про залишення позовної заяви без руху
28 квітня 2025 року справа № 580/4446/25
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гайдаш В.А., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо здійснення і виплати компенсації втрати частини недоотриманої пенсії за період з 01.12.2019 по дату (прострочення) остаточної виплати донарахованої пенсії по виконанню рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.10.2021 у справі №580/7991/21, згідно Закону №2050-ІІІ у порядку, визначеному Постановою №159;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини недоотриманої пенсії за період з 01.12.2019 по дату (прострочення) остаточної виплати донарахованої пенсії по виконанню рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.10.2021 у справі №580/7991/21, згідно Закону №2050-ІІІ у порядку, визначеному Постановою №159;.
Ознайомившись із позовною заявою, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам ст. ст. 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому повинна бути залишена без руху з нижче зазначених підстав.
Згідно ч. 1 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
У порушення даного порядку, позивач не надано копії доданих до позовної заяви документів для суду, які зазначені у пунктах 1-6 додатків до позовної заяви, а також примірника позову з додатками для відповідача, що підтверджується актом Черкаського окружного адміністративного суду від 23.04.2025.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (надалі - Закон № 3674).
Частиною 2 ст. 4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою розмір ставки судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб на 2025 рік становить 3028 грн.
Отже, розмір судового збору за подання позивачем до адміністративного суду вказаного позову становить у сумі 1211,20 грн. Належним доказом сплати судового збору є лише оригінал документу.
Позивач судовий збір не сплатив та в позовній заяві зазначив, що він є потерпілим у кримінальних провадженнях по отриманню тілесних ушкоджень, що потребує дороговартісного медичного лікування, тому просить суд звільнити його від сплати судового збору.
Так, згідно ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI “Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI) враховуючи майновий стан сторони суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Отже, підставою для звільнення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони в річному розрахунку.
Статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необгрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі “Шишков проти Росії» (“Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111).
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ “Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ “Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Положення Закону України “Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ України “Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року № 10 єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).
В постанові Пленумі Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» вказано, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81) 7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
Таким чином, з метою вирішення судом питання про звільнення позивача від сплати судового збору через її скрутний майновий стан, позивачу необхідно надати до суду у відповідності до вимог Закону України «Про судовий збір» докази розміру річного доходу позивача - фізичної особи за весь попередній календарний 2024 рік.
Згідно до ч. ч. 1-2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України, що має наслідком на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 132, 160-161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Встановити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю п'ять днів з моменту отримання копії даної ухвали суду.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали суду заява підлягає поверненню.
Копію ухвали направити позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
СуддяВіталіна ГАЙДАШ