29 квітня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/462/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді Казанчук Г.П., секретаря судового засідання - Бакшеєвої М.В.
за участю: позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Сюр Н.В.
представника в/ч 2269 - Лягуши С.М., представника ГУ НГУ - Жиріна С.О.
розглядаючи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України та Головного управління Національної гвардії України про стягнення коштів та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в подальшому уточненій, в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ командувача Національної гвардії України від 13 жовтня 2023 року №217 Про звільнення з посади та зарахування в розпорядження командувача Національної гвардії України заступника командира військової частини НОМЕР_1 по роботі з особовим складом полковника ОСОБА_1 , та поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на посаді заступника командира військової частини НОМЕР_1 по роботі з особовим складом з 13 жовтня 2023 року;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної гвардії України (ЄДРПОУ 08803498) та Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), що почалася з 13 грудня 2023 року, яка полягає в невиконанні вимог п. 117 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, яке затверджено Указом Президента України № 1153/2008 від 10.12.2008 р., а саме не запропонування ОСОБА_1 , який перебував у розпорядженні командувача Національної гвардії України, на посади в якомога коротший строк, але не пізніше ніж через два місяці з дня звільнення з попередньої посади;
- зобов'язати Головне управління Національної гвардії України (ЄДРПОУ 14322859) та Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України (РНОКПП НОМЕР_2 ) запропонувати ОСОБА_1 посаду для несення військової служби, яка відповідатиме його військо-обліковій спеціальності;
- стягнути з військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) грошові кошти: грошове забезпечення у розмірі 215 744 грн. 45 коп. (двісті п'ятнадцять тисяч сімсот сорок чотири гривні сорок п'ять копійок) за період з 01 липня 2024 року по 25 жовтня 2024 року та одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 1281882 грн 50 коп. (один мільйон двісті вісімдесят одна тисяча вісімсот вісімдесят дві гривні п'ятдесят копійок);
- стягнути з військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) середній заробіток із розрахунку 68947 грн. 50 коп. (шістдесят вісім тисяч дев'ятсот сорок сім гривень п'ятдесят копійок) в місяць за час затримки розрахунку при звільненні з 25 жовтня 2024 року по день прийняття судом рішення по суті позовних вимог;
- стягнути солідарно з військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) та Головного управління Національної гвардії України (ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.01.2025 позовну заяву залишено без руху, з підстав пропущеного строку.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 дану адміністративну справи прийнято до свого провадження та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник Головного управління Національної гвардії України (надалі - відповідач 1) подав відзив на позов, у якому просив позовні вимоги в частині оскарження наказу залишити без розгляду, а у задоволенні позовних вимог про стягнення грошового забезпечення відмовити, з огляду на те, що оскаржуваним наказом від 13.10.2023 року позивача було звільнено з посади та виведено у розпорядження, а через один рік, за заявою позивача був звільнений з військової служби. Вказує, що 05.07.2023 року ТУ ДБР внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100090001945 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 425 КК України, стосовно позивача, який в період з квітня по вересень в умовах дії воєнного стану в Україні, під час приймання продукції до військової частини за договорами постачання допустив недбале ставлення до військової служби, внаслідок чого заподіяв матеріальні збитки державі в розмірі 700014,00 грн, проте, про цей факт позивач командиру в/ч НОМЕР_1 не доповів, чим порушив вимоги статті 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. У зв'язку з тим, що під час розслідування позивач обіймав керівну посаду та очолював уповноважений підрозділ з питань протидії корупції, з метою унеможливлення впливу на посадових осіб військової частини НОМЕР_1 під час досудового розслідування, посадовими особами ГУ НГУ було прийнято рішення щодо виведення позивач у розпорядження командувача Національної гвардії України (а.с.133-141 т.1).
Представник військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (надалі - відповідач 2) подав відзив на позов, у якому просив залишити позов без розгляду, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду. Зазначав, що після звільнення позивача з посади та виведення його у розпорядження, Згідно пункту 10 розділу I Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, затвердженої наказом МВС України від 15.03.2018 №200 (далі - Інструкція №200) позивачу, як військовослужбовцю, зарахованого в розпорядження відповідних командирів (начальників) військових частин, зберігалось право на отримання грошового забезпечення за останньою штатною посадою, яку вони обіймали, протягом двох місяців без урахуванням часу перебування позивача на лікуванні, в основній або додатковій відпустці. У зв'язку із вказаним, з жовтня 2023 року по червень 2024 року позивачу нараховувалось грошове забезпечення за останньою посадою. Проте, з липня 2024 року по день звільнення з військової служби, позивачу виплачувався тільки оклад за військовим званням, з якого було проведено обрахунок одноразової допомоги при звільненні (а.с.142-187 т.1).
