23 квітня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/6781/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Савонюка М.Я., за участю секретаря судового засідання Мацько В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування вимоги, за участю:
представника позивача - Богачової Н. П.,
представника відповідача - Івашкіна О.В.,
До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (надалі - відповідач), у якій просить суд:
- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про сплату боргу (недоїмки) від 02.08.2024 №Ф-24371128 ГУ ДПС у Кіровоградській області на загальну суму 322089,38 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у період з 03.09.2018 по 31.08.2022 була зареєстрована, як фізична особа підприємець та здійснювала діяльність на загальній системі оподаткування з 03.09.2018 по 30.09.2018, а з 01.10.2018 по 31.08.2022 на спрощеній системі оподаткування (2 група).
Вказує, що у період з 09.12.2022 по 19.12.2022 була проведена відносно неї документальна позапланова невиїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 03.09.2018 по 31.08.2022, дотримання законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 03.09.2018 по 31.08.2022, результати якої оформлені Актом від 26.12.2022 №4677/11-28-24-04/2649606164 (далі - Акт перевірки).
За результатами перевірки відповідачем встановлено, зокрема, порушення частини 2 пункту 1 статті 7 Закону №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями), в частині заниження суми єдиного внеску від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 322089,38 грн, в т.ч. за 2020 рік на суму 50389,38 грн, за 2021 рік - 207350,00 грн, за 2022 рік - 64350,00 грн.
Зауважує, що недоїмка зі сплати єдиного соціального внеску виникла в результаті встановлення відповідачем збільшення суми чистого оподатковуваного доходу на 6043284,73 грн, в т.ч. за періодами: 2020 - 421696,79 грн, 2021 - 4721773,45 грн, 01.01.2022 - 31.08.2022 - 899813,49 грн, що у свою чергу зумовлена нібито недотриманням одного з критеріїв визначених підпункту 2 пункту 291.4. статті 291 ПК України, які дають право перебувати на спрощеній системі оподаткування 2 групи.
Зважаючи на виявлене порушення, відповідачем 02.08.2024 складено та надіслано на її адресу податкову вимогу №Ф-24371128 про сплату боргу (недоїмки) на загальну суму 321867,46 грн. Не погодившись із вказаною вимогою, позивач оскаржила її до Державної податкової служби України, однак рішенням від 13.09.2024 у задоволенні скарги було відмовлено.
Крім цього, стверджує, що в минулому нею здійснено ряд заходів щодо оскарження підстав для нарахування виниклої заборгованості. Так, 03.02.2023 Головним управлінням Державної податкової служби у Кіровоградській області на підставі Акта перевірки щодо неї були винесені податкові повідомлення-рішення: форми «Р» №00005522404, форми «Р» №00005532404, форми «Р» №00005542404, форми «С» №00005552404, форми «ПС» №00005562404/11-28-24-04.
Не погоджуючись з даними рішеннями, звернулася із адміністративним позовом до Кіровоградського окружного адміністративного суду, рішенням якого від 05.09.2023 у справі №340/2408/23 у задоволенні позову було відмовлено.
Вказане рішення суду оскаржила до Третього апеляційного адміністративного суду, який постановою від 29.02.2024 рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.09.2023 в адміністративній справі №340/2408/23 скасував, позовні вимоги задовольнив, скасувавши податкові повідомлення-рішення: форми «Р» №00005522404, форми «Р» №00005532404, форми «Р» №00005542404, форми «С» №00005552404, форми «ПС» №00005562404/11-28-24-04.
Звертає увагу, що судом апеляційної інстанції під час розгляду справи №340/2408/23 було встановлено, що станом на дату прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень, рішення про анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку шляхом виключення його з реєстру платників єдиного податку контролюючим органом не приймалося. Відтак, висновки податкового органу щодо анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку з 01.01.2020 та перебування останньої з цієї дати на загальній системі оподаткування, та як наслідок правомірності нарахування податкових зобов'язань за спірними податковими повідомленнями-рішенням є безпідставними та суперечать вищенаведеним приписам податкового законодавства.
Наголошує, що встановлені у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 29.02.2024 обставини мають преюдиційне значення для суду у цій справі.
Поряд з цим, не зважаючи на вищевказані обставини, відповідач в подальшому необгрунтовано відобразив існування заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 322089,38 грн, яку і було покладено в основу оскаржуваної вимоги.
З урахуванням наведеного вважає спірну вимогу протиправною та просить позов задовольнити.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.
На обґрунтування заперечень зазначив, що на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 79.1, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України) та поданою заявою платника податків проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 03.09.2018 по 31.08.2022, дотримання законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 03.09.2018 по 31.08.2022. За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки складено Акт перевірки та встановлено порушення в т.ч. - частини 2 пункту 1 статті 7 Закону №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями), в частині заниження суми єдиного внеску від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 322089,38 грн, в т.ч. за 2020 рік на суму 50389,38 грн, за 2021 рік на суму 207350,00 грн, за 2022 рік на суму 64350,00 грн.
У зв'язку з наявністю у платника заборгованості з єдиного внеску було сформовано та направлено боржнику вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.09.2023 №Ф-6648-1128 на суму 321867,46 грн, яка була надіслана на адресу позивача та отримана нею особисто 08.05.2024. Зазначена вимога була оскаржена ОСОБА_1 в адміністративному порядку до ДПС України. Рішенням про результати розгляду скарги від 18.07.2024 №22034/6/99-00-06-02-01-06 скаргу задоволено частково. Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.09.2023 №Ф-6648-1128 на суму 321867,46 грн скасовано, разом з тим зазначеним рішенням зобов'язало ГУ ДПС у Кіровоградській області сформувати та направити нову вимогу. На підставі вищезазначеного ГУ ДПС у Кіровоградській області сформовано нову вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 02.08.2024 року №Ф-2437-1128 на суму 321867,46 грн., яка була направлена боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримано особисто 16.09.2024.
З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.
09.01.2024 представником позивача надано суду додаткові пояснення по справі, у яких більш детально конкретизує доводи та обґрунтування, зазначені у позовній заяві. Додатково вказує, що посилання відповідача в Акті перевірки на рішення про анулювання реєстрації єдиного податку з датою анулювання 31.08.2022 не може братись до уваги, тому що дане рішення прийнято у зв'язку з припиненням підприємницької діяльною фізичною особою-підприємцем і не охоплює період проведеної перевірки. Зазначає, що оскільки відповідач до формування оспореної вимоги не вручав позивачу податкового повідомлення-рішення сума боргу з єдиного соціального внеску є неузгодженою.
Разом із позовною заявою представником позивача подано суду клопотання про застосування преюдиційності постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 29.02.2024 у справі №340/2408/23.
31.10.2024 представником позивача подано клопотання про відстрочення сплати судового збору до винесення рішення у справі.
11.12.2024 представником позивача подано суду клопотання про відкладення розгляду справи.
21.02.2025 представником відповідача подано суду клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду справи №340/2408/23 Верховним судом.
Будь-яких інших клопотань від учасників справи не надходило.
24.10.2024 ухвалою суду позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
04.11.2024 ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання позивача про відстрочку сплати судового збору за подання позову.
14.11.2024 ухвалою Кіровоградського окружного суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання у справі призначено на 11.12.2024.
11.12.2024 ухвалою суду відкладено підготовче засідання у справі на 27.12.2024.
27.12.2024 протокольною ухвалою суду відкладено підготовче засідання у справі на 09.01.2025.
09.01.2025 ухвалою суду відкладено підготовче засідання до 29.01.2025. Продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 (тридцять) днів.
29.01.2025 протокольною ухвалою суду закрито підготовче судове засідання, призначено розгляд справи по суті на 27.02.2025.
У період з 19.02.2025 по 28.02.2025 суддя не здійснював правосуддя у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.
19.03.2025 протокольною ухвалою суду розгляд справи відкладено на 23.04.2025.
23.04.2025 ухвалою суду відмовлено у задоволенні заяви відповідача про зупинення провадження у справі.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримала повністю, просила його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково зазначила, що у період за який було нараховано борг зі сплати єдиного соціального внеску, позивач перебувала на спрощеній системі оподаткування на другій групі, рішення про анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку шляхом виключення його з реєстру платників єдиного податку контролюючим органом не приймалося, тому підстави для оформлення спірної вимоги відсутні.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні з підстав наведених у відзиві на позовну заяву. Додатково вказав, що спірна вимога була оформлена у автоматичному режимі у зв'язку з наявністю боргу зі сплати єдиного соціального внеску. Заборгованість виникла у зв'язку з переведенням позивача на загальну систему оподаткування через порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування.
Заслухавши представників сторін по справі, установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.
ОСОБА_1 з 03.09.2018 по 31.08.2022 була зареєстрованою фізичною особою-підприємцем та перебувала на обліку у Головному управлінні ДПС у Кіровоградській області області з основним видом господарської діяльності 56.29 «Постачання інших готових страв».
У період з 01.10.2018 по 31.08.2022 здійснювала діяльність на спрощеній системі оподаткування (2 група).
