Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
29 квітня 2025 року № 520/35220/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_2 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі по тексту - відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.07.2022 № 193 у частині призупинення ОСОБА_3 виплати грошового забезпечення з 25 липня 2022 року на підставі пункту 9 розділу 1 наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_3 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», збільшеної до 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, за період з 25.07.2022 по 25.05.2024;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_3 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», збільшену до 100000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, за період з 25.07.2022 по 25.05.2024, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_3 грошового забезпечення за період з 25.07.2022 по 25.05.2024;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_3 грошове забезпечення за період з 25.07.2022 по 25.05.2024;
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за період з 25.07.2022 по 25.05.2024 йому не було нараховано та виплачено грошове забезпечення та додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», збільшеної до 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я.
Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, у зв'язку з чим звернувся до суду з даною позовною заявою.
Ухвалою суду від 30.12.2024 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на доводи викладені у ньому.
Представником позивача надано відповідь на відзив та вказує, що позовні вимоги є о обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.
Згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАСУ суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Позивач, ОСОБА_2 учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_2 від 26 серпня 2015 року.
Позивач, починаючи з 12.08.2020 по 28.11.2024 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується витягом із послужного списку та довідкою Форми 5 від 04.11.2024.
Станом на дату подання позову, позивач з 29.11.2024 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та проходить військову службу за контрактом, що підтверджується копією довідки від 17 грудня 2024 №8530
25 березня 2022 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Мала Рогань щодо захисту Батьківщини позивачем отримано поранення: часткову ампутацію лівого передпліччя, закриту черепно-мозкову травму, осколкове поранення обличчя, травматичний шок третього ступеня.
Відповідно до витягу з наказу відповідача № 247 від 28.03.2022 «Про результати службового розслідування» встановлено, що позивач отримав поранення під час виконання обов'язків військової служби та пов'язана з захистом Батьківщини.
Відповідно до Довідки про обставини травми від 19 квітня 2022 року № 27/334, яка видана командиром військової частини НОМЕР_1 , відповідно до змісту якої убачається, що позивач отримав поранення саме під час виконання бойового завдання в зоні ведення бойових дій. Поранення не пов'язане з вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушень, не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння. Тілесні ушкодження не спричинені собі навмисно.
З 25.03.2022 позивач вибув з військової частини НОМЕР_1 на лікування до військової частини НОМЕР_4 . Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 71 від 27.03.2022 на підставі наказу військової частини НОМЕР_5 № 91 від 26.03.2022 зарахований в розпорядження командира військової частини НОМЕР_5 .
Позивач 25.03.2022 був доставлений до Міської клінічної багатопрофільної лікарні №17» Харківської міської ради, що підтверджується копією виписки із медичної картки стаціонарного хворого №3342.
З 25.03.2022 по 10.05.2022 знаходився на стаціонарному лікуванні у відділенні судинної хірургії Військово-медичного клінічного центру Північного регіону (м. Харків), що підтверджується випискою (перевідний епікриз) із медичної картки стаціонарного хворого № 1842. Позивачу визначений діагноз основний: вогнепальне осколкове фаціо-скелетне поранення. Наскрізне поранення лівої половини обличчя з багатоуламковим переломом гілки нижньої щелепи зліва, лобної кістки зліва, верхньої щелепи справа та зліва, лівої виличної кістки та дуги, з дефектом альвеолярного відростку та травматичний перелом 23,24, 25, 31,32, 41, 42 зубів, з пошкодженням лівої навколовушної слинної залози, лівої вушної раковини та язика ускладнене посттравматичною норицею лівої навколовушної слинної залози. Контузія важкого ступеню лівого ока. Параорбітальна гематома, субкон'юнктивний крововилив, частковий гемофтальм, інтра та преретинальний крововиливи, часткове відшарування сітківки лівого ока. Наскрізне поранення (неповний травматичний відривО верхньої третини лівого передпліччя, з багатоуламковим переломом обох кісток, повним пошкодженням ліктьової та променевої артерій, підшкірних та глибоких вен, ліктьового нерву, м'язів ускладнене посттравматичною нейропатією у вигляді відсутності рухів та чутливості.
Надалі, позивач з 10.05.2022 по 21.05.2022 перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні гнійної хірургії клініки ушкоджень Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» (м. Київ), що підтверджується виписним епікризом № 5722.
