Справа № 560/2169/25
іменем України
28 квітня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом від 04.02.2025, в якому просить: 1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва, внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків з 01.03.2024 року, відповідно довідки ВАТ «Дунаєвецьке підприємства Сільгосптехніка» від 30.07.2015 року про заробітну плату яку отримав позивач за роботу по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва, внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", із заробітку одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків з 01.03.2024, відповідно довідки ВАТ «Дунаєвецьке підприємства Сільгосптехніка» від 30.07.2015 про заробітну плату яку отримав позивач за роботу по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; 3) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва, внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком, тобто за 2021-2023 роки, без обмежування розміру максимальної пенсії.
В обґрунтування позовних вимог зазначає про те, що відповідач протиправно не нарахував та не виплатив пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва, внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків з 01.03.2024, відповідно довідки ВАТ «Дунаєвецьке підприємства Сільгосптехніка» від 30.07.2015 про заробітну плату яку отримав позивач за роботу по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Ухвалою суду від 11.02.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
04.03.2025 до суду поступив відзив на позовну заяву, в якому відповідач в задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки від 30.07.2015 згідно форми, встановленої Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 ОСОБА_1 не звертався. Відтак, правова оцінка вказаній довідці не надавалась. Вказує, що показник середньої заробітної плати в Україні для обчислення пенсії визначається на день призначення пенсії вперше або у випадку переведення з одного виду пенсії на інший, що фактично є призначенням такого виду пенсії вперше. Також, просить провести розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Відповідно до ч. 2 ст. 263 КАС України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з п. 1 ч. 6 ст. 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу.
З урахуванням п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України, характеру спірних правовідносин та предмету доказування у цій справі суд приходить до висновку про відсутність підстав для проведення судового засідання з повідомленням сторін, а тому в задоволенні клопотання представника відповідача слід відмовити.
З'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, і дослідивши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.
ОСОБА_1 з 01.09.2006 отримує пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків, згідно статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до витягу із акту огляду у МСЕК серії ХМ №120103 від 12.04.2007 позивача визнано особою з інвалідністю 2 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, з 12.04.2007 довічно.
20.11.2024 ОСОБА_1 звернувся до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою щодо перерахунку пенсії згідно ч.1 ст.54 Закону № 796-XII.
До заяви позивачем додано довідку від 05.09.2006 №153, видану ВАТ «Дунаєвецьке підприємство Сільгосптехніка».
У відповідь на заяву головне управління листом від 10.12.2024 №20187-18477/В-03/8-2200/24 надало інформацію щодо розрахунку пенсії позивача. Повідомлено, що розмір пенсії ОСОБА_1 по інвалідності обчислюється із врахуванням заробітної плати, одержаної за період роботи з 02.05.1986 по 07.05.1986 в зоні відчуження на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, в розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи (з 12.04.2007 ступінь втрати професійної працездатності становить 80%). Позивач відпрацював в зоні відчуження 6 календарних днів, з них 1 вихідний день (04.05.1986).
Заробітна плата за період роботи в зоні відчуження врахована на підставі довідки від 05.09.2006 №153, виданої ВАТ Дунаєвецьке підприємство «Сільгосптехніка».
Позивач в позові вказує про довідку ВАТ «Дунаєвецьке підприємство Сільгосптехніка» від 30.07.2015, однак не надає вказаної довідки, а також доказів звернення до відповідача з цією довідкою.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону № 796-XII пенсії по інвалідності, що настали внаслідок каліцтва чи захворювання, пов'язаного з наслідками аварії на ЧАЕС, можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, в розмірах відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
Згідно ст. 62 № 796-XII роз'яснення порядку застосування цього Закону проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковим для виконання міністерствами, центральними та місцевими органами державної виконавчої влади.
Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 (далі - Постанова № 1210), якою затверджено порядок обчислення пенсій за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до Постанови № 1210 пенсії осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та працювали в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, призначаються із заробітку, який вони одержували за основним місцем роботи, з врахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, що цей рахунок проведено на підставі первинних документів про місце і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди в залежності від зони небезпеки.
Таким чином, підставою для перерахунку пенсії являється довідка, видана підприємством, де працювала особа, яка брала участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а підставою для проведення розрахунку заробітної плати за період роботи в зоні відчуження являються первинні документи про нараховану заробітну плату, періоду фактичної тривалості робочого дня і місця її виконання.
Згідно ст. 15 Закону № 796-XII видача довідок про заробітну плату за період роботи з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС здійснюють підприємства, установи, організації.
Відповідно до п. 2.10 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 довідки про заробітну плату видаються на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою, організацією де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Щодо вимоги позивача про застосування показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком, тобто за 2021-2023 роки, суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення застосовується лише при первинному призначенні пенсії.
Оскільки ОСОБА_1 з 01.09.2006 отримує пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків, згідно статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тому відсутні підстави для застосування показника середньої заробітної плати в Україні за 2021-2023 роки.
Щодо вимоги позивача здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до ч. 1 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» без обмеження її максимальним розміром, суд враховує наступне.
Після проведеного перерахунку пенсії позивача на виконання Постанови №185 розмір пенсії з 01.03.2024 становить 28905,58 грн, розмір пенсії до виплати з 01.03.2024 становить 23610,00 грн.
Порядок призначення та перерахунку пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі ст. 2 Закону №3668-VI, який набрав чинності 01 жовтня 2011 року (в редакції, чинній на час здійснення перерахунку пенсії позивача 01.03.2024) максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону №796-XII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VІ, зокрема, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.
При цьому, згідно абзацами 1, 2 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положення» Закону №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
На осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону №3668-VI, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.
Такий висновок узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 05.09.2023 по справі №120/1602/23.
Під час судового розгляду справи встановлено, що пенсія позивачу призначена відповідно до Закону №796-XII та після здійснення перерахунку пенсії з урахуванням індексації, її розмір становив більше максимального (10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність).
Конституційний Суд України, в рамках розгляду справи №3-123/2023(229/23), у рішенні від 20 березня 2024 року №2-р(ІІ)/2024 дійшов висновку, що припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, припис першого речення ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-XII зі змінами визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним).
У пункті 2 рішення Конституційного Суду України зазначено, що припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-XII зі змінами, припис першого речення ч. 3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами втрачають чинність з дня ухвалення цього рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, правова позиція Конституційного Суду України щодо неконституційності припису статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-XII зі змінами, припис першого речення ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами має пряму дію у часі і може бути застосована до правовідносин, що виникли або принаймні тривали після ухвалення Конституційним Судом відповідного рішення, тобто з 20 березня 2024 року.
За таких обставин, зважаючи на визнання неконституційними положень статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, припис першого речення ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-XII зі змінами, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, приймаючи до уваги те, що обмеження пенсії максимальним розміром порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, суд першої інстанції робить висновок, що перерахована пенсія позивача не підлягає обмеженню максимальним розміром з 20.03.2024.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, суд робить висновок, що позивач частково довів позовні вимоги, а суб'єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, також частково довів, що діяв у межах закону, що підтверджено доказами, перевіреними в суді, тому позов задовольняється частково.
Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, судових витрат, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, немає.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо обмеження з 20 березня 2024 року пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 20 березня 2024 року без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
В решті позовних вимог відмовити.
Судових витрат, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, немає.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 28 квітня 2025 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя А.І. Петричкович