Справа № 159/1946/25
Провадження № 1-кп/159/378/25
30 квітня 2025 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
законного представника потерпілого ОСОБА_5 ,
представника потерпілого ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12025030550000202 від 11.02.2025 стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Ковель Волинської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «сержант», учасника бойових дій, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , згідно ст.89 КК України не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України,
10.02.2025 приблизно о 13 год. 00 хв. в с. Угли Велицької територіальної громади Ковельського району Волинської області (надалі - с. Угли) ОСОБА_7 , керуючи в якості водія технічно справним транспортним засобом - автомобілем марки «Тоyота Ніluх», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , виїхавши на вказаному автомобілі з території домоволодіння, розташованого за адресою: вул. Шкільна, 77-6, с. Угли, на проїзну частину автомобільної дороги, яка пролягає по вулиці Шкільній в с. Угли, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, всупереч вимогам ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», пунктів 1.5, 2.3 б), д), 10.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, був неуважним під час руху автомобіля, належним чином не стежив за дорожньою обстановкою для того, щоб не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху, не надав дорогу мотоциклу марки «Мusstang» модель «МТ250-9R» (без реєстраційного номерного знаку) під керуванням в якості водія неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався по проїзній частині вказаної автомобільної дороги з лівої сторони відносно напрямку руху автомобіля марки «Тоyота Ніluх», внаслідок чого відбулось зіткнення автомобіля марки «Тоyота Ніluх», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , і мотоцикла марки «Мusstang» модель «МТ250-9R» та ОСОБА_4 спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження: відкритий перелом верхньої третини кісток правої гомілки, чим вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України.
Будучи допитаним у ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_7 винуватим себе у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушення визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся. Підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, викладенні в обвинувальному акті, вказав, що перебуваючи 10.02.2025 в с.Угли у справах, керуючи автомобілем «Тоyота Ніluх», здійснював виїзд з домоволодіння на проїздну частину вулиці села в умовах обмеженої видимості, та проявивши неувагу допустив зіткнення з мотоциклом під керуванням ОСОБА_4 , який отримав внаслідок зіткнення транспортних засобів тілесні ушкодження. Визнає, що допустив при цьому порушення правил безпеки дорожнього руху. Вказав, що активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення у спосіб надання показань та участі у інших слідчих діях, в тому числі і слідчому експерименті, від слідчого отримав транспортний засіб «Тоyота Ніluх», який передав власнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «Квасилівський ливарно-механічний завод». Відшкодував державі витрати на стаціонарне лікування потерпілого, також відшкодував потерпілому завдану кримінальним правопорушенням шкоду. Просив суд застосувати до нього найменш суворе покарання.
У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 та законний представник потерпілого ОСОБА_5 підтвердили суду факт відшкодування обвинуваченим потерпілому завданої кримінальним правопорушенням шкоди, просили призначити обвинуваченому не суворе покарання.
Зважаючи на те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, беручи до уваги, що прокурор, потерпілий та інші учасники кримінального провадження також не оспорювали фактичні обставини провадження, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає, їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження з питань процесуальних витрат, речових доказів та ті, що характеризують особи обвинуваченого, та потерпілого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особу винного у їх сукупності, наявність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин справи.
Так суд враховує, що вчинене ОСОБА_7 кримінальне правопорушення є згідно з ч.4 ст.12 КК України нетяжким злочином.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд згідно з п.1 та 2 ч.1 ст.66 КК України, відносить його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, що обтяжують його покарання суд не встановив.
Крім цього, суд враховує, що обвинувачений є учасником бойових дій, військовослужбовцем Збройних Сил України, позитивно характеризується за місцем проходження військової служби, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , позицію потерпілого щодо покарання обвинуваченого.
Відповідно до ст.50, 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів справедливості, індивідуалізації та законності, покарання повинно відповідати характеру вчинених дій, ступеню тяжкості скоєного та даним про особу винного.
Вирішуючи питання щодо виду та розміру покарання, яке слід призначити обвинуваченому, суд прийшов до висновку, що, враховуючи санкцію ч.1 ст.286 КК України, для виправлення останнього та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, необхідним і достатнім покаранням є покарання у виді обмеження волі строком два роки, без ізоляції від суспільства, тобто із застосуванням ст.75 КК України строком один рік, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік.
На обвинуваченого також підлягають покладенню обов?язки, передбачені ч.1 ст.76 КК України, нагляд за ним, згідно з ч.4 ст.76 КПК України, покладається на командира військової частини НОМЕР_1 .
Саме таке покарання на переконання суду буде достатнім для виправлення ОСОБА_7 та справедливим.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Процесуальні витрати (витрати на залучення експертів) у загальній сумі 13530 грн. 30 коп. у кримінальному провадженні згідно з нормами ст.124, 126 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Згідно ч.4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.369, 373-375 КПК України,
ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком 2 (два) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_7 обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до командира військової частини НОМЕР_1 ;
-повідомляти командира військової частини НОМЕР_1 про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави 13530 (тринадцять тисяч п?ятсот тридцять) грн. 30 коп. процесуальних витрат, пов?язаних із залученням експертів.
Скасувати арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 12.03.2025.
Речові докази:
- транспортний засіб марки «Тоyота Ніluх», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , 2017 року випуску, сірого кольору, номер рами НОМЕР_4 , переданий 18.03.2025 ОСОБА_7 - повернути власнику Товариству з обмеженою відповідальністю «Квасилівський ливарно-механічний завод»;
- мотоцикл марки «Мusstang» модель «МТ250-9R», 2024 року випуску, номер двигуна « НОМЕР_5 », номер рами « НОМЕР_6 », без номерного знаку, переданий законному представнику потерпілого ОСОБА_5 , - залишити у ОСОБА_5 .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий:ОСОБА_1