Єдиний унікальний номер 175/5373/24
Провадження № 2/175/928/24
29 квітня 2025 року селище Слобожанське
Дніпровський районний суд
Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Васюченка О.Г.,
з секретарем Кульпіною Л.Г..
розглянувши у відкритому судовому засіданні у селищі Слобожанське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради Дніпровського району, треті особи: Дніпровська районна державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
У квітні 2024 року позивач звернувся до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, та просив суд постановити рішення яким визначити, додатковий строк в три місяці, для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів», що набрав чинності 25 квітня 2025 року, визначено змінити найменування Дніпропетровського районний суд Дніпропетровської області на Дніпровський районний суд Дніпропетровської області. Також визначено, що зміна найменування місцевого загального суду не призведе до його реорганізації чи ліквідації або утворення нового суду".
Представник позивача та третьої особи Нороха О.М. надав заяву про розгляд справи без їх участі. Позов просив задовольнити в повному обсязі.
Відповідач до суду не з'явився, відзив не подав, заяв та клопотань не надавав, про причини неявки не повідомив.
Третя особа до суду не з'явилася, у своєму листі просила слухати справу без представника нотаріальної контори.
Вивчивши матеріали справи, ознайомивши з матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Статтями 1216, 1217 ЦК України, визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1270 ЦК України визначено шестимісячний строк для прийняття спадщини, який починається з часу відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Встановлено, що згідно з заповітом від 09 липня 1996 року, посвідченим секретарем виконкому Орджонікідзевської сільської ради народних депутатів Дніпропетровського району Дніпропетровської області Рикаш Наталією Григорівною, підписаним громадянином ОСОБА_3 у присутності секретаря виконкому Орджонікідзевської сільської ради народних депутатів Дніпропетровського району Дніпропетровської області Рикаш Наталії Григорівни у виконкомі Орджонікідзевської сільської ради із попереднім встановленням дієздатності заповідача та перевіркою заповіту, зареєстрованим у реєстрі нотаріальних дій за № 197 та у спадковому реєстрі за № 38059080, а також згідно з дублікатом заповіту від 09 липня 1996 року від імені ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданим 03 серпня 2023 року секретарем виконкому Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Фефеловою Аллою Анатоліївною, зареєстрованим у реєстрі за № 35, ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4 ) та ОСОБА_2 є єдиними спадкоємцями за вищезазначеним заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Дані обставини підтверджуються належними та допустимими письмовими доказами, а саме: копією паспорту ОСОБА_1 , серії НОМЕР_1 , виданого 22 травня 2012 року Бабушкінським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області; Копією РНОКПП ОСОБА_1 , виданої органом Державної податкової служби «ДЕРЖПОДАТІСПЕКЦІЯ У БАБУШКІНСЬКОМУ РАЙОНІ» 15 червня 2012 року; копією свідоцтва про шлюб ОСОБА_1 , виданим Бабушкінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області 05 травня 2012 року; копією паспорту ОСОБА_2 , серії НОМЕР_2 , виданого 08 квітня 2011 року Бабушкінським РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області; копією РНОКПП ОСОБА_2 , виданої Шевченківською ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області 11 травня 2021 року; копією свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , виданим виконкомом Орджонікідзевської сільської ради народних депутатів Дніпропетровського району Дніпропетровської області 20 вересня 1996 року; копією Витягу Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства «Національні інформаційні системи» від 24 серпня 2023 року за № 73708150 про реєстрацію в Спадковому реєстрі; копією дублікату заповіту від 09 липня 1996 року, посвідченого секретарем виконкому Орджонікідзевської сільської ради народних депутатів Дніпропетровського району Дніпропетровської області Рикаш Наталією Григорівною, зареєстрованого у реєстрі за № 197, від імені ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданого 03 серпня 2023 року секретарем виконкому Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Фефеловою Аллою Анатоліївною, зареєстрованого у реєстрі за № 35. Примірник заповіту зберігається у справах Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області.; Копією постанови державного нотаріуса Дніпровської районної державної нотаріальної контори Кобрусєвої Л.В. про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 08 грудня 2024 року.
Також судом встановлено, що про існування заповіту від 09 липня 1996 року від імені ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , за яким спадкодавець - ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробив розпорядження усім своїм майном де б воно не було та з чого б воно не складалось та заповів ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4 ) та ОСОБА_2 , у рівних частках, усе належне йому майно, останні дізналися випадково у липні 2023 року, оскільки заповідач при житті втратив свій примірник складеного ним заповіту і не повідомляв їх як спадкоємців про наявність заповіту. До того ж на момент відкриття спадщини, після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та початку відрахування встановленого Законом шестимісячного строку для звернення до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини, ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4 ) та ОСОБА_2 не досягли віку з якого настає повна цивільна дієздатність, а наявність у фактичних спадкоємців юридичної необізнаності з огляду на вік та не володіння ними інформації про наявність заповіту. Так, на момент смерті спадкодавця, спадкоємцю за заповітом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було трохи більш ніж півтора роки, а спадкоємцю за заповітом ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було трохи більше ніж 6 років, що також унеможливило їх особисте звернення у передбачений Законом шестимісячний строк до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Тобто, станом на 19 вересня 1996 року, та після закінчення шестимісячного строку встановленого Законом, спадкоємці за заповітом просто буди ще дітьми, вони були ще необізнані юридично, а їх законні представники не володіли інформацією щодо наявності заповіту після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4 ) та ОСОБА_2 не відмовлялись від прийняття спадщини, прийняли спадщину, вступили у володіння та управління спадковим майном, почали підтримувати та підтримують по сьогоднішній день у належному стані домоволодіння, яке входить до спадкової маси після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто, фактично прийняли спадщину та не відмовлялись від неї. Інші спадкоємці відсутні. ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4 ) та ОСОБА_2 , за для оформлення правовстановлюючих документів на спадщину належним чином та у порядку встановленому Законом, було прийнято рішення про звернення до уповноважених органів із метою вирішення питання про їх спадкові права або за заповітом, або за законом, встановлення наявності (існування) заповіту від 09 липня 1996 року від імені ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на їх ім'я та його отримання за для звернення до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини і отримання свідоцтв про право на спадщину за заповітом після смерті спадкодавця. Так, із Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі за № 73708150, виданого Дніпропетровською регіональною філією державного підприємства «Національні інформаційні системи» 24 серпня 2023 року, вбачається про те, що дійсно 09 липня 1996 року Орджонікідзевською сільською радою Дніпропетровського району Дніпропетровської області було посвідчено заповіт від імені ОСОБА_3 , за яким спадкодавець - ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробив розпорядження усім своїм майном де б воно не було та з чого б воно не складалось та заповів нам, позивачам у справі: ОСОБА_6 (прізвище після укладення шлюбу ОСОБА_7 ), та ОСОБА_2 , у рівних частках, усе належне йому майно. 03 серпня 2023 року секретарем виконкому Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Фефеловою Аллою Анатоліївною було видано дублікат зареєстрований у реєстрі за № 35 заповіту від 09 липня 1996 року, зареєстрованого у реєстрі за № 197 від імені ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , замість втраченого заповідачем. Майже одразу після отримання дублікату заповіту ОСОБА_3 від 09 липня 1996 року, ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4 ) та ОСОБА_2 звернулись у передбачений Законом шестимісячний строк та за місцем відкриття спадщини і знаходження спадкового майна до Дніпровської районної державної нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постановою державного нотаріуса Дніпровської районної державної нотаріальної контори Кобрусєвої Л.В. про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 08 грудня 2024 року встановлено, що, ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4 ) та ОСОБА_2 , є єдиними спадкоємцями за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4 ) та ОСОБА_2 , відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки вони не подали заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця і останніми пропущено строк на прийняття спадщини після смерті спадкодавця. При цьому в усній формі нотаріусом було роз'яснено, що питання про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини може бути вирішено в судовому порядку, з огляду на що, та з метою захисту своїх законних прав та інтересів, досягнення їх цілі щодо належного оформлення правовстановлюючих документів на спадкове майно за заповітом, ураховуючи роз'яснення нотаріуса про їх, як єдиних спадкоємців за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , права на визначення їм додаткового строку для подання заяв про прийняття спадщини, визначенню нормами цивільного права щодо реалізації саме у судовому порядку із визначенням додаткового строку для подання заяв про прийняття спадщини саме судом, вони змушені звертатись до суду з даним позовом.
Таким чином через необізнаність з тим фактом, що складено заповіт, ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4 ) та ОСОБА_2 не мали можливості вчасно звернутися до нотаріальної контори з відповідною заявою.
Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємців можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред'явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до осіб (спадкоємців).
Згідно ч. 1 ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Зідно частин 1, 2 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ч. 1 ст. 1221 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Встановлено, що у ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4 ) та ОСОБА_2 були поважні причини, з яких він пропустив строк, у зв'язку з чим вони не мали можливості звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті, ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказане у повній мірі відповідає Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Верховного Суду України: від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 17 жовтня 2019 року у справі №766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі №487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 7 "Про судову практику у справах про спадкування" встановлено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (ч. 2 ст. 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4 ) та ОСОБА_2 фактично прийняли спадщину, оскільки не заявляли про відмову від прийняття спадщини.
У відповідності до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" N 7 від 30 травня 2008 року вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
У правовій позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 06 вересня 2017 року у справі N 6-496цс17 зазначено, що відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України, про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини суд визнав поважними.
Вирішуючи питання про визначення позивачу додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, виходить з того, що поважними причинами можуть бути причини, пов'язані з об'єктивними обставинами, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами можуть бути визнаними: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Європейський суд зазначає в своїх рішеннях, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення ст. 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Як випливає з рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини", правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4 ) та ОСОБА_2 пропустили строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважної причини, а факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, визначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ), як єдиним спадкоємцям за заповітом від 09 липня 1996 року, зареєстрованого у реєстрі за № 197 (дублікат заповіту від 09 липня 1996 року, виданий 03 серпня 2023 року секретарем виконкому Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Фефеловою Аллою Анатоліївною, зареєстрованим у реєстрі за № 35) від імені ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном у три місяці з дня набрання законної сили рішення суду.
Судові витрати віднести за рахунок позивача.
На підставі викладеного, керуючись 1216, 1217, 1270, ч. 3 ст. 1272 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 7 "Про судову практику у справах про спадкування", ст. 12, 13, 81, 141, 259, 264-265, 280-284, 354 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради Дніпровського району, треті особи: Дніпровська районна державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ), як єдиним спадкоємцям за заповітом від 09 липня 1996 року, зареєстрованого у реєстрі за № 197 (дублікат заповіту від 09 липня 1996 року, виданий 03 серпня 2023 року секретарем виконкому Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Фефеловою Аллою Анатоліївною, зареєстрованим у реєстрі за № 35) від імені ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном у три місяці з дня набрання законної сили рішення суду.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: О.Г. Васюченко