28 квітня 2025 року м. Чернівці Справа № 600/479/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних резервістів (система “Оберіг») та не усунення статусу щодо порушення правил військового обліку військовозобов'язаним ОСОБА_1 ;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (система “Оберіг») та усунути статус щодо порушення правил військового обліку військовозобов'язаним ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що звернувся з відповідною заявою до відповідача про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Не дивлячись на наявність у розпорядженні відповідача персональних та службових даних позивача у повному об'ємі та надання військовозобов'язаним всіх необхідних документів, відповідачем, як органом ведення Реєстру, не були внесені відповідні зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо некоректних даних стосовно наявності порушень правил військового обліку, ігноруючи при цьому порядок виправлення (коригування та/або доповнення) даних Реєстру, встановлений галузевим законодавством. На переконання позивача, бездіяльність відповідача є протиправною та він зобов'язаний здійснити виправлення відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів (система “Оберіг»), з урахуванням наданої ним інформації.
За вказаною позовною заявою, ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою суду витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_3 письмові докази по справі.
ІНФОРМАЦІЯ_1 подав до суду відзив, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень відповідач вказував, що при уточненні персональних даних позивач вказав адресу місця проживання АДРЕСА_1 . За приписами чинного законодавства, позивач зобов'язаний перебувати на військовому обліку у шостому відділі ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 ).
Відповідач вказував, що позивач, порушуючи законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, правила військового обліку, не з'явився по електронній повістці № 359982 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була надіслана засобами поштового зв'язку (Укрпошта). В зв'язку з вищевикладеним, подано електронне звернення до Національної поліції України щодо доставки позивача.
09.12.2024 позивач звернувся із заявою про внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо даних про порушення правил військового обліку. 16.12.2024 та 16.01.2025 представником позивача подано адвокатський запит щодо надання інформації про розгляд заяви позивача.
30.01.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 було надано відповідь, де було роз'яснено, що усунення порушень правил військового обліку можливе лише при особистій явці військовозобов'язаного (позивача) до відповідного ІНФОРМАЦІЯ_5 . З викладених підстав відповідач вважає, що вимоги позивача є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що вимога відповідача щодо обов'язкової особистої явки до ТЦК та СП для виправлення недостовірних відомостей Реєстру та усунення порушень правил військового обліку є протиправною, оскільки прямо не передбачена чинним законодавством, яке регулює порядок ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується витягом з військово-облікового документу «Резерв+», а також не заперечувалося сторонами під час розгляду справи (а.с. 9).
Згідно даного військово-облікового документу Резер+, позивач придатний до військової служби згідно постанови ВЛК від 14.01.2014. Дата уточнення даних вчасно - 06.06.2024. Позивач отримав відстрочку до 07.02.2025. Тип відстрочки: п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Номер в реєстрі Оберіг 261220229334257900019 (а.с. 9 на звороті).
При оновленні позивачем особистого електронного військово-облікового документу у застосунку «Резерв+», з'явився статус про порушення позивачем правил військового обліку, що підтверджується витягом з військово-облікового документу «Резерв+», сформованим від 27.11.2024 (а.с. 9).
З метою виправлення недостовірних відомостей, 09.12.2024 позивач звернувся до органу ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, зокрема до ІНФОРМАЦІЯ_3 (Сторожинець) із заявою про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів “Оберіг» стосовно нього та прибрати вказаний статус щодо порушення правил військового обліку (а.с. 11-12).
До заяви позивачем додано наступні документи: скрін-копію електронного військово-облікового документу з Електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста (застосунку Резерв+); довідку здобувача освіти за даними ЄДБО; копії паспорта громадянина України та РНОКПП.
Вказану заяву позивачем надіслано на адресу відповідача, що підтверджується описом вкладення цінного листа від 09.12.2024 та накладною Укрпошти від 09.12.2024 (а.с. 13).
Як стверджував позивач у позові, на день подання позовної заяви, відповідь на його заяву від 09.12.2024 щодо виправлення недостовірних відомостей та про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів “Оберіг» відповідачем ненадана.
16.12.2024 представником позивача було надіслано адвокатський запит до відповідача, в якому представник просив повідомити про результати розгляду заяви позивача від 09.12.2024 щодо виправлення недостовірної інформації та внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів “Оберіг», а також надати відповідь на заяву позивача (а.с. 14).
Вказаний адвокатський запит надіслано представником позивача на адресу відповідача, що підтверджується описом вкладення цінного листа від 16.12.2024 та накладною Укрпошти від 16.12.2024 (а.с. 15).
У позові позивач стверджував, що на адвокатський запит від 16.12.2024 відповідачем відповідь ненадана.
