28 квітня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/2233/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Петренко О.С., розглянувши матеріали позовної заяви у справі
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: Державної установи "Кропивницька виправна колонія №6", вул. Яновського, 50, м. Кропивницький,25006
про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить:
1) визнати протиправними дії державної установи "Кропивницька виправна колонія (№ 6)" щодо обчислення їй у заниженому розмірі з 29.01.2021 по 20.05.2023 грошового забезпечення, компенсації за невикористані дні відпустки, одноразової грошової допомоги, без урахування посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, премії, щомісячних додаткових та щомісячних одноразових видів грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законами України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", "Про Державний бюджет України на 2021 рік", "Про Державний бюджет України на 2022 рік" та "Про Державний бюджет України на 2023рік" на відповідний тарифний коефіцієнт;
2) зобов'язати державну установу "Кропивницька виправна колонія (№ 6)" здійснити їй з 29.01.2021 по 20.05.2023 включно перерахунок грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, премії, щомісячних одноразових видів грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення та компенсації за невикористані дні відпустки, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законами України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", "Про Державний бюджет України на 2021 рік", "Про Державний бюджет України на 2022 рік" та "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на відповідний тарифний коефіцієнт та згідно з Порядком виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 № 925/5, а також провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
3) зобов'язати державну установу "Кропивницька виправна колонія (№ 6)" здійснити їй новий розрахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за 15 календарних років служби, з урахуванням посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, премії, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законами України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", "Про Державний бюджет України на 2021 рік", "Про Державний бюджет України на 2022 рік" та "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на відповідний тарифний коефіцієнт та згідно з Порядком виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 № 925/5, з урахуванням раніше виплачених сум;
4) визнати протиправними дії державної установи "Кропивницька виправна колонія (№ 6)" щодо не виплати їй грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна;
5) стягнути з державної установи "Кропивницька виправна колонія (№ 6)" на її користь грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна у розмірі 20215.09 грн.
Ухвалою суду від 10.04.2025 року вказану позовну заяву залишено без руху, в зв'язку з її невідповідністю вимогам ст.160 КАС України. У вказаній ухвалі зазначено про необхідність подання до суду:
- заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням підстав пропуску строку звернення до суду та підтверджуючих доказів.
16.04.2025 року на адресу суду від позивача надійшла заява на усунення недоліків. Зокрема, позивачем подано заяву, в якій вказано, що про порушення прав дізналась з листа від 11.02.2025 за №17/6/К-31, який отримано на адвокатський запит. Вказує, що позов подано в межах строку звернення до суду.
Надаючи оцінку вказаному клопотанню суд зазначає.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Частиною 3 ст. 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися, Верховний Суд неодноразово зазначав, що положення ст. 233 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед ч. 5 ст. 122 КАС України.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
При цьому варто врахувати Прикінцеві Положення КЗпП України, де у п. 1 визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Так, відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» установлено з 12.03.2020 на усій території України карантин.
На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 500) дію карантину продовжено до 31.07.2020.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено продовжити на всій території України дію карантину з 1 серпня до 31 серпня 2020 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2020 № 760 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету міністрів України» установлено продовжити на всій території України дію карантину з 1 серпня до 31 жовтня 2020 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.10.2020 № 956 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641» установлено продовжити на всій території України дію карантину до 31 грудня 2020 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» до 28.02.2021 встановлено карантин та запроваджено локдаун, який тривав до 30.06.2023.
Таким чином, тримісячний строк звернення до суду, визначений ч. 2 ст. 233 КЗпП України слід обчислювати з 01.07.2023. Відтак строк звернення до суду, осіб, які звільнені з військової служби після набрання чинності змінами, внесеними до ч. 2 ст. 233 КЗпП України Законом України від 01.07.2022 року №2352-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" (далі Закон №2352-IX), який набрав чинності з 19.07.2022 року (з урахуванням тримісячного строку після закінчення карантину) сплив 01.10.2023.
Як встановив суд зі змісту позовної заяви, спір між сторонами, виник через виплату грошового забезпечення з 29.01.2021 по 20.05.2023.
Встановлено, що позивач, відповідно до наказу від 29.03.2023 звільнена з ДУ "Кропивницька виправна колонія (№6)" та, відповідно, мала бути ознайомлена про належні виплати 31.03.2023.
Отже позивач при звільненні 31.03.2023 мала бути обізнаною про всі суми, що їй були нараховані та виплачені. Відтак, саме з цього часу для неї розпочався трьохмісячний строк звернення до суду.
Натомість до суду з даним позовом позивач звернулася лише 07.04.2025, тобто із суттєвим пропуском передбаченого ст. 233 КЗпП України.
Твердження позивача про те, що вона дізналася про порушення свого права з листа від 11.02.2025 за №17/6/К-31, який отримано на адвокатський запит, свідчить лише про те, що у в 2025 року позивачем почали вживатися дії для відновлення свого порушеного права.
Відповідно до ч.1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч.2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Тому, враховуючи те, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду в частині позовних вимог та будь-яких інших обґрунтувань обставин та належних доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом позивачем не наведено та не доведено, суд дійшов висновку про відсутність поважних причин для поновлення строку звернення до суду з даним позовом в частині та про наявність підстав для повернення позовної заяви в частині відповідно до вимог частини другої статті 123 КАС України.
Відповідно до п.п.1, 9 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; у випадках передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Отже, за сукупністю наведених обставин, враховуючи, що позовна заява в частині позовних вимог подана після закінчення строків, установлених законом, а тому остання підлягає поверненню позивачеві.
Керуючись статтями 122, 123, 169, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд -
Позовну заяву в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дії Державної установи "Кропивницька виправна колонія №6" за період з 19.07.2022 по 20.05.2023 - повернути позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє їх права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 КАС України, з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО