Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
22 квітня 2025 року Справа № 520/25566/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Садової М.І.,
за участю секретаря судових засідань Акулової А. М.,
представника позивача Прокопенко М. І.,
представника позивача Крамчанінової О.В.,
представника відповідача Власова С.В.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження в місті Харкові в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-продукт" до головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення головного управління ДПС у Харківській області №0/48064/0416 від 26.08.2024.
В обґрунтування позову покликається на те, що ГУ ДПС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0/48064/0416 від 26.08.2024, згідно з яким встановлено порушення ТОВ «АЛЬФА-ПРОДУКТ» строків реєстрації податкових накладних у ЄРПН за період 2019- 2023 років. Внаслідок цього було застосовано штрафні санкції у розмірі 1491989,93 гривень. Про те, ТОВ «АЛЬФА-ПРОДУКТ» отримало повідомлення 30.08.2024 та вважає його незаконним і необґрунтованим, оскільки воно не відповідає фактичним обставинам та нормам чинного законодавства України. просить позов задоволньити.
Відповідач подав до суду відзив, який містить заперечення на позов. Наводить аргументи про те, що зазначеним рішенням до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 1491989,93 грн за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) за період з листопада 2019 року по листопад 2023 року. Просить у позові відмовити.
Позивачем подав до суду відповідь на відзив. Наводить аргументи про те, що несвоєчасна реєстрація була спричинена форс-мажорними обставинами, підтвердженими сертифікатом Полтавської Торгово-Промислової Палати №5300-23-4402 від 07.11.2023, а також іншими доказами, такими як пошкодження майна, відсутність енергопостачання та кадрові обмеження через воєнні дії. Просить позов задоволньити.
Відповідач подав до суду додаткові пояснення у справі. Наводить аргументи про те, що позивач мав можливість реєструвати податкові накладні, про що свідчить їхня реєстрація з 30 травня 2022 року. Сертифікат ТПП є недостатнім доказом для звільнення від відповідальності передбаченої ПК України. Просить у позові відмовити.
Ухвалою суду від 17.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 14.11.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті за правилами загального позовного провадження.
У судовому засіданні представники позивача позов підтримав повністю. Просить такий задовольнити. Додатково пояснив, що ТОВ «АЛЬФА-ПРОДУКТ» здійснювало реєстрацію податкових накладних в умовах війни, коли м. Харків зазнавав обстрілів, перебоїв зв'язку та електроенергії. У підприємства працювали лише два бухгалтери, один з яких перебував за кордоном. Дані ЄРПН підтверджують обмежену реєстрацію накладних, що стало підставою для отримання сертифіката про форс-мажор. У той самий період ДПС у Харківській області перебувало в стані простою через воєнний стан, що ставило під сумнів можливість платників податків вчасно виконувати свої обов'язки. Підприємство надає відповідні докази про вплив бойових дій на реєстрацію податкових накладних.
У судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позову з підстав, які викладені у заяві по суті. Додатково пояснив, що лише сертифікат Торгово-промислової палати не є достатнім доказом форс-мажору, а суд має оцінювати всі обставини у сукупності. Позивач стверджує, що не міг зареєструвати податкові накладні, але дані ЄРПН свідчать про їх регулярну реєстрацію з 30.05.2022, що спростовує його аргументи. Враховуючи це, податкове повідомлення-рішення є правомірним, а підстав для задоволення позову не вбачається.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов наступного з огляду на таке.
Суд установив, головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області було проведено камеральну перевірку ТОВ «АЛЬФА-ПРОДУКТ» з питань дотримання терміну порядку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до таких. податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних. За результатами проведеної перевірки складено Акт про результати камеральної перевірки №№ 6127/20-40-04-16-03/38381998 від 22.02.2024 ТОВ «АЛЬФА-ПРОДУКТ» (далі Акт перевірки), податковий номер 38381998, з питань дотримання терміну порядку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних листопад 2019 року листопад 2023 року. Камеральною перевіркою встановлено, що ТОВ «АЛЬФА-ПРОДУКТ» фактично реєстрацію податкових накладних за листопад 2019 року листопад 2023 року здійснено несвоєчасно, з порушенням граничних строків реєстрації, чим порушено вимоги пункту 201.10 статті 201, підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10, розділу ХХ Податкового Кодексу України.
20.03.2024 головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення №0/14354/0416 від 20.03.2024, яким згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки від 22.02.2024 № 6127/20-40-04-16-03/38381998 та/або за даними Єдиного реєстру податкових накладних (далі ЄРПН) за звітний період листопад 2019 року листопад 2023 року встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА-ПРОДУКТ» (надалі Позивач / ТОВ «АЛЬФА-ПРОДУКТ» граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 Податкового кодексу України, та згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних та застосовано штраф у сумі 1492 035,07 гривень (один мільйон чотириста дев'яносто дві тисячі тридцять п'ять грн 07 коп).
05.04.2024 позивачем направлено на адресу Державної податкової служби України скаргу на податкове повідомлення-рішення вих. №27 вид 05.04.2024.