21.05.2022 позивач прибув на лікування до ВП «Лікарня Св. Пантелеймона» КНП « 1 територіальне медичне об'єднання м. Львова» (м. Львів), що підтверджується копією виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №25434.
До 21.05.2022 позивач проходив безперервне лікування на території України.
21.05.2022 за погодженням Командування Медичних сил Збройних Сил України, що підтверджується копією супровідного листа з додатками: клопотання щодо необхідності направлення на лікування за кордон згода на обробку персональних даних, що стосується медичної інформації, згода на обробку та передачу персональних даних, консультаційний висновок про необхідність направлення за кордон) Міністерства охорони здоров'я України від 16.05.2022 № 29/1065/2-22 позивача направлено на безоплатне проходження медичного лікування до медичного закладу Іспанії, де позивач і перебував до 22 квітня 2024 року.
На підтвердження знаходження на безперервному стаціонарному лікуванні в медичному закладі в Іспанії позивач надає: копії медичних виписок за відповідний період, довідку, видану відділом соціальної праці Університетської лікарні ДОСЕ ДЕ ОКТУБРЕ станом на 03 листопада 2022 року, Довідку про надання медичної допомоги в рамках національної системи охорони здоров'я Іспанії від 22 квітня 2024 року. Так, відповідно до вищезазначеної довідки Національний Інститут Управління охороною здоров'я при Міністерстві охорони здоров'я Уряду Іспанії повідомив, що ОСОБА_4 , який прибув до Іспанії в рамках Європейської програми МЕОЕУАС при Міністерстві інтеграції, соціального забезпечення та міграції, отримує медичну допомогу з 23 травня 2022 року і перебуває на безперервному стаціонарному лікуванні в результаті поранень і травм, отриманих внаслідок воєнного конфлікту.
24.04.2024 позивач прибув на лікування до України, Військово-медичного клінічного центру Західного регіону (м. Львів), де і проходив стаціонарне лікування до 23.05.2024, що підтверджується копією виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 5564.
21.05.2024 проведено медичний огляд позивача госпітальною ВЛК хірургічного профілю ВМКЦ західного регіону, за результатами якої було видано Довідку №1329/1, відповідно до змісту якої військово-лікарська комісія дійшла висновків, що поранення позивача пов'язане із захистом Батьківщини, пов'язане з проходженням військової служби, за ступенем тяжкості травма відноситься до тяжких.
26.05.2024 позивач прибув до військової частини НОМЕР_1 з військової частини НОМЕР_4 .
Починаючи з 31.05.2024 по 28.11.2024 позивач проходив військову службу старшого помічника начальника оперативного відділення штабу в/ч НОМЕР_1 ОК « ІНФОРМАЦІЯ_2 » СВ ЗС України.
13.06.2024 позивач звернувся з рапортом до командира військової частини НОМЕР_1 , повідомив що з 23.08.2022 по дату подання рапорту військовою частиною не виплачувалась ані грошове забезпечення, ані додаткова винагорода, передбачена Постановою Кабінету Міністрів України № 168 та попросив здійснити виплату додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 за період з 23.08.2022 по 23.05.2024 року з розрахунку 100 000 тисяч гривень на місяць та грошове забезпечення за час перебування на лікуванні за той самий період.
Так, позивачу за період 01.03.2022 по 25.03.2022 фактично виплачена додаткова винагорода, збільшена до 100 000 грн пропорційно до днів безпосереднього виконання бойових завдань на місяць.
Позивачу за квітень 2022 фактично виплачена додаткова винагорода, збільшена до 100 000 грн за час лікування у зв'язку з пораненням.
Позивачу в період з 01.05.2022 по 31.05.2022 фактично виплачена додаткова винагорода, збільшена до 100 000 грн за час лікування після поранення.
Позивачу в період з 01.06.2022 по 3 0.06.2022 фактично виплачена додаткова винагорода, збільшена до 100 000 грн за час лікування після поранення.
Позивачу в період з 01.07.2022 по 24.07.2022 фактично виплачена додаткова винагорода, збільшена до 100 000 грн за час лікування після поранення.
З вересня 2022 року по травень 2024 року позивачу виплатили лише матеріальну допомогу загальною сумою 56808,6 грн. та одноразову допомогу загальною сумою 2491 грн. Копія довідки від 06.06.2024 № 22/2240 додається.
