Справа № 175/16984/24
Провадження № 2/175/2610/24
(з а о ч н е)
21 лютого 2025 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Озерянської Ж.М.,
за участю секретаря Рожкової Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» про стягнення заборгованості, -
У жовтні 2024 року до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області звернувся позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» із позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» про стягнення заборгованості.
Позов мотивує тим, що 11 травня 2021 року в особистому кабінеті на сайті ТОВ «МІЛОАН» відповідачка ОСОБА_1 подала заявку на отримання кредиту №3530524. Відповідачці було направлено електронне повідомлення (SMS) одноразовий ідентифікатор, при введені якого відповідачка підтверджує прийняття умов кредитного договору №3530524 від 11 травня 2021 року. Таким чином відповідачка уклала договір про споживчий кредит №3530524 від 11 травня 2021 року та на підставі платіжного доручення були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 15000,00 гривень. Однак відповідачкою не виконані належним чином кредитні зобов'язання.
13 вересня 2021 року згідно умов договору відступлення прав вимоги №07Т, ТОВ «МІЛОАН» відступило право вимоги за кредитним договором №3530524 від 11 травня 2021 року на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС». Згідно з договором відступлення права вимоги сума боргу перед новим кредитором становить 66000 грн. з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 15000 грн.; заборгованість за відсотками становить 49500 грн., заборгованість за комісійними винагородами 1500 грн. На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідачки вказану суму заборгованості, а також судові витрати по справі.
В судове засідання представник позивача не з'явився, проте надав клопотання про розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином у встановленому законом порядку, що підтверджується трекінгом поштового відправлення №0601110436207, відзив на позовну заяву не подавала, а тому зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 223, 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача, стосовно якої він просить ухвалити рішення, у матеріальному розумінні це певна річ (об'єкт), щодо якої виник спір.
Судом встановлено, що 11 травня 2021 року в особистому кабінеті на веб-сайті ТОВ «Мілоан» (https://miloan.ua/) позивачкою було подано заявку на отримання кредиту №3530524.
ТОВ «Мілоан» було направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідачка підтвердила прийняття умов кредитного договору №3530524 від 11 травня 2021 року.
Отже, відповідачка уклала договір про споживчий кредит №3530524 від 11 травня 2021 року з ТОВ «Мілоан» та на підставі платіжного доручення відповідачці були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 15 000,00 грн. Кредитний договір №3530524 від 11 травня 2021 року було укладено строком на 30 днів.
13 вересня 2021 року згідно умов договору відступлення прав вимоги №07Т, ТОВ «МІЛОАН» відступило право вимоги за кредитним договором №3530524 від 11 травня 2021 року на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС».
Отже, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права вимоги до відповідачки за вказаним кредитним договором.
Відповідно до умов договору відступлення права вимоги сума боргу ОСОБА_1 перед новим кредитором ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» становить 66000 грн. з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 15000 грн.; заборгованість за відсотками становить 49500 грн., заборгованість за комісійними винагородами 1500 грн.
Вказаний розрахунок у визначеному ЦПК України порядку не було спростовано відповідачкою під час розгляду справи.
Крім того, відповідачкою не надано заперечень щодо вимог позивача або даних, які спростовували викладені у позові обставини, та не надано доказів повернення кредитних коштів.
За викладених обставин суд дійшов висновку, що позивачем надано належні, допустимі та достовірні докази невиконання відповідачкою своїх обов'язків за кредитним договором, та, оцінюючи їх у сукупності, вважає достатніми для підтвердження аргументів, викладених у позові, про наявність підстав для стягнення зазначеної заборгованості.
Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов'язується або не зобов'язується їх оплатити.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Як передбачено ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України визначено, що при порушенні зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
В силу ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 2ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч. 1ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
На підставі викладеного, враховуючи, що на час розгляду справи судом, сума заборгованості позичальником не сплачена та матеріали справи не містять доказів того, що відповідачкою було здійснено заходи по погашенню заборгованості, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі, та вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача вказану суму заборгованості загальним розміром 66000 грн.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов'язані з розглядом справи.
Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.
Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Як передбачено ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження здійснення позивачем відповідних витрат по сплаті зазначеного розміру правничої допомоги, суду надано Договір №42649746 про надання правової допомоги від 11 грудня 2023 року, Додаткову угоду до Договору №42649746, Акт про підтвердження факту надання правничої (правової допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 20 лютого 2024 року у розмірі 6000,00 грн., підписаний адвокатом і представником (директором) позивача.
Виходячи з виконаних адвокатом послуг, розміру позовних вимог, складності справи, кількості витрачених адвокатом годин на надання правової допомоги позивачу, суд приходить до висновку, що розмір витрат, понесених позивачем, на правничу допомогу, є обґрунтованим, співмірним зі складністю справи та підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.
Крім того суд бере до уваги, що відповідачка не висунула заперечень щодо розміру та обґрунтованості розміру витрат на правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору, у розмірі 2422,40 гривень, що документально підтверджені.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 18, 141, 76-82, 141, 263-265, 279,280-282, 354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» про стягнення заборгованості, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №3530524 від 11 травня 2021 року у розмірі 66000 грн. з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 15000 грн.; заборгованість за відсотками становить 49500 грн., заборгованість за комісійними винагородами 1500 грн., витрати на правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн. та стягнути з відповідачки судовий збір у розмірі 2422,40 грн., а всього стягнути 74422,40 грн.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Озерянська Ж.М.