14.06.2024 отримано рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 07.06.2024 №17129/6/99-00-06-03-01-06, відповідно до якого ДПС скасувало ППР ГУ ДПС у Харківській області від 20.03.2024 №0/14354/0416 у частині застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної в ЄРПН у сумі 45,14 грн, а в іншій частині зазначене ППР залишило без змін, а скаргу частково задовольнило.
Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області (надалі Відповідач /ГУ ДПС у Харківській області) 26.08.2024 прийнято податкове повідомлення-рішення №0/48064/0416 від 26.08.2024. Згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки від 22.02.2024 № 6127/20-40-04-16-03/38381998, рішення ДПС України від 07.06.2024 №17129/6/99-00-06-03-01-06 та/або за даними Єдиного реєстру податкових накладних (далі ЄРПН) за звітний період листопад 2019 року листопад 2023 встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА-ПРОДУКТ» (надалі позивач / ТОВ «АЛЬФА-ПРОДУКТ») граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 Податкового кодексу України, та згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних та застосовано штраф у сумі 1491989,93 гривень (один мільйон чотириста дев'яносто одна тисяча дев'ятсот вісімдесят дев'ять грн 93 коп).
Податкове повідомлення-рішення №0/48064/0416 від 26.08.2024 отримано ТОВ "Альфа-продукт" 30.08.2024.
ТОВ «АЛЬФА-ПРОДУКТ» вважає, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області №0/48064/0416 від 26.08.2024 протиправним, необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм діючого законодавства України, у зв'язку з його невідповідністю фактичним обставинам та нормам чинного законодавства України у зв'язку із чим звернулось до суду із цим позовом про його скасування.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України в редакції на час виникнення спірних відносин).
Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до положень підпунктів 19-1.1, 19-1.1.2 пункту 19-1.1.статті 19-1 ПК України контролюючі органи, що визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків, контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.
За змістом підпунктів 20.1.4, 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пунктів 61.1, 61.2 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підпункту 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також можуть бути, зокрема: своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних.
Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами (підпункт 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
За змістом пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Стаття 120-1 ПК України визначає відповідальність платників податку на додану вартість за порушення, зокрема, строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Так, відповідно пункту 120-1.1. статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
З системного аналізу наведених норм права вбачається, що законодавцем визначено обов'язок платника податку (продавця) в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної в ЄРПН тягне за собою накладення штрафу у розмірі, визначеному пунктом 120-1.1. статті 120-1 ПК України.
При цьому, податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченої пунктом 201.10 статті 201 ПК України. Строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.
Відповідний правовий висновок неодноразово виснувався Верховним Судом, зокрема, у постановах від 30.01.2024 у справі №280/4484/23, від 06.02.2024 у справі №160/10740/23, від 12.03.2024 у справі №160/13661/23 та від 11.04.2024 у справі №380/14133/23.
18 березня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 533- IX (далі - Закон № 533- IX).
Закон №533-ІХ підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» доповнив ПК України пунктом 52-1 такого змісту:
«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, що застосовуються на загальних підставах; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати. Протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».
В подальшому, у зв'язку із набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX та Закону України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» пункт 52-1 Перехідних положень ПК України викладений у наступній редакції:
«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:
порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
порушення вимог законодавства в частині:
обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку;
порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».
Отже, пункт 52-1 Перехідних положень ПК України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчинені відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
Законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН у відповідний період.
Необхідно зазначити, що карантин Кабінет Міністрів України установив на підставі постанови від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року, який в подальшому неодноразово продовжувався.
Постановою від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Разом з тим, до завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.
З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов'язків платників податків Верховною Радою прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 3 березня 2022 року № 2118-IX, який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі - Закон № 2118-IX).
Цим Законом підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений абзацом першим пункту 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Підпунктами 69.1, 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України було визначено, що в разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, встановленої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, - то в такому випадку платники податків звільняються від визначеної цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Для платників та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
У подальшому, Законом України від 24 березня 2022 року № 2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» було внесено зміни до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме: слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців».
Цими змінами в законодавство не була зупинена дія положень пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України.
Наведене вказує на те, що з 07 березня 2022 року фактично діяли дві норми, які визначали критерії звільнення від відповідальності за порушення, вчинені на час воєнного стану.
Так, пункт 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України передбачав безумовне звільнення від відповідальності у вигляді штрафних санкцій за вчинення порушень протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, крім конкретно визначених порушень. До таких винятків належали порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу, обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, цільового використання пального, спирту етилового платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку, порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Натомість підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України на той час звільняв від відповідальності за недотримання фактично всіх передбачених податковим законодавством обов'язків тих платників податків, які не мають можливості виконувати свої обов'язки у сфері оподаткування, але виконали їх до спливу шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Обидві зазначені норми фактично мали однаковий предмет регулювання, з урахуванням відмінностей у періодах вчиненого правопорушення. Втім, є відмінності у колі суб'єктів, на яких вони поширюються, та в умовах звільнення від відповідальності. Норми підпункту 69.1 передбачали, що звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних надається платникам лише за умови подальшої реєстрації таких накладних протягом шести місяців з дня завершення воєнного стану. В той час як положення пункту 52-1 передбачали безумовне звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних протягом періоду з 1 березня 2020 року до останнього календарного дня місяця, в якому завершується дія карантину.
