Справа № 201/4344/25
Провадження 1-кс/201/1638/2025
Іменем України
15 квітня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого 3 відділення слідчого відділу 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях лейтенанта юстиції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024130000000249 від 15.04.2024 року, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,
Слідчий звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором, про арешт майна підозрюваної.
Клопотання мотивовано тим, що слідчим відділом 3 управління ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 22024130000000249, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.04.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що приблизно в травні 2023 року (більш точний час в ході досудового розслідування з об'єктивних причин встановити не виявилось можливим) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи громадянкою України, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалась приблизно о 04 годині ранку 24.02.2022 року повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення території України, знаходячись на тимчасово окупованій території м. Сіверськодонецька Луганської області, переслідуючи особисті інтереси, маючи умисел на зайняття посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора та реалізуючи його, вступив в злочинну змову з представниками так званої «ЛНР», які підконтрольні державі-агресору - РФ, в порушення вимог Конституції та Законів України добровільно зайняла посаду т.зв. «директора муніципального унітарного підприємства «єдина транспортна компанія» (мовою оригіналу: «начальника муниципального унитарного предприятия «единая транспортная компания»), що діє на тимчасово окупованій території м. Сіверськодонецька Луганської області. У подальшому, а саме 31.01.2024 року, після зміни засновника «МУП «ЕТК» ОСОБА_5 продовжила обіймати посаду т.зв. «директора муніципального унітарного підприємства «єдина транспортна компанія» та виконувати вищевказані функції.
28.02.2025 року, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений діючим кримінальним процесуальним законодавством України (опубліковано повідомлення про підозру на веб-сайті Офісу Генерального прокурора від 28.02.2025 та в газеті «Урядовий кур'єр» № 44 (7969) від 28.02.2025 року, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження.
Таким чином, 28.02.2025 року у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , набула статусу підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, а саме у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
Крім того, в газеті «Урядовий кур'єр» № 44 (7969) від 28.02.2025 року, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора від 28.02.2025 року опубліковано повістку про виклик підозрюваної ОСОБА_5 на 10 годину 00 хвилин 04.03.2025 року, 05.03.2025 року та 06.03.2025 року за зазначеною в повістці адресою органу досудового розслідування у кримінальному провадженні для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні №22024130000000249 від 15.04.2024 року, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, допиту в якості підозрюваного тощо.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна ОСОБА_5 на праві власності належить - квартира, загальною площею (кв.м): 29, житлова площа (кв.м): 16.7, за адресою: АДРЕСА_1 , номер об'єкта в РПВН: 2801746.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, санкцією якої передбачене покарання у вигляді конфіскації майна, відповідно до п 3 ч. 2 ст. 170 КПК України для конфіскації майна як виду покарання, виникла необхідність у накладенні арешту на майно, яке перебуває у власності підозрюваної ОСОБА_5 , а саме на вищезазначене майно.
Слідчий у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання без його участі.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом.
На підставі ч. 4 ст. 163 КПК України неприбуття за судовим викликом особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, без поважних причин або неповідомлення нею про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду клопотання.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування кримінального провадження за допомогою технічного засобу не здійснювалося.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та матеріали, додані до нього, дійшов наступних висновків.
Як свідчать матеріали клопотання, слідчим відділом 3 управління ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 22024130000000249 від 15.04.2024 року, за фактом добровільного зайняття ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
28.02.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України. (а.с.51-56)
Згідно інформаційної довідки № 390894074 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна підозрюваній ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , належить квартира, загальною площею (кв.м): 29, житлова площа (кв.м): 16.7, за адресою: АДРЕСА_1 , номер об'єкта в РПВН: 2801746. (а.с.36-37)
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України).
У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).
Вказана норма передбачає можливість накладення арешту на майно підозрюваного щодо якого здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
Санкція ч. 5 ст. 111-1 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
Окрім того, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Пунктами 4, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу). У положеннях пункту 4 цієї ж статті йдеться про те, що у разі задоволення клопотання слідчий суд, застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, суд зобов'язаний застосовувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, санкцією якої передбачене покарання у виді конфіскації майна.
Надані слідчим матеріали підтверджують необхідність накладення арешту на майно підозрюваної ОСОБА_5 . На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
З урахуванням викладеного, підлягає задоволенню клопотання про накладення арешту на майно, яке належить підозрюваній ОСОБА_5 , шляхом заборони розпоряджатись та відчужувати його на час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження № 22024130000000249 від 15.04.2024 року з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України).
Частиною 12 ст. 170 КПК України передбачена заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.
Отже в силу ч.12 ст. 170 КПК України клопотання в частині заборони користування вищевказаним нерухомим майном не підлягає задоволенню.
Відтак клопотання слідчого слід задовольнити частково.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 168-169, 170-173 КПК України,
Клопотання задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, яке належить на праві власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, шляхом заборони розпоряджатись, користуватись та відчужувати його на час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження № 22024130000000249 від 15.04.2024 року, а саме на:
- квартиру, загальною площею (кв.м): 29, житлова площа (кв.м): 16.7, за адресою: АДРЕСА_1 .
В решті клопотання - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню на всій території України. Відповідно до ч. 1 ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Слідчий суддя ОСОБА_1