Згідно поданої позивачем заяви та на підставі наказів Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області №1414-п від 06.12.2023 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 » та №1481-п від 15.12.2023 «Про продовження терміну проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 (РНОК ПП НОМЕР_1 )» у період з 09.12.2022 по 19.12.2022 була проведена відносно неї документальна позапланова невиїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 03.09.2018 по 31.08.2022, дотримання законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 03.09.2018 по 31.08.2022.
За результатами такої перевірки було складено Акт перевірки №4677/11-28-24-04/ НОМЕР_1 від 26.12.2022 (а.с. 102-127).
Перевіркою, встановлено, зокрема порушення:
- пункту 177.2, підпункту 177.4.1, підпункту 177.4.6 пункту 177.4 статті 177 ПК України, в частині заниження податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 1087791,07 грн, в т.ч: за 2020 рік в сумі 75905,42 грн, за 2021 рік в сумі 849919,22 грн, за 2022 рік в сумі 161966,43 грн;
- частини 2 пункту 1 статті 7 Закону №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями), в частині заниження суми єдиного внеску від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 322089,38 грн, в т.ч. за 2020 рік на суму 50389,38 грн, за 2021 рік на суму 207350,00 грн, за 2022 рік на суму 64350,00 грн.
На підставі висновків Акта перевірки відповідачем 06.08.2024 винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 02.08.2024 №Ф-24371128 на загальну суму у 321867,46 грн (а.с. 12).
Не погодившись із вказаною вимогою, позивач оскаржила її до Державної податкової служби України, однак рішенням про результати розгляду скарги №27777/6/99-00-06-02-01-06 від 13.09.2024 у задоволенні скарги було відмовлено (а.с. 13-16).
Судом також встановлено, що на підставі Акта перевірки 03.02.2023 відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення: форми «Р» №00005522404, форми «Р» №00005532404, форми «Р» №00005542404, форми «С» №00005552404, форми «ПС» №00005562404/11-28-24-04.
Не погоджуючись з даними рішеннями, позивач звернулася із адміністративним позовом до Кіровоградського окружного адміністративного суду, у якому просила визнати їх протиправними та скасувати.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.09.2023 у справі №340/2408/23 у задоволенні позову було відмовлено.
Вказане рішення суду позивач оскаржила до Третього апеляційного адміністративного суду, який постановою від 29.02.2024 рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.09.2023 в адміністративній справі №340/2408/23 скасував, позовні вимоги задовольнив, визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення: форми «Р» №00005522404, форми «Р» №00005532404, форми «Р» №00005542404, форми «С» №00005552404, форми «ПС» №00005562404/11-28-24-04 (а.с. 28-33).
Судом апеляційної інстанції, зокрема, встановлено, що станом на дату прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень, рішення про анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку шляхом виключення його з реєстру платників єдиного податку контролюючим органом не приймалося. Відтак, висновки податкового органу щодо анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку з 01.01.2020 та перебування останньої з цієї дати на загальній системі оподаткування, та як наслідок правомірності нарахування податкових зобов'язань за спірними податковими повідомленнями-рішенням є безпідставними та суперечать вищенаведеним приписам податкового законодавства.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-VI).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI, недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом.
Платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону №2464-VI).
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону №2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску.
Пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону №2464-VI передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Згідно з частиною 2 статті 8 та статті 12 Закону №2464-VI єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Завданнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.
За приписами частини 1 статті 8 Закону №2464-VI розмір єдиного внеску для кожної категорії платників, визначених цим Законом, та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Згідно з частиною 11 статті 9 Закону №2464-VI У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Частиною 12 статті 9 Закону №2464-VI передбачено, що Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
За приписами статті 25 Закону №2464-VI, рішення, прийняті податковими органами та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів, визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (далі - Інструкція №449).
Згідно з п. 3 розділу VI "Порядок стягнення заборгованості з платників" Інструкції №449 податкові органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску податковими органами; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним податковим органом протягом 15 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки. Податковий орган надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС (далі - ІТС) на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Вимога про сплату боргу (недоїмки) крім загальних реквізитів має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк. Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.
Відповідно до пункту 4 розділу VI Порядку №449, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з ІКС за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи, у тому числі відокремлених підрозділів юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи). .
Згідно з пунктом 6 Розділу VI Порядку №449, вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо вимога податкового органу про сплату боргу (недоїмки) скасовується судом - у день набрання судовим рішенням законної сили.