Враховуючи те, що обидва ці положення мають тотожні диспозиції, але відрізняються гіпотезами, пункт 52-1 застосовувався під час карантинного мораторію, тоді як підпункт 69.1 застосовувався після запровадження воєнного стану. Паралельне існування умов, за яких застосовуються обидва згадані положення, не виключає необхідності їхнього застосування за передбачених ними умов і обставин. Оскільки ці норми мають власні умови застосування, вони не конкурують між собою. Тому, пізніша дата прийняття підпункту 69.1 на той час не виключала необхідності застосування пункту 52-1, якщо існують відповідні умови («карантинний» мораторій).
Проте, правове регулювання спірних правовідносин у зв'язку із продовженням воєнного стану змінилося з 27 травня 2022 року.
Так, 27 травня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року № 2260-IX (далі - Закон № 2260-IX).
У цьому Законі підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції:
«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».
Відтак, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.
Закон № 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Отже, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
Відповідного правового висновку дійшов Верховний Суд в постановах від 30.01.2024 у справі №280/4484/23, від 06.02.2024 у справі №160/10740/23.
З огляду на наведене правове регулювання спірних правовідносин, суд зазначає, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме: з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року.
Оскільки податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної в ЄРПН, то у випадку коли податкова накладна/розрахунок коригування складена(ий) в період дії мораторію, а зареєстрована(ий) в ЄРПН після скасування дії мораторію (тобто після 26 травня 2022 року), відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних застосовується за період, у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати.
В той же час, пунктом 69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України установлено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки зокрема щодо дотримання термінів реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року.
Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України», який набрав чинності 3 січня 2023 року, підпункт 69.1 було викладено в новій редакції.
Відповідно до абзаців третього - п'ятого цього пункту платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов'язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.
Отже, якщо податкові накладні/розрахунки коригування складені платником в період з 01 лютого по 31 травня 2022 року, а зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку після 15 липня 2022 року, у контролюючого органу є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
Відповідний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 12.03.2024 у справі №160/13661/23, від 11.04.2024 у справі №380/14133/23.
В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, підставою для застосування до позивача штрафу та прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення стало встановлення порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування періоду з листопада 2019 року по листопад 2023 року.
Суд враховує, що позивач фактично не заперечує, що податкові накладні/розрахунки коригування, які зазначені у переліку акту камеральної перевірки та розрахунку штрафу, зареєстровані ним з порушенням граничного строку їх реєстрації в ЄРПН, а відтак у контролюючого органу були правові підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.
Механізм «ковідного» мораторію, закріплений у пункті 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, мав діяти до завершення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою протидії поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Водночас, із запровадженням воєнного стану законодавцем було ухвалено особливості оподаткування, насамперед шляхом доповнення підрозділу 10 розділу XX ПК України підпунктом 69.2 (у редакції Закону № 2260-ІХ), який із 27 травня 2022 року чітко установив, що вимоги законодавства щодо «ковідного» мораторію під час воєнного стану не застосовуються.
Варто зазначити, що норма підпункту 69.2 сприймається однозначно та не викликає множинного трактування. Зміст цього підпункту прямо передбачає припинення дії пункту 52-1 під час воєнного стану, тому платник податків не міг мати жодних правомірних очікувань щодо подальшого поширення «ковідного» мораторію в цей період. Відтак у платників податків відсутній простір для ухвалення рішень із різним правовим змістом, що характерно у ситуаціях колізії або неоднозначності норм.
При цьому пункт 52-1 не був формально виключений із тексту ПК України, оскільки на момент ухвалення відповідних змін паралельно мали місце як карантин, так і воєнний стан, і є очевидним, що було невідомо, яка з указаних обставин завершиться раніше. Отже, попри те що пункт 52-1 формально залишався в цьому Кодексі, дія цього положення на період воєнного стану фактично була припинена і не могла бути застосована.
Відповідний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 26.02.2025 у справі №200/4768/23.
Отже, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
Суд звертає увагу, податкові накладні, перелік яких наведений у акті перевірки та розрахунку штрафу, з датою їх складання з січень 2022 року по січень 2024 року, зареєстровані позивачем в ЄРПН, починаючи з 27.05.2022 по 05.02.2024, тобто після введення воєнного стану.
В період дії воєнного стану правовідносини щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН регулюються нормами ПК України з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» цього кодексу.
З набранням чинності Законом № 2260-IX (з 27.05.2022) передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.
При цьому, звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних передбачено лише для платників податків щодо реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, граничний термін виконання яких припадає на період, починаючи з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.
Зважаючи на наведене правове регулювання, суд відхиляє доводи позивача, які фактично зводяться до того, що навіть після змін, унесених до ПК України Законом № 2260-ІХ, пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України у частині встановлення мораторію (зупинення) застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, продовжує свою дію.
Щодо зауважень позивача до розміру штрафних санкцій, суд зазначає наступне.
