Іменем України
29 квітня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/1325/23
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Качанок О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у зв'язку із перебуванням у відпустці за станом здоров'я внаслідок бойового травмування, отриманою приймаючи безпосередню участь у бойових діях під час захисту Батьківщини з 17.05.2023 тривалістю 30 календарних днів;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 неотриману додаткову винагороду у зв'язку із перебуванням у відпустці за станом здоров'я після тяжкого бойового травмування тривалістю 30 календарних днів у сумі 100000 грн.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 проходив військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 з травня 2022 року по 20.08.2023.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 232 від 20.08.2023 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення у зв'язку з вибуттям для проходження подальшої військової служби у ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Розрахунок грошового забезпечення, належного ОСОБА_1 до виплати згідно з вказаним наказом проведено 29.08.2023.
Під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , 19.04.2023 позивач отримав бойове травмування, приймаючи безпосередню участь у бойових діях під час захисту Батьківщини.
У зв'язку з пораненням перебував на стаціонарному лікуванні з 20.04.2023 по 17.05.2023.
Травма, отримана ОСОБА_1 є тяжкою та пов'язана із проходженням військової служби (на час проходження ВЛК довідка про обставини травми військовою частиною не надана).
Відповідні документи, що підтверджують перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров'я у зв'язку із тяжкою травмою, позивачем надані до військової частини.
Проте, на день видання наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20.08.2023 про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу повний розрахунок з останнім не проведено, додаткова винагорода за час лікування та перебування у відпустці за станом здоров'я у зв'язку з тяжким бойовим травмуванням, йому не нарахована та не виплачена, що, на думку позивача, є порушенням нормативно-правових актів, які регулюють питання виплати такої винагороди та є порушенням прав останнього на належне та достатнє грошове забезпечення, передбачене законом.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.
Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, про що 05.03.2025 надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, з огляду на таке.
Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.04.2023 № 110 вважати такими, що вибули із складу сил і засобів, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії збройних сил російської федерації, з метою виконання службових (бойових) завдань в оперативно-тактичному угрупованні « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а саме до лікувального закладу, у зв'язку із пораненням, контузією, травмуванням отриманих під час ведення бойових дій, з 20 квітня 2023 року до 66 ВМГ м. Покровськ - солдат ОСОБА_1 , водій 1 кулеметного відділення кулеметного взводу управління 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 . Зняти з продовольчого забезпечення з 21 квітня 2023 року.
Відповідно до витягу з наказу від 25.06.2023 № 176 вважати таким, що прибув і приступив до виконання службових обов'язків, з лікувального закладу, з 25 червня 2023 року, З КНП «Київська міська клінічна лікарня № 4» м. Київ, солдата ОСОБА_1 , який знаходиться у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 . Зараховано позивача на продовольче забезпечення з 26 червня 2023 року.
Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.08.2023 № 232 позивача виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 20.08.2023. З продовольчого забезпечення виключено з 21 серпня 2023 року.
Відповідно до довідки ФЕС військової частини НОМЕР_1 позивачу було нараховане грошове забезпечення в період з 17.05.2023 повному обсязі, в період з 01.06.2023 по 20.08.2023 нараховувалося відповідно до займаної посади та відповідно до законодавства України.
Позивач відповідно до пункту статті 14 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» не звертався стосовно виплат та компенсацій до свого безпосереднього начальника. Відповідних рапортів не подавав.
На підставі викладеного, відповідач вважає, що будь-якої вини чи протиправних дій з боку військової частини НОМЕР_1 стосовно позивача не допущено.
28 квітня 2025 року від відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких вказано, що відповідно до довідки ФЕС від 28.04.2025 року № 2447/ФЕС солдату ОСОБА_1 були здійснені наступні нарахування та виплати грошового забезпечення та додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 168 від 28.02.2022: за період з 17.05.2023 по 31.05.2023 - 10432,15 грн, грошове забезпечення (виплачено в червні 2023 року), 3225,81 грн - додаткова винагорода із розрахунку 100000,00 грн за період з 17.05.2023 по 17.05.2023 (виплачено в жовтні 2023 року), за період з 01.06.2023 по 30.06.2023 - 21670,16 грн, грошове забезпечення (виплачено в липні 2023 року), 0,00 грн - додаткова винагорода, за період з 01.07.2023 по 31.07.2023 - 6637,26 грн - грошове забезпечення (виплачено в серпні 2023 року), 0,00 грн - додаткова винагорода, за період з 01.08.2023 по 20.08.2023 - 14208,58 грн, грошове забезпечення (виплачено в серпні 2023 року), 0,00 грн - додаткова винагорода.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 205 від 24.07.2023 вищезазначений військовослужбовець був знятий з 24 липня 2023 року з грошового забезпечення в зв'язку з самовільним залишенням частини, та наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 207 від 26.07.2023 був зарахований на грошове забезпечення з 26 липня 2023 року в зв'язку з поверненням до частини після самовільного залишення частини, тому згідно чинного законодавства, а саме наказу МОУ № 260 від 07.06.2018 було здійснено перерахунок грошового забезпечення.
Ухвалою суду від 28.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, після повернення справи до суду для продовження розгляду, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується паспортом громадянина України та іншими матеріалами справи.
Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.06.2022 № 158 солдата ОСОБА_1 , військовослужбовця призваного за мобілізацією, який прибув з військової частини НОМЕР_3 , з 05 червня 2022 року зараховано до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.04.2023 № 110 солдат ОСОБА_1 вибув із складу сил і засобів, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії збройних сил російської федерації з 20 квітня 2023 року, до лікувального закладу, у зв'язку із пораненням, контузією, травмуванням отриманих під час ведення бойових дій, до 66 ВМГ м. Покровськ. Знятий з продовольчого забезпечення з 21 квітня 2023 року.
В акті службового розслідування від 29.05.2023 № 4271, серед іншого вказано, що 19.04.2023 близько 20:35, перебуваючи у засобах індивідуального захисту сертифікованого зразку українського виробництва (бронежилет «Корсар», шолом кевларовий) та без явних ознак алкогольного, наркотичного сп'яніння або під дією психотропних речовин чи їх аналогів, солдат ОСОБА_1 отримав бойове травмування внаслідок скидання ВОГ з боку збройних сил російської федерації в районі села Водяне Покровського району Донецької області; бойове травмування солдата ОСОБА_1 сталося під час проходження служби за мобілізаційним призовом у Збройних силах України та пов'язано з виконанням обов'язків військової служби у Збройних силах України, і не пов'язано з вчиненням вказаним військовослужбовцем кримінального або адміністративного правопорушення, та не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; солдат ОСОБА_1 отримав бойове травмування під час бойових дій, забезпечення заходів із національної безпеки і оборони України, захисту територіальної цілісності Батьківщини, відсічі та стримування військової агресії з боку збройних сил російської федерації на території Донецької області; 19.04.2023 солдат ОСОБА_1 , отримавши бойове травмування, був доставлений евакуаційним транспортом до СП Карлівка. Факт отримання бойового травмування водія 1 кулеметного відділення кулеметного взводу управління НОМЕР_4 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 підтверджується медичною документацією: 1) первинною медичною карткою (формою 100) від 19.04.2023, виданою СП Карлівка (попередній діагноз - мінно-вибухова травма, акубаротравма, гематома правого ока, закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку). Таким чином, за результатами службового розслідування встановлено та підтверджено, що водій 1 кулеметного відділення кулеметного взводу управління 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_1 отримав бойове травмування у вигляді мінно-вибухової травми, акубаротравми, гематоми правого ока, закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку від 19.04.2023, що згідно з вимогами частини 4 статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», слід вважати таким, що сталося під час проходження служби за мобілізаційним призовом у Збройних силах України та пов'язане з виконанням обов'язків військової служби у Збройних силах України, і не пов'язане з вчиненням солдатом ОСОБА_1 кримінального або адміністративного правопорушення, та не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Бойове травмування військовослужбовцем отримано під час бойових дій, забезпечення заходів з національної безпеки, оборони та територіальної цілісності Батьківщини, відсічі та стримування військової агресії з боку збройних сил російської федерації на території Донецької області.
