Справа № 420/4553/25
29 квітня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання здійснити призначення та виплату пенсії державного службовця за віком,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому позивач просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 28.11.2024 №262640006760 щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні з пенсії за віком, відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію державного службовця за віком, відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу», починаючи з 21.11.2024.
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії державного службовця за віком, відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу», в розмірі 60% від заробітної плати, зазначеної в довідках Міністерства закордонних справ України від 08.11.2024 №212/17-927-153 та Міністерства закордонних справ України від 08.11.2024 №212/17-927-154, починаючи з 21.11.2024.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 21.11.2024 Позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про перехід з пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону №3723-XII.
До заяви були долучені необхідні документи для призначення пенсії, проте відповідачем відмовлено, оскільки працівники дипломатичної служби не передбачені статтею 3 Закону №889-VIII.
Позивач вважає вказане рішення незаконним та необґрунтованим, прийнятим усупереч положенням чинного законодавства, а тому його права підлягають захисту в судовому порядку, внаслідок чого нею подається цей позов до суду.
Процесуальні дії
Ухвалою суду від 18.02.2025 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження (відповідно до ст. 262 КАСУ) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
04.03.2025 року за вхід.№ЕС/19762/25 надійшов відзив на позов ГУ ПФУ в Одеській області, в якому наголошено, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону 3723 після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону 33723 і Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №889, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Виходячи із вищенаведеного на момент набрання чинності Законом №889, тобто на 1 травня 2016 ОСОБА_1 не обіймав посади державної служби.
А також станом на 1 травня 2016 Позивач не має 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, а тому права на перехід на пенсію по віку відповідно до Закону №889 немає.
Зважаючи на те, що у Позивача відсутній необхідний стаж державної служби, відсутні законні підстави для переведення її на пенсію за нормами Закону №889.
Документ в електронному вигляді «Адміністративний позов» від 12.02.25 по справі №420/4553/25 надіслано одержувачу - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві в його електронний кабінет.
Документ доставлено до електронного кабінету: 13.02.25 03:10.
Документ в електронному вигляді «Ухвала про відкриття спрощеного позовного провадження» від 18.02.25 по справі №420/4553/25 надіслано одержувачу - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві в його електронний кабінет.
Документ доставлено до електронного кабінету: 19.02.25 01:40.
Ухвалою суду від 06.03.2025 у задоволенні представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за вхід. №ЕС/19778/25 від 04.03.2025 року про залучення до участі у справі третьої особи відмовлено повністю.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, 21.11.2024 звернувся із заявою щодо переведення з пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №899-VІІІ.
На підставі заяви та доданих документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області винесено Рішення від 28.11.2024 про відмову Позивачу у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону №899.
Підставою для винесення вищевказаного рішення послугувало те, що згідно наданих документів станом на 01.05.2016 (дату набрання чинності Законом №889-VIIІ) Позивач обіймав посаду дипломатичної служби, на яку не поширюється дія Закону №889-VIIІ, та станом на 01.05.2016 ним не набуто 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, тому права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ Позивач не має.
Також судом встановлено, що згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 позивач працював на наступних посадах:
9. 02.04.1998 - Призначити на час відрядження першим секретарем Посольства України в Австрійській Республіці - Наказ №525-ос від 30.03.1998
10. 20.12.2000 - Присвоєно 9 (дев'ятий) ранг державного службовця - наказ №2648-ос від 20.12.2000
11. 24.07.2001 - Звільнити з займаної посади у зв'язку із завершенням терміну довгострокового закордонного відрядження - наказ №1847 ос від 12.09.2001
12. 01.09.2001 - зарахований слухачем 1-го курсу дворічна програма навчання - наказ №23-С від 09.07.2001
13. 31.07.2003 - відрахований зі складу слухачів у зв'язку з закінченням навчання - наказ №13-С від 04.07.2003
14. 18.04.2003 Призначений на посаду першого секретаря відділу міжнародних договорів Договірно-правового управління - наказ №943-ос від 12.05.2003
15. 19.06.2003 - Переведений на посаду першого секретаря сектору обліку, реєстрації та публікації міжнародних договорів України цього ж відділу - наказ №1507 ос від 07.07.2003
16. 02.10.2003 - Переведений на посаду державного секретаря з консульських питань відділення Посольства України у ФРН в Бонні на час довготермінового відрядження - наказ №2556-ос від 30.09.2003
17. 27.10.2005 - Покладено виконання обов'язків керівника цього ж відділення - наказ №28//-ос від 27.10.2005
18. 01.01.2006 - Переведений на посаду першого секретаря з консульських питань цього ж відділення - наказ №868-ос від 27.04.2006