Як вбачається з оскаржуваного податкового повідомлення-рішення розрахунок штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН: за листопад 2019 року по листопад 2023 року, якою встановлено порушення терміну реєстрації в ЄРПН визначеного п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України (далі ПК України) податкових накладних (акт перевірки від 22.02.2024 № 6127/20-40-04-16-03/38381998). Відповідно до п. 120.1 ст. 120 ПК України, ГУ ДПС у Харківській області винесено ППР (форми «Н») від 20.03.2024 №0/14354/0416 та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 492 035,07 грн (2%, 5%, 10%, 15%, 20%, 30%, 40%, 50%) за порушення граничного строку реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-IX «Про внесення змін до розділу XX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (набрав чинності 08 лютого 2023 року) підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшені строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення.
Відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень ПК України, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Відповідно до пункту 90 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13 травня 1997 року № 1-зп/1997, стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
Закон № 2876-IX не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності.
Крім того, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов'язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних.
Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.
Отже, розповсюджувати дію пунктів 89, 90 на правовідносини, які були припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.1 статті 201 ПК України, до внесення змін Законом № 2876-IX), є неможливим.
За таких обставин, зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом №2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року).
Відповідний правовий висновок викладений Верховний Суд у постановах від 06.02.2024 у справі № 160/10740/23, від 30.01.2024 у справі № 280/4484/23, від 26.02.2025 у справі № 200/4768/23, який враховується судом відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України.
Є помилковими доводи позивача, що пункт 11 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України прямо вказує на обов'язок контролюючого органу під час розрахунку штрафних санкцій за вчинене позивачем порушення застосовувати розміри, що визначені пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ цього Кодексу.
Суд зазначає, що пункт 11 підрозділу 10 розділу XX ПК України сам по собі не змінює темпоральних меж дії нових норм, а лише вказує на те, що у разі, коли штраф визначається за тим самим порушенням, але на момент ухвалення рішення змінився його розмір у межах однієї й тієї ж правової норми, слід брати до уваги новий (зменшений) розмір. У випадку ж із пунктами 89 і 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України йдеться про інше правопорушення (порушення нових «воєнних» строків реєстрації), тож вони не можуть поширюватися відповідальність, що передбачена іншими нормами.
Зважаючи на викладене, порушень при обрахунку розміру штрафу за виявлене правопорушення судом не встановлено.
Щодо податкових накладних складених за період з 25.11.2019 до 31.01.2020, суд зазначає, що у цій частині податкове-повідомлення рішення щодо застування штрафних санкцій сторона позивача визнає порушення норм ПК України, а відтак приймаються судом до уваги, як такі що не підлягають доказуванню.
Щодо податкових накладних складених за період з 03.01.2022 до 31.01.2022, які необхідно було зареєструвати у строк до 31.05.2022, покликаючись на одночасну дії положень пункту 52-1 та 69 Перехідних Положень ПК України, суд відмічає наступне.
Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 26.02.2025 у справі № 200/4768/23 викладено наступні висновки.
Механізм «ковідного» мораторію, закріплений у пункті 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, мав діяти до завершення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою протидії поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Водночас із запровадженням воєнного стану законодавцем було ухвалено особливості оподаткування, насамперед шляхом доповнення підрозділу 10 розділу XX ПК України підпунктом 69.2 (у редакції Закону № 2260-ІХ), який із 27 травня 2022 року чітко установив, що вимоги законодавства щодо «ковідного» мораторію під час воєнного стану не застосовуються.
Варто зазначити, що норма підпункту 69.2 сприймається однозначно та не викликає множинного трактування. Зміст цього підпункту прямо передбачає припинення дії пункту 52-1 під час воєнного стану, тому платник податків не міг мати жодних правомірних очікувань щодо подальшого поширення «ковідного» мораторію в цей період. Відтак у платників податків відсутній простір для ухвалення рішень із різним правовим змістом, що характерно у ситуаціях колізії або неоднозначності норм.
При цьому пункт 52-1 не був формально виключений із тексту ПК України, оскільки на момент ухвалення відповідних змін паралельно мали місце як карантин, так і воєнний стан, і є очевидним, що було невідомо, яка з указаних обставин завершиться раніше. Отже, попри те що пункт 52-1 формально залишався в цьому Кодексі, дія цього положення на період воєнного стану фактично була припинена і не могла бути застосована.
З огляду на зазначене, Верхoвний Суд у складі судoвoї палати з рoзгляду справ щoдo пoдатків, збoрів та інших oбoв'язкoвих платежів Касаційнoгo адміністративнoгo суду не вбачає підстав для відступлення від висновку, який викладений у постановах від 30 січня 2024 року у справі № 280/4484/23 та від 06 лютого 2024 року у справі № 160/10740/23.
Застосовуючи сформовані у цій справі висновки щодо змісту та дії пунктів 52-1 та підпунктів 69.1, 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, з урахуванням встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи, Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки строк реєстрації спірних у цій справі податкових накладних настав вже після 27 травня 2022 року, вони не підпадали під дію мораторію. Відповідно, позивач був правомірно притягнутий до відповідальності, а його покликання на пункт 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України як на підставу для звільнення від застосування штрафних санкцій у таких правовідносинах є неприйнятними.
