25 квітня 2025 року № 320/20314/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду у Київській області (далі - відповідач), в якому просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо застосування у 2014-2016 р. при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком перерахунку проведеного з врахуванням раніше призначеної пенсій;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату пенсії, ОСОБА_1 , пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарних роки (2020-2022), що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.
В обґрунтування позивних вимог зазначено, що позивач перебувала на обліку у відповідача як отримувач пенсії за вислугу років як працівник освіти відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», а 25.01.2023 звернулася до відповідача із заявою про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за якою позивачу було призначено пенсію за віком. Втім, при цьому, розмір пенсії за віком був розрахований відповідачем без застосування середньомісячного заробітку (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком. Вважає, що такий неправомірний обрахунок розміру пенсії відповідачем призвів до отримання нею пенсії у значно меншому розмірі, у зв'язку з чим позивач звернулася з цим позовом до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі №320/20314/23 та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачем надано відзив на адміністративний позов, у якому зазначено про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки управління у спірних правовідносинах діяло у відповідності до вимог чинного законодавства.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
З 30.12.2014 позивач перебувала на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
25.01.2023 позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок ЧАЕС», за наслідками розгляду якої, заяву позивача було задоволено та переведено на пенсію за віком.
Однак, з огляду на невірне застосування показника при розрахунку пенсії, позивач звернулась до відповідача із заявою від 10.03.2023 про надання відповідних роз'яснень.
Листом від 27.03.2023 №1000-0202-8/45439 Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повідомило позивача про те, що пенсію розраховано на підставі документів, які містяться в матеріалах пенсійної справи та відповідно до чинного законодавства.
Не погоджуючись із діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначаються принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам.
Згідно зі статтею 1 Закону №1058-ІV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з положеннями статті 9 Закону №1058-ІV за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 2 Закону України №1788-XII від 5 листопада 1991 року «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон №1788-XII) передбачено такий вид трудової пенсії як за вислугу років.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Згідно з приписами частини другої статті 40 Закону №1058-IV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Отже, на підставі аналізу наведених норм, суд дійшов висновку, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV визначено порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
Як встановлено судом, та не заперечується сторонами, позивачу з 31.01.2011 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ.
На підставі заяви позивача від 15.01.2018 про призначення пенсії за віком, відповідачем прийнято рішення № про переведення позивача на пенсію за віком.
Таким чином, у даному випадку позивач реалізувала своє право на призначення іншої пенсії за іншим Законом.
Тобто, для визначення розміру пенсії позивача мають застосовуватися формули, які використовуються при призначенні пенсії вперше відповідно до Закону №1058-IV.
Відтак, відповідач мав призначити пенсію, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки, тобто показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом №1058-IV.
Таким чином, відповідачем неправомірно застосовано розмір середньої заробітної плати (доходу) в Україні та не враховано приписи частини другої статті 40 Закону №1058-ІV.
Вказані вище висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 12 червня 2020 року у справі №400/293/19.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що при призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV має застосовуватись показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1074,00 грн, тому ці витрати слід присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо застосування у 2014-2016 р. при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком перерахунку проведеного з врахуванням раніше призначеної пенсій.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату пенсії, ОСОБА_1 , пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарних роки (2020-2022), що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1074 грн. (одна тисяча сімдесят чотири) 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.