Позивач подав відповідь на відзиви відповідачів, у якому зазначив, що доводи наведенні останніми у відзивах не відповідають дійсності та не спростовують доводів позовної заяви. Відтак, позивач підтримує позовні вимоги та просить суд їх задовольнити (а.с.188-212 т.1).
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.03.2025 року подальший розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалами Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року та 17.03.2025 року забезпечено участь представників в/ч НОМЕР_1 НГУ та ГУ НГУ у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року залишено без розгляду позовні вимоги про:
- визнання протиправним та скасування наказ командувача Національної гвардії України від 13 жовтня 2023 року №217 Про звільнення з посади та зарахування в розпорядження командувача Національної гвардії України заступника командира військової частини НОМЕР_1 по роботі з особовим складом полковника ОСОБА_1 ;
- поновлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на посаді заступника командира військової частини НОМЕР_1 по роботі з особовим складом з 13 жовтня 2023 року;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної гвардії України та військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, що почалася з 13 грудня 2023 року, яка полягає в невиконанні вимог п. 117 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, яке затверджено Указом Президента України № 1153/2008 від 10.12.2008 р., а саме не запропонування ОСОБА_1 , який перебував у розпорядженні командувача Національної гвардії України, на посади в якомога коротший строк, але не пізніше ніж через два місяці з дня звільнення з попередньої посади;
- зобов'язання Головне управління Національної гвардії України та Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України запропонувати ОСОБА_1 посаду для несення військової служби, яка відповідатиме його військо-обліковій спеціальності.
У провадженні даної справи залишились позовні вимоги про:
- стягнення з військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) грошові кошти: грошове забезпечення у розмірі 215 744 грн. 45 коп. (двісті п'ятнадцять тисяч сімсот сорок чотири гривні сорок п'ять копійок) за період з 01 липня 2024 року по 25 жовтня 2024 року та одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 1281882 грн 50 коп. (один мільйон двісті вісімдесят одна тисяча вісімсот вісімдесят дві гривні п'ятдесят копійок);
- стягнення з військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) середній заробіток із розрахунку 68947 грн. 50 коп. (шістдесят вісім тисяч дев'ятсот сорок сім гривень п'ятдесят копійок) в місяць за час затримки розрахунку при звільненні з 25 жовтня 2024 року по день прийняття судом рішення по суті позовних вимог.
Заслухавши позивача та його представника, представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд, -
ОСОБА_1 (надалі - позивач) проходив військову службу за Контрактом про проходження громадянами України військової служби в Національній гвардії України на посаді осіб офіцерського складу з 10.09.2021 року (а.с.20-21 т.3).
05.07.2023 року Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100090001945 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 425 Кримінального кодексу України, про те, що у період з квітня по вересень в умовах дії воєнного стану в Україні, окремими посадовими особами військової частини НОМЕР_5 НГУ під час приймання продукції до військової частини за договорами постачання можливо допущено недбале ставлення до військової служби, внаслідок чого заподіяно матеріальні збитки ЕО 6465 (а.с.24 т.3).
Позивач в судовому засіданні зазначив про те, що 13.10.2023 року під час перевірки комісією Національної Гвардії України військової частини НОМЕР_1 , полковник ОСОБА_2 особисто повідомив йому, що він буде звільнений з посади через неповідомлення про обставини кримінальної справи.
Наказом командувача Національної гвардії України від 13.10.2023 року №217 о/с відповідно до пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України нижчепойменованих військовослужбовців звільнений з посади та зарахований у розпорядження командувача національної гвардії України, залишивши на всіх видах забезпечення за попереднім місцем служби полковника ОСОБА_1 (Т-085822), заступника командира військової частини НОМЕР_1 по роботі з особовим складом (надалі - оскаржуваний наказ, а.с.109 т.1).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 3.10.2023 року №325 оголошено відповідно до положення нижчепойменованих військовослужбовців звільнити з посади та зарахування в розпорядження командувача Національної гвардії України, залишивши на всіх видах забезпечення по особовому складу від 13.10.2023 року №27 о/с полковника ОСОБА_1 з 13 жовтня 2023 року (а.с.180 т.1).
Ухвалою Олександрійського районного суду Кіровоградської області від 24.02.2025 року у справі №298/855/25 за обвинувальним актом у кримінальному провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202310009000945 від 05.07.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.425 КК України призначено підготовче судове засідання (а.с.65 т.3).
Отже, наявність або відсутність протиправної бездіяльності щодо не нарахування позивачу грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.
