Єдиний унікальний номер судової справи 201/4977/25
Номер провадження 1-кс/201/1891/2025
Іменем України
28 квітня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Дніпропетровської обласної прокуратури, яка полягає у не внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою про вчинення кримінального правопорушення, визнання потерплим,
24.04.2025 р. ОСОБА_3 звернувся до суду з даною скаргою, в якій просив зобов'язати уповноважену особу Дніпропетровській обласної прокуратури внести до ЄРДР відомості за заявою від 21.04.2025р. про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 КК України та розпочати досудове розслідування, визнання потерплим.
В обґрунтування скарги посилається на те, що 21.04.2025 р. ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровській обласної прокуратури із заявою у порядку ст. 214 КПК України про вчинення кримінального правопорушення (у порядку ст. 214 КПК України), у якій просив невідкладно внести відомості про вчинення злочину, які мають ознаки складу злочину передбаченого ч. 1 ст.366 КК України старшим слідчим Третього слідчого відділу (м. Дніпро) ТУ ДБР (м. Полтава) ОСОБА_4 та розпочати за цією заявою досудове розслідування у формі досудового слідства. Повідомляв, що слідчий ОСОБА_4 18.04.2025р. заднім числом склав завідомо неправдивий офіційний документ - постанову від 05.04.2025р. про відмову визнати його потерпілим і вніс до постанови завідомо неправдиві відомості про нібито звернення заявника до нього із заявою , яку заявник не писав і не надсилав.
25.04.2025р. заявник подав заяву, у якій повідомив, що 25.04.2025р. отримав електронного листа від начальника відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_5 , в яким повідомлено, що обласною прокуратурою розглянуто його заяву про вчинення злочину слідчим ОСОБА_4 та з інших питань. Обласною прокуратурою внесено відомості до ЄРДР № 42023040000000520 за ч. 1 ст. 366 КК України, за аналогічним фактом викладеним у заяві. Встановлено, що третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023040000000520 за ч. 1 ст. 366 КК України за фактом навмисного знищення слідчим Третього слідчого відділу (з дислокацією в м. Дніпрі) ТУ ДБР, розташоване у місті Полтаві ОСОБА_4 документів, складених заявником у кримінальному, провадженні. Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, здійснюється прокурорами відділу Дніпропетровської обласної прокуратури. Наразі досудове розслідування триває.
Водночас заявника вказує, що кримінальне провадження № 42023040000000520 зареєстроване в ЄРДР 26.09.2023р. за внесення ОСОБА_4 до ЄРДР завідомо неправдивих відомостей про знищення документів , складені заявником, яких він не складав у кримінальному провадженні № 62022170030000155 від 08.04.2022р. Упродовж 19 місяців досудове розслідування не розпочалося, але закривалося слідчим ДБР ОСОБА_6 і поновлювалося слідчим суддею Кіровського районного суду м. Дніпропетровська .
Заявник 21.04.2025р. звернувся до уповноваженої особи - заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_7 із заявою про новий злочин, вчинений слідчим ОСОБА_4 , який 18.04.2025р. заднім числом склав завідомо неправдивий офіційний документ - постанову від 05.04.2025р. про відмову визнати заявника потерпілим і вніс до постанови завідомо неправдиві відомості про нібито звернення його із заявою , яку він не писав і не надсилав.
Отже, як вказує заявник, всупереч вимогам ч. 1 ст. 214 КПК України уповноважена особа Дніпропетровській обласної прокуратури станом на день подачі цієї скарги, не внесла викладені в його заяві відомості до ЄРДР та не розпочав досудове слідство.
ОСОБА_3 в судове засідання в судове засідання не з'явився, про розгляд скарги повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Враховуючи положення ч. 6 ст. 9 КПК України, суддя слідчий вважає за необхідне застосувати загальні засади кримінального провадження, передбачені ст. 28 КПК України та розглянути дану скаргу без участі заявника, з метою прийняття процесуального рішення по ній в розумні строки.
Представник Дніпропетровській обласної прокуратури в судове засідання не з'явився, про дату, місце та час судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного правового висновку з таких підстав.
З матеріалів скарги встановлено, що 21.04.2025р. ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровській обласної прокуратури (у порядку ст. 214 КПК України) із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Листом начальника відділу Дніпропетровської обласної прокуратури від 25.04.2025р. № 31/2-4579/22 йому повідомлено, що обласною прокуратурою внесені відомості до ЄРДР під № 42023040000000520 за ч. 1 ст. 366 КК України, за аналогійним фактом викладеним у заяві. Встановлено, що третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023040000000520 за ч. 1 ст. 366 КК України за фактом навмисного знищення слідчим Третього слідчого відділу (з дислокацією в м. Дніпрі) ТУ ДБР, розташоване у місті Полтаві ОСОБА_4 документів, складених заявником у кримінальному провадженні. Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, здійснюється прокурорами відділу Дніпропетровської обласної прокуратури. Наразі досудове розслідування триває.