З 02.07.2024 позивачу встановлена друга група інвалідності, що підтверджується Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 А АГ №319810.
Зважаючи на той факт, що після звернення позивача з рапортом від 13.06.2024, відповідач не здійснив виплати, позивач звернувся до народної депутатки, члена Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, ОСОБА_5 щодо порушення його права на отримання грошового забезпечення (в тому числі додаткової грошової допомоги) під час проходження лікування внаслідок отримання травми (поранення, контузії, каліцтва) під час виконання бойового завдання.
За результатами відповідного звернення позивача до народного депутата ОСОБА_5 на адресу Міністра оборони України було направлено депутатське звернення 217д9/15-2024/13 8902 від 23.06.2024 з проханням 1) встановити причини відсутності виплати Заявнику додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 гривень за увесь період перебування на лікуванні; 2) вжити заходів реагування з метою відновлення законних прав Заявника та здійснення виплати Заявнику додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 гривень за увесь період його перебування на лікуванні.
У відповідь на депутатське звернення 217д9/15-2024/13 8902 від 23.06.2024 заступник Міністра оборони України листом 220/10271 від 18.07.2024 повідомив, що відповідно до розпорядження командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 03.07.2024 №116/2/1/29238 у військовій частині НОМЕР_5 було проведено службове розслідування щодо порушення права військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 на отримання грошового забезпечення під час знаходження на лікуванні. Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_5 від 15.07.2024 №616 «Про результати службового розслідування» встановлено, що немає підстав для невиплати підполковнику ОСОБА_3 грошового забезпечення та додаткової винагороди за час лікування в закладах охорони здоров'я (у тому числі за кордоном) в період з вересня 2022 року по травень 2024 року. Після надходження витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_5 від 15.07.2024 №616 до військової частини НОМЕР_1 командиром цієї частини буде прийнято рішення щодо виплати підполковнику ОСОБА_3 грошового забезпечення та додаткової винагороди за час лікування в закладах охорони здоров'я (у тому числі за кордоном) у зазначені періоди.
Однак, станом на дату звернення до суду з відповідним позовом, відповідачем на адресу позивача не було здійснено нарахування та виплати грошового забезпечення та додаткової винагороди за час лікування в закладах охорони здоров'я (у тому числі за кордоном) в період з 23 серпня 2022 року по травень 2024 року, що підтверджено Довідкою Форми ОК-5 та Форми ОК-7 Реєстру застрахованих осіб державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування щодо особи позивача.
30.11.2024 на адресу відповідача, адвокатом Марченко Вікторією, направлено адвокатський запит № 29/11/2024-1 з проханням:
1.Надати інформацію чи був повідомлений підполковник ОСОБА_2 командуванням військової частини НОМЕР_1 про результати розгляду Рапорту від 13.06.2024? Якщо так, то вказати у який спосіб (усній, письмовій на електронну адресу чи інше), у якій формі (лист, відповідь чи інше) та коли (вказати дату).
2.Надати належним чином завірену відповідь командира військової частини НОМЕР_1 на Рапорт підполковника ОСОБА_1 від 13.06.2024.
3.Надати інформацію яким чином обліковувався підполковник ОСОБА_2 під час перебування на лікуванні за період з 25.03.2022 по 23.05.2024 року.
4.Надати інформацію чи притягувався підполковник ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності за час перебування на військовій службі? Якщо так, надати належним чином завірені документи, що це підтверджують.
У відповідь на адвокатський запит 17.12.2024 на адресу представника позивача від відповідача надійшла відповідь від 11 грудня 2024 р. №0501/2/1/209.
Військова частина повідомила, що командуванням розглянуто рапорт підполковника ОСОБА_1 про виплату додаткової винагороди, підготовлена письмова відповідь та вручена особисто військовослужбовцю, точна дата вручення в документах не відображена.
Повідомлено, що підполковник ОСОБА_2 з 25.03.2022 з військової частини НОМЕР_1 вибув на лікування до військової частини НОМЕР_4 . Наказом командира військової частини НОМЕР_6 01 № 71 від 27.03.2022 на підставі наказу військової частини НОМЕР_5 № 91 від 26.03.2022 зарахований в розпорядження командира військової частини НОМЕР_5 . 26.05.24 року підполковник ОСОБА_2 прибув до військової частини НОМЕР_1 з військової частини НОМЕР_4 .
Повідомлено, що з 01.01.2020 підполковник ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності не притягувався.
До відповіді від 11 грудня 2024 №0501/2/1/209 додано додатки, а саме:
Відповідь на рапорт підполковник ОСОБА_6 з додатками на 7 арк.
Витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по строковій службі) №69 від 25.03.2022.
Витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по строковій службі) №151 від 26.05.2024.
Витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по строковій службі) №71 від 26.03.2022.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по строковій частині) №193 від 25.07.2022 « 23. Майору ОСОБА_2 , колишньому командиру танкового батальйону, який знаходиться в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_5 та перебуває на лікуванні більше чотирьох місяців, на підстав пункту 9 розділу 1 наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 року №260 виплату грошового забезпечення призупинити з 25 липня 2022 року».
Представник позивача у позовній заяві зазначає, що в період перебування позивача на лікуванні відповідач не виплатив, належне йому грошове забезпечення та додаткову грошовому винагороду встановлену постановою КМУ від 28.02.2022 №168. Вважаючи таку бездіяльність протиправною, в свої права порушеними, звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ).
Статтею 1 Закону №2011-XII передбачено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців (частина перша статті 9 Закону №2011-ХІІ).
Частиною другою та третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ обумовлено, що посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
За змістом абзацу 1 частини четвертої статті 9 цього Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності
За змістом статті 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та на час розгляду справи не припинив свою дію.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168).
Згідно із пунктом 1 Постанови №168, на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 9 Закону №2011-ХІІ порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі - Порядок №260).
Пунктом 2 розділу І вказаного Порядку визначено, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
За змістом пункту 3 розділу І Порядку № 260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Відповідно до пункту 17 розділу І Порядку №260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, Міністром оборони України телеграмою від 25.03.2022 №248/1298 доведено до відома Першому заступнику, заступникам Міністра оборони України, Державному секретарю Міністерства оборони України, Головнокомандувачу Збройних Сил України, начальнику Генерального штабу Збройних Сил України, командиру військової частини, голові Державної спеціальної служби транспорту, командувачам видів (родів військ, сил) Збройних Сил України/керівникам структурних-підрозділів апарату Міністерства оборони України, Головнокомандувача Збройних Сил України та Генерального штабу Збройних Сил України, командирам (начальникам) військових частин, установ, вимогу про те, що виплата додаткової винагороди військовослужбовцям у розмірі 100000,00грн. або 30000,00грн. здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління командирам військових частин (пункт 5). У період дії воєнного стану, військовослужбовцям, які отримали поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язані із захистом Батьківщини, додаткову винагороду виплачувати у розмір 100000,00 грн за весь час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), за час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого та перебування у відпустці у зв'язку з хворобою або для лікування тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії (пункт 8).
23.06.2022 з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінетом Міністрів України від 28.02.2022 р. №168, Міністром оборони України видано Окреме доручення від 23.06.2022 №912/з/29, яке є обов'язковим для виконання посадовими особами військових частин Збройних Сил України та застосовується з 01.06.2022.
За змістом пункту 7 Окремого доручення у період дії воєнного стану, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень також, включати військовослужбовців, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної комісії).
Підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (далі - довідка), видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва), під час захисту Батьківщини.
У довідці обов'язково зазначати: військове звання, прізвище, ім'я, по батькові, рік народження військовослужбовця, який отримав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов'язаного із захистом Батьківщини; інформацію про поранення (контузію, травму, каліцтво) (дату отримання, вид, характер і локацію поранення (контузії, травма, каліцтва)), яка вносяться на підставі медичного висновку спеціаліста; обставини, за яких було отримано поранення (контузію, травму, каліцтво) під час захисту Батьківщини, із зазначенням бойових (спеціальних) завдань, які виконував військовослужбовець під час отримання ним травм (поранення, контузії, каліцтва); підстави видачі довідки (наказ командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем, виданий на підставі журналу обліку бойових дії, бойового донесення, тощо).
Керівникам військово-лікарських (лікарсько-експертних) комісій закладів охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України при наданні рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров'я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікувальному закладі (в тому числі закордонному) одночасно надавати медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100 000 грн. за час цієї відпустки.
Наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 №44 внесено зміни до "Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам", затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, та доповнено Порядок №260 новим розділом. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану.
