Справа № 175/4797/25
Провадження № 3/175/2043/25
Іменем України
"28" квітня 2025 р. смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Журавель Т.С., за участю секретаря судового засідання Вербицької К.В., прокурора Мухи Я.І., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні протоколи, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , депутата Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП,
До Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28.04.2025 року було об'єднано в одне провадження справи №175/4797/25, №175/4803/25 відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП та присвоєно об'єднаній справі №175/4797/25.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 379 від 10.04.2025 року ОСОБА_1 , будучи депутатом Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, та згідно п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону N?1700-VII, суб?єктом на якого поширюється дія цього Закону, усупереч вимог ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції», ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», публічно не повідомив про наявність у нього реального конфлікту інтересів колегіальний орган - Любимівську сільську раду, який виник під час участі 22.12.2023 року на пленарному засіданні 40 чергової сесії перед розглядом питання порядку денного № 4.11 «Про внесення змін до Положення про преміювання працівників ОМС», яке в додатку 2 до рішення стосувалося визначення розміру надбавки за високі досягнення у праці, або виконання особливо важливої роботи в розмірі 50 % посадового окладу секретарю Любимівської сільської ради ОСОБА_2 , яка являється його близькою особою, а саме невісткою, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 380 від 10.04.2025 року ОСОБА_1 , будучи депутатом Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, та згідно п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону N?1700-VII, суб?єктом на якого поширюється дія цього Закону, усупереч вимог ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції», ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», публічно не повідомив про наявність у нього реального конфлікту інтересів колегіальний орган - Любимівську сільську раду, який виник під час участі 22.12.2023 року на пленарному засіданні 40 чергової сесії перед розглядом питання порядку денного № 4.11 «Про внесення змін до Положення про преміювання працівників ОМС», яке в додатку 2 до рішення стосувалося визначення розміру надбавки за високі досягнення у праці, або виконання особливо важливої роботи в розмірі 50 % посадового окладу секретарю Любимівської сільської ради ОСОБА_2 , яка являється його близькою особою, а саме невісткою, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Прокурор в судовому засіданні просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, ч. 1 ст. 172-7 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав.
Заслухавши прокурора, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд виходив з наступного.
Згідно ч. 9 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків, що закріплено у статті 10 КУпАП.
Частина 1 ст. 172-7 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
Частиною 2 ст. 172-7 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
При цьому, відповідно до примітки до статті 172-7 КУпАП суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції». У цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність; потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться у ч. 1 ст. 1 Закону, дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
Положення статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» надає визначення: близькі особи - члени сім'ї суб'єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб'єкта.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, не можуть мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути прямо підпорядкованими у зв'язку з виконанням повноважень близьким їм особам.
Вимогами частини 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону зобов'язані не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи не вчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, необхідно встановити наявність обов'язкової сукупності таких юридичних фактів, як: наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований та визначений; наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; наявність повноважень на прийняття рішення, наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об'єктивність або неупередженість рішення.
Без наявності хоча б одного із зазначених фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає, а тому встановлення таких обставин в обов'язковому порядку має бути відображено у протоколі про правопорушення, пов'язане з корупцією.
Відповідно до пунктів 2, 3, 4 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов'язані, зокрема, повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів, вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Згідно зі статтею 41 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, діють неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої політичні погляди, ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання.
Суб'єктивна сторона корупційного діяння характеризується тим, що воно вчинюється лише з корисливих спонукань. Особа, яка вчинила таке корупційне діяння, усвідомлює, що вона незаконно використовує свої службові повноваження та незаконно одержує у зв'язку з цим певні матеріальні блага для себе чи близьких осіб. Тобто, навіть при наявності суперечності між приватними інтересами особами та її службовими повноваженнями, обов'язковим є встановлення можливості впливу такої суперечності на об'єктивність або упередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих службових повноважень. При цьому конфлікт інтересів повинен бути реальним (очевидним) і передбачуваним. Тобто, конфлікт інтересів має місце тоді, коли вказана суперечність фактично вплинула чи могла вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.
Як було встановлено в ході розгляду адміністративних матеріалів, ОСОБА_1 , будучи депутатом Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області та суб?єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», публічно не повідомив про наявність у нього реального конфлікту інтересів колегіальний орган - Любимівську сільську раду, який виник під час участі 22.12.2023 року на пленарному засіданні 40 чергової сесії перед розглядом питання «Про внесення змін до Положення про преміювання працівників ОМС», яке стосувалося визначення розміру надбавки за високі досягнення у праці, або виконання особливо важливої роботи в розмірі 50 % посадового окладу секретарю Любимівської сільської ради ОСОБА_2 , яка являється його близькою особою, а саме невісткою, чим вчинив правопорушення, передбаченіч. 1 ст. 172-7 КУпАП, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП обставинами, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення є: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На підставі викладеного, надавши оцінку доказам у справі, суд доходить висновку, що матеріали справи містять належні та допустимі докази, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчинені корупційних адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Відповідно до ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне порушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Отже, враховуючи доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні вищевказаних адміністративних правопорушень, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчинених адміністративних правопорушень та заходом державного примусу, враховуючи умови та характер вчинених адміністративних правопорушень, особу правопорушника, визнання вини, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах ч. 2 ст. 172-7 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що є достатньою мірою відповідальності з метою її виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, стягнути з ОСОБА_1 судовій збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 40-1, 172-7, 213, 221, 283 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у виді накладення штрафу у розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 (три тисячі чотириста) грн (Отримувач коштів - ГУК у Дн-кiй обл/ТГсмтСлобож/ 21081100; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155; Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат); рахунок отримувача UA098999980313060106000004457; КЕКД: 21081100.
Стягнути з ОСОБА_1 судовій збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять шістсот) 60 коп. на користь держави. (Отримувач: ГУК у Дн-кій обл/ОТГсмтСлобож/22030101, код отримувача за ЄДРПОУ 37988155 банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), рахунок отримувача UA208999980313151206000004457).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Строк пред'явлення до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання постановою законної сили.
Повний текст постанови виготовлений 30.04.2025 року о 10 год 55 хв.
Суддя Т. С. Журавель