Справа № 205/13869/24
Провадження № 2/175/2900/24
(з а о ч н е)
28 лютого 2025 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Озерянської Ж.М.,
за участю секретаря Рожкової Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У грудні 2024 року до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відповідно до ухвали Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 жовтня 2024 року.
Позовна заява мотивована тим, що 09 квітня 2019 року Публічне акціонерне товариство «Ідея Банк» та ОСОБА_1 уклали угоду №С-400-010898-19-980 про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки. Банк свої зобов'язання перед клієнтом за Угодою та ДКБО виконав у повному обсязі, відкривши поточний рахунок у валюті гривня та надавши клієнту можливість користуватись кредитними коштами в сумі 25500,00 грн. в межах кредитного ліміту, визначеного Угодою. Клієнт здійснював користування грошовими коштами кредитного ліміту, що відображено у виписці з його рахунку. Однак відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов'язання.
16 листопада 2023 року між АТ «Ідея Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОНАТІ» був укладений договір факторингу №16/11-23. 29 грудня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОНАТІ» уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» (Фактор) договір факторингу №29/12-23. Таким чином, сума боргу перед новим кредитором становить 90944,23 грн., яка складається з заборгованості за основним боргом в сумі 25169,97 грн., заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 47725,32 грн., інфляційних втрат у сумі 13590,69 грн., 3% річних у сумі 4458,25 грн. На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також судові витрати по справі.
В судове засідання представник позивача не з'явився, проте надав клопотання про розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином у встановленому законом порядку, що підтверджується трекінгом поштового відправлення №0601110436010, відзив на позовну заяву не подавав, а тому зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 223, 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача, стосовно якої він просить ухвалити рішення, у матеріальному розумінні це певна річ (об'єкт), щодо якої виник спір.
Судом встановлено, що 09 квітня 2019 року Публічне акціонерне товариство «Ідея Банк» та ОСОБА_1 уклали угоду №С-400-010898-19-980 про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки.
Відповідно до преамбули даної Угоди, її підписанням позичальник приєднується до публічної пропозиції Банку про укладення Договору комплексного банківського обслуговування, що затверджений розпорядженням банку і розміщений на інтернет-сторінці Банку адресою www.ideabank.ua. Також в день підписання Угоди позичальник надав Банку заяву про відкриття поточного рахунку та приєднання до публічної пропозиції Договору комплексного банківського обслуговування, і приєднання до публічної пропозиції укладення договору про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку АТ «ІДЕЯ БАНК».
Крім того, позичальник власним підписом підтвердив ознайомлення з тарифами банку на видачу та обслуговування кредитних карток для фізичних осіб нових клієнтів Банку.
Згідно з п.1 Угоди банк відкриває клієнту поточний рахунок у валюті гривня, операції за яким можуть здійснюватись за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використання електронного платіжного засобу, та випускає клієнту платіжну картку.
Пунктом 2 Угоди визначено, що банк надає кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії по рахунку на наступних умовах: максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 200 000,00 грн.; ліміт кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладання угоди, становить 25500 грн.; процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становить 24,00% річних; розмір обов'язкового мінімального платежу встановлюється згідно з тарифами банку та ДКБО.
У пункті 4 Угоди сторонами погоджено, що повернення заборгованості та сплата відсотків за користування кредитною лінією та/або інших платежів за Угодою та ДКБО, здійснюватимуться згідно умов ДКБО, а також відповідно до Тарифів, які розміщені на сайті Банку за адресою www.ideabank.ua.
У пункті 7 Сторони погодили, що ця Угода є укладеною з дня підписання сторонами та діє протягом строку кредитування (кредитної лінії), яка складає 1 рік з дати укладення та з можливістю автоматичної пролонгації, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами свої зобов'язань за Угодою.
Таким чином, Банк свої зобов'язання перед Клієнтом за Угодою та ДКБО виконав у повному обсязі, відкривши поточний рахунок у валюті гривня та надавши Клієнту можливість користуватись кредитними коштами в сумі 25500,00 грн. в межах кредитного ліміту, визначеного Угодою. Клієнт здійснював користування грошовими коштами кредитного ліміту, що відображено у виписці з його рахунку.
Однак, свої зобов'язання за Угодою щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків за користування кредитною лінією Відповідач виконав лише частково. Згідно виписки по рахунку Позичальника за весь строк з моменту укладення Угоди і до моменту звернення з цим позовом Позичальник сплатив банку в рахунок погашення основного боргу та сплати процентів лише 25004 гривень. Останній платіж здійснено 23 липня 2019 року. Внаслідок чого у Позичальника сформувалась заборгованість перед Банком в загальній сумі 72 895,29 гривень, що складається з: заборгованості за основним боргом в сумі 25 169,97 грн.; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками 47 725,32 гривень.