19. 03.08.2006 - Присвоєно дипломатичний ранг другого секретаря першого класу - наказ №1726-ос від 03.08.2006
20. 10.06.2008 - Переведений на посаду радника відділу паспортної роботи Департаменту консульської служби - наказ №902-ос від 05.06.2008
21. 19.08.2008 - Присвоєно дипломатичний ранг першого секретаря другого класу - наказ №1718-ос від 19.08.2008
22. 29.06.2010 - Присвоєно дипломатичний ранг першого секретаря першого класу - наказ №1093-ос від 29.06.2010
23. 16.09.2010 - Переведений на посаду консула Генерального консульства України в Гамбурзі на час довготермінового відрядження - Наказ №1376-ос від 23.07.2010
24. 23.12.2013 - Переведений на посаду радника Відділу взаємодії з державними органами та координації зовнішніх зносин - наказ №3154-ос від 19.12.2013
25. 14.03.2014 - Присвоєно дипломатичний ранг радника другого класу - наказ №517-ос від 14.03.2014
26. 23.04.2014 - У зв'язку із новою структурою апарату МЗС переведений на посаду радника відділу зв'язків з державними органами Управління державного архіву та зв'язків з державними органами - наказ №788-ос від 23.04.2014
27. 21.07.2014 - У зв'язку із новою структурою апарату МЗС переведений на посаду радника відділу зв'язків з державними органами влади - наказ №1685-ос від 25.07.2014
28. 18.02.2016 - Переведений на посаду консула Генерального консульства України в Дюссельдорфі на час довготермінового відрядження - наказ №248-ос від 08.02.2016
29. 04.04.2017 - Присвоєно дипломатичний ранг радника першого класу - наказ №577-ос від 04.04.2017
30. 01.02.2021 - Переведений на посаду завідувача сектору контролю Управління архівної справи та електронного діловодства - наказ №164-ос від 26.01.2021
31. 04.10.2021 - Переведений на посаду радника Сектору контролю - наказ №2860/ос від 04.10.021
32. 17.11.2021 - переведений на посаду завідувача Сектору контролю - наказ №2547/ос від 10.11.2021
33. 14.11.2023 - Звільнений із займаної посади у зв'язку із досягненням державним службовцем 65-річного віку (ст. 38 КЗпП України, п. 7 ч. 1, ч. 3 ст. 83 Закону України «Про державну службу») - наказ №2012/ос від 31.10.2023.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу вимог статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до п. 6 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Згідно частини 1 статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон №1058) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
01 травня 2016 року набув чинності Закон України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон №889-VIII), підпунктом 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» якого визнано таким, що втратив чинність, Закон України «Про державну службу» окрім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Частиною першою статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII (далі - Закон №3723-XII) передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Частинами 1-2, 4 статті 24 Закону №1058-ІV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Аналіз положень частини першої статті Закону №3723-XII дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності у державних службовців, які на день набрання чинності Законом № 889-VIII займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, та осіб, які на день набрання чинності Законом №889-VIII мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону №1058-IV.
До 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом №889-VIII) право на пенсію державного службовця мали особи, які:
а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж;
б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 01 травня 2016 року, відповідно до статті 90 Закону №889-VIII, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
При цьому, законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії, відповідно до статті 37 Закону №3723-XII.
Так, пунктом 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Пунктом 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Отже, розділом XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 стажу державної служби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону №3723-XII передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Таким чином, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII після 01 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону №3723-XII і пунктами 10, 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Отже, після 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом №889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №889-VIII, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону № 3723-XII вік і страховий стаж.
Правова позиція в аналогічних правовідносинах була висловлена Верховним Судом у постановах від 03 липня 2018 року у справі №569/350/17, від 03 липня 2018 року у справі №586/965/16-а та від 10 липня 2018 року у справі №591/6970/16-а.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою від 21.11.2024, в якій просив здійснити перерахунок пенсії за віком та призначити відповідну пенсію.
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що розглядав вказану заяву - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
На підставі заяви та доданих документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області винесено Рішення від 28.11.2024 про відмову Позивачу у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону №899, оскільки, станом на 01.05.2016 року він обіймав посаду дипломатичної служби, на яку не поширюється дія Закону №889-VІІІ і у нього відсутні 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби.
