про залишення позову без розгляду
28 квітня 2025 року Київ Справа № 320/49215/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі за позовом Першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, Державної комісії України по запасах корисних копалин третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Львівський каменеобробний завод «Каменяр» про визнання протиправним та скасування протоколу, визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправним та скасування дозволу,
До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, Державної комісії України по запасах корисних копалин, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Львівський каменеобробний завод «Каменяр», в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними та скасувати протокол засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 07.05.2014 №3176;
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології і надр України від 27.01.2016 №17 в частині надання спеціального дозволу на користування надрами Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія «Львівський каменеобробний завод «Каменяр» згідно з п. 3 Додатку 1 до Наказу «Перелік спеціальних дозволів на користування надрами, які надаються згідно з пп. 1 п. 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою КМУ від 30.05.2011 №615»;
- визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами від 10.05.2016 №6127, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Львівський каменеобробний завод «Каменяр».
Ухвало Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників за наявними матеріалами справи.
До суду від представника відповідача 2 - Державної комісії України по запасах корисних копалин, надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Клопотання мотивоване тим, що позовна заява подана з пропуском строку звернення до суду за відсутності поважних причин для поновлення такого строку. Оскільки, протокол засідання колегії ДКЗ від 07.05.2014 №3176 оформлено за результатами розгляду матеріалів початкової геолого-економічної оцінки запасів Полянського родовища вапняків у Миколаївському районі Львівської області, поданих ТОВ «ВКК Львівський каменеобробний завод «Каменяр». ДКЗ листом до ДНВП «Геоінформ України» від 03.06.2020 №453/08/3 на виконання постанов КМУ від 29.01.2020 №64 «Про внесення змін Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2018 р. №9391» передано для розміщення у відкритому доступі електронні версії протоколів ДКЗ, зокрема, і за номером 3176. Протокол ДЗК №3176 було завантажено на сервер геологічного порталу 10.06.2020. Вказаний протокол був у відкритому доступі з 07.05.2020 по 24.02.2022, тобто до введення воєнного стану в Україні. На офіційному сайті Львівської обласної ради було оприлюднено рішення ХХХV сесії VІ скликання Львівської обласної ради від 15.09.2015 №1430 «Про погодження отримання спеціального дозволу ТзОВ ВКК «Львівський каменеобробний завод «Каменяр». Наказ Держгеонадра від 27.01.2016 №17 «Про надання спеціальних дозволів на користування надрами» оприлюднений на офіційному сайті суб'єкта владних повноважень у розділі архів за 2016 рік, доступ до якого наразі наявний. Відповідно до змісту цього наказу ТОВ «ВКК Львівський каменеобробний завод «Каменяр» надається спеціальний дозвіл на користування надрами відповідно до пп.1 п. 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою КМУ від 30.05.2011 №615. Цей підпункт Порядку передбачає надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону.
Відомості щодо наявності та чинності спеціальних дозволів на користування надрами розміщувались у відкритому доступі на веб-сайті Державного науково - виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України».
Зважаючи на наведене органи прокуратури мали доступ до інформації щодо надання спеціального дозволу на користування надрами у 2019 році та мали реальну можливість дізнатись про наявність чи відсутність у ТОВ «ВКК Львівський каменеобробний завод «Каменяр» спеціальних дозволів на користування надрами, підстави отримання спеціального дозволу на користування надрами, отримати відомості щодо оскаржуваного протоколу, ознайомитись з його змістом, а також звернутись до Держгеонадр з вимогою надати документи, що стали підставою для надання, зокрема, оскаржуваного спеціального дозволу.
Вказує, що посилання органів прокуратури на дату 09.09.2024, як на дату ознайомлення з документами не може вважатися поважною підставою щодо поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, оскільки вказане не припиняє (не перериває) строків, встановлених щодо звернення із позовом до суду, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ці дати пов'язуються з початком перебігу строку звернення до суду у випадку, коли законом встановлений строк для вчинення особою активних дій. А отже вказані обґрунтування не підтверджують поважність причин пропуску строку звернення до суду та не можуть бути розцінені, як підстава поважності його пропуску.
Вказує, що Львівська обласна прокуратура 16.03.2023 зверталась до Держгеонадр щодо отримання копій спеціальних дозволів на користування надрами у т.ч. наданого ТОВ «ВКК Львівський каменеобробний завод «Каменяр», із зазначенням номеру такого дозволу та копій протоколів ДКЗ, у т.ч. яким за замовленням ТОВ «ВКК Львівський каменеобробний завод «Каменяр» щодо проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, апробовано запаси корисних копалин.
Представником відповідача 1 - Державної служби геології та надр України подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, як мотивоване тим, що спеціальний дозвіл на користування надрами № 6127 був 10.05.2016, а з даним позовом до суду прокурор звернувся в кінці 2024, через 8 років, тобто з пропуском тримісячного строку для звернення до адміністративного суду. Зауважив, що рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2021, яке введено в дію Указом Президента України від 25.03.2021 № 122/2021, рекомендовано Офісу Генерального прокурора разом з іншими правоохоронними органам вжити додаткових заходів щодо виявлення й розслідування фактів порушення вимог законодавства у сфері надрокористування. При цьому, незважаючи на формулювання у рішенні Ради національної безпеки і оборони України вимоги вжиття додаткових заходів щодо виявлення й розслідування фактів порушення вимог законодавства у сфері надрокористування з використанням слова «рекомендувати», зважаючи на норми ч.4 ст.10 Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України» органи прокуратури зобов'язані були своєчасно зреагувати на таке рішення та вжити відповідні заходи. Відповідно, відсутність доказів невідкладної реакції органів прокуратури після введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2021 Указом Президента України від 25.03.2021 №122/2021 свідчить про неповажність причин пропуску позивачем строку звернення до суду. Водночас, триваюча пасивна поведінка позивача після прийняття оскаржуваних протоколу, спеціального дозволу та звернення за їх отриманням лише у 2023 році не свідчить про дотримання позивачем строку звернення до суду.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Львівський каменеобробний завод «Каменяр» подала до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, де вказує, що позивачем пропущено строк звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки позовна заява не містить жодного доказу, який би свідчить про наявність непереборних обставин, що унеможливлювали його обізнаність у порушенні права чи інтересу та звернення з позовом до суду у строки визначені КАС України.
