справа№380/4777/25
25 квітня 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О. І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та зобов'язання вчинити певні дії, -
Обставини справи.
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у проведенні з 01.04.2019 перерахунку та виплати пенсії в разі втрати годувальника відповідно до довідки виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1159/12/1201 від 21 січня 2025 із врахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, що входять до складу грошового забезпечення станом на 05.03.2019;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 із врахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доппати, підвищення) та премії, що входять до складу грошового забезпечення та викладені в довідці виданій ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) № 1159/12/1201 від 21 січня 2025 з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом, яку не отримувала у зв'язку з не проведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб'єктa владних повноважень, з урахуванням проведених платежів.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію в разі втрати годувальника - ОСОБА_2 (померлого військовослужбовця), призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ. Вказує, що після скасування в судовому порядку пунктів 1 та 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 та змін до Порядку проведення перерахунку пенсій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (рішенням у справі № 826/3858/18, яке набрало сили 05.03.2019), що обмежували склад грошового забезпечення для перерахунку військових пенсій, виникли підстави для перерахунку пенсії її померлого чоловіка з урахуванням всіх належних додаткових видів грошового забезпечення та премії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
На підставі цього ІНФОРМАЦІЯ_3 видано оновлену довідку № 1159/12/1201 від 21.01.2025 про розмір грошового забезпечення годувальника станом на 05.03.2019. Позивач звернулася до відповідача із запитом про перерахунок пенсії з 01.04.2019 на підставі цієї довідки, однак отримала відмову з мотивів відсутності відповідного рішення Кабінету Міністрів України про умови та порядок такого перерахунку після скасування пунктів 1, 2 Постанови № 103. Позивач вважає таку відмову протиправною та просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у відзиві на позовну заяву проти її задоволення заперечив. Стверджує, що перерахунок пенсій за Законом № 2262 проводиться лише на умовах, в порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. На думку відповідача, скасування судом пунктів 1, 2 Постанови № 103 не створює автоматично нових умов та порядку для перерахунку пенсій за період з 01.04.2019, оскільки Кабінет Міністрів України не приймав відповідного рішення про такий перерахунок після 05.03.2019. Вважає, що довідка ІНФОРМАЦІЯ_1 видана на звернення позивача, а не в рамках процедури, передбаченої Порядком проведення перерахунку пенсій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45). Також зазначає, що пенсію позивачу призначено з 01.03.2021, а тому перерахунок з 01.04.2019 є безпідставним. Просить відмовити у задоволенні позову повністю.
Ухвалою від 13 березня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відзив відповідачем подано. Інших заяв по суті справи від сторін не надходило.
Суд, дослідивши позовну заяву, відзив на неї, додані до них докази та матеріали справи, оцінивши їх у сукупності, всебічно, повно та об'єктивно встановивши обставини справи, надав їм правову оцінку та -
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію в разі втрати годувальника ОСОБА_2 (померлого військовослужбовця) з 01 березня 2021 року, призначену відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі - Закон № 2262).
ІНФОРМАЦІЯ_3 , як уповноваженим органом Міністерства оборони України, на заяву позивача було видано довідку № 1159/12/1201 від 21 січня 2025 року про розмір грошового забезпечення померлого годувальника ОСОБА_2 станом на 05 березня 2019 року, визначений відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (надалі - Постанова № 704).
Згідно з цією довідкою, до складу грошового забезпечення включено: посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років (45%), надбавку за особливості проходження служби (65%), надбавку за службу в умовах режимних обмежень (10%), премію (95%). Загальний розмір становить 13662,90 гривень.
Позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із інформаційним запитом (заявою) від 11.02.2025 щодо перерахунку пенсії в разі втрати годувальника з 01 квітня 2019 року на підставі зазначеної довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1159/12/1201 від 21.01.2025.
Листом від 18.02.2025 № 1300-5203-8/24944 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії на підставі наданої довідки, оскільки після визнання протиправними та скасування пунктів 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103) інших рішень Уряду про умови та порядок проведення перерахунку пенсій військовослужбовців не приймалося.
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Завданням адміністративного судочинства, згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Правові засади пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей визначаються Законом № 2262. Цей Закон гарантує гідне пенсійне забезпечення та встановлює у частині третій статті 1-1, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення цієї категорії осіб здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Стаття 43 Закону № 2262 визначає складові грошового забезпечення, з яких обчислюються пенсії, включаючи основні (посадовий оклад, оклад за званням, надбавка за вислугу років) та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Стаття 63 Закону № 2262 передбачає, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Стаття 45 Закону № 2262 встановлює, що пенсії в разі втрати годувальника членам сімей військовослужбовців обчислюються з того ж грошового забезпечення, з якого мала б обчислюватись (перераховуватись) пенсія самого годувальника.