З даного приводу, слід зазначити наступне.
Матеріали справи свідчать, що згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 позивач працював на наступних посадах:
9. 02.04.1998 - Призначити на час відрядження першим секретарем Посольства України в Австрійській Республіці - Наказ №525-ос від 30.03.1998
10. 20.12.2000 - Присвоєно 9 (дев'ятий) ранг державного службовця - наказ №2648-ос від 20.12.2000
11. 24.07.2001 - Звільнити з займаної посади у зв'язку із завершенням терміну довгострокового закордонного відрядження - наказ №1847 ос від 12.09.2001
12. 01.09.2001 - зарахований слухачем 1-го курсу дворічна програма навчання - наказ №23-С від 09.07.2001
13. 31.07.2003 - відрахований зі складу слухачів у зв'язку з закінченням навчання - наказ №13-С від 04.07.2003
14. 18.04.2003 Призначений на посаду першого секретаря відділу міжнародних договорів Договірно-правового управління - наказ №943-ос від 12.05.2003
15. 19.06.2003 - Переведений на посаду першого секретаря сектору обліку, реєстрації та публікації міжнародних договорів України цього ж відділу - наказ №1507 ос від 07.07.2003
16. 02.10.2003 - Переведений на посаду державного секретаря з консульських питань відділення Посольства України у ФРН в Бонні на час довготермінового відрядження - наказ №2556-ос від 30.09.2003
17. 27.10.2005 - Покладено виконання обов'язків керівника цього ж відділення - наказ №28//-ос від 27.10.2005
18. 01.01.2006 - Переведений на посаду першого секретаря з консульських питань цього ж відділення - наказ №868-ос від 27.04.2006
19. 03.08.2006 - Присвоєно дипломатичний ранг другого секретаря першого класу - наказ №1726-ос від 03.08.2006
20. 10.06.2008 - Переведений на посаду радника відділу паспортної роботи Департаменту консульської служби - наказ №902-ос від 05.06.2008
21. 19.08.2008 - Присвоєно дипломатичний ранг першого секретаря другого класу - наказ №1718-ос від 19.08.2008
22. 29.06.2010 - Присвоєно дипломатичний ранг першого секретаря першого класу - наказ №1093-ос від 29.06.2010
23. 16.09.2010 - Переведений на посаду консула Генерального консульства України в Гамбурзі на час довготермінового відрядження - Наказ №1376-ос від 23.07.2010
24. 23.12.2013 - Переведений на посаду радника Відділу взаємодії з державними органами та координації зовнішніх зносин - наказ №3154-ос від 19.12.2013
25. 14.03.2014 - Присвоєно дипломатичний ранг радника другого класу - наказ №517-ос від 14.03.2014
26. 23.04.2014 - У зв'язку із новою структурою апарату МЗС переведений на посаду радника відділу зв'язків з державними органами Управління державного архіву та зв'язків з державними органами - наказ №788-ос від 23.04.2014
27. 21.07.2014 - У зв'язку із новою структурою апарату МЗС переведений на посаду радника відділу зв'язків з державними органами влади - наказ №1685-ос від 25.07.2014
28. 18.02.2016 - Переведений на посаду консула Генерального консульства України в Дюссельдорфі на час довготермінового відрядження - наказ №248-ос від 08.02.2016
29. 04.04.2017 - Присвоєно дипломатичний ранг радника першого класу - наказ №577-ос від 04.04.2017
30. 01.02.2021 - Переведений на посаду завідувача сектору контролю Управління архівної справи та електронного діловодства - наказ №164-ос від 26.01.2021
31. 04.10.2021 - Переведений на посаду радника Сектору контролю - наказ №2860/ос від 04.10.021
32. 17.11.2021 - переведений на посаду завідувача Сектору контролю - наказ №2547/ос від 10.11.2021
33. 14.11.2023 - Звільнений із займаної посади у зв'язку із досягненням державним службовцем 65-річного віку (ст. 38 КЗпП України, п. 7 ч. 1, ч. 3 ст. 83 Закону України «Про державну службу») - наказ №2012/ос від 31.10.2023.