За результатами розгляду справи судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області за наслідками перевірки достовірності відображення у звітності сум доходу, отриманого від здійснення діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та на який нараховується єдиний внесок, встановлено збільшення суми чистого оподаткованого доходу на 6043284,73 грн, у тому числі за періодами: 2020 рік - 421696,79 грн, 2021 рік - 4721773,45 грн, 01.01.2022 - 31.08.2022 - 899813,49 грн.
Зважаючи на виявлені порушення відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення: форми «Р» №00005522404, форми «Р» №00005532404, форми «Р» №00005542404, форми «С» №00005552404, форми «ПС» №00005562404/11-28-24-04.
Пунктом другим частини першої статті 7 Закону №2464-VI встановлено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
Відповідно до частини 5 статті 8 Закону №2464-VI єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску. У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
Отже, базою для визначення суми єдиного внеску є отриманий платником такого внесу дохід.
В даному випадку за наслідками перевірки позивачки відповідачем було збільшено суму отриманого нею доходу, внаслідок чого донараховані ОСОБА_1 зобов'язання з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 2020 року по 31.08.2022 на підставі пункту 2 частини 1 статті 7 Закону №2464-VI, як фізичній особі підприємцю, що перебуває на загальній системі оподаткування на загальну суму 322089,38 грн, у тому числі за 2020 рік на суму 50389,38 грн, за 2021 рік - 207350,00 грн та за 2022 рік - 64350,00 грн.
Не погодившись із наведеними у Акті перевірки висновками, а також прийнятими на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями, у тому числі і щодо нарахування зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб у сумі 1087791,07 грн, позивач оскаржили їх у судовому порядку.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.09.2023 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 було відмовлено.
Водночас постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.02.2024 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 було задоволено. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.09.2023 в адміністративній справі №340/2408/23 скасовано та прийнято нову постанову. Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 03.02.2023 форми «Р» № 00005522404, від 03.02.2023 форми «Р» № 00005532404, від 03.02.2023 форми «Р» № 00005542404, від 03.02.2023 форми «С» № 00005552404, від 03.02.2023 р. форми «ПС» № 00005562404/11-28-24-04.
Судом апеляційної інстанції було встановлено, що «станом на дату прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень, рішення про анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку шляхом виключення його з реєстру платників єдиного податку контролюючим органом не приймалося.
Відтак, висновки податкового органу щодо анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку з 01.01.2020 та перебування останньої з цієї дати на загальній системі оподаткування, та як наслідок правомірності нарахування податкових зобов'язань за спірними податковими повідомленнями-рішенням є безпідставними та суперечать приписам податкового законодавства.»
Таким чином, рішенням суду в адміністративній справі, що набрало законної сили, встановлено протиправність нарахування податків і зборів, від сплати яких позивач звільнявся як платник єдиного податку 2 групи, у тому числі визнано необґрунтованим збільшення відповідачем позивачу отриманого за 2020-2022 роки доходу, а також висновок податкового органу про перебування позивача з 01.01.2020 на загальній системі оподаткування.
Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, обставини, встановлені у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 29.02.2024 в адміністративній справі №340/2408/23, яка набрала законної сили, мають преюдиційне значення для розгляду даної справи.
Таким чином, оскільки вищезазначеним судовим рішенням спростовані висновки Акта від 28.06.2024 №9487/11-28-24-04/2721016269 та встановлено відсутність у відповідача підстав для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, тому всі наступні висновки контролюючого органу з приводу несплати єдиного соціального внеску є помилковими, оскільки всі донарахування були здійснені на його підставі.
Тому вимога про сплату боргу (недоїмки) вимогу Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про сплату боргу (недоїмки) від 02.08.2024 №Ф-24371128 на суму 321867,46 грн також є необґрунтованою та протиправною, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України визначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем під час розгляду справи не доведено правомірність винесеної вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 02.08.2024 №Ф-24371128 на суму 321867,46 грн, натомість з матеріалів справи вбачається порушення прав позивача.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною другою статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, яким є відповідач.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом повного задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позов задоволено повністю, суд стягує на користь позивача судовий збір у сумі 3220,89 грн, сплачений нею при поданні позовної заяви за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування вимоги - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про сплату боргу (недоїмки) від 02.08.2024 №Ф-24371128 на суму 321867,46 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 43995486, вулиця Велика Перспективна, 55, місто Кропивницький, Кіровоградська область, 25006) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 3220 (три тисячі двісті двадцять) грн 89 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 29 квітня 2025 року.
Повне найменування учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Головне управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 43995486, вулиця Велика Перспективна, 55, місто Кропивницький, Кіровоградська область, 25006).
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК