Справа № 156/161/25
Провадження № 3/156/211/25
30 квітня 2025 року сел.Іваничі
Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Федечко М. О., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Відділу поліцейської діяльності № 1 (сел. Іваничі) Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , місце роботи - інше (згідно даних протоколу),
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі КУпАП),
учасники справи:
особа, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - не з'явився,
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи
30.01.2025 року о 19:45 год. в с. Клопочин по вул. Володимирська, водій гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Фіат Дукато, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки із застосування спеціального приладу Алкотест Драгер 6820. Проба позитивна 0,68 проміле, тест № 541 від 30.01.2025 року, від керування транспортним засобом відсторонений.
Констатовано, що такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Діяння ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
ІІ. Пояснення учасників справи
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак до суду 29.04.2025 року подав заяву про визнання вини, погодився із адміністративним правопорушенням.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не є обов'язковою.
Беручи до уваги те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 достеменно знав про складання відносно нього адміністративного протоколу про адміністративне правопорушення і що розгляд справ відбудеться 30.04.2025 року об 09:30 год. в Іваничівському районному суді Волинської області не вжив жодних заходів для явки до суду, подав заяву про визнання своєї вини, тому суддя вважає, що є всі підстави для прийняття справедливого, законного та неупередженого рішення без участі такого.
ІІІ. Застосоване судом законодавство
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Згідно статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Як зазначено в ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом.
При цьому, у відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами) водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до статті 35 Закону України «Про Національну Поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу.
В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з п. 2 Загальних положень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735: огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 3 ч. 1 зазначеної Інструкції ознаками алкогольного ( наркотичного ) сп'яніння є: - запах алкоголю з порожнини рота; - порушення координації рухів;- порушення мови;- виражене тремтіння пальців рук; - різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;- поведінка, що не відповідає обстановці.
Пунктом 6 частин 1 визначено, що огляд проводиться двома альтернативними способами: - поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); - лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У справі Проніна проти України, № 63566/00, від 18 липня 2006 року Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
ІV. Оцінка суду щодо фактичних обставин справи
Згідно з положеннями ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Протокол серії ЕПР 1 № 234487 від 30.01.2025 року складений уповноваженою на те посадовою особою, в межах наданих їй повноважень, відповідає вимогам ст. ст. 255, 256 КУпАП та в силу ст. 251 КУпАП є доказом у справі.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується такими дослідженими доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 234487 від 30.01.2025 року, в якому викладені обставини і суть правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- копією тесту №541 від 30.01.2025 року «Alcotest Drager 6820», результат якого позитивний 0,68 ‰.
- рапортом ЄО № 347 від 30.01.2025 року в якому зазначено, що 30.01.2025 року було зупинено автомобіль Фіат Дукато під керуванням ОСОБА_1 , який керував т/з в стані алкогольного сп'яніння. На останнього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- актом огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу «Alcotest Drager 6820». Результат огляду на стан сп'яніння: огляд позитивний - 0,68 проміле;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого ОСОБА_1 до КНП «Нововолинська ЦМЛ» не доставлявся;
- зобов'язанням до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 234487 від 30.01.2025 року гр. ОСОБА_1 ;
- рапортом поліцейського СРПП ВПД № 1 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області І. Кузьмича;
- відеозаписами на DVD-R диску на яких зафіксовано зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Під час перевірки документів ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер на місці зупинки транспортного засобу, оскільки із салону автомобіля відчувався запах алкоголю. ОСОБА_1 погодився пройти огляду на стан алкогольного сп'яніння (03:33 хв., відео № 00000_00000020250130194640_0031А), результат виявився позитивним 0,68 проміле (тест №541). ОСОБА_1 не погодився з результатом, працівником поліції було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі, однак водій також відмовився (05:56 - 06:10 хв., відео № 00000_00000020250130194640_0031А). Працівниками поліції було повідомлено ОСОБА_1 про те, що на нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та повідомили про його права.
При цьому судом враховується також те, що ОСОБА_1 дії працівників поліції, щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього, - суду не скеровував.
Аналізуючи наведені докази та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки докази його вини є переконливими, достатніми, відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в матеріалах, що були повно та всебічно досліджені.
V. Накладення стягнення
Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Обставин, які б пом'якшували чи обтяжували відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлено.
При вирішенні питання про накладення стягнення за допущене адміністративне правопорушення суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, а тому, притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки його вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом», та цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення. Так, керування транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп'яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням. Водій у стані сп'яніння є загрозою для життя та здоров'я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.
Суддею враховано характер вчиненого правопорушення, яке містить в собі суспільно-небезпечне діяння: дане правопорушення є грубим порушенням правил дорожнього руху та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху (водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб), загрожує їх життю, здоров'ю, тяжких імовірних наслідків; дані про особу (до адміністративної відповідальності правопорушник притягується вперше), майновий стан (не працює), ступінь його вини, визнання вини, поведінку правопорушника під час та після вчинення правопорушення та вважає необхідним застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 гривень.
Відповідно до довідки відділу поліцейської діяльності №1 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 .
Отже, суд застосовує щодо ОСОБА_1 додаткове стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
VІ. Судові витрати
Згідно вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Оскільки, особу, що притягається до адміністративної відповідальності, тобто ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення, то суддя вважає за необхідне стягнути з останнього судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ч. 1 ст. 130, ст. ст. 9, 33, 34, 35, 40 - 1, 256, 283, 284 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Встановити ОСОБА_1 строк для добровільної сплати визначеної суми штрафу 15 днів з дня вручення йому копії цієї постанови. Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів: ГУДКСУ у Волинській області; код за ЄДРПОУ: 38009371; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA588999980313050149000003001; код класифікації доходів бюджету: 21081300.
У разі несплати штрафу правопорушником у встановлений строк стягнути в порядку примусового виконання цієї постанови з ОСОБА_1 в дохід держави подвійний розмір штрафу, визначеного в постанові, тобто 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп. Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Строк пред'явлення постанови для виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яка притягувалась до адміністративної відповідальності протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області.
Суддя М. О. Федечко