Справа № 212/4484/25
3/212/1354/25
30 квітня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу Власенко М.Д., розглянувши адміністративну справу яка надійшла з Відділення поліції № 3 Криворізького районного управління ГУНП України в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ОСОБА_1 ухилилась від виконання батьківських обов'язків по вихованню своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка 11 квітня 2025 року близько 20.00 години за адресою: АДРЕСА_1 проковтнула металеву деталь від прищіпки, у результаті чого остання була госпіталізована до КНП "Криворізька міська лікарня № 16" КМР з діагнозом: стороннє тіло шлунка. Своїми діями ОСОБА_1 порушила ст.12 Закону України "Про охорону дитинства" та ст.150 СК України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.
ОСОБА_1 надала пояснення, у яких вказала, що вона є матір'ю малолітньої дитини ОСОБА_2 , 2023 року народження, яка 11 квітня 2025 року близько 20.00 години їла печиво та фрукти, а вона в цей час вийшла в іншу кімнату, щоб розвішати білизну. У дитиною у кімнаті була бабуся та старша сестра, але вони спали. Дитина проковтнула металеву деталь від прищіпки. Вона почула з іншої кімнати, що донька плаче, прибігла і вони разом з бабусею намагалися надавати допомогу і щоб не втрачати час через 2 хвилини вона викликала швидку медичну допомогу. Звідки дитина дістала прищіпку не знає, її старша донька хапає все що хоче, так як має діагноз аутизм. З нею було проведено бесіду профілактичного характеру, батьківські обов'язки вона виконує належних чином.
Перевіривши та дослідивши матеріали справи, суддя дійшов наступного висновку.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.278 КУпАП, при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд, в тому числі, перевіряє правильність складання протоколу інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, належно з'ясовує обставини справи.
З аналізу ст.ст.251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.184 КУпАП суду надано наступні докази:
- рапортом, згідно якого 11 квітня 2025 року о 21.36 годині надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 11 квітня 2025 року о 21.30 годині за адресою: АДРЕСА_2 , з лікарні № 16 повідомили, що ШМД № 305 доставили ОСОБА_2 , 2023 року народження, яка проковтнула металеву деталь від прищіпки, діагноз: стороннє тіло шлінка. Знаходиться на операції у дитячій хірургії;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , згідно яких 11 квітня 2025 року приблизно о 20.00 годині її донька ОСОБА_2 проковтнула уламок від прищіпки. На даний час проведено операцію;
- письмовими поясненнями ОСОБА_3 , з яких вбачається, що 11 квітня 2025 року бригадою швидкої допомоги до дитячого відділення лікарні № 16 була доставлена дитина, яка вдома проковтнула металевий предмет, який застряг у стравоході. На даний момент життю дитини загрози немає;
- письмовими поясненнями ОСОБА_4 , згідно яких 11 квітня 2025 року приблизно о 20.00 годині було отримано виклик про те, що дитина проковтнула сторонній предмет. Виїздом на місце було встановлено дитину ОСОБА_2 та її матір було доставлено до приймального відділення лікарні № 16;
- витягом із свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Частина 1 статті 184 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Права, обов'язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини встановлено статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001 року, №2402-III, статтями 150, 180 Сімейного кодексу України.
Частиною 1 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року №789 встановлено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини (ч.2 ст.27 Конвенції ООН).
Обов'язок батьків щодо виховання та розвитку дитини закріплений у ст.150 Сімейного кодексу України. До кола обов'язків батьків входить турбота про здоров'я, фізичний, психічний і моральний розвиток дитини. У розумінні положень ч.1 ст.18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.
Відповідно до ч.4 ст.155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Згідно зі ст.12 Закону України "Про охорону дитинства", на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних, історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Статтею 150 Сімейного кодексу України визначено обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини: Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
При цьому у п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз'яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Жорстоке поводження полягає у фізичному або психічному насильстві, застосуванні недопустимих методів виховання, приниженні людської гідності дитини тощо. Хронічний алкоголізм батьків і захворювання їх на наркоманію мають бути підтверджені відповідними медичними висновками. Як експлуатацію дитини слід розглядати залучення її до непосильної праці, до заняття проституцією, злочинною діяльністю або примушування до жебракування.
Суть порушення, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 не відповідає диспозиції ч.1 ст.184 КУпАП, та не містить всіх ознак об'єктивної сторони даного правопорушення, які характеризують зовнішню сторону даного правопорушення. Зокрема, не зазначено, в чому саме полягало ухилення останньої від виконання обов'язків щодо виховання дитини, не конкретизовані норми законодавства, якими ці обов'язки передбачені та вимоги якого порушено.
З урахуванням встановлених обставин, суд вважає, що у матеріалах справи відсутні будь-які дані про ухилення чи невиконання покладених на ОСОБА_1 батьківських обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, виховання та навчання неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, якщо відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.
Оскільки судом встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення не наведено достатніх доказів вини ОСОБА_1 щодо вчинення нею правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, суддя вважає, що провадження у справі підлягає закриттю, оскільки в діях останньої відсутній склад адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.184, 247 КУпАП,суддя,-
Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її прийняття до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд міста Кривого Рогу.
Суддя М.Д. Власенко