Згідно зі ст. 25 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. №3723-XII встановлено категорії посад державних службовців, а також визначено, що віднесення існуючих посад державних службовців, не перелічених у цій статті, а також віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.09.1997 р. №499-р «Про упорядкування пенсійного забезпечення працівників закордонних установ України» для упорядкування пенсійного забезпечення працівників закордонних дипломатичних установ України затверджено перелік посад працівників дипломатичної служби, які працюють в закордонних дипломатичних установах України, що прирівнюються до відповідних посад державних службовців апарату Міністерства закордонних справ, згідно з додатком.
Беручи до уваги викладене, обіймані позивачем посади у закордонних дипломатичних установах - радника, першого секретаря посольства, консула прирівняно до посад працівника апарату МЗС - начальник самостійного управління (відділу), головний спеціаліст, що відповідає, в свою чергу, третій категорії державної служби (головні спеціалісти, начальники управлінь, самостійних відділів у складі міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, державних колегіальних органів, інші прирівняні до них посади) згідно зі ст. 25 Закону №3723-XII.
Також, згідно ст. 25 Закону №3723-XII, інші посади, що обіймав позивач безпосередньо у апараті МЗС України, є посадами державної служби, включеними до третьої та четвертої категорій державної служби
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що за період з 02.04.1998 до 01 травня 2016 року стаж дипломатичної служби позивача зараховується до державної служби.
Разом з тим, відповідач зазначає, що, оскільки, станом на 01.05.2016 року ОСОБА_1 обіймав посаду дипломатичної служби, на яку не поширюється дія Закону №889-VІІІ, у нього відсутні 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби.
З даного приводу, слід зазначити наступне.
Дійсно, станом на 01.05.2016 р. у позивача був відсутній 20-річний стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-XII, тому правило п. 12 р. ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII на нього не поширюються.
Разом з тим, станом на 01 травня 2016 року ОСОБА_1 мав не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-XII, а також, згідно запису у трудовій книжці, перебував на дипломатичній службі на посаді консула Генерального консульства України в Дюссельдорфі.
Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 3 Закону №889-VІІІ, дія цього Закону поширюється на державних службовців органів дипломатичної служби.
В силу вимог пункту 3 частини 2 статті 46 Закону №889-VІІІ, до стажу державної служби зараховуються час проходження дипломатичної служби на дипломатичних посадах.
Отже, позивач з 01 травня 2016 року по 14 листопада 2023 року перебував на дипломатичній службі і наказом Міністерства закордонних справ України від 31 жовтня 2023 року його звільнено з державної служби в порядку п. 7 ч. 1 ст. 83 Закону №889-VIII.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 підпадає під умови, визначені пункту 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII та має право на призначення пенсії, в порядку ст. 37 Закону №3723-XII.
При обранні способу захисту суд враховує вимоги пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, згідно із яким, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
У справі, яка розглядається встановлено, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено ГУ ПФУ в Одеській області.
Тож, дії зобов'язального характеру щодо призначення позивачу пенсії має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, яким у цьому випадку є ГУ ПФУ в Одеській області.
Відповідачем у справах, в яких оспорюються, зокрема, рішення, ухвалені в результаті розгляду заяви про призначення пенсії, є суб'єкт владних повноважень, який прийняв відповідне рішення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23 та від 07.05.2024 у справі №460/38580/22.
Решта доводів та заперечень відповідача висновків суду не спростовують.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 року у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 року у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 року у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 року у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 року у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 року у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 року у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно ж частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи, що даний позов подано в електронній формі через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС, судовий збір за подання цього позову, з урахуванням ставки 0,8%, становить 968,96 грн. (1211,20 х 0,8).
Так, з урахуванням вказаної норми КАС України на користь позивача належить стягнути 968,96 грн. судових витрат, сплачених згідно квитанції №1900-8509-7177-0792 від 10.02.2025 року.
Керуючись ст.ст.2-9, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 293-297 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання здійснити призначення та виплату пенсії державного службовця за віком - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 28.11.2024 №262640006760 щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні з пенсії за віком, відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію державного службовця за віком, відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу», починаючи з 21.11.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії державного службовця за віком, відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу», в розмірі 60% від заробітної плати, зазначеної в довідках Міністерства закордонних справ України від 08.11.2024 №212/17-927-153 та Міністерства закордонних справ України від 08.11.2024 №212/17-927-154, починаючи з 21.11.2024.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати за сплату судового збору у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім гривень) грн. 96 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, ЄДРПОУ 20987385).
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, ЄДРПОУ 20987385, електронна пошта: upr@od.pfu.gov.ua)
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ЄДРПОУ 42098368, електронна пошта: kiev_gu@kv.pfu.gov.ua)
Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА