29 квітня 2025 року справа №200/4919/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року (головуючий суддя І інстанції - Ушенко С.В.), складене у повному обсязі 20 листопада 2024 року у справі № 200/4919/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить:
- визнати протиправними дії щодо обчислення пенсії за віком, призначеної з 30.05.2022 відповідно до приписів Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІУ від 09.07.2003, без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019, 2020, 2021 роки;
- зобов'язати здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2019, 2020, 2021 роки, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії, починаючи з 30.05.2022.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обчислення пенсії за віком ОСОБА_1 , призначеної з 30.05.2022 відповідно до приписів Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІУ від 09.07.2003, без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019, 2020, 2021 роки.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2019, 2020, 2021 роки, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії, починаючи з 30.05.2022.
Не погодившись з вищевказаним судовим рішенням відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального процесуального права, просило суд скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволені позовних вимог.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що станом на 30 травня 2022 року розмір середньої заробітної плати для розрахунку пенсії позивача становить 6186,32 грн. - це середня заробітна плата, з якої сплачені страхові внески за 2014, 2015, 2016 роки з урахуванням коефіцієнтів збільшення (1,17х1;11х1;11х1,14).
На думку відповідача, при здійсненні перерахунку пенсії позивача відсутнє право у застосуванні показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2019-2021 роки.
Зазначив, що управління діяло відповідно до норм і положень діючого законодавства в межах своїх повноважень.
Вважає, що строк звернення до суду є пропущеним позивачем.
Сторони в судове засідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області (м. Слов'янськ) як отримувач пенсії за віком.
З 29 грудня 2010 року позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до приписів п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ.
30 травня 2022 року позивач звернулася до Пенсійного фонду України, відділу обслуговування громадян №11 (сервісний центр), із заявою №4337 про переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 від 09.07.2003.
Згідно протоколу за перерахунком пенсії Рішенням №914290813168 від 01.06.2022 Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області позивача переведено на пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV з проведенням індексації заробітної плати. Зазначене підтверджується пенсійним посвідченням позивача серії НОМЕР_2 від 04.08.2022, виданим Пенсійним фондом України.
Для розрахунку заробітку для обчислення пенсії позивача відповідачем застосовано розмір середньої заробітної плати для розрахунку пенсії, з якої сплачені страхові внески за 2014, 2015, 2016 роки, з урахуванням коефіцієнтів збільшення (1,17х1;11х1; 11х1,14) у сумі 6328,23 грн.
11.04.2024 позивач звернулася із заявою до відповідача щодо перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосовуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за попередні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Листом від 03.05.2024 №11601- 9468/Я-02/8-0500/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомило, що на підставі заяви від 30.05.2022 за №4337 позивачу проведено перерахунок, за результатом якого її переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058- IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058) з 30.05.2022.
Зазначено, що при розрахунку середньомісячної заробітної плати відповідно до ст. 40 Закону №1058 для визначення розміру пенсії враховано суми згідно з довідкою про заробітну плату за період з 01.01.1994 по 31.12.1998 та з 01.07.2000 по 31.12.2010 за даними персоніфікованого обліку. Після проведеного перерахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» її середньомісячний розмір з 01.03.2024 становить 8177,86 грн. (7994,47 - показник середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2014 - 2016 роки з коефіцієнтом підвищення х 1,02294 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати).
05.08.2024 позивач додатково звернулась до відповідача із заявою, в якій просила надати інформацію: коли вперше була призначена пенсія із зазначенням дати, виду пенсії та на підставі норми якого Закону України була призначена, додатково надати копію протоколу з пенсійної справи на підтвердження наведеного; копію заяви, коли позивач звернулася за переведенням на інший вид пенсії, зазначити, який саме та на підставі норми якого Закону України; результати розгляду заяви (копію рішення про переведення на інший вид пенсії, дату, з якого було переведено та копію з протоколу пенсійної справи на підтвердження зазначеного; надати інформацію відповідно до показника середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, який було взято Головним управлінням при розрахунку розміру пенсійної виплати при переведенні на інший вид пенсії, а саме за які три роки було взято цей показник середньої заробітної плати; копії розрахунків розміру пенсійної виплати).
