29 квітня 2025 року м. Чернігів Справа № 620/2214/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Виноградової Д.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі також позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі також відповідач), у якому просить (з урахуванням уточнених позовних вимог):
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Чернігівській області при обрахунку пенсії ОСОБА_1 , по втраті годувальника за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII, за померлого чоловіка ОСОБА_2 ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , раніше призначеної пенсії по втраті годувальника чоловіка ОСОБА_2 , відповідно до ч. 2 ст. 45 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернігівській області» №33/45-531 від 11.06.2021 року, виходячи із розміру у 70 відсотків від суми грошового забезпечення за посадою поліцейського - старшого інспектора управління Національної поліції України в Чернігівській області Петренко П.С. з урахуванням індексаційних нарахувань, та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією, починаючи з 01.10.2024 року.
Позовні вимоги обґрунтовуються протиправністю дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу пенсії в разі втрати годувальника, розрахованої у розмірі 30% від грошового забезпечення годувальника - ОСОБА_2 .
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу 15-денний строк, з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву разом з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення.
Вказана ухвала суду була надіслана відповідачу через систему «Електронний суд» та доставлена до його електронного кабінету 12.03.2025, що підтверджується довідкою про доставку документа до електронного кабінету. Також представником відповідача копія позовної заяви з додатками була отримана 14.03.2025, однак у строк, встановлений судом, відзиву від відповідача до суду не надійшло.
Відповідно до статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та з 24.10.2024 отримує пенсію в разі втрати годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_2 відповідно до статті 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у розмірі 30 % грошового забезпечення, що не заперечується сторонами (а.с.22, 53).
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.09.2021 у справі № 620/9357/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01.12.2019 на підставі оновленої довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернігівській області» від 11.06.2021 № 33/45-531 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80% сум грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум. Вказане рішення суду набрало законної сили 13.10.2021 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/99583338)
Таким чином, після виконання вказаного рішення суду, ОСОБА_2 отримував пенсію, розмір якої обраховано як з основних, так і з додаткових видів грошового забезпечення, визначених у довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернігівській області» № 33/45-531 від 11.06.2021 станом на листопад 2019 року (а.с.21).
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 встановлено, що ОСОБА_2 помер (а.с.17).
У подальшому, 24.10.2024 позивачці призначено пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 30 % грошового забезпечення померлого годувальника - ОСОБА_2 .
При цьому, відповідно до розрахунку пенсії по втраті годувальника, така позивачці обчислена із трьох складових, а саме: посадового окладу 2500,00 грн, окладу за військове звання 2000,00 грн, процентної надбавки за вислугу років (50%) 2250,00 грн премія 2,05% 138,38 грн. Загальна сума грошового забезпечення для обчислення пенсії визначена у розмірі 6888,38 грн (а.с.55).
Тобто, пенсія по втраті годувальника позивачці обчислена у розмірі 30 % грошового забезпечення померлого годувальника, розрахованого лише з основних видів грошового забезпечення.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, а також пенсійного забезпечення членів сімей військовослужбовців, яким призначена пенсія в разі втрати годувальника, є, зокрема, Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262-ХІІ).
Згідно частин другої, третьої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон № 2011-ХІІ) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Так, частиною третьою статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262-ХІІ) передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону (частини перша, друга статті 63 Закону № 2262-XII).
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до статті 29 Закону № 2262-XII пенсії в разі втрати годувальника сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім'ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати.
Розміри пенсії в разі втрати годувальника визначені у статті 36 Закону №2262, та визначаються у відсотковому вираженні від розміру грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника.
Згідно із статтею 36 Закону №2262-XII визначено, що пенсії в разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах:
а) членам сімей військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях та підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю у бойових діях у мирний час, а саме батькам (одному з батьків), дружині (чоловікові), іншому непрацездатному члену сім'ї загиблого (померлого) годувальника, якщо право на пенсію має один непрацездатний член сім'ї, - у розмірі 70 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї; якщо право на пенсію мають два і більше непрацездатних членів сім'ї (крім батьків, дружини (чоловіка) - у розмірі 50 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї. У таких самих розмірах, незалежно від причини смерті годувальника, обчислюються пенсії членам сімей померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей, до складу яких входять діти, які втратили обох батьків;
б) сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби, - 30 процентів заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї.
