Рішення від 29.04.2025 по справі 580/3384/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2025 року справа № 580/3384/25

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом адвоката Дзіся А.Р. - представника ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

27.03.2025 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_2 , як представника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивачка), до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, Черкаська обл., місто Черкаси, вулиця Смілянська, будинок 23; код ЄДРПОУ 21366538) (далі - відповідач) про:

визнання протиправними дій щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті пенсії зі збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, у відповідності до положень п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч.2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули при її обчисленні) починаючи з 24.01.2025;

зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії зі збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років відповідно до положень п. 2 ст. 56 вказаного Закону в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч.2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули при її обчисленні), починаючи з 24.01.2025.

Обґрунтовуючи зазначив, що на звернення заявою про перерахунок пенсії на підставі вказаної вище норми Закону відповідач всупереч вимог закону відмовив, посилаючись на те, що розмір пенсії обчислений відповідно до норм чинного законодавства.

Ухвалою суду від 01 квітня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

23.04.2025 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з проханням у задоволенні позову відмовити повністю. Зазначив, що для обчислення пенсії має застосовуватися закон у чинній редакції. Оскільки призначена пенсія згідно з ч.1 ст.27 Закону №1058-IV, відсутнє право на надбавку за понаднормативний стаж. Аналогічний висновок зазначив Верховний Суд у постановах від 10.01.2024 у справі №300/168/21, від 23.10.2019 у справі №809/627/18, від 29.08.2022 у справі №300/1390/19.

Оцінивши доводи, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Згідно з посвідченням серії НОМЕР_2 позивачці призначена пенсія за віком.

Посвідченням серії НОМЕР_3 підтверджується, що позивачка є громадянкою, що постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986 році (Категорія 4).

Згідно з перерахунком пенсії станом на 13.02.2025 позивачка отримує пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

24.01.2025 її адвокат звернувся заявою до відповідача, в якій просив провести перерахунок її пенсії із збільшенням на 1% заробітку за кожний рік роботи понад 15 років стажу відповідно до п.2 ст.56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017, без застосування двоскладової формули при її обчисленні.

Відповідач розглянув заяву представника позивачки відповідно до Закону України “Про звернення громадян» та листом від 21.02.2025 повідомив, що у разі зміни порядку обчислення її пенсії розмір пенсії не зміниться.

Тому позивачка звернулася в суд з позовом.

Суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).

Частиною першою ст. 9 Закону №1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Закон України від 2 жовтня 1996 року №393/96-ВР «Про звернення громадян», відповідно до якого відповідач розглянув заяву позивачки, регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Тобто, вказаний Закон не визначає порядку розгляду заяв осіб про призначення та перерахунок пенсії. Відповідач безпідставно застосував його під час розгляду заяви позивачки.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"», затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1).

Відповідно до абз.1 розділу І Порядку 22-1 подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі Порядок №22-1) заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб.

Згідно з п.4.3 Порядку №22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.

Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Відповідно до ч.5 ст.45 Закону України №1058-VI документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Отже, за результатами розгляду заяви особи територіальний орган Пенсійного фонду не пізніше 10 днів зобов'язаний прийняти рішення - акт владно-розпорядчого характеру, чого у спірних правовідносинах не встановлено.

Встановлені обставини доводять, що відповідач не розглянув заяву позивачки щодо перерахунку її пенсії у встановленому порядку та спосіб, не з'ясував чи подано повний пакет документів, а також не прийняв рішення - акту владно-розпорядчого характеру. Лист відповідача від 21.02.2025 не узгоджується зі вказаним вище способом дій такого суб'єкта владних повноважень щодо обов'язку винести акт владно-управлінського характеру (рішення).

Суд врахував, що позивачці призначена пенсія за віком. Вона зверталася до відповідача вказаною вище заявою щодо перерахунку пенсії відповідно до п.2 ст.56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, чинній до 01.10.2017.

Пункт 2 ст.56 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-ХІІ) у редакції, чинній до 01.10.2017, передбачав:

“Право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.».