Представником Стрийської окружної прокуратури Львівської області було подано заперечення на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, де вказує, що доводи Державної комісії України по запасах корисних копалин, зазначені у клопотанні є необґрунтованими та висновки з цього приводу Державною комісією є помилковими.
Оскільки, Стрийською окружною прокуратурою Львівської області в ході здійснення, передбачених ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» повноважень, встановлено наявність підстав для представництва інтересів держави в суді, внаслідок порушення вимог законодавства, яке регулює порядок видачі спеціальних дозволів, Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Львівський каменеобробний завод «Каменяр» (далі - ТзОВ «ВКК «Львівський каменеобробний завод «Каменяр») безпідставно, поза аукціоном набуло право на видобування корисних копалин на Полянському родовищі, зокрема вапняку, придатного для виробництва щебеню для дорожніх робіт, бутового каменю, вапна будівельного, вапнякового борошна на території Миколаївського району Львівської області, строком на 20 років.
Зауважує, що підставою для пред'явлення позову прокурором у даній справі є протиправне надання Державної служби геології і надр України спеціального дозволу на користування надрами від 27.01.2016 №17, на підставі п. п. 1 п. 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615. Підставою для отримання такого спеціального дозволу став оскаржуваний протокол засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 07.05.2014 № 3176. Спірні правовідносини на час видачі оскаржуваного спеціального дозволу регулювалися Порядком №615, Положенням про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 22.12.1994 № 865 (далі - Положення № 865), Порядком державної реєстрації робіт і досліджень, пов'язаних із геологічним вивченням надр, затвердженим наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 14.06.2013 № 263 (далі - Порядок № 263).
Після прийняття Держгеонадрами та ДКЗ оскаржуваних рішень органи прокуратури не володіли усіма документами, що стали підставою для прийняття таких рішень. Так, Стрийською окружною прокуратуро на адресу Державної служби геології та надр України скеровано запит від 03.09.2024 №14.57/05-42-6627 ВИХ-24 про надання інформації щодо надрокористувача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Львівський каменеобробний завод «Каменяр», яке здійснює свою діяльність у межах Стрийського району, зокрема у Полянському родовищі на підставі спеціального дозволу, виданого в силу вимог п.п. 1 п. 8 Порядку № 615, тобто без проведення аукціону Листом Державної служби геології та надр України від 04.09.2024 № 5549/03-4/2-24 частково надано запитувану інформацію. В подальшому, опрацювавши отриману інформацію, прийшовши до висновку, що Держгеонадрами частково надано запитувану інформацію, окружною прокуратурою також скеровано запит від 04.09.2024 №14.57/05-42-6643 вих-24 з метою отримання документів, що стали підставою для отримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Львівський каменеобробний завод «Каменяр» відповідного спецдозволу на користування надрами. На вказаний запит окружною прокуратурою отримано відповідь від 09.09.2024 за №5617/03-4/2-24, при цьому скеровано копії документів, що стали підставою для видачі спецдозволу на користування надрами Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Львівський каменеобробний завод «Каменяр» без проведення аукціону. З огляду на вказане, підстави для звернення Стрийської окружної прокуратури виникли лише після ознайомлення із необхідними матеріалами справи Держгеонадр, а саме з 09.09.2024, оскільки із змісту оскаржуваного протоколу засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 07.05.2014 №3176, наказу Державної служби геології і надр України від 27.01.2016 №17 в частині надання спеціального дозволу на користування надрами Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Львівський каменеобробний завод «Каменяр» згідно з п. 3 Додатку 1 до Наказу «Перелік спеціальних дозволів на користування надрами, які надаються згідно з підпунктом першим пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615», неможливо було встановити чи Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Львівський каменеобробний завод «Каменяр» володіло раніше спеціальним дозволом користування надрами до прийняття протоколу засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 07.05.2014 №3176, тобто чи вказаний суб'єкт господарювання був надрокористувачем в розмінні Закону. Про той факт, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Львівський каменеобробний завод «Каменяр» не володіло раніше спеціальним дозволом користування надрами до прийняття протоколу засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 07.05.2014 №3176, і останнє не було надрокористувачем в розмінні Закону, Стрийська окружна прокуратура довідалася лише з листа Державної служби геології та надр України від 04.09.2024 №5549/03- 4/2-24, з якого вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Львівський каменеобробний завод «Каменяр» дійсно не володіло раніше іншим спеціальним дозволом на користування надрами окрім спеціальним дозволом №17 від 27.01.2016.
Вказує, що факти оприлюднення оскаржуваних рішень на офіційних веб сайтах органів не свідчать та не можуть свідчити про виникнення підстав у прокурора для звернення до суду з позовом, оскільки їх оприлюднення здійснюється без опублікування усіх документів, які були підставою для винесення оскаржуваних рішень.
Вважає, що на дату звернення Стрийської окружної прокуратури до суду з даним позовом, порушення законодавства тривають, оспорювані протокол ДКЗ від 07.05.2014 № 3