За приписами частини 1 та 2 статті 45 Закону 2262-XII сім'ям пенсіонерів з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, пенсії в разі втрати годувальника обчислюються з того ж грошового забезпечення (заробітку), з якого було обчислено пенсію годувальникові.
Членам сімей пенсіонерів з числа військовослужбовців строкової служби, які мали право на перерахунок пенсії в порядку, передбаченому статтею 44 цього Закону, пенсії в разі втрати годувальника обчислюються із заробітку, з якого було проведено або мало бути проведено зазначений перерахунок пенсії.
Вказані норми Закону № 2262-ХІІ структурно розміщені в розділі V «Обчислення пенсії», тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначають складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18.
З огляду на положення наведених норм, суд зазначає, що розмір пенсії у разі втрати годувальника обчислюється виходячи із грошового забезпечення (заробітку), з якого розраховується пенсія годувальникові.
Таким чином, з огляду на викладене, розмір пенсії позивача по втраті годувальника має обраховуватись з грошового забезпечення годувальника ОСОБА_2 , з якого обчислена його пенсія, та яке включає як основні, так і додаткові види грошового забезпечення, та премію станом на 05.03.2019 року .
Натомість, суд звертає увагу на те, що відповідач під час обчислення розміру пенсії позивача всупереч вимог частини першої статті 45 Закону № 2262-XII, здійснив розрахунок пенсії позивача у разі втрати годувальника за основними складовими грошового забезпечення годувальника ОСОБА_2 , без врахування додаткових видів грошового забезпечення та премії станом на 05.03.2019, що визначені у довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернігівській області» від 11.06.2021 № 33/45-531, а на звернення позивача щодо здійснення перерахунку її пенсії на підставі вищезазначеної довідки, - протиправно відмовив у такому перерахунку.
Таким чином, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не проведення перерахунку та виплати позивачу пенсії з 24.10.2024 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернігівській області» про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 від 11.06.2024 № 33/45-531, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення; зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з 24.10.2024 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернігівській області» про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 від 11.06.2024 № 33/45-531, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Щодо позовних вимог позивача про здійснення перерахунку та виплати пенсії позивачу з 01.10.2024, то останні задоволенню не підлягають, оскільки пенсію позивачу в разі втрати годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_2 відповідно до статті 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» призначено з 24.10.2024, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу, виходячи із розміру у 70 відсотків від суми грошового забезпечення за посадою поліцейського - старшого інспектора управління Національної поліції України в Чернігівській області Петренко П.С., з урахуванням індексаційних нарахувань та проведення виплати різниці пенсії між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією, то суд звертає увагу, що ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивача на перерахунок пенсії на підставі спірної довідки, а тому питання здійснення перерахунку та виплати пенсії позивачу виходячи із розміру у 70 відсотків від суми грошового забезпечення за посадою поліцейського - старшого інспектора управління Національної поліції України в Чернігівській області Петренко П.С., з урахуванням індексаційних нарахувань та проведення виплати різниці пенсії між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією є похідним і повинно вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок.
Щодо прохання позивача зобов'язати відповідача встановити судовий контроль за виконанням судового рішення, то суд звертає увагу на наступне.
Частиною першою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Тобто, здійснення судового контролю за виконанням судового рішення можливе виключно за ініціативою суду. Суд не вбачає підстав для застосування зазначеної форми контролю за виконанням судового рішення, оскільки не вважає, що відповідачем після набрання рішенням суду законної сили не будуть добровільно вживатися заходи з метою виконання даного судового рішення.
Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Матеріалами справи (а.с. 6) підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Таким чином, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 950,00 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії з 24.10.2024 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернігівській області» про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 від 11.06.2024 № 33/45-531, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 24.10.2024 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернігівській області» про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 від 11.06.2024 № 33/45-531, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 950,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, вул. П'ятницька, 83А, м. Чернігів, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 14005, код ЄДРПОУ 21390940.
Повний текст рішення виготовлено 29 квітня 2025 року.
Суддя Дар'я ВИНОГРАДОВА