16 листопада 2023 року між АТ «Ідея Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОНАТІ» (Фактор) був укладений договір факторингу №16/11-23.
Відповідно до п.2.1. зазначеного договору Клієнт відступає Фактору, а Фактор приймає Права Вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта плату та на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до п.4.1. договору факторингу №16/11-23 Фактор виконав свої зобов'язання перед Клієнтом, що підтверджується відповідними платіжними документами: платіжна інструкція № 566 від 17 жовтня 2023 року на суму 200000 грн.; платіжна інструкція № 608 від 17 листопада 2023 року на суму 2 795 777 грн.
Також Клієнт і Фактор підписали всі додатки до договору факторингу, зокрема і друкований Реєстр Боржників. Таким чином Фактор набув право вимоги до Боржників за Первинними договорами, серед яких і право вимоги до ОСОБА_1 за Угодою про відкриття кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки № СC-400-010898-19-980 від 09 квітня 2019 року
29 грудня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОНАТІ» уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» договір факторингу №29/12-23.
Отже, ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» набуло права вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.
Відповідно до Додатку №2 «Друкований Реєстр Боржників» до вказаного договору факторингу серед інших, до ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» перейшло і право вимоги до ОСОБА_1 за Угодою про відкриття кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки № C-400-010898-19-980 від 09 квітня 2019 року.
Згідно до Довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за Угодою №С-400-010898-19-980 від 09 квітня 2019 року, сформованої первісним кредитором (АТ «Ідея Банк») станом на 16 листопада 2023 року заборгованість відповідача становить 72895,29 грн.: заборгованість за основним боргом в сумі 25169,97 грн.; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 47725,32 грн.
Згідно розрахунку інфляційних втрат та 3% річних від суми боргу за період з 10 лютого 2020 року по 23 лютого 2022 року заборгованість складає: інфляційні втрат у сумі 13590,69 грн. та 3% річних у сумі 4458,25 грн.
Таким чином, сума боргу перед новим кредитором становить 90944,23 грн., яка складається з заборгованості за основним боргом в сумі 25169,97 грн., заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 47725,32 грн., інфляційних втрат у сумі 13590,69 грн., 3% річних у сумі 4458,25 грн.
Вказаний розрахунок у визначеному ЦПК України порядку не було спростовано відповідачем під час розгляду справи.
Крім того, відповідачем не надано заперечень щодо вимог позивача або даних, які спростовували викладені у позові обставини, та не надано доказів повернення кредитних коштів.
За викладених обставин суд дійшов висновку, що позивачем надано належні, допустимі та достовірні докази невиконання відповідачкою своїх обов'язків за кредитним договором, та, оцінюючи їх у сукупності, вважає достатніми для підтвердження аргументів, викладених у позові, про наявність підстав для стягнення зазначеної заборгованості.
Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов'язується або не зобов'язується їх оплатити.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Як передбачено ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України визначено, що при порушенні зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
В силу ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 2ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч. 1ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
На підставі викладеного, враховуючи, що на час розгляду справи судом, сума заборгованості позичальником не сплачена та матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем було здійснено заходи по погашенню заборгованості, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі, та вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача вказану суму заборгованості загальним розміром 90944,23 грн.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов'язані з розглядом справи.
Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.
Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Як передбачено ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження здійснення позивачем відповідних витрат по сплаті зазначеного розміру правничої допомоги, суду надано Договір №1/04 про надання правової допомоги від 01 квітня 2024 року, Акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги №4 від 12 серпня 2024 року у розмірі 5200 грн., підписаний адвокатом і представником (директором) позивача.
Виходячи з виконаних адвокатом послуг, розміру позовних вимог, складності справи, кількості витрачених адвокатом годин на надання правової допомоги позивачу, суд приходить до висновку, що розмір витрат, понесених позивачем, на правничу допомогу, є обґрунтованим, співмірним зі складністю справи та підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.
Крім того суд бере до уваги, що відповідачка не висунула заперечень щодо розміру та обґрунтованості розміру витрат на правничу допомогу в сумі 5200 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору, у розмірі 2422,40 грн. та витрати на оплату послуг поштового зв'язку у розмірі 40 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 18, 141, 76-82, 141, 263-265, 279, 280-285, 354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №С-400-010898-19-980 від 09 квітня 2019 року у розмірі 90944,23 грн., яка складається з заборгованості за основним боргом в сумі 25169,97 грн., заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 47725,32 грн., інфляційних втрат у сумі 13590,69 грн., 3% річних у сумі 4458,25 грн., витрати на правничу допомогу в сумі 5200,00 грн., витрати на оплату послуг поштового зв'язку у розмірі 40 грн. та стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2422,40 грн., а всього стягнути 98606,63 грн.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Озерянська Ж.М.