачем було надано квитанції про сплату судового збору в розмірі 605,60 грн за вимогу немайнового характеру та 1211,20 грн за вимогу майнового характеру.
В той же час, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна. Пунктом 9 ч. 1ст. 176 ЦПК України, встановлено, що ціна позову визначається: у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою сплачується в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі №910/13737/19 зазначено, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна як рухомих речей, так і нерухомості визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі №907/9/17).
Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом необхідно розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Відповідний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі №910/13737/19.
Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права власності» № 20 від 22.12.1995 р. зі змінами та доповненнями від 25.05.1998 р. визначено, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Суд зазначає, що дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". В якості доказу вартості майна, суду можуть бути подані звіт про оцінку саме ринкової вартості майна.
За ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання.
Відповідно до ч. 1 ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність»(№ 2658-ІІІ) звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Отже, на підтвердження дійсної вартості спірних об'єктів нерухомого майна позивачем до матеріалів позовної заяви повинні бути додані відповідні та належні підтверджуючі документи з визначеною вартістю спірного майна, а саме:
- 1/10 частки об'єкту нерухомого майна, реєстраційний номер 1248021712110, домоволодіння, об'єкта житлової нерухомості житлового будинку, літ. «А-2» за адресою: АДРЕСА_1 ;
- 1/5 частки земельної ділянки, яка має площу 0,1 га, реєстраційний номер 1211000000:04:195:0063 для будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), місце розташування якої: АДРЕСА_1 ;
- 1/5 частки земельної ділянки, яка має площу 0,0041 га, реєстраційний номер 1211000000:04:195:0064 для ведення особистого селянського господарства, місце розташування якої: АДРЕСА_1 , станом на час пред'явлення позову до суду, проте їх відсутність унеможливлює визначити дійсну ціну позову за позовними вимогами, та відповідно встановити, суму судового збору, який підлягає сплаті за пред'явлення до суду позову про визнання за позивачем права власності. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).
Відтак, позивачу слід доплатити судовий збір за вимогу майнового характеру про визнання за нею права власності, з урахуванням дійсної вартості предмету позову та 605,60 грн за вимогу немайнового характеру.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 185 ЦПК України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.185,260,294,318 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності за заповітом - залишити без руху, надавши позивачу строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали, для виправлення недоліків позовної заяви.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява вважається неподаною та повертається позивачеві зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. Г. Пустовіт