03 жовтня 2017 року прийнято Закон України №2148-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» підпунктом 3 пункту 2 розділу І якого внесено зміни до п.2 ст.56 Закону №796-ХІІ, а саме пункт 2 доповнено словами і цифрами "у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Вказані зміни, внесені Законом №2148-VIII до Закону №796-ХІІ, неконституційними не визнані. Отже, чинна на час виникнення спірних правовідносин редакція п.2 ст.56 Закону №796-ХІІ не змінювалась, не виключена іншими законами та не визнана неконституційною.

Відповідно до стє.51 Закону №796-ХІІ особам, віднесеним до категорій 2, 3, 4 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Текст статті 51 в редакції Закону № 107-VI від 28.12.2007, а саме зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008. Водночас згідно з ч.2 ст.27 Закону №1058-IV за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону. При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом. Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.

Отже, у спірних правовідносинах відповідач мав за заявою позивачки вірно застосувати норми права щодо правильного обчислення її пенсії (перерахувати).

Зважаючи, що відповідач не прийняв акту владно-розпорядчого характеру щодо отриманої заяви позивачки про перерахунок її пенсії, не з'ясовував передбачених законодавством підстав для такого перерахунку пенсії, порушення заявленого права позивачки на перерахунок пенсії допущене відповідачем саме бездіяльністю щодо прийняття рішення за результатами розгляду її заяви. Тому позовна вимога про визнання протиправними дій щодо відмови їй у проведенні перерахунку та виплаті пенсії із збільшенням на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років відповідно до п.2 ст.56 Закону №796-ХІІ в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч.2 ст.27 Закону №1058-IV (двоскладової формули при її обчисленні), починаючи з 24.01.2025, не обґрунтована та заявлена передчасно.

Доводи позивачки та її представника щодо порушення відповідачем прав та наявність підстав для перерахунку пенсії не враховані судом, оскільки відповідач не дотримався процедури розгляду заяви позивачки та не розглянув її по суті, повідомивши листом про те, що у разі обчислення пенсії позивачки згідно з ч.2 ст.27 Закону №1058-ІV розмір пенсії зменшиться. Тому позовна вимога про зобов'язання відповідача здійснити їй перерахунок та виплату пенсії із збільшенням на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років відповідно до п.2 ст.56 Закону №796-ХІІ, в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч.2 ст.27 Закону №1058-IV (двоскладової формули при її обчисленні), починаючи з 24.01.2025, заявлена передчасно і задоволенню не підлягає. Для забезпечення виконання завдання адміністративного суду, вказаного у ст.2 КАС України щодо ефективного способу повного захисту порушеного права позивачки, суд дійшов висновку визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо розгляду заяви позивачки щодо перерахунку її пенсії та зобов'язати його повторно розглянути з дотриманням порядку, меж і способу дій, визначених законом, вказану заяву позивачки і за результатами її розгляду прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням викладених судом мотивів у цьому рішенні.

Отже, заявлені позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у вказаних вище частинах.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Понесені позивачкою судові витрати, підтверджені квитанцією від 27.03.2025 в сумі 969,00грн про сплату судового збору за звернення до адміністративного суду з позовною заявою, підлягають стягненню на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно задоволеній частині позову - половина вказаної суми.

Керуючись ст.ст. 2-20, 72-78, 90, 132-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов адвоката Дзіся А.Р. від імені ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо розгляду заяви адвоката Попко Надії Феодосіївни від 24.01.2025 про перерахунок та виплату пенсії.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) повторно розглянути з дотриманням порядку, меж і способу дій, визначених законом, заяву адвоката Попко Надії Феодосіївни (19301, Черкаська обл., селище Лисянка, вул.Гагаріна, буд.7; РНОКПП НОМЕР_1 ) від 24.01.2025 про перерахунок та виплату пенсії та за результатами її розгляду прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням викладених судом у цьому рішенні мотивів.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору за звернення позовною заявою до адміністративного суд в сумі 484,48грн (чотириста вісімдесят чотири гривні сорок вісім копійок).

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 29.04.2025.

Попередній документ
126958079
Наступний документ
126958081
Інформація про рішення:
№ рішення: 126958080
№ справи: 580/3384/25
Дата рішення: 29.04.2025
Дата публікації: 01.05.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Черкаський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської ка
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (29.04.2025)
Дата надходження: 27.03.2025
Предмет позову: про визнання протиправними дій, забов'язання вчинити дії