Заявник вказує, що 21.04.2025р. він звернувся до уповноваженої особи - заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_7 із заявою про новий злочин, вчинений слідчим ОСОБА_4 , який 18.04.2025р. заднім числом склав завідомо неправдивий офіційний документ - постанову від 05.04.2025р. про відмову визнати заявника потерпілим і вніс до постанови завідомо неправдиві відомості про нібито звернення його із заявою , яку він не писав і не надсилав.
Отже, на час розгляду даної справи доказів внесення відомостей до ЄРДР за цією його заявою судді слідчому надані не були.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України підлягають доказуванню, зокрема і подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення). При цьому, положеннями ст. 92 КПК України регламентовано, що обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу покладається не на заявника, а на слідчого і прокурора.
За змістом ч. 3 ст. 214 КПК України заборонено здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Тобто, слід враховувати, що на цьому етапі розвитку правових відносин стосовно ймовірного вчинення діяння, відповідальність за яке встановлена КК, не достатньо об'єктивних відомостей навіть для попередньої констатації наявності або відсутності ознак складу злочину. З огляду на такі обставини необхідно звернути увагу, що вимога про внесення відомостей до ЄРДР на підставі заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не передбачає здійснення оцінки обґрунтованості таких заяв на наявність ознак складу кримінального правопорушення, а передбачає лише обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події. Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Викладені в такому повідомленні обставини підлягають перевірці, але така перевірка повинна проводитись вже в рамках відкритого кримінального провадження, внесеного до ЄРДР. Потім, у разі, якщо посадова особа дійде висновку, що у викладеній ситуації немає ознак складу кримінального правопорушення, вона може винести постанову про закриття кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК.
Таким чином, слідчий суддя констатує пряму заборону процесуального Закону, а відтак неможливість здійснення перевірочних дій про можливий злочин без попереднього внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Наслідком такого порушення буде визнання всіх зібраних доказів недопустимими.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зі змісту вимог ч. 2 ст. 214 КПК України вбачається, що з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань розпочинається досудове розслідування.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Як випливає з положень принципу публічності, закріпленого у ст. 25 КПК України, прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Частиною 1 ст. 28 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Таким чином, приймаючи до уваги, що невнесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 порушує права останнього, а також зважаючи на те, що за вказаних обставин Дніпропетровською обласною прокуратурою не виконано зазначені положення КПК України, а відомості, які містяться в її заяві безпідставно не внесені до ЄРДР, слід дійти висновку, що вимога про зобов'язання Дніпропетровської обласної прокуратури внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань підлягає задоволенню.
Доходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й усталену практику Європейського суду з прав людини, висновки якого з цього приводу відображені, зокрема, в рішенні по справі «Іванов проти України» (Ivanov v. Ukraine), № 15007/02, пп. 74-75, рішення від 7 грудня 2006 року), відповідно до якого сумлінність за ініціювання слідчих дій або відмову у кримінально-правовому переслідуванні особи повністю покладається на державу.
Так, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, Series A, № 93 право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. Одним із таких обмежень є переслідування особи в кримінально-правовому порядку шляхом внесення повідомлення до ЄРДР щодо конкретної особи за бажаною кримінально-правовою кваліфікацією.
Так, відповідно до ч. 5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про: 1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; 3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) прізвище, ім'я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; 7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.
Наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020р. № 298, затверджене Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, яке визначає порядок формування та ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також надання відомостей з нього.
Відомості про попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність вносяться виключно реєстратором заяви про кримінальне правопорушення, що чітко передбачено вимогами п. 5 ч. 5 ст. 214 КПК України і Положення № 298, а тому не підлягають задоволенню вимоги заявника про зобов'язання внести відомості до ЄРДР з попередньою правовою кваліфікацією, визначеною нею - ч. 1 ст. 366 КК України.
Враховуючи вищезазначене, приходжу до висновку, що скарга підлягає задоволенню частково - шляхом зобов'язання Дніпропетровської обласної прокуратури внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 .
Вимоги заявника про визнання заявника потерпілим та вручення пам'ятки є передчасними, оскільки означені дії вчиняються після внесення відомостей до ЄРДР.
Рішенням Конституційного Суду України від 17.06.2020р. №4-р(II)/2020 у справі № 3-180/2018(1644/18) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ч. 3 ст. 307 КПК України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення. Положення ч. 3 ст. 307 КПК України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 17.06.2020р.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 25, 28, 214, 303 - 307 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Дніпропетровської обласної прокуратури, яка полягає у не внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою про вчинення кримінального правопорушення, визнання потерплим - задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважену особу Дніпропетровської обласної прокуратури внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 21.04.2025р., про вчинення кримінального правопорушення, про що повідомити заявника та надати витяг з ЄРДР.
В задоволенні іншої частини вимог - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Повний текст ухвали складений 30 квітня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1