Стаття 51 Закону № 2262 гарантує проведення перерахунку, не проведеного з вини державних органів, з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Постановою Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 було підвищено грошове забезпечення військовослужбовців з 01.03.2018. На виконання статті 63 Закону № 2262 Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 103 від 21.02.2018, яка визначила умови перерахунку пенсій з 01.01.2018. Однак, пунктами 1 та 2 Постанови № 103 та змінами, внесеними до пункту 5 та Додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок № 45), було протиправно обмежено склад грошового забезпечення для перерахунку, виключивши з нього більшість щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премію.
Ці обмежуючі норми (пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і Додатку 2 Порядку № 45) були визнані протиправними та нечинними рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/3858/18 від 12.12.2018, яке було залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 та постановою Верховного Суду від 12.11.2019. Це рішення набрало законної сили 05 березня 2019 року.
Наслідком визнання нечинними зазначених положень є відновлення дії попередньої редакції пункту 5 та Додатку 2 Порядку № 45, а також виникнення у осіб, пенсії яких були перераховані з обмеженням складових грошового забезпечення, права на повторний перерахунок пенсії з урахуванням усіх складових, передбачених статтею 43 Закону № 2262 та Постановою № 704, станом на дату, визначену для перерахунку (01.03.2018).
Питання щодо дати, з якої виникає право на такий перерахунок, було вирішено Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 160/8324/19 (постанова від 17.12.2019). Велика Палата дійшла висновку, що скасування судом протиправних норм Постанови № 103 є самостійною підставою для перерахунку пенсій, і таке право виникає з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому набрало чинності судове рішення про скасування обмежуючих норм (частина третя статті 51 Закону № 2262). Оскільки рішення у справі № 826/3858/18 набрало сили 05 березня 2019 року, право на перерахунок пенсії з урахуванням усіх складових грошового забезпечення виникло з 01 квітня 2019 року.
Доводи відповідача про необхідність прийняття Кабінетом Міністрів України нового окремого рішення про порядок та умови перерахунку після скасування пунктів 1, 2 Постанови № 103 є безпідставними, оскільки Велика Палата Верховного Суду у згаданій зразковій справі чітко вказала, що скасування протиправних норм автоматично відновлює дію закону і не потребує додаткового рішення Уряду для його виконання.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 45, уповноважені органи (в даному випадку - ІНФОРМАЦІЯ_3 ) готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій. Довідка № 1159/12/1201 від 21.01.2025, видана ІНФОРМАЦІЯ_3 на ім'я померлого годувальника позивача станом на 05.03.2019, є належним документом, виданим компетентним органом, який відображає повний склад грошового забезпечення відповідно до статті 43 Закону № 2262 та Постанови № 704.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, отримавши таку довідку та заяву позивача про перерахунок, був зобов'язаний здійснити перерахунок пенсії позивача в разі втрати годувальника з 01 квітня 2019 року відповідно до статті 63 Закону № 2262 та Порядку № 45, виходячи з розміру грошового забезпечення, зазначеного у довідці.
Аргумент відповідача про те, що пенсію позивачу призначено лише з 01.03.2021, не спростовує її права на перерахунок з 01.04.2019. Відповідно до статті 45 Закону № 2262, розмір пенсії по втраті годувальника визначається від того грошового забезпечення, з якого мала б обчислюватись (перераховуватись) пенсія годувальника. Оскільки годувальник мав право на перерахунок своєї пенсії з 01.04.2019, то і пенсія позивача, призначена пізніше, має бути обчислена (і виплачуватися з дати призначення - 01.03.2021), виходячи з правильно перерахованого з 01.04.2019 грошового забезпечення годувальника.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, обов'язок доказування правомірності своєї відмови (бездіяльності) покладається на відповідача. Відповідач не довів правомірності своєї відмови у перерахунку пенсії позивача на підставі довідки № 1159/12/1201 від 21.01.2025.
Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі викладеного, суд доходить висновку, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у перерахунку пенсії позивача на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 № 1159/12/1201 від 21 січня 2025 року є протиправною. Позовні вимоги про визнання протиправними дій (відмови) відповідача та зобов'язання його здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01 березня 2021 року на підставі зазначеної довідки є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо вимоги про нарахування компенсації втрати частини доходів.
Позивач у прохальній частині позовної заяви просить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії в разі втрати годувальника "з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом, яку не отримувала у зв'язку з не проведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб'єктa владних повноважень". Суд розцінює цю вимогу як прохання про застосування до сум пенсії, що підлягають доплаті за минулий період внаслідок перерахунку, механізму компенсації, передбаченого Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» № 2050-III від 19 жовтня 2000 року (далі - Закон № 2050) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі - Порядок № 159).