16.01.2025 представником позивача повторно надіслано адвокатський запит до відповідача, в якому представник, серед іншого, просив: надати копії документів, на підставі яких було зафіксовано з боку позивача порушення правил військового обліку, зокрема копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення вчинене позивачем (у разі наявності відповідної справи); результати розгляду заяви позивача від 09.12.2024 щодо виправлення недостовірної інформації та внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів “Оберіг»; надати відповідь на заяву позивача від 09.12.2024 (а.с. 16-17).
За наслідками розгляду адвокатського запиту від 16.01.2025, відповідачем направлено на адресу представника позивача лист від 30.01.2025 за вих. № 1/448, в якому повідомлено, що у зв'язку з наданням правничої допомоги, на підставі договору про надання правничої допомоги, адвокату довести та роз'яснити військовозобов'язаному ОСОБА_1 вимоги законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, військовий обов'язок і військову службу, правил військового обліку. Усунення порушень правил військового обліку можливе лише при особистій явці військовозобов'язаного ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 по АДРЕСА_2 . Попередити ОСОБА_1 про те, що за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також правил військового обліку передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність ( а.с. 27).
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо невнесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів “Оберіг» та не усунення статусу щодо порушення правил військового обліку протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" від 25.03.92 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) військовий обов'язок включає підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, виконання військового обов'язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (ч. 5 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ).
Частиною 1 ст. 2 Закону № 2232-ХІІ встановлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 2 Закону № 2232-ХІІ проходження військової служби здійснюється громадянами України у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом.
Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направленням) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом (ч. 1 ст. 4 Закону № 2232-ХІІ).
Відповідно до абз. 3 ч. 6 ст. 2 Закону № 2232-ХІІ до видів військової служби належить військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Абзацом 1 ч. 1 ст. 39 Закону № 2232-ХІІ встановлено, що призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законами України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі Закон № 3543-ХІІ).
Абзацом 4 ст. 1 Закону № 3543-ХІІ встановлено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Згідно з п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення. Рішення про проведення відкритої мобілізації має бути негайно оголошене через засоби масової інформації (ч. 5, 6 ст. 4 Закону № 3543-ХІІ).
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Надалі, воєнний стан був неодноразово продовжений і Верховна Рада України щоразу їх затверджувала відповідними законами.
Указом Президента України № 69/2022 “Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва. Укази Президента України про мобілізацію щоразу затверджувала Верховна Рада України відповідними законами.
Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема, виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Пунктом 11 ст. 38 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок № 1487), визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.
Відповідно до п. 2 Порядку № 1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти) визначені в Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16.03.2017 № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Статтею 1 Закону № 1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Частиною 1 ст. 5 Закону № 1951-VIII передбачено, що держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Згідно ч. 2 ст. 5 Закону № 1951-VIII Держатель Реєстру: 1) забезпечує технологічне функціонування Реєстру, для чого утворює уповноважений орган адміністрування Держателя Реєстру; 2) вносить на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо Порядку ведення Реєстру, в яких визначає процедури збирання, зберігання, обробки та використання відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 3) організовує взаємодію Реєстру з іншими реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних щодо отримання (обміну) інформації, визначеної статтями 6-9 цього Закону, відповідно до Закону України "Про публічні електронні реєстри"; 4) забезпечує розвиток та модернізацію програмних та апаратних засобів Реєстру; 5) надає органам адміністрування та ведення Реєстру право доступу до бази даних Реєстру; 6) здійснює інші повноваження, передбачені законом.
Згідно ч. 3 ст. 5 Закону № 1951-VIII адміністратор Реєстру обробляє відомості про призовників, військовозобов'язаних та резервістів від імені держателя Реєстру. Для цього із складу підпорядкованих йому органів визначаються органи адміністрування Реєстру та органи ведення Реєстру.
Відповідно ч. 4 ст. 5 Закону № 1951-VIII розпорядник Реєстру відповідно до закону: 1) організовує функціонування Реєстру; 2) у межах своїх повноважень має доступ до відповідної інформації, що міститься в Реєстрі; 3) організовує підготовку підпорядкованих йому органів адміністрування та ведення Реєстру; 4) забезпечує контроль за повнотою, актуальністю, своєчасністю та достовірністю внесених до Реєстру відомостей.
Згідно п. 5 ч. 5 Закону № 1951-VIII органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Частиною 8 ст. 5 Закону № 1951-VIII визначено, що органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:
1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Частиною 1 ст. 9 Закону № 1951-VIII передбачено, що призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право: отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
За приписами ч. 1 - 3 ст. 14 Закону № 1951-VIII ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.
У разі якщо відомості про призовника, військовозобов'язаного, резервіста вносяться до Реєстру вперше, автоматично формується окремий номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка здійснила запис (у електронній формі).
Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559 (далі - Порядок № 559, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 1 порядку № 559 встановлено, що військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559 “Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа».
Відповідно до п. 8 Порядку № 559 військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (за наявності):
1) прізвище;
2) власне ім'я (усі власні імена);
3) по батькові (за наявності);
4) дата народження;
5) реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);
6) окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
7) відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку;
8) відомості про наявність відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов'язаних та резервістів;
9) військове звання (для військовозобов'язаних та резервістів);
10) військово-облікова спеціальність;
11) відомості про виконання військового обов'язку (категорія обліку);
12) відомості про військовий облік (вид обліку та територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому перебуває на обліку);
13) відомості щодо звернення або надсилання до Національної поліції повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення;
14) адреса місця проживання;
15) номери засобів зв'язку;
16) адреси електронної пошти (за наявності);
17) дата і час оновлення облікових даних призовником, військовозобов'язаним та резервістом;
18) дата і час формування військово-облікового документа в електронній формі.
Згідно з абз. 5 п.7 Порядку №559, у разі коли відомості, зазначені у підпунктах 1-5, 8, 11-13 пункту 8 цього Порядку, на момент зчитування не відповідають відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, військово-обліковий документ в електронній формі вважається недійсним.
Відповідно до п. 4 Порядку № 559 у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:
у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відповідальними особами за ведення Реєстру до обов'язку яких належить, зокрема, внесення змін до персональних та службових даних військовозобов'язаних на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру військовозобов'язаними.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується витягом з військово-облікового документу «Резерв+».
Згідно даного військово-облікового документу, позивач придатний до військової служби згідно постанови ВЛК від 14.01.2014. Дата уточнення даних вчасно - 06.06.2024. Позивач отримав відстрочку до 07.02.2025. Тип відстрочки: п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Номер в реєстрі Оберіг 261220229334257900019.
Як стверджує відповідач у відзиві, при уточненні персональних даних позивач вказав адресу місця проживання - АДРЕСА_1 , однак позивач зобов'язаний перебувати на військовому обліку у шостому відділі ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 ).
У зв'язку із цим, 05.10.2024 відповідачем сформовано електронну повістку № 359982 на ім'я позивача, з метою з'явлення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_8 на 15.10.2024 на 11:00 год для уточнення даних, яка надіслана на адресу позивача засобами поштового зв'язку (а.с. 32, 32 на звороті). Оскільки позивач не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідач у відзиві вказував, що ним подано електронне звернення до Національної поліції України щодо доставки позивача (до суду відповідач не надав електронне звернення та докази його надсилання на адресу Національної поліції України).
У позові позивач стверджував, що він не отримував жодних повісток щодо уточнення даних або проходження ВЛК, не чинив будь-яких дій та не допускав будь-якої бездіяльності, пов'язаної із порушенням правил військового обліку, відповідно до норм галузевого законодавства.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що 27.11.2024 при оновленні позивачем особистого електронного військово-облікового документу у застосунку “Резерв+», зазначено “виявлені порушення правил військового обліку».
З метою виправлення недостовірних відомостей, 09.12.2024 позивач звернувся до органу ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, зокрема до ІНФОРМАЦІЯ_3 (Сторожинець) із заявою про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів “Оберіг» стосовно нього та прибрати вказаний статус щодо порушення правил військового обліку.
Під час розгляду справи по суті, відповідачем не надав до суду належні та допустимі докази розгляду вказаної заяви по суті.
При цьому, заява позивача від 09.12.2024 отримана відповідачем 19.12.2024 та зареєстрована за вх. № 12803 (а.с. 28), а також не заперечувалося останнім у відзиві.
Суд зазначає, що п. 4 Порядку № 559 визначає строк розгляду відповідної заяви протягом п'яти робочих днів, тому отримана відповідачем заява позивача від 09.12.2024 повинна була розглянута протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації цієї заяви.
Отже, відповідач не надав до суду належні та допустимі докази того, що заява позивача від 09.12.2024 розглянута та за наслідком розгляду ним прийнято рішення про внесення даних до Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів "Оберіг".
З урахуванням зазначеного, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо військового ведення обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, після отримання засобами поштового зв'язку від позивача заяви від 09.12.2024 про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, повинен був за наслідками розгляду цієї заяви прийняти конкретне рішення або про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та про виключення твердження “порушення правил військового обліку військовозобов'язаним ОСОБА_1 » або мотивовану відмову у задоволенні цієї заяви.
У відповідності до вищенаведених приписів Порядку № 559, адвокат в інтересах позивача звернувся до відповідача з адвокатськими запитами від 16.12.2024 та 16.01.2025 про результати розгляду заяви позивача від 09.12.2024 про внесення змін Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, але останній вказану заяву не розглянув, відповідь за результатами розгляду заяви по суті не надав.