Згідно з випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № Е 6574/13968, виданою КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І. Мечникова» Департаменту охорони здоров'я, ОСОБА_1 у період з 20.04.2023 по 21.04.2023 перебував на лікуванні з діагнозом: «Військові операції, що викликали пошкодження іншими видами вибухів або осколками. Мінно-вибухова травма (19.04.2023). Відкрита черепно-мозкова травма. Забій головного мозку 2 ступеня тяжкості. Епі-субдуральна гематома лобної ділянки справа. Закритий лінійний перелом лобної кістки з переходом на лобну пазуху справа та праву орбіту. Перелом гратчастої кістки. ІІараорбітальпа гематома справа. Травматичний САК.». Стан пацієнта стабільний важкий. У першому пункті графи «Лікувальні і трудові рекомендації» вказано продовжити лікування під наглядом нейрохірурга та невролога в військовому шпиталі.
Також випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 4479, виданою 04.05.2023 КНП «Київська міська клінічна лікарня № 4», підтверджується, що ОСОБА_1 у період з 21.04.2023 по 04.05.2023 перебував на лікуванні у неврологічному відділенні № 2 з діагнозом: «Вогнищева травма головного мозку. Мінно-вибухова травма (19.04.2023). Відкрита черепно-мозкова травма. Забій головного мозку 2 ступеня тяжкості. Епі-субдуральна гематома лобної ділянки справа. Закритий лінійний перелом лобної кістки з переходом на лобну пазуху справа та праву орбіту. Перелом гратчастої кістки. Параорбітальна гематома справа. Травматичний САК.». Загальний стан важкий. Лікувальні і трудові рекомендації: продовжити лікування під наглядом невролога, нейрохірурга.
Згідно з випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 4190 від 17.05.2023, виданою КНП «Центральна районна лікарня Калуської міської ради Івано-Франківської області», ОСОБА_1 у період з 04.05.2023 по 17.05.2023 перебував на лікуванні з діагнозом: «Мінно-вибухова травма (19.04.2023р). Відкрита черепно-мозкова травма. Забій головного мозку середнього ст.. важкості. Епі-субдуральна гематома лобної ділянки справа. Травматичний САК. Закритий лінійний перелом лобної кістки з переходом на лобну пазуху справа та праву орбіту. Перелом гратчастої кістки. Параорбітальна гематома справа.». Виписаний з незначним покращенням.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 17.05.2023 № 201 солдат ОСОБА_1 , призваний у Збройні Сили України з травня 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_4 , військова професія - водій. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): «Мінно-вибухова травма (19.04.2023р). Відкрита черепно-мозкова травма. Забій головного мозку середнього ступеня важкості. Епі-субдуральна гематома лобної ділянки справа. Травматичний САК. Закритий лінійний перелом лобної кістки з переходом на лобну пазуху справа та праву орбіту. Перелом гратчастої кістки. Травма, (ТАК), пов'язана із проходженням військової служби (довідка про обставини травми не надана). Ступінь важкості травми - важкий. На підставі статті 81, графи ІІ Розкладу хвороб: потребує відпустки за станом здоров'я на 30 (тридцять) календарних днів.».
З довідки військової частини НОМЕР_1 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 02.07.2023 № 7497 вбачається, що солдат ОСОБА_1 , військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 19 квітня 2023 року отримав бойове травмування. Діагноз: «Мінно-вибухова травма. Гематома правого ока. Закрита черепно-мозкова травма. Забій головного мозку. Акубаротравма.». За обставин: встановлено з акту службового розслідування № 4271 від 29.05.2023 по факту отримання травми (поранення) військовослужбовцем водієм 1 кулеметного відділення кулеметного взводу управління 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , що 19 квітня 2023 року приблизно о 20 гол. 35 хв., під час бойових дій в районі населеного пункту Водяне, Донецької області під час виконання військового обов'язку по захисту Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації внаслідок скидання ворожих ВОГ було травмовано водія 1 кулеметного відділення кулеметного взводу управління 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , солдата ОСОБА_1 . Перебував у засобах індивідуального захисту українського виробника (бронежилет «Корсар» та шолом кевларовий). Солдата ОСОБА_1 вважати таким, що отримав бойове травмування, яке пов'язане з виконанням своїх службових обов'язків під час несення військової служби, по захисту Батьківщини та територіальної цілісності України і не порушенні державного суверенітету на території Донецької та Луганської області. В стані алкогольного та/або наркотичного сп'яніння не перебував.