Так, відповідно до пункту 10 розділу XXXIV Порядку №260 встановлено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень також включаються військовослужбовці, які:
загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану в Україні поранень та травм, пов'язаних із захистом Батьківщини), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому військовослужбовець загинув (помер);
захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення), - за час перебування в полоні (заручниках) та до дня звільнення включно або за час перебування в інтернуванні та до дня повернення до України або за час безвісної відсутності;
у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних),- з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Згідно із пунктом 11 Розділу XXXIV Порядку № 260 підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем.
Пунктом 12 Розділу XXXIV Порядку №260 керівниками військово-лікарських (лікарсько-експертних) комісій закладів охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров'я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100 000 гривень за час цієї відпустки.
З системного аналізу наведених норм права вбачається, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям, які отримали поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язані із захистом Батьківщини, встановлено додаткову винагороду в розмірі 100000,00 грн. за весь час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), за час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого та перебування у відпустці у зв'язку з хворобою або для лікування тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії.
З аналізу норм Постанови №168 вбачається встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, а саме: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних) внаслідок такого поранення або перебування у відпустці у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
При цьому, суд зауважує, що Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, пов'язаних із пораненням, одержаним при захисті Батьківщини, за які виплачується у розмірі 100 000 гривень винагорода.
Судом з відповіді на депутатське звернення 217д9/15-2024/13 8902 від 23.06.2024 встановлено, що заступник Міністра оборони України листом 220/10271 від 18.07.2024 повідомив, що відповідно до розпорядження командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 03.07.2024 №116/2/1/29238 у військовій частині НОМЕР_5 було проведено службове розслідування щодо порушення права військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 на отримання грошового забезпечення під час знаходження на лікуванні. Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_5 від 15.07.2024 №616 «Про результати службового розслідування» встановлено, що немає підстав для невиплати підполковнику ОСОБА_3 грошового забезпечення та додаткової винагороди за час лікування в закладах охорони здоров'я (у тому числі за кордоном) в період з вересня 2022 року по травень 2024 року. Після надходження витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_5 від 15.07.2024 №616 до військової частини НОМЕР_1 командиром цієї частини буде прийнято рішення щодо виплати підполковнику ОСОБА_3 грошового забезпечення та додаткової винагороди за час лікування в закладах охорони здоров'я (у тому числі за кордоном) у зазначені періоди.
З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивач набув підстави для нарахування та виплати йому додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 в розмірі до 100000 гривень в розрахунку за місяць пропорційно часу участі в бойових діях та заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, як військовослужбовцю, який отримав поранення, пов'язане із захистом Батьківщини і перебуванням на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у період з 25.07.2022 по 25.05.2024.
Разом з тим, доказів нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди за вказаний період у зв'язку з реалізацією наказу командира військової частини НОМЕР_5 від 15.07.2024 №616 «Про результати службового розслідування», відповідач не надав, а суд не встановив.
На користь такого висновку свідчить також і те, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" від 11 квітня 2024 року №3633-IX статтю 9 Закону №2011-ХІІ доповнено пунктом 9 такого змісту: "9. За військовослужбовцями, виведеними у розпорядження командира (начальника) військової частини у зв'язку з потребою у тривалому лікуванні, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення протягом усього строку безперервного перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, зокрема іноземних держав, та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), встановленого абзацом першим пункту 11 статті 10-1 цього Закону".
Зазначене свідчить про те, що наведені вище зміни врахували необхідність забезпечення військовослужбовців, які потребують тривалого лікування, грошовим забезпеченням, у тому числі додатковими його видами, протягом усього строку безперервного перебування на лікуванні та у відпустці для лікування після поранення, що усунуло відповідну правову невизначеність.
Враховуючи вказане та необхідність ефективного захисту прав позивача у спірних правовідносинах, суд також вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.07.2022 № 193 у частині призупинення ОСОБА_3 виплати грошового забезпечення з 25 липня 2022 року на підставі пункту 9 розділу 1 наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, що матиме наслідком виплати позивачу грошового забезпечення у повному обсязі відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
Щодо доводів відповідача, про документи, які виготовлені на іноземній мові, повинні бути подані належним чином (нотаріально) засвідчені переклади на державну мову, суд зазначає наступне.