Оцінюючи цю вимогу, суд виходить з наступного.
Закон № 2050 визначає правові підстави та механізм компенсації громадянам втрати частини доходів саме у випадку порушення встановлених строків їх виплати. Стаття 1 цього Закону чітко вказує, що компенсація здійснюється у випадку порушення встановлених строків виплати доходів. Стаття 2 Закону № 2050 уточнює, що компенсація проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам. До таких доходів належать, зокрема, пенсії. Стаття 3 Закону № 2050 та пункт 4 Порядку № 159 встановлюють формулу розрахунку суми компенсації, яка базується на сумі нарахованого, але не виплаченого доходу за відповідний місяць та прирості індексу споживчих цін за період невиплати. Стаття 4 Закону № 2050 та пункт 5 Порядку № 159 передбачають, що виплата суми компенсації провадиться одночасно з виплатою заборгованості за відповідний місяць.
Отже, аналіз зазначених норм свідчить, що Закон № 2050 застосовується до ситуацій, коли існує нарахована, тобто визначена за розміром, сума доходу (пенсії), виплата якої затримується роботодавцем чи відповідним органом (в даному випадку - пенсійним органом) порівняно зі встановленими законодавством строками виплати. Метою такої компенсації є відшкодування втрати купівельної спроможності коштів внаслідок інфляції за час затримки їх отримання.
У даній справі спір виник не через затримку виплати вже нарахованої пенсії у визначеному розмірі, а через непроведення відповідачем перерахунку пенсії, внаслідок чого пенсія позивача за минулий період (з 01 березня 2021 року) нараховувалась та виплачувалась у заниженому розмірі. Лише за результатами розгляду цієї справи судом встановлюється протиправність відмови у перерахунку та визначається обов'язок відповідача здійснити перерахунок і доплатити різницю між належним та фактично отриманим розміром пенсії за минулий час.
Питання наслідків несвоєчасного перерахунку пенсії військовослужбовцям та членам їх сімей врегульовано спеціальною нормою - частиною третьою статті 51 Закону № 2262. Ця норма прямо передбачає, що перерахунок пенсій, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Це означає, що пенсіонер має право на отримання всієї суми недоплаченої пенсії за весь період, протягом якого його право на перерахунок було порушено, незалежно від тривалості такої затримки. Виплата цієї різниці за минулий час по суті і є основним способом компенсації втрат пенсіонера, спричинених протиправною бездіяльністю пенсійного органу щодо непроведення перерахунку.
Спеціальний Закон № 2262 не містить положень, які б передбачали додаткове нарахування компенсації за Законом № 2050 на суми пенсії, що доплачуються за минулий період внаслідок перерахунку, проведеного на підставі статті 63 цього Закону.
Таким чином, застосування до спірних правовідносин одночасно двох механізмів - виплати недоотриманої суми пенсії за минулий час без обмеження строком (згідно зі статтею 51 Закону № 2262) та нарахування компенсації за затримку виплати цих же сум (за Законом № 2050) - не передбачено чинним законодавством. Судова практика Верховного Суду також виходить з того, що компенсація за Законом № 2050 нараховується саме на суми нарахованих, але не виплачених своєчасно доходів, а не на суми, які визначаються та доплачуються за минулий період внаслідок перерахунку пенсії за рішенням суду відповідно до Закону № 2262.
Суд також зазначає, що довідка про розмір грошового забезпечення видана лише 21.01.2025 року, і за перерахунком позивач звернувся 11.02.2025, відтак позивачем не доведено наявність вини відповідача у неперерахунку пенсії з часу її призначення - 01.03.2021.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів відповідно до Закону № 2050 на суми пенсії, що підлягають доплаті внаслідок перерахунку з 01.03.2021, є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. Оскільки основні позовні вимоги задовольняються, сплачений судовий збір підлягає стягненню на користь позивача. Суд визначає суму до стягнення у розмірі 1211,20 гривень, як за одну вимогу немайнового характеру.
Керуючись статтями 2, 5, 6, 7, 8, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив :
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії в разі втрати годувальника з 01.03.2021 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 № 1159/12/1201 від 21 січня 2025 року, виданої на ім'я померлого годувальника ОСОБА_2 станом на 05 березня 2019 року.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: 79016, місто Львів, вулиця Митрополита Андрея, будинок 10; код ЄДРПОУ 13814885) здійснити з 01.03.2021 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії в разі втрати годувальника на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 № 1159/12/1201 від 21 січня 2025 року, виданої на ім'я ОСОБА_2 станом на 05 березня 2019 року, відповідно до вимог статей 36, 43, 45 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням раніше проведених виплат.
4. В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, місто Львів, вулиця Митрополита Андрея, будинок 10; код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 25 квітня 2025 року.
Суддя Коморний О.І.