про повернення позовної заяви
28 квітня 2025 року Справа № 580/4347/25
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Янківська В.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасигаз збут» про стягнення переплати за спожитий газ,
встановив:
22 квітня 2025 року до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасигаз збут», в якому позивач просить:
1) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасигаз збут» (адреса: м. Черкаси, вул. М. Залізняка, 142, код ЄДРПОУ 39672471) на користь TOB «Газопостачальиа компанія «Нафтогаз України», (код ЄДРПОУ 40121452, 04116, Україна, місто (Київ, вулиця Шолуденка, будинок, 1) переплату за використання за спожитий природний газ в сумі 2728 (дві тисячі сімсот двадцять вісім) грн. 43 коп.;
2) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасигаз збут» (адреса: м. Черкаси, вул. М. Залізняка, 142, код ЄДРПОУ 39672471) на мою користь, ОСОБА_1 , (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір в сумі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 коп.;
3) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасигаз Черкаси, вул. М. Залізняка, 142, код ЄДРПОУ 39672471) на ОСОБА_1 3 000 (три тисячі) гривень відшкодування моральної шкоди.
Розглянувши позовні вимоги позивача, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження в цій справі, виходячи із наступного.
Так, відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, іншим суб'єктом при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні публічно-владних управлінських функцій, для яких не встановлено іншого порядку судового провадження.
Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України) передбачає, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних та сімейних правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19).
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у приватноправових правовідносинах, а по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи особистого немайнового інтересу учасника таких відносин. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб'єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Суддя зазначає, що обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказує, що у травні 2022 року ТОВ «Черкасигаз збут» надіслав мені квитанцію для оплати послуг з газопостачання за травень 2022 року на суму 457 грн. 62 коп.. яка була вирахувана і залишався залишок у розмірі 2728 (дві тисячі сімсот двадцять вісім) гривень 72. В подальшому позивачу стало відомо, що послуги з газопостачання до його житла здійснює ГОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» і саме на користь такої юридичної особи належить здійснювати платежі з оплати послуг газопостачання.
03.09.2024 позивач звертався до ТОВ «Черкасигаз збут» із заявою щодо повернення коштів переплати.
Листом № К-299/4 від 06.09.2024 ТОВ «Черкасигаз збут» визнано, що по моєму особовому рахунку обліковується переплата за спожитий природний газ у розмірі 2728 (дві тисячі сімсот двадцять вісім) грн 72 коп. Та повідомлено, відсутність доказових документів про зайво сплачені кошти. Документи про оплату зайво сплачених коштів залишились у попереднього власника квартири, до переходу від одного надавача послуг до іншого вимоги щодо підтвердження оплати не потребувалось, оскільки грошові кошти сплачувались на розрахунковий рахунок ТОВ «Черкасигаз збут» і вказувався особовий рахунок НОМЕР_2 , з якого щомісячно відраховувалось плату за використанні m3 газу. В заяві також вказано, що у разі переплати сума переплати зараховується в рахунок оплати на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу протягом 5 робочих днів після отримання такої вимоги
Проте, станом на березень 2025 року кошти так і не повернуті.
Позивач зазначив, що не повернення відповідачем протягом тривалого часу переплачених коштів призводить до порушення його законних прав та інтересів, тому змушений звернутись до суду з позовом про їх стягнення.
Відповідно до статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
У даному випадку виходячи із змісту позовних вимог дана суть спору не носить публічно-правового характеру і за своєю природою не є публічно-правовим спором.
Даний спір випливає із приватних (цивільних), а не публічних правовідносин, і тому не підлягає розгляду адміністративними судами в порядку адміністративного судочинства.
Крім того, відповідачем у справі є товариство з обмеженою відповідальністю «Черкасигаз збут», яке не є суб'єктом владних повноважень.
Отже спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції загальних судів.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів ». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Приймаючи до уваги те, що спір виник з приводу захисту позивачем цивільного права, правовідносини є приватноправовими та не мають публічно-правового характеру, а зазначена справа підлягає розгляду місцевим загальним судом за правилами цивільного судочинства.
Керуючись статтями 170, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
ухвалив:
У відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасигаз збут» про стягнення переплати за спожитий газ - відмовити.
Копію ухвали разом із позовною заявою, доданими до неї матеріалами повернути позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання, однак може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
СуддяВалентина ЯНКІВСЬКА