про повернення позовної заяви
28 квітня 2025 року Справа № 580/3901/25
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Каліновська А.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправною відмову відповідача у здійсненні індексації пенсії позивача у розмірі 1,14 відповідно до постанови КМУ №118 з 01.03.2022, у розмірі 1,197 відповідно до постанови КМУ №168 з 01.03.2023, у розмірі 1,0796 відповідно до постанови КМУ №185 з 01.03.2024;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з урахуванням коефіцієнта (1,14, 1,197 та 1,0796) та недоотриманої пенсії за 6 місяців, які передували дню зверненню до пенсійного органу (14.02.2025), з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 вказану позовну заяву залишено без руху і надано строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю десять днів з моменту отримання копії даної ухвали суду, для надання до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду та із підтверджуючими доказами.
На адресу суду від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду з доводами про наявність поважних причин такого пропуску, яке обґрунтовано тим, що про порушення своїх прав дізнався із рішення Верховного Суду в аналогічній справі.
Розглянувши вищезазначену заяву та матеріали позову, суддя зазначає наступне.
Згідно із ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший).
При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналізуючи зміст ст.122 КАС України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту наведених правових норм також вбачається, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Іншими словами, для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв'язку з чим позивач має довести суду їхню наявність і непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків, а також принцип res judicata.
Звернувшись до суду з цим позовом 10.04.2025, позивач заявив вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з урахуванням її індексації із урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,14 відповідно до постанови КМУ №118 з 01.03.2022, у розмірі 1,197 відповідно до постанови КМУ №168 з 01.03.2023, у розмірі 1,0796 відповідно до постанови КМУ №185 з 01.03.2024.
Суд враховує, що у постанові від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23 Верховний Суд зазначив, що право громадян, пенсія яким призначена у 2020 - 2023 роках, на індексацію пенсії не є абсолютним і його захист може бути обмеженим строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними, оскільки реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:
1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;
2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
У цій справі фактичні обставини свідчать про те, що індексація у 2022, 2023, 2024 роках позивачу не нараховувалася, а тому відсутні підстави для не обмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії.
Звернувшись до суду з даним позовом 10.04.2025, позивачка заявив позовні вимоги з 01 березня 2022 року, у зв'язку із чим наявні підстави для висновку про те, що позовні вимоги з 01.03.2022 по 09.09.2024 заявлено з пропуском шестимісячного строку, встановленого положеннями частини другої статті 122 КАС України.
У позовній заяві вказано, що позивач дізнався про порушення своїх прав з моменту отримання відповіді на свою заяву.
У п. 31 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2024 у справі №990/12/24 сформульовано правовий висновок, згідно з яким суд перевіряє обставини пропуску строку на підставі клопотання особи, в якому наведено поважність причин пропуску строку, та поданих нею доказів, яким буде надано відповідну правову оцінку.
Оскільки у даному конкретному випадку позов поданий поза межами строку звернення до суду, а вказані заявником підстави для поновлення строку не можуть бути визнані судом у якості поважних і суд не наділений законом повноваженнями на пошук та формулювання інших причин несвоєчасного звернення до суду замість заявника, то суддя доходить висновку про пропуск строку звернення до суду позивачем.
З огляду на викладене, заява позивача про поновлення пропущеного строку звернення суду є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Згідно ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачу у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Таким чином, суддя на підставі ч. 2 ст. 123 КАС України вважає за необхідне повернути позивачу подану ним позовну заяву.
Суддя звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві з усіма доданими до неї документами.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, однак може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статями 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
СуддяАльона КАЛІНОВСЬКА