На підтвердження знаходження на безперервному стаціонарному лікуванні в медичному закладі в Іспанії позивач надає: копії медичних виписок за відповідний період, довідку, видану відділом соціальної праці Університетської лікарні ДОСЕ ДЕ ОКТУБРЕ станом на 03 листопада 2022 року, Довідку про надання медичної допомоги в рамках національної системи охорони здоров'я Іспанії від 22 квітня 2024 року. Так, відповідно до довідки Національний Інститут Управління охороною здоров'я при Міністерстві охорони здоров'я Уряду Іспанії повідомив, що ОСОБА_4 , який прибув до Іспанії в рамках Європейської програми MEDEVAC при Міністерстві інтеграції, соціального забезпечення та міграції, отримує медичну допомогу з 23 травня 2022 року і перебуває на безперервному стаціонарному лікуванні в результаті поранень і травм, отриманих внаслідок воєнного конфлікту.
Довідка від 03 листопада 2022 року перекладена на українську мову з іспанської, справжність підпису перекладача Латник Ганни засвідчено 05 листопада 2022 року підписом консула Генерального консульства України в Барселоні Дзьомою Олександром Васильовичем, зареєстровано в реєстрі за №: 570/4-5776, стягнуто консульський збір 18 евро, містить підпис консула та гербову печатку Генерального консульства України в Барселоні.
Довідка від 22 квітня 2024 року перекладена на українську мову з іспанської, справжність підпису перекладача Латник Ганни засвідчено 22 квітня 2024 року підписом першого секретаря Посольства України в Королівстві Іспанія Анатолієм Ковалем, зареєстровано в реєстрі за №: 570/4-2250-24, стягнуто консульський збір 18 евро, містить підпис Коваля А. та гербову печатку Посольства України в Королівстві Іспанія.
Суд зазначає, що 06 квітня 2023 року для України набрала чинності Європейська конвенція про скасування легалізації документів, складених дипломатичними агентами чи консульськими посадовими особами, вчинена у м. Лондон 07.06.1968 року.
Документи, видані дипломатичними агентами або консульськими посадовими особами країн-учасниць Конвенції, приймаються органами влади держав-учасниць Конвенції (Королівство Іспанія - з 1982 року, Україна - з 2023 року) без додаткового засвідчення. (Апостиль чи легалізація не вимагається).
В статті 2 Європейської конвенції про скасування легалізації документів, складених дипломатичними агентами чи консульськими посадовими особами, зазначено:
Ця Конвенція застосовується до документів, які складені дипломатичними агентами чи консульськими посадовими особами Договірної Сторони, що діють у межах своїх офіційних повноважень та на виконання своїх функцій на території будь-якої держави, і які були пред'явлені;
або на території іншої Договірної Сторони;
або дипломатичним агентам чи консульським посадовим особам іншої Договірної Сторони, які виконують свої функції на території держави, що не є Стороною цієї Конвенції.
Ця Конвенція також застосовується до посвідчувальних написів, зокрема до тих, що фіксують існування документа або факту на певну дату, та до засвідчення справжності підписів, що здійснюються дипломатичними агентами чи консульськими посадовими особами стосовно документів, які не зазначені у пункті 1.
Крім того, статтею 4 передбачено, що кожна Договірна Сторона вживає заходів, необхідних для того, щоб її органи не здійснювали легалізацію у тих випадках, коли ця Конвенція передбачає звільнення від неї.
Тому суд зауважує що аргументи представника відповідача є безпідставними.
Окрім цього сумніви представника відповідача щодо безперервного находження на стаціонарному лікуванні протягом періоду з 25.07.2022 року до 25.05.2024 року є також безпідставними, оскільки зазначені обставини були предметом службового розслідування та висновки за наслідками службового розслідування були закріплені в наказі командира ВЧ НОМЕР_5 №616 від 15.07.2024.
Підсумовуючи вищевказане, адміністративний позов підлягає задоволенню.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.07.2022 № 193 у частині призупинення ОСОБА_3 виплати грошового забезпечення з 25 липня 2022 року на підставі пункту 9 розділу 1 наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_3 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», збільшеної до 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, за період з 25.07.2022 по 25.05.2024.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_8 ) додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», збільшену до 100000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, за період з 25.07.2022 по 25.05.2024, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_3 грошового забезпечення за період з 25.07.2022 по 25.05.2024.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_8 ) грошове забезпечення за період з 25.07.2022 по 25.05.2024.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 29 квітня 2025 року.
Суддя Бадюков Ю.В.