Відповідач надав відповідь від 20.08.2024 на звернення, в якій зазначив, що позивач з 29.12.2010 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримувала пенсію за вислугу років, призначену на підставі пункту 2-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дотриманням вимог статей 52, 54 та 55 Закону України від 05.11.1991 №1788 «Про пенсійне забезпечення». При розрахунку пенсії застосовано показник середнього заробітку за три попередні роки (2014-2016) - 3764,40 грн.. Оскільки здійснено перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, для застосування показника за три роки, що передують подачі заяви (2019-2021), підстави відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції погоджує висновки суду першої інстанції та зазначає наступне.
Відповідно до статті 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Офіційне тлумачення положення статті 1 Конституції України міститься у рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 25 січня 2012 року, згідно якого Основними завданнями соціальної держави є створення умов для реалізації соціальних, культурних та економічних прав людини, сприяння самостійності і відповідальності кожної особи за свої дії, надання соціальної допомоги тим громадянам, які з незалежних від них обставин не можуть забезпечити достатній рівень життя для себе і своєї сім'ї.
Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) (в редакції станом на момент призначення позивачу пенсії за вислугу років) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку. Згідно з абзацом другим п. 2.4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсії за вислугу років призначаються у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.
Частиною 1 статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ст. 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Згідно з ч. 3 статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Частина 2 статті 40 Закону №1058-ІV передбачає, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+Кз3+...+Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Зі змісту наведених норм випливає те, що частиною 3 статті 45 Закону №1058-ІV регламентований порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший вид. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії за цим же законом є незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
Разом з тим, позивач отримувала пенсію за вислугу років, призначену відповідно до іншого Закону - Закону №1788-XII, який визначає інші підстави та порядок призначення пенсії. Пенсія відповідно до Закону №1058-ІV позивачу раніше не призначалась, відтак, у цьому випадку, не відбулось переведення позивача з одного виду пенсії на інший в межах дії Закону №1058-ІV.
Отримуючи пенсію за вислугу років, позивач не користувалась жодним із видів пенсій, встановлених Законом №1058-ІV, а тому, звернувшись до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком, вона використала право на призначення пенсії в солідарній системі відповідно до Закону №1058-ІV вперше.
Відмовляючи позивачу у обчисленні пенсії за віком згідно з ч. 2 статті 40 Закону №1058-IV з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019, 2020, 2021 роки, відповідач помилково ототожнює поняття «переведення на інший вид пенсії» та «призначення пенсії», внаслідок чого в розрахунку пенсії з 30.05.2022 відповідачем неправомірно враховані показники середньої заробітної плати (доходу) в Україні не за той період, як це має бути для пенсії, яка призначена вперше відповідно до Закону №1058-IV.
Застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який підлягає врахуванню під час переходу з пенсії за вислугою років, призначеної на підставі Закону № 1788-XII, на пенсію за віком, відповідно до Закону № 1058-IV, неодноразово досліджувалось Верховним Судом, яким сформовано усталену правову позицію з цього питання.
Відтак, у постанові від 08 лютого 2024 року у справі № 500/1216/23 Верховний Суд, покликаючись на раніше сформовані висновки Верховного Суду України та Верховного Суду, виснував, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення, згідно із частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV.
Отже, показник заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, а не той, що враховувався під час призначення попереднього виду пенсії.
Таким чином, позивач має право на виплату пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2019-2021 роки.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 29.07.2016 у справі №21-6331а15, від 29.11.2016 у справі №133/476/15-а (№21-6331а15), постановах Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі №199/186/15 (2а/199/55/15), від 22 листопада 2018 року (справа № 373/2541/15-а), від 07 лютого 2019 року у справі №185/2874/17(2-а/185/247/17), від 13.02.2019 у справі №334/917/17 (2-а/334/267/17), від 27 лютого 2020 року у справі №513/298/17, від 23.10.2020 у справі №528/196/17, від 04 лютого 2021 року у справі №509/3080/16-а та інших.
Крім того, суд зазначає, що строк звернення до суду не є пропущеним, з огляду на встановлену протиправність дій управління при призначенні пенсії.
Відтак, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.
Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись статтями 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі № 200/4919/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 29 квітня 2025 року.
Судді А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв
І.Д.Компанієць