При цьому, на адвокатський запит від 16.01.2025, відповідач надав відповідь від 30.01.2025, в якій вказав адвокату довести та роз'яснити військовозобов'язаному ОСОБА_1 вимоги законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, військовий обов'язок і військову службу, правил військового обліку. Усунення порушень правил військового обліку можливе лише при особистій явці військовозобов'язаного ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 по АДРЕСА_2 . Попередити ОСОБА_1 про те, що за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також правил військового обліку передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність.
Суд зауважує, що відповідь на адвокатський запит не свідчить про розгляд заяви позивача по суті від 09.12.2024.
Як визначено ст. 9 Закону № 1951-VIII та п. 4 Порядку № 559 виправлення недостовірних відомостей Реєстру, а також включення (не включення) до Реєстру військовозобов'язаних, здійснюється за результатами розгляду їхньої мотивованої заяви із зазначенням підстав, передбачених законодавством, яка подається до органів ведення Реєстру.
У разі невідповідності відомостей, зазначених у військовому квитку відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку у паперовій формі або в електронній формі.
Таким чином, з аналізу положень Закону № 1951-VIII та Порядку № 559 вбачається, що у разі виявлення розбіжностей у військово-облікових документах з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, така особа повинна звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку із відповідною заявою та всіма необхідними документами, або у паперовій формі або в електронній формі.
Суд зауважує, що у відповідності до вищенаведених приписів Закону № 1951-VIII та Порядку № 559 позивач звернувся з відповідною заявою до органу уповноваженого на внесення змін (відповідача), але останній не розглянув вказану заяву по суті та запропонував особисто прибути до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для уточнення даних.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, до компетенції та обов'язків якого належить внесення змін до персональних та службових даних військовозобов'язаних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, після отримання від позивача заяви та документів, повинен був внести зміни до Реєстру.
Натомість, за наслідком розгляду заяви позивача запропонував особисто прибути до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
На переконання суду, з аналізу норм Закону № 1951-VIII та Порядку № 559 вбачається, що у разі виявлення розбіжностей у військово-облікових документах з відомостями які містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, така особа повинна звернутися до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку із відповідною заявою та всіма необхідними документами, або у паперовій формі або в електронній формі.
Отже, ані Законом № 1951-VIII, а ні Порядком № 559 не передбачено вимоги особистого прибуття до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Таким чином, заява позивача від 09.12.2024 та додані до неї документи відповідачем по суті не розглядалася, оцінка підставам, вказаним в заяві, відповідачем не надавалася.
Під час розгляду справи по суті відповідач не надав до суду жодних належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів на підтвердження розгляду поданої позивачем заяви від 09.12.2024 по суті про задоволення або відмову у задоволені порушеного ним питання.
Посилання відповідача про надання позивачу відповіді листом від 30.01.2025 суд відхиляє, оскільки вказана відповідь на адвокатський запит є формальною відпискою та затягування розгляду заяви позивача від 09.12.2024, позаяк позивач не звертався за роз'ясненнями, а просив внести змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів “Оберіг» стосовно нього.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо не розгляду заяви позивача від 09.12.2024.
Разом з тим, позовні вимоги про зобов'язання відповідача внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (система “Оберіг») та усунути статус щодо порушення правил військового обліку військовозобов'язаним, на переконання суду, є передчасними, оскільки відповідачем не було розглянуто заяву позивача від 09.12.2024 з усіма доданими до неї доказами, а отже вказаній заяві не надавалась оцінка відповідачем.
Наведене свідчить про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч. 1 ст. 2 КАС України, згідно яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положення ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час судового розгляду справи по суті відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність своїх дій (бездіяльність) щодо не розгляду по суті заяви позивача від 09.12.2024.
За викладених обставин, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд визнає протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяви позивача від 09.12.2024 про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та зобов'язує відповідача розглянути заяву позивача від 09.12.2024 про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та прийняти рішення по суті, з урахуванням висновків суду, що окреслені у даному судовому рішенні.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч. 3 ст. 139 КАС України).
З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Враховуючи часткове задоволення позову, суд стягує з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 484,48 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 14, 77, 139, 243 - 246 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_9 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 09.12.2024 про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.12.2024 про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та прийняти рішення по суті, з урахуванням висновків суду, що окреслені у даному судовому рішенні.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_9 на користь ОСОБА_1 судові витрати (судовий збір) у сумі 484,48 грн.
5. В іншій частині позову відмовити.
Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Повне найменування учасників процесу:
позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Суддя В.К. Левицький