Перш за все, суд зауважує, що позовні вимоги, які розглядаються судом фактично є похідними від позовних вимог про звільнення, які залишені судом без розгляду. Водночас, позивач наполягав на тому, що право на звернення до суду про недоплачену суму грошового забезпечення та матеріальної допомоги, виникло у зв'язку із виплатою грошового забезпечення при звільненні не у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України ''Про військовий обов'язок і військову службу'' від 25.03.1992 №2232-ХІІ (надалі - Закон №2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Права, пільги та соціальні гарантії військовослужбовців визначаються Законом України ''Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей'' від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (надалі - Закон № 2011-XII).
Частиною 1 статті 9 Закону №2011-XII обумовлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частинами 2, 3 статті 9 Закону №2011-XII встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Абзацами 1, 2 частини 4 вказаної статті встановлено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначено Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 р. за № 745/32197 (далі - Порядок № 260).
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 ''Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб'' (надалі - Постанова № 1294) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 260 грошове забезпечення військовослужбовців із числа осіб офіцерського складу, в тому числі слухачів (ад'юнктів, докторантів), рядового, сержантського та старшинського складу (крім військово-службовців строкової служби), включає: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавку за вислугу років; підвищення посадового окладу під час проходження військової служби на території населених пунктів, яким надано статус гірських, та на острові Зміїний; надбавки за особливості проходження служби, за службу в Силах спеціальних операцій Збройних Сил, кваліфікацію, кваліфікаційну категорію, виконання функцій державного експерта з питань таємниць, роботу в умовах режимних обмежень, безперервний стаж на шифрувальній роботі, почесні та спортивні звання; доплати за науковий ступінь та за вчене звання; премію; морську винагороду, винагороди за стрибки з парашутом, за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, тралення і знешкодження мін, за водолазні роботи та за бойове чергування; одноразові грошові допомоги після укладення першого контракту, для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, у разі звільнення з військової служби; інші виплати, які здійснюються відповідно до чинного законодавства України.
Спору щодо повноти нарахування та виплати грошового забезпечення до звільнення позивача з посади (до 13.10.2023), позивачем не заявлено.
Чинне законодавство передбачає обов'язок виплатити військовослужбовцю, який звільняється зі служби, кошти у день виключення зі списків особового складу військової частини.
Указом Президента України від 10 грудня 2008 року1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, яким визначається порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов'язані з виконанням громадянами військового обов'язку в запасі.
Відповідно до абзацу першого пункту 1 розділу XXV Інструкції №200 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, звільненим від посад, які вони обіймають (у тому числі у зв'язку з переходом військової частини на новий штат, частковою зміною штату), із дня, наступного за днем звільнення від обійманих посад (скорочення штатної посади), протягом двох місяців виплачується грошове забезпечення, яке військовослужбовець отримував за штатною посадою на день звільнення з посади (скорочення).
Згідно першого пункту 2 розділу XXV Інструкції №200 днем звільнення військовослужбовця з посади, яку він обіймає, вважається день закінчення здавання справ і складання обов'язків за посадою в межах строків, установлених Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, наказами Міністерства внутрішніх справ України та командувача Національної гвардії України.
У пункті 116 розділу ''Перебування військовослужбовців у розпорядженні відповідних командирів'' Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 визначено, що військовослужбовці звільняються з посад та зараховуються в розпорядження посадових осіб наказами командирів (начальників), які мають право призначення на ці посади.
Військовослужбовці, які зараховані в розпорядження відповідно до підпунктів 1 - 12-1 цього пункту, продовжують проходити військову службу згідно з цим Положенням, виконуючи обов'язки військової служби в межах, визначених посадовою особою, у розпорядженні якої вони перебувають.
Час перебування військовослужбовців на лікуванні, в основній або додатковій відпустці виключається із загального періоду перебування у розпорядженні відповідних командирів (начальників).
Військовослужбовець, якого звільнено з посади, вважається таким, що перебуває у розпорядженні відповідного командира (начальника) військової частини, у списках якої він перебуває, з дня, що настає за днем звільнення, та до дня, з якого він приступив до виконання обов'язків за новою військовою посадою, на яку його призначено (до дня зарахування у розпорядження посадової особи, яка має право призначення на посаду).
Матеріальне та грошове забезпечення військовослужбовців, зарахованих у розпорядження відповідних командирів (начальників), здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 10 розділу I Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, затвердженої наказом МВС України від 15.03.2018 №200 (далі - Інструкція №200) за військовослужбовцями, зарахованими в розпорядження відповідних командирів (начальників) військових частин, за період перебування в розпорядження зберігається право на отримання грошового забезпечення за останньою штатною посадою, яку вони обіймали, з урахуванням пункту 1 розділу XXV цієї Інструкції.
Відповідно до пункту 1 розділу XXV Інструкції №200 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, звільненим від посад, які вони обіймають (у тому числі у зв'язку з переходом військової частини на новий штат, частковою зміною штату), із дня, наступного за днем звільнення від обійманих посад (скорочення штатної посади), протягом двох місяців виплачується грошове забезпечення, яке військовослужбовець отримував за штатною посадою на день звільнення з посади (скорочення).
Грошове забезпечення в цьому випадку обчислюється з урахуванням окладу за військове звання, посадового окладу, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) та премії.
Після закінчення двох місяців безперервного перебування військовослужбовців у розпорядженні грошове забезпечення за останньою основною посадою, яку вони обіймали до зарахування в розпорядження, виплачується тільки за рішенням командувача Національної гвардії України.
Клопотання про продовження строків виплати грошового забезпечення подаються за підпорядкованістю командирами військових частин, у розпорядженні яких вони перебувають.
Після закінчення перших двох місяців (та у разі неприйняття відповідних рішень щодо продовження виплати грошового забезпечення) військовослужбовцям виплачуються тільки оклади за військовими званнями.
Військовослужбовцям, які відсторонені від посад та у зв'язку з цим зараховані в розпорядження відповідного командира (начальника), грошове забезпечення виплачується в порядку, визначеному у пункті 2 розділу XXVII цієї Інструкції.
Представник відповідача-2 зазначив, що після спливу двох місяців перебування позивача у розпорядженні (без врахування перебування на лікарняному та у відпустці) клопотання про продовження виплати грошового забезпечення командиром військової частини НОМЕР_1 , а позивачем з даного приводу рапорту подано не було.
Із довідки про нараховане та виплачене грошове забезпечення (а.с.159-160 т.1), суд убачає, що починаючи з липня 2024 року, яке виплачене у серпні 2024 року, позивачу нараховувався тільки оклад за військове звання.
Отже, не нарахування позивачу з липня 2024 року (закінчення строку 60 днів) посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження військової служби, класність та премію відбувалось у межах та на підставі законодавства, а відтак в цій частині позову слід відмовити.
Стосовно позовних вимог щодо нарахування та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту першого частини 2 статті 15 Закону України ''Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей'' військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, виплачується одноразова грошова допомога в таких розмірах: 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби - які звільняються з військової служби: за власним бажанням під час дії воєнного стану (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України, розвідувальному органі Міністерства оборони України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України).
Згідно частини 2 статті 21 Закону України ''Про національну гвардію України'' військовослужбовці Національної гвардії України користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", цього Закону, інших актів законодавства.
Пунктом 3 розділу XXXІІ ''Виплата одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби'' Інструкції №200 визначено, що особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, які у разі звільнення з військової служби мають право на отримання одноразової грошової допомоги, до їх місячного грошового забезпечення, з якого нараховується ця одноразова грошова допомога, включаються:
для військовослужбовців, що звільняються з посад, на які вони були призначені, - оклад за штатною посадою, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і додаткові види грошового забезпечення (щомісячні надбавки, доплати, премія);
для військовослужбовців, які на день звільнення з військової служби перебували в розпорядженні відповідних начальників (командирів), - посадовий оклад, оклад за військовим званням на день звільнення з військової служби, надбавка за вислугу років, додаткові види грошового забезпечення (щомісячні надбавки, доплати, премія), що отримували військовослужбовці за останніми штатними посадами відповідно до чинного законодавства.
Тобто, аналізуючи вищенаведені норми законодавства, суд зазначає, що базою для обрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні є місячне грошове забезпечення військовослужбовця, яке він отримував на час звільнення.
Так, згідно довідки про нараховане та отримане грошове забезпечення, розмір грошового забезпечення становив 1480 грн, позивач має 28 повний календарних років вислуги, тому розмір одноразової грошової допомоги при звільненні обраховується за формулою 1480 грн х 38 х 50% = 28120 грн. Отже, на переконання суду, виходячи із місячного грошового забезпечення позивача, військовою частиною НОМЕР_1 , було вірно обрахований розмір одноразової грошової допомоги при звільненні.
Стаття 117 Кодексу законів про працю України визначає, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 Кодексу законів про працю України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
Судом не встановлено факту недоплати грошового забезпечення за вказаний позивачем у позові періоди, а відтак слід відмовити у позовній вимоги про стягнення середнього заробітку.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи висновок суду про відмову в позові, розподіл судових витрат не проводиться.
Керуючись статтями 9, 75, 76, 77, 94, 243, 245, 246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) та Головного управління Національної гвардії України (вул. Народного Ополчення, 9А, м. Київ, 03151; ЄДРПОУ 08803498) про стягнення коштів та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Рішення суду направити сторонам.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК