154/778/25
3/154/595/25
29.04.2025 Суддя Володимирського міського суду Волинської області Пустовойт Т.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1ст.130 КУпАП,
ОСОБА_1 , 15.02.2024 року о 11-54 год, в м.Володимир по вул.Ковельська,132/1 керував транспортним засобом «FORD KUGA» державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, (порушення мови, різкий запах алкоголю з ротової порожнини). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності в судове засідання не з,явився з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Захисник Лесик С.І. надав до суду клопотання про закриття провадження у справі, яке мотивував тим, що із наданого протоколу про адміністративне правопорушення неможливо встановити, яке саме правопорушення вчинив ОСОБА_1 , так як фабула протоколу не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, зокрема « ОСОБА_1 керував т/з ас 7324 не з ознаками алкогольного сп'яніння». На думку захисту, враховуючи зазначену в протоколі інформацію про відсутність ознак алкогольного сп'яніння, поліцейські не мали правових підстав для складання даного протоколу. Окрім цього, поліцейськими не було виконано вимог п.8 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. Адміністративні матеріали щодо ОСОБА_1 складались за його відсутності, в той час як до вимог зазначеної інструкції, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справа розглядається лише у випадках коли, є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Поліцейськими не надано доказів надсилання ОСОБА_1 повідомлення про запрошення до установи на розгляд справи. Надані суду докази не можуть свідчити про те, що водій керував транспортним засобом за обставин, викладених в протоколі та відповідно підтвердити наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, а тому просив провадження у справі закрити, у зв,язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Суддя, вивчивши подане клопотання, дослідивши матеріали справи, у тому числі відеозаписи, надані разом з адміністративним матеріалом, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст.130КУпАП адміністративна відповідальність за приписами даної норми настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В пунктах п.2.5 Правил дорожнього руху України передбачено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Також, відповідно до п.2 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом 09.11.2015 року №1452/735, огляд на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п.7 розділу 1 вказаної Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У відповідності до положень ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Факт вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими судом доказами, які є допустимими та повними. Так його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №247662 від 15.02.2025 року,
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено, що ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився,
-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, в якому зазначені ознаки сп'яніння та також відмова від проходження огляду,
-відеозаписом з нагрудних боді-камер інспекторів поліції,
-постановою про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст.126 КУпАП;
-довідкою про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія по місцю свого проживання серії НОМЕР_2 від 13.09.2022.
З наданих до суду та оглянутих судом відеозаписів за 15.02.2025 року, убачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом «FORD KUGA» державний номерний знак НОМЕР_1 , двічі здійснив пракування з порушення ПДД, за що був зупинений працівниками поліції. Під час встановлення особи, відмовився працівниками поліції надати документи, на вимогу поліцейських залишатись на місці події намагався втекти та був примусово повернутий поліцейським. В ході спілкування поліцейськими виявлені ознаки алкогольного сп,яніння, про сам ОСОБА_1 і не заперечував, поводив себе зухвало, погрожував працівникам поліції. Неодноразово пропонували пройти тест огляд на місці зупинки або проїхати в лікарню, роз'яснили що відносно особи буде складено протокол про адміністративне правопорушення, на що ОСОБА_1 категорично відмовився та знову втік з місця події.
Отже, дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він всупереч п.2.5 ПДР України, як особа яка керувала транспортним засобом, відмовився від проходження в установленому порядку медичного огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій.
Доводи захисника про зазначену в протоколі інформацію що « ОСОБА_1 керував т/з ас 7324 не з ознаками алкогольного сп'яніння», а отже відсутність ознак алкогольного сп'яніння та підстав для складання поліцейськими протоколу, є неспроможними та хибними, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення вірно зазначено «державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння».
Відповідно до змісту ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкції), якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв'язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до рішення КС України від 22.12.2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпція, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Аналізуючи вищенаведену позицію, треба зазначити, що недопущенням порушень конституційних прав особи є розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також наявність даних про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.
Отже позиція сторони захисту про те, що адміністративні матеріали щодо ОСОБА_1 складались за його відсутності, з порушенням вимог Інструкції суперечать наведеним нормам, оскільки розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувається в суді, про що особа була повідомлена належним чином. Крім того, ОСОБА_1 усвідомлював, що допустив порушення правил дорожнього руху, працівниками поліції йому було роз'яснено наслідки і подальші процесуальні дії, примусово повернуто на місце події, разом з тим він навмисно повторно втік з місця вчинення правопорушення.
Поліцейським було озвучено виявлені ним в ході спілкування у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, і лише після цього запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, а безпосередньо перед складенням щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, було чітко роз'яснено наслідки такої відмови.
Отже, наведені стороною захисту заперечення щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу і події правопорушення, суд вважає неспроможними та спростованими вищенаведеними доказами.
Крім того, жодних порушень процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, порядку оформлення матеріалів про адмінправопорушення, на які численно посилався захисник, в ході судового слідства не встановлено.
Приймаючи до уваги викладене та вивчивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини правопорушника ОСОБА_1 , а його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП як відмова особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відтак, позицію обрану стороною правопорушника та захисником суддя розцінює, як фактично спрямовану на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України.
Враховуючи вищевикладене, а також характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, суд вважає необхідним піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню, передбаченому санкцією ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно дост.4 ч.2 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст.130, 245, 247, 280, 284 КУпАП, Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» -
ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Роз'яснити, що згідно зі ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст.308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605,60 грн. судового збору.
Апеляційну скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Волинського апеляційного суду.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.
Суддя: Тетяна Пустовойт