29 квітня 2025 року
м. Київ
справа №420/14946/23
адміністративне провадження №К/990/16677/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів: Єресько Л.О., Мартинюк Н.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.12.2024 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2025 у справі №420/14946/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому відповідно до уточненого позову від 05.07.2023 просить суд:
- наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області №1150 "Про застосування дисциплінарних стягнень до посадових осіб ВНП №2 Болградського РВП ГУНП в Одеській області" від 11.05.2023, яким до ОСОБА_1 (0043177) начальника сектору превенції відділення поліції №2 Болградського РВП ГУНП в Одеській області, накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади - визнати протиправним та скасувати, в частині накладення дисциплінарного стягнення саме до ОСОБА_1 ;
- наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 07.06.2023 "По особовому складу" №680 о/с, яким звільнено ОСОБА_1 з посади начальника сектору превенції відділення поліції №2 Болградського РВП ГУНП в Одеській області та слідчим слідчого відділу Болградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, на період перебування у відпустці для догляду за дитиною основного працівника старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 (0042258), з 08.06.2023 до дня її фактичного виходу на службу, у порядку виконання накладеного дисциплінарного стягнення - визнати протиправним та скасувати, в частині застосування дисциплінарного стягнення саме до ОСОБА_1 ;
- наказ від 07.06.2023 Головного управління Національної поліції в Одеській області №1418 "Про застосування та скасування дисциплінарних стягнень до посадових осіб Болградського РВП ГУНП в Одеській області", пунктом 22 капітана поліції ОСОБА_1 (0043177), начальника сектору превенції відділення поліції №2 Болградського РВП ГУНП в Одеській області притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення вже раніше застосованого у вигляді звільнення з посади - визнати протиправним та скасувати, в частині застосування дисциплінарного стягнення саме до ОСОБА_1 ;
- наказ від 19.06.2023 Головного управління Національної поліції в Одеській області №1538 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Болградського РВП ГУНП в Одеській області", пунктом 4 капітана поліції ОСОБА_1 (0043177), слідчу слідчого відділу Болградського РВП ГУНП в Одеській області притягнуто до дисциплінарної відповідальності, обмежившись раніше застосованим дисциплінарним стягненням у виді звільнення з посади - визнати протиправним та скасувати, в частині застосування дисциплінарного стягнення саме до ОСОБА_1 ;
- допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника сектору превенції відділення поліції №2 Болградського РВП ГУНП в Одеській області з 08.06.2023;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції України в Одеській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за посадою начальника сектору превенції відділення поліції №2 Болградського РВП ГУНП в Одеській області з 08.06.2023 по день прийняття рішення суду, з врахуванням проведених виплат грошового забезпечення за посадою слідчої слідчого відділу Болградського РВП ГУНП в Одеській області.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.12.2024, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2025, позовну заяву задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 11.05.2023 №1150 "Про застосування дисциплінарних стягнень до посадових осіб ВнП №2 Болградського РВП ГУНП в Одеській області" в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади до начальника сектору превенції відділення поліції №2 Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_1 (0043177).
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 07.06.2023 "По особовому складу" №680 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 з посади начальника сектору превенції відділення поліції №2 Болградського РВП ГУНП в Одеській області та призначення слідчим слідчого відділу Болградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, на період перебування у відпустці для догляду за дитиною основного працівника старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 (0042258), з 8 червня 2023 року до дня її фактичного виходу на службу, у порядку виконання накладеного дисциплінарного стягнення.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника сектору превенції відділення поліції №2 Болградського РВП ГУНП в Одеській області з 08.06.2023.
Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Одеській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за посадою начальника сектору превенції відділення поліції №2 Болградського РВП ГУНП в Одеській області з 08.06.2023 по день поновлення на посаді, з урахуванням проведених виплат грошового забезпечення за посадою слідчої слідчого відділу Болградського РВП ГУНП в Одеській області.
У решті позову відмовлено.
Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника сектору превенції відділення поліції №2 Болградського РВП ГУНП в Одеській області з 08.06.2023.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 1073 гривні 60 копійок.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, 19.04.2025 Головне управління Національної поліції в Одеській області через систему «Електронний суд» подало касаційну скаргу до Верховного Суду, зареєстровану Судом 21.04.2025.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Суд зазначає таке.
Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що в матеріалах справи відсутній документ про сплату судового збору.
Відповідно до статей 1, 2 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.
Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, зокрема, фізичною особою встановлена на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 1 січня 2023 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив: 2684 грн.
Встановлено, що позов у цій справі заявлено у 2023 році фізичною особою, три немайнові вимоги та похідні від яких були задоволені судами.
Однак, відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, ставка судового збору за подання цієї касаційної скарги через підсистему «Електронний Суд» складає 5153,28 грн.
Разом з тим, у тексті касаційної скарги міститься клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке мотивоване тим, що ГУНП фінансується з коштів Державного бюджету України і оплата судового збору, так само як і інші платежі, відбувається через органи Державної казначейської служби відповідно до встановленого порядку проведення таких операцій, що фактично унеможливлює своєчасну оплату суми судового збору за подання даної скарги в межах строку, встановленого КАС України.
Вирішуючи заявлене клопотання, колегія суддів виходить з такого.
Так, статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено умови за яких суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати такого на певний строк за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, КАС України та Законом України "Про судовий збір" встановлено вичерпний перелік умов, суб'єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору.
Зважаючи на те, що вищезазначені умови за наявності яких скаржнику можливо було б відстрочити сплату судового збору, відсутні, і враховуючи те, що звільнення, відстрочення та розстрочення суб'єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний збір, підстави для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги - відсутні.
Відповідач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб'єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі.
Таким чином, особа, яка звертається до суду касаційної інстанції, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов'язку.
Доводи заявника не містять безсумнівних відомостей про час і обсяг очікуваних надходжень на рахунок скаржника, призначених для сплати судового збору, й жодним чином не підтверджують виникнення у нього можливості сплатити такий збір упродовж нового строку. Обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18 зроблено висновок, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. Цей висновок Великої Палати Верховного Суду стосується і суб'єкта владних повноважень. При цьому, у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що звільнення юридичної особи від сплати судового збору за наявності майнового критерію, можливе виключно у випадку, якщо предметом позову у справі є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі №640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
З огляду на наведене суд вважає, що клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору з наведених ним підстав задоволенню не підлягає, оскільки незадовільне матеріальне забезпечення суб'єкта владних повноважень, не є належною правовою підставою для цього в розумінні положень частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір".
За вказаних обставин та з урахуванням встановленого наведеними законодавчими приписами режиму правового регулювання питання відстрочення сплати судового збору, визначених законодавцем умов та підстав для цього, заявлене відповідачем клопотання задоволенню не підлягає.
Принагідно, Суд зазначає, що сплата судового збору не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього кодексу.
Отже, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому відповідно до частини другої статті 332 КАС України Суд дійшов висновку про залишення її без руху зі встановленням особі, яка її подала, строку для усунення недоліків, а саме: надання документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі.
Керуючись статтями 169, 248, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
У задоволенні клопотання Головного управління Національної поліції в Одеській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.12.2024 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2025 у справі №420/14946/23 - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко
Л.О. Єресько
Н.М. Мартинюк ,
Судді Верховного Суду