Згідно з довідкою військово-лікарської комісії від 12.07.2023 № 8403 проведено медичний огляд ВЛК в/ч НОМЕР_5 12 липня 2023 року. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): «Наслідки МВТ (19.04.2023р.): відкрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку II ст., закритий лінійний перелом лобної кістки з переходом на лобну пазуху та праву орбіту утворенням гострої субдуральної гематоми праворуч, травматичний субарахноїдальний крововилив у вигляді післятравматичної енцефалопатії II ст. з астено-вегетативиим, стійким цефалгічним синдромом, когнітивним зниженням, помірно вираженим, перелому медіальної стінки правої орбіти при гостроті зору обох очей 1.0/1.0, хронічного катарального полісинуситу, акубаротравматичне ураження без наслідків; астено-невротичний синдром легкі прояви з виходом у астенію. Згідно наказу МОЗ України від 04.07.2007 № 370 травма тяжкого ступеню. Травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини. Довідка про обставини травми № 7497 від 02.07.2023 видана командиром в/ч НОМЕР_1 . На підставі статті 75б, 17в графи II Розкладу хвороб обмежено придатний до військової служби. Непридатний до служби у ДШВ, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах. Придатний до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах організаціях, навчальних закладах.».
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.06.2023 № 176 ОСОБА_1 вважати таким, що прибув і приступив до виконання службових обов'язків, з лікувального закладу з 25 червня 2023 року, з КНП «Київська міська клінічна лікарня № 4» м. Київ. Зарахувати на продовольче забезпечення з 26 червня 2023 року. Підстава: рапорт майора ОСОБА_2 вх. № 39122 від 25.06.2023, форма 100 від 19.04.2023, виписка із медичної карти стаціонарного хворого № 4479 від 04.05.2023, виписка із медичної карти стаціонарного хворого № Е 6574/13968 від 21.04.2023, виписка з медичної карти стаціонарного хворого № 4190 від 17.05.2023.
Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.08.2023 № 232 ОСОБА_1 вважати таким, що виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 з 20 серпня 2023 року і таким, що справи та посаду здав і вибув для подальшого проходження військової служби. Відповідно до вимог наказу Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, рішення Міністра оборони України від 04.03.2022 № 248/1210 виплатити: щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби за період по 20 серпня 2023 року у розмірі 513% від посадового окладу; надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавку за вислугу років за період по 20 серпня 2023 року.
Відповідно до довідки про нарахування та утримання грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2023 рік, виплачено додаткову винагороду збільшену до 100000 грн, зокрема у травні в розмірі 33333,33 грн та у жовтні в розмірі 94838,71 грн.
Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 від 28.04.2025 № 2447 ОСОБА_1 були здійснені наступні нарахування та виплати грошового забезпечення та додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 168 від 28.02.2022:
1) за період з 17.05.2023 по 31.05.2023 - 10432,15 грн - грошове забезпечення (виплачено в червні 2023 року), 3225,81 грн - додаткова винагорода із розрахунку 100000,00 грн. за період з 17.05.2023 - 17.05.2023 (виплачено в жовтні 2023 року);
2) за період з 01.06.2023 по 30.06.2023 - 21670,16 грн - грошове забезпечення (виплачено в липні 2023 року), 0,00 грн - додаткова винагорода;
3) за період з 01.07.2023 по 31.07.2023 - 6637,26 грн - грошове забезпечення (виплачено в серпні 2023 року), 0,00 грн - додаткова винагорода;
наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 205 від 24.07.2023 вищезазначений військовослужбовець був знятий з 24 липня 2023 року з грошового забезпечення в зв'язку з самовільним залишенням частини, та наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 207 від 26.07.2023 був зарахований на грошове забезпечення з 26 липня 2023 року у зв'язку з поверненням до частини після самовільного залишення частини, тому згідно чинного законодавства, а саме наказу МОУ № 260 від 07.06.2018 було здійснено перерахунок грошового забезпечення;
4) за період з 01.08.2023 по 20.08.2023 - 14208,58 грн - грошове забезпечення (виплачено в серпні 2023 року), 0,00 грн - додаткова винагорода.
Отже, з наведеного судом встановлено, що в межах спірних правовідносин, позивачу було виплачено спірну додаткову винагороду збільшену до 100000,00 лише за 17.05.2023 у розмірі 3225,81 грн, щодо іншої частини спірного періоду така допомога не виплачувалась, що не заперечується відповідачем.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовані вимоги позивача та доводи відповідача, суд керується таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до частин 1-4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Згідно з частиною 11 статті 10-1 Закону № 2011-XII у зв'язку з хворобою військовослужбовця йому надається відпустка для лікування із збереженням грошового та матеріального забезпечення на підставі висновку військово-лікарської комісії. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою не повинен перевищувати 4 місяців підряд (крім випадків, коли законодавством передбачено більш тривалі строки перебування на лікуванні).
Після закінчення встановленого безперервного перебування на лікуванні у закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою військовослужбовець підлягає огляду військово-лікарською комісією для вирішення питання про придатність його до військової служби.
Після видання наказу про звільнення військовослужбовця з військової служби відпустка для лікування у зв'язку з хворобою не надається.
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (далі - Порядок № 260, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану, допомоги.
Зміст вказаних норм дає підстави для висновку про те, що військовослужбовці Збройних Сил України за рахунок коштів державного бюджету отримують грошове забезпечення, яке складається із основних виплат, додаткових та одноразових виплат.
При цьому, розмір грошового забезпечення встановлюється Кабінетом Міністрів України, а Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Пунктами 2 та 4 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», визначено військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_5 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Кабінету Міністрів України невідкладно: 1) ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні; 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
В подальшому Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні продовжувався та діє на теперішній час.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», в пункті 1 якої (далі - Порядок № 168, у редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Згідно з абзацами 4-6 пункту 1 Постанови № 168 нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Наказом Міністерства оборони № 44 від 25.01.2023 вищевказаний Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам № 260 доповнено новим розділом ХХХIV (Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану) (у редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до абзаців 1-3 пункту 2 розділу ХХХIV Порядку № 260 на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах: на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах: 100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), та виконують бойові (спеціальні) завдання (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах): під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно.
Згідно з пунктами 8-11 розділу ХХХIV Порядку № 260 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини, керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
У період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень також включаються військовослужбовці, які, зокрема, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем.
Пунктом 12 розділу ХХХIV Порядку № 260 визначено, що керівниками військово-лікарських (лікарсько-експертних) комісій закладів охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров'я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100 000 гривень за час цієї відпустки.
Отже, виходячи зі змісту наведених норм, в контексті спірних правовідносин, суд зазначає, що збільшена до 100000 гривень додаткова винагорода виплачується військовослужбовцю за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого) та за період перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення (за висновком ВЛК), який отримав поранення лише пов'язане із захистом Батьківщини і цей факт має бути підтверджено, зокрема, відповідною довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).
Як вже зазначалось судом вище, довідкою військової частини НОМЕР_1 про обставини травми від 02.07.2023 № 7497 (поранення, контузії, каліцтва), а також медичними документами, наявними в матеріалах справи, актом службового розслідування від 29.05.2023 № 4271 в повній мірі підтверджується, що солдат ОСОБА_1 , військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 19 квітня 2023 року отримав важке бойове травмування, яке пов'язане з виконанням службових обов'язків під час несення військової служби, із захисту Батьківщини та територіальної цілісності України на території Донецької області.
При цьому судом встановлено, що з 20 квітня 2023 року позивач вибув до лікувального закладу, у зв'язку із пораненням отриманим під час ведення бойових дій, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.04.2023 № 110.
З 20.04.2023 по 17.05.2023 позивач перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується матеріалами справи.
Також відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 17.05.2023 № 201 солдат ОСОБА_1 , призваний у Збройні Сили України з травня 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_4 , військова професія - водій. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Мінно-вибухова травма (19.04.2023р). Відкрита черепно-мозкова травма. Забій головного мозку середнього ступеня важкості. Епі-субдуральна гематома лобної ділянки справа. Травматичний САК. Закритий лінійний перелом лобної кістки з переходом на лобну пазуху справа та праву орбіту. Перелом гратчастої кістки. Травма, (ТАК), пов'язана із проходженням військової служби (довідка про обставини травми не надана). Ступінь важкості травми - важкий. На підставі статті 81, графи ІІ Розкладу хвороб: потребує відпустки за станом здоров'я на 30 (тридцять) календарних днів.
Тобто наведеною довідкою підтверджено, що позивач станом на 17.05.2023 потребував відпустки за станом здоров'я, - для лікування отриманої важкої травми, пов'язаної із проходженням військової служби та захистом Батьківщини.
Судом не встановлено та відповідачем не надано доказів прийняття командиром військової частини НОМЕР_1 окремого рішення щодо надання позивачу відпустки для лікування після тяжкого поранення, починаючи з 17.05.2025 на підставі наведеного висновку ВЛК, як це визначено пунктом 12 розділу ХХХIV Порядку № 260.
Однак, згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.06.2023 № 176 ОСОБА_1 вважався таким, що прибув з лікувального закладу з 25 червня 2023 року, з КНП «Київська міська клінічна лікарня № 4», та приступив до виконання службових обов'язків.
Тобто, за наданими документами командиром військової частини НОМЕР_1 визнається факт, що позивач у період з 20.04.2023 по 24.06.2023 перебував на лікуванні після тяжкого поранення, оскільки на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.04.2023 № 110 позивач вважався таким, що вибув до лікувального закладу у зв'язку з пораненням з 20.04.2023, а на підставі вищезазначеного наказу від 25.06.2023 № 176 таким, що прибув з лікувального закладу з 25.06.2023.
Крім того суд вказує, що певні формальні неточності або незначні порушення процедури оформлення позивачу відпустки для лікування, не можуть мати для нього негативних наслідків у вигляді позбавлення його права на належне грошове забезпечення, тим більше, що такі порушення були допущені відповідачем.
Таким чином, судом встановлено обставини перебування позивача на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування після тяжкого поранення, зокрема починаючи з 17.05.2023 по 24.06.2023 (включно), у зв'язку з отриманим ним 19.04.2023 пораненням під час захисту Батьківщини, а тому позивачу мала бути виплачена додаткова винагорода збільшена до 100000 грн за такий період лікування та відпустки.
Однак, з наданих відповідачем доказів встановлено, що вказана додаткова винагорода в межах спірного періоду виплачена позивачу лише за 17.05.2023, за решту вказаного періоду (з 18.05.2023 по 24.06.2023) така винагорода не виплачувалась.
Відповідачем не наведено у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях жодних доречних та належних обґрунтувань підстав не виплати позивачу спірної додаткової винагороди у вказаний період.
За таких обставин суд доходить висновку, що відповідачем протиправно не виплачено позивачу додаткову винагороду, збільшену до 100000 гривень у період його перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування після тяжкого поранення з 18.05.2023 по 24.06.2023 (включно).
Щодо інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» зазначено, що суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки інші доводи не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушених прав, то суд зауважує, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд зазначає, що за змістом позовних вимог позивач просить виплатити спірну додаткову винагороду, починаючи з 17.05.2023.
Однак, судом встановлено, що за 17.05.2023 позивачу додаткову винагороду збільшену до 100000,00 грн було виплачено, тобто позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
При цьому судом встановлено, що позивачу має бути виплачено спірну додаткову винагороду за період з 18.05.2023 по 24.06.2023 (включно).
За таких обставин суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та в даному випадку правильним, належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача буде прийняття рішення про:
- визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі збільшеному до 100000 гривень у період його перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування після тяжкого поранення з 18.05.2023 по 24.06.2023 (включно);
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі збільшеному до 100000 гривень за період його перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування після тяжкого поранення з 18.05.2023 по 24.06.2023 (включно).
Отже, виходячи з системного аналізу заявлених вимог, вищенаведеного законодавства та обставин справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з обранням належного способу захисту порушених прав позивача.
Питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судом не вирішується, оскільки позивач згідно з пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до військової частини НОМЕР_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_6 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі збільшеному до 100000 гривень у період його перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування після тяжкого поранення з 18.05.2023 по 24.06.2023 (включно).
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі збільшеному до 100000 гривень за період його перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування після тяжкого поранення з 18.05.2023 по 24.06.2023 (включно).
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 29.04.2025.
Суддя О.М. Качанок