про залишення позовної заяви без руху
28 квітня 2025 року м. ДніпроСправа № 360/845/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., перевірив матеріали позовної заяви адвоката Гусача Сергія Юрійовича інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Київській області про визнання протиправних дій та зобов'язання вчинити певні дії,
23 квітня 2025 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов адвоката Гусача Сергія Юрійовича (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду в Київській області (далі - відповідач), з такими позовними вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо не прийняття рішення про поновлення ОСОБА_1 пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до закону у період з 01.01.2024 по 30.06.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області прийняти рішення про поновлення та виплату ОСОБА_1 пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до закону у період з 01.01.2024 по 30.06.2024.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київські області та отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
З 01.01.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області виплату пенсії ОСОБА_1 призупинено.
20 вересня 2024 року ОСОБА_1 направлено до відповідача заяву у відповідь на яку отримала Рішення про відмову на звернення від 20.09.2024 № 11202, з якого стало відомо, що виплату пенсії призупинено з 01.01.2024, оскільки, відповідно до інформації (отриманої шляхом щомісячного обміну інформацією з ЄІБВПО щодо підтвердження дійсності довідки про взяття на облік ВПО) “довідка не діюча».
Досить важливим є те, що у період з 01.01.2024 по дату подання позивачем заяви до Пенсійного фонду від 20.09.2024 відбувалася комунікація з відповідними спеціалістами управління, з якої вбачалося, що після проходження позивачем відеоконференцзв'язку та отримання рішення про встановлення особи буде відновлено виплату пенсії.
Однак після встановлення особи позивача працівниками пенсійного фонду, пенсійні виплати не були відновлені.
Враховуючи ці обставини, позивачка діяла сумлінно та розраховувала на вирішення питання без необхідності звернення до суду. Лише після того, як стало очевидним, що пенсія не була відновлена у передбачені строки, вона змушена була вдатися до судового захисту своїх прав.
22 січня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду в Київській області (далі - відповідач), з такими позовними вимогами:
1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо припинення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2024 та щодо відмови відновити нарахування та виплату пенсії з 01.01.2024;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області відновити нарахування та виплату пенсії з 01.01.2024.
Ухвалою від 03.02.2025 по справі № 360/132/25 суд позовну заяву адвоката Маслія Віктора Миколайовича інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Київській області в частині позовних вимог про припинення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2024 по 30.06.2024, відмови відновити нарахування та виплату пенсії з 01.01.2024 по 30.06.2024, та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області відновити нарахування та виплату пенсії з 01.01.2024 по 30.06.2024, повернув позивачу.
Представник позивача вважає бездіяльність відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, щодо не прийняття рішення про поновлення та виплату ОСОБА_1 пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до закону у період з 01.01.2024 по 30.06.2024 протиправною та такою, що суперечать чинному законодавству.
За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянув матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв'язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).
Так, предметом оскарження є дії відповідача в частині припинення виплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 по 30.06.2024.
Щодо строків звернення до суду зазначаємо, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку. Водночас, у випадках, коли адміністративні органи здійснюють незаконні дії або ухвалюють незаконні рішення, які мають триваючий характер, встановлення жорстких строків на їхнє оскарження може спричинити несправедливі наслідки та фактично легалізувати правопорушення.
Пропуск процесуального строку не повинен використовуватися як механізм, що дозволяє державним органам уникати відповідальності за свої незаконні дії. У цій справі позивач фактично опинився у ситуації, коли незаконне затримання, позбавлення можливості вільного пересування та обмеження доступу до правової допомоги призвели до неможливості своєчасного звернення до суду. Будь-яке формальне застосування процесуальних строків без урахування фактичних обставин справи суперечило б принципу верховенства права.
Слід зазначити, що держава не може посилатися на процесуальні перепони, коли сама держава створила умови, що позбавили особу можливості захищати свої права.
У ситуації позивача незаконні дії та бездіяльність державного органу - припинення нарахування та виплати пенсії з 01.01.2024 по 30.06.2024 - є триваючими порушеннями її прав.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожен має право оскаржити в суді рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади.
Строк звернення до суду існує не для того, щоб надавати можливість суб'єкту владних повноважень уникнути відповідальності. Триваюче право повинно бути захищено, а триваюче порушення - припинено, тобто протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень може бути оскаржена до суду в будь-який час за весь період, протягом якого вона триває.
На підставі зазначеного представник позивача просить поновити строк звернення до суду.
Розглянув клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду, суд вразовує наступне.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен навести та довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, згідно із частиною третьою якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Так, представник позивача зазначив, що 20.09.2024 ОСОБА_1 направлено до відповідача заяву, у відповідь на яку отримала Рішення про відмову на звернення від 20.09.2024 № 11202 з якого стало відомо, що виплату пенсії призупинено з 01.01.2024, оскільки, відповідно до інформації (отриманої шляхом щомісячного обміну інформацією з ЄІБВПО щодо підтвердження дійсності довідки про взяття на облік ВПО) “довідка не діюча».
Тобто, саме з дня отримання відповіді позивачці стало відомо про підстави не виплати пенсії за період з 01.01.2024 по 30.06.2024.
В свою чергу, позов подано до суду лише 23.04.2025.
Суд ураховує правову позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду, викладену у постанові від 24 грудня 2020 року у справі №510/1286/16-а, в якій вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Водночас, суддя наголошує на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31 березня 2021 року по справі № 240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29 жовтня 2020 року по справі № 816/197/18, від 20 жовтня 2020 року по справі № 640/14865/16-а, від 25 лютого 2021 року по справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року по справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20 жовтня 2020 року по справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25 лютого 2021 року по справі № 822/1928/18) та дійшла наступного правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
За усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду застосування частини першої статті 121 КАС України, уперше сформульованою у постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 9901/405/19, «правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки».
Тому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані із дійсними, істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Суд наголошує, що предметом оскарження є не виплата пенсії позивачці за період з 01.01.2024 по 30.06.2024, а тому не отримавши пенсію у січні 2024 року, позивачка мала дізнатися про порушення своїх прав.
Представник позивача не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували комуникацію з відповідачем з приводу не виплати пенсії за період з 01.01.2024 по 30.06.2024 - листи, звернення, заяви тощо.
Отже наведені представником позивача у клопотанні про поновлення строку звернення до суду причини пропуску строку не можуть вважатися поважними, оскільки як вже було неодноразово наголошено вище, згадані виплати мають щомісячний характер і про їх припинення, зменшення чи нарахування у неправильному розмірі позивачу мало бути відомо не пізніше неотримання/отримання вперше такої виплати у межах спірного періоду.
Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 05 березня 2024 року по справі № 300/5476/22 та від 21 лютого 2024 року по справі № 240/27663/23.
З огляду на наведене суд дійшов висновку неповажності причин пропуску строку звернення до суду та наявність підстав для залишення позову без руху.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 169, 241, 243, 248, 256, 293, 294, 295 КАС України, суд
Причини пропуску строку звернення до суду з позовом визнати не поважними.
Позов адвоката Гусача Сергія Юрійовича інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Київській області про визнання протиправних дій та зобов'язання вчинити певні дії - залигити без руху.
Запропонувати позивачу протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання даної ухвали надати суду шляхом надання суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника):
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення строку разом з доказами поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
СуддяО.В. Ірметова