З огляду на викладене вище суд прийшов переконання про те, що контролюючим органом правомірно нараховано штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію складних податкових накладних у період з 03.01.2022 до 31.01.2022.
Щодо посилань позивача на існування форс-мажорних обставин за період з 24.02.2022 до 30.11.2022, як на достатню підставу для підтвердження неможливості виконання своїх податкових обов'язків щодо реєстрації податкових накладних, суд зазначає наступне.
Позивач наводить аргументи про те, що у період дії форс-мажорної обставини вчасно не зареєстровані наступні податкові накладні:
за квітень 2022 року - податкова накладна №26 від 30.04.2022, граничний термін реєстраці у ЄРПО 15.07.2022; зареєстрована у ЄРПН 18.07.2022, прострочення 3 дні на суму штрафних санкцій 176 209,16 грн. Порядковий номер в розрахунку штрафних санкцій до податково-повідомлення рішення №594 /том 1 а.с. 26/;
за червень 2022 року податкові накладні №84085 від 20.06.2022, №84087 від 20.06.2022, №84090 від 20.06.2022, №84089 від 20.06.2022, №84088 від 20.06.2022, №84086 від 20.06.2022 (порядкові номери в розрахунку штрафних санкцій 937- 942), №84887 від 21.06.2022, №84881від 21.06.2022, №84874 від 21.06.2022, №84883 від 21.06.2022, №84879 від 21.06.2022, №84876 від 21.06.2022 (порядкові номери в розрахунку штрафних санкцій 944, 953-957), №87455 від 22.06.2022, №87449 від 22.06.2022, №87453 від 22.06.2022, №87452 від 22.06.2022, №87457 від 22.06.2022, №87454 від 22.06.2022, №87458 від 22.06.2022 (порядкові номери в розрахунку штрафних санкцій 959-965), №89179 від 23.06.2022, №89186 від 23.06.2022, №89198 від 23.06.2022, №89199 від 23.06.2022, №89194 від 23.06.2022, №89197 від 23.06.2022 (порядкові номери в розрахунку штрафних санкцій 972-977), №89324 від 27.06.2022, №89321 від 27.06.2022, №89322 від 27.06.2022, №89326 від 27.06.2022, №89327 від 27.06.2022, №89323 від 27.06.2022 (порядкові номери в розрахунку штрафних санкцій 1011, 1013-1017), №89344 від 28.06.2022, №89345 від 28.06.2022, №89340 від 28.06.2022, №89341 від 28.06.2022, №89346 від 28.06.2022, №89347 від 28.06.2022 (порядкові номери в розрахунку штрафних санкцій 1022-1027), №89403 від 29.06.2022, №89400 від 29.06.2022, №89405 від 29.06.2022, №89404 від 29.06.2022, №89406 від 29.06.2022, №89402 від 29.06.2022 (порядкові номери в розрахунку штрафних санкцій 1033-1038), №89425 від 30.06.2022, №89424 від 30.06.2022, №89423 від 30.06.2022, №89420 від 30.06.2022, №89422 від 30 .06.2022, №89421 від 30.06.2022 (порядкові номери в розрахунку штрафних санкцій 1046-1051) строк реєстрації яких настав 15.07.2022р - загальна сума штрафних санкцій за якими 1 183 333,38 гривень;
за вересень 2022 року, податкові накладні №1183 від 30.09.2022, №1182 від 30.09.2022, розрахунки коригування №14 від 30.09.2022 та 13 від 30.09.2022 (порядкові номери в розрахунку штрафних санкцій 1498, 1499, 1501, 1502) строк реєстрації яких настав 15.10.2022 - загальна сума штрафних санкцій за якими 42,40 гривень;
за жовтень 2022 року податкові накладні №941 від 31.10.2022 та №939 від 31.10.2022 строк реєстрації яких настав 15.11.2022 - загальна сума штрафних санкцій за якими 290,30 гривень.
Позивач наводить аргументи про те, що реєстр податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних №16 від 09.10.2023, який охоплює вищевказані податкові накладні, надавався до пояснень позивача, що були адресовані до Полтавської торгово-промислової палати України.
Відповідно до підпункту 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Податкового кодексу України (ПК України), платник податків звільняється від відповідальності, якщо порушення сталося внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).
Відповідно до частини другої статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
За змістом частини першої статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Отже, наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, має бути підтверджена в порядку, визначеному Законом.
07.11.2023 Полтавською Торгово-Промисловою Палатою видано позивачу Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №5300-23-4402, виданим вих. № 24.14-07/443. Ним засвідчено, що у ТОВ «АЛЬФА-ПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 38381998) були наявні форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): пошкодження/знищення матеріально-товарних цінностей підприємства внаслідок здійснення обстрілів із невстановленого виду озброєння та снарядів невстановленого калібру по будівлі за адресою: Харківська область, м. Харків, Основ'янський район, провулок Донецький, буд.18, через порушення законів та звичаїв війни військовослужбовцями підрозділів збройних сил та інших відомств Російської Федерації, у зв'язку з військовою агресію Російської Федерації проти України; ТОВ «АЛЬФА-ПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 38381998) щодо обов'язку (зобов'язання), а саме: реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних за квітень 2022 року, червень 2022 року, вересень 2022 року, жовтень 2022 року, у термін: до 15.07.2022, до 15.10.2022, до 15.11.2022, до 21.03.2022, до 20.04.2022, до 20.05.2022, до 20.06.2022, до 10.05.2022, унеможливили виконання в зазначений термін. Сертифікат ніким не оспорювався, а відтак є чинним.
Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 26.02.2025 у справі № 200/4768/23 зазначено, що наявність сертифікату Торгово-промислової палати у спірних правовідносинах не може бути єдиною і беззаперечною обставиною для звільнення платника податків від відповідальності, а такий сертифікат має оцінюватися у сукупності з іншими обставинами, які підтверджують або спростовують позицію контролюючого органу про фактичну можливість позивача виконати свій податковий обов'язок вчасно.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що має встановлюватися (доводитися) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами ТПП України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов'язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами (постанови від 19 серпня 2022 року у справі № 818/2429/18, від 17 червня 2020 року у справі №812/677/17, від 03 вересня 2019 року у справі №805/1087/16). Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв'язку.
У постанові Верховного Суду від 15 червня 2023 року (справа № 910/8580/22), відповідно до якого, ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв'язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов'язання. Форс-мажор (обставини непереборної сили) - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об'єктивної неможливості виконати зобов'язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким будь-яких зобов'язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні.
Щодо встановлення причинно-наслідкового зв'язку між обставинами непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами ТПП України, та неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов'язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами, суд установив таке.
Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ТОВ «Альфа-продукт», місцезнаходження юридичної особи - місто Харків, провулок Донецький, будинок № 18. Вид діяльності: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний).10.85 Виробництво готової їжі та страв 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту. 46.00 Неспеціалізована оптова торгівля 47.10 Інші види роздрібної торгівля в неспеціалізованих магазинах 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна /том 1 а.с. 141/.
Отже, основний вид діяльності - забезпечення життєдіяльності людей продуктами харчування.
Відповідно до договору оренди від 31.12.2019 приміщення за адресою - місто Харків, вулиця Денецька,18 передано позивачу в оренду. Призначення приміщення - офісне приміщення /том 2 а.с. 14/.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався.
Відповідно до Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, Харківська міська територіальна громада у період з 24.02.2022 до 15.09.2022 належала до територій активних бойових дій.
Відповідно до акту фіксації пошкодження майна від 21.03.2022 № 2АП комісія з розслідування причини та наслідків пошкодження майна за адресою - місто Харків, провулок Донецький,18 зафіксовано наступне. 01 березня 2022 року у зв'язку із воєнними діями та військовою агресією російської федерації проти України стались вибухи за вищевказаною адресою. Зокрема пошкоджено комп'ютерне обладнання /том 2 а.с. 18/.
Надалі відповідний акт був направлений у сукупності із іншими документами до Полтавської ТПП та став одним із документів, якому уповноважений орган надав оцінку /том 1 а.с. 138-140/.
01 липня 2022 року позивачем складено акт службового розслідування установлено, що під час проведення службового розслідування з 03.06.2022 по 01.07.2022 встановлено, що через бойові дії рф, ракетні обстріли та вибухи, що сталися за адресою ведення господарської діяльності товариства: провулок Донецький, 18, м. Харків, пошкоджено будівлю за вищезазначеною адресою, також пошкоджено і втрачено частину документів та справ, що зберігаються у відділі кадрів, бухгалтерії, юридичному відділі. Надано витяг з переліку документів, що підлягають відновленню, зокрема первинна бухгалтерська документація, розрахункові накладні 2021-2022 років. /том 2 а.с. 115-118/.
Позивач звернувся до органу досудового розслідування із заявою про вчинення кримінального правопорушення 06.03.2022, попередня кваліфікація злочину ч. 1 ст. 438 КК України, зокрема за адресою - місто Харків, провулок Донецький,18. Відкрито кримінальне провадження № 2202222000000709 /том 2 а.с. 121/.
Разом із тим, 24.03.2022 позивачем прийнято наказ «Про оголошення простою» №33/К /том 1 а.с. 235/. Даний наказ також стосувався бухгалтерів, які були відповідальними за подання податкової звітності.
Відповідно до штатного розпису позивача бухгалтерія складалась із головного бухгалтера, заступника головного бухгалтера та трьох бухгалтерів.
Відповідно до посадової інструкції головного бухгалтера та заступника головного бухгалтера, затверджених 03.01.2019 позивачем, до обов'язків вказаних осіб входило забезпечення складання та реєстрацію податкових накладних у порядку, передбачено чинним законодавством.
Відповідно до табелю обліку використання робочого часу у позивача зазначено, що головний бухгалтером Трегуб І. П., його заступник Красильник О. В. Відносно них зазначено кількість відпрацьованих днів та годин на місяць за період з лютого 2022 року по грудень 2022 року. Щодо інших трьох бухгалтерів відомості щодо відпрацьованих днів та годин відсутні.
Разом із тим, установлено, що головний бухгалтер з 03.03.2022 виїхала за межі України, що підтверджено даними із копії паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Відповідно до заяви заступника головного бухгалтера остання знаходилась і працювала у місті Харкові з квітня 2022 року віддалено.
Разом із тим, позивач звертався до ГУ ДПС У Харківській області із листом про відсутність можливості своєчасно виконати податковий обов'язок та недостатністю людських ресурсів в період воєнного стану (форс мажорних обставин) ТОВ «АЛЬФА-ПРОДУКТ» повідомляє, що податки та збори, обов'язок щодо сплати яких виник під час дії воєнного стану або стану війни, будуть сплачені не пізніше трьох місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану або стану війни.
Відповідно до листа ГУ ДПС У Харківській області від 28.03.2025 повідомлено наступне щодо періоду з березня 2022 року до грудня 2022 року. У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану B Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»», в Україні з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, строк дії якого продовжено відповідними Указами Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», та наказом ДПС від 24.02.2022 № 243-0 «Про встановлення простою у роботі Державної податкової служби України та її територіальних органах» було встановлено простій у роботі ГУ ДПС. Керуючись наказом ДПС № 189, видано наказ ГУ ДПС від 15.04.2022 № 15-о/ВС «Про встановлення простою та запровадження дистанційної роботи в Головному управлінні ДПС у Харківській області» (далі наказ № 15-0/ВС), відповідно до його вимог у період простою дозволено працівникам, затвердженим у додатку 1 до наказу № 15-о/ВС, не перебувати за основним місцем роботи за потреби та за попереднім погодженням із керівником, запровадити дистанційну роботу (виконання завдань, функцій та обов'язків за посадою поза межами адміністративних будівель ГУ ДПС), а також дозволено поєднання виконання дистанційної роботи з виконанням роботи на робочому місці в адміністративних будівлях ГУ ДПС за їхньою попередньою згодою та погодженням з керівником. Враховуючи вищенаведене, з метою забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС в умовах дії правового режиму воєнного стану та встановленого простою в роботі деяких територіальних органів ДПС наказом ДПС від 28.03.2022 № 173 «Про забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС» (зі змінами, додається) виконання повноважень, передбачених Положенням про ГУ ДПС щодо здійснення адміністрування податків і зборів, платежів, єдиного внеску (в тому числі в частині податку на додану вартість) було закріплено: з 28.03.2022 за Головним управлінням ДПС у Львівській області, з 10.06.2022 за Головним управлінням ДПС у Рівненській області (наказ ДПС від 09.06.2022 № 311 «Про внесення змін до наказу ДПС від 28.03.2022 № 173», додається). Наказом ДПС від 19.09.2022 № 645 «Про внесення змін до наказу ДПС від 28.03.2022 № 173» (додається) виконання повноважень щодо здійснення адміністрування податків і зборів, платежів, єдиного внеску (в тому числі в частині податку на додану вартість) повернуто ГУ ДПС з 20.09.2022.
Відповідач наводив аргументи про те, що у період з червня 2022 року по серпень 2022 року позивач складав та реєстрував податкові накладні у контролюючого органу, а відтак мав можливість здійснювати такі дії відносно складаних податкових накладних, які подані з порушення встановленого строку реєстрації /том 2 а.с. 181-250/.
Такі доводи не заперечує сторона позивача, однак наводить аргументи про те, що обмежена трудова діяльність осіб, які були відповідальними за складання та реєстрацію таких накладних працювали дистанційно, що унеможливлювала ефективно виконувати покладені на них обов'язки.
Окрім цього, форс-мажорні обставини стосуються також накладних, які складені у квітні, червні, вересні та грудні 2022 року.
Верховний Суд неодноразово вказував (постанови від 05 грудня 2023 року у справі №917/1593/22, від 18 січня 2024 року у справі № 914/2994/22, від 19 серпня 2022 року у справі №908/2287/17 тощо), що підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП. Водночас, сертифікат Торгово-промислової палати України не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставина форс-мажору має оцінюватись судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язку.
У постановах від 05 жовтня 2023 року у справі №520/14773/21, від 19 серпня 2022 року у справі №818/2429/18, від 17 червня 2020 року у справі №812/677/17, від 03 вересня 2019 року у справі №805/1087/16 Верховний Суд зазначив, що має встановлюватися (доводитися) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами ТПП України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов'язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами. Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв'язку.
Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 27.02.2025 у справі № 520/2941/23 саме по собі існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) ще не є свідченням того, що безпосередньо вона вплинула на неможливість виконання особою певного зобов'язання за договором чи обов'язку, передбаченого законодавчими та іншими нормативними актами. Такий зв'язок має встановлюватись як шляхом надання сертифіката (довідки) Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, так і оцінкою інших належних доказів, що можуть це підтвердити.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи
Згідно з ч. 1 ст. 902 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на викладене вище, аналізуючи наявні у справі докази, як окремо кожен так і в сукупності між собою, суд дійшов висновку про встановлення причинно-наслідкового зв'язку між активними бойовими діями російської федерації проти України на території м. Харкова (у період з 24.02.2022 до 15.09.2022), внаслідок чого 06.03.2022 пошкоджено орендоване офісне приміщення позивача, комп'ютерну техніку та первинні бухгалтерські документи на підставі якої здійснюється складання податкових накладних, що ускладнило процес складання та подання податкових накладних до контролюючого органу; неможливість повного припинення господарської діяльності у зв'язку із тим, що основний вид діяльності товариства реалізація продуктів харчування, що унеможливило б забезпечення мешканців м. Харкова продуктами харчування у період проведення бойових дій на території м. Харкова; обмежена кількість трудового ресурсу, які забезпечувала складання та подання податкових накладних до контролюючого органу та такі працювали дистанційно, з метою збереження життя та здоров'я підпорядкованих працівників; збільшення кількості обстрілів м. Харкова, постійних повітряних тривог у м. Харкові, які є загальновідомими обставинами щодо спірного періоду, що об'єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу, впливало не лише на фізичну можливість виконання покладених обов'язків щодо своєчасності здійснення реєстрації податковий накладних, але й на моральний та психологічний стан працівників, які в силу свої можливостей намагались у такий складний час виконувати покладні на них професійні обов'язки, адже складання та реєстрація податкових накладних потребувало не тільки технічних засобів, але й затрат людських ресурсів; складання та подання позивачем податкових накладних до контролюючого органу з червня 2022 року до серпня 2022 року свідчить про те, що останній вживав розумних заходів для того, щоб реалізувати свої обов'язки щодо реєстрації податкових накладних у межах установленого строку.
Враховуючи наведене вище суд прийшов висновку про встановлення причинно-наслідкового зв'язку між існуванням форс-мажорних обставин, які підтверджені оціненими судом доказами та настання яких призвело до об'єктивної неможливістю виконати зобов'язання щодо складання та реєстраціях податкових накладних за квітень 2022 року, червень 2022 року, вересень 2022 року та жовтень 2022 року.
Щодо доводів позивача про застосування наявності форс-мажорних обставин до складання та реєстрації податкових накладних за інші періоди, які наведені у додатку до оспорюваного податкового повідомлення-рішення то такі доводи не знайшли свого підтвердження під час оцінки та аналізу доказів, які містяться у матеріалах справи.
Згідно з правової позиції Верховного Суду, висловленої у постановах від 26.02.2021 у справі № 802/1283/16-а та від 11.11.2019 по справі № 803/1672/16, у випадку встановлення правомірності нарахування частини суми грошового зобов'язання оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням за основним платежем та можливості обрахунку розміру такої суми, суд, в силу наданих процесуальним законом повноважень, не позбавлений можливості скасувати податкове повідомлення-рішення у відповідній частині.
З огляду на викладене вище суд прийшов переконання про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення головного управління ДПС у Харківській області №0/48064/0416 від 26.08.2024 в частині застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування складених за квітень 2022 року, червень 2022 року, вересень 2022 року, жовтень 2022 року, згідно з додатку до податкового повідомлення-рішення від 26.08.2024 №0/48064/0416 на загальну суму 1359875,24 грн, а відтак у цій частині оспорюване податкове повідомлення - рішення щодо застосування штрафних санкцій, підлягає скасуванню, а в іншій частині щодо застосуванню штрафних санкцій підлягає залишенню без змін.
Суд надав оцінку іншими доводам сторін ,які викладені у заявах по суті, однак такі висновків суду не спростовують.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
У даному випадку позовні вимоги задоволено частково, а саме на суму 1359875,24 грн.
Сума судових витрат, що підлягає стягненню із відповідача на користь позивача розраховується за формулою: грошова оцінка задоволених позовних вимог х судові витрати, які повинні бути понесені позивачем/ціна позову (1359875,24 х 17903,88 / 1491989,93 = 16318,50 грн).
Отже, сума судового збору, що підлягає стягненню із відповідача на користь позивача, в даному випадку складає 16318,50 грн (шістнадцять тисяч триста вісімнадцять гривень 50 копійок).
Керуючись статтями 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -
адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-продукт" до головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення головного управління ДПС у Харківській області №0/48064/0416 від 26.08.2024 в частині застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування складених за квітень 2022 року, червень 2022 року, вересень 2022 року, жовтень 2022 року, згідно з додатку до податкового повідомлення-рішення від 26.08.2024 №0/48064/0416 на загальну суму 1359875,24 грн (один мільйон триста п'ятдесят дев'ять тисяч вісімсот сімдесят п'ять гривень 24 копійки).
У решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з головного управління ДПС у Харківській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-продукт" судовий збір у розмірі 16318,50 грн (шістнадцять тисяч триста вісімнадцять гривень 50 копійок).
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-продукт", місцезнаходження - місто Харків, провулок Донецький, будинок № 18, код ЄДРПОУ 38381998;
відповідач головне управління Державної податкової служби у Харківській області - місцезнаходження - місто Харків, вулиця Григорія Сковороди, будинок № 46, код ЄДРПОУ 43983495.
Повне судове рішення складено та підписано суддею 28.04.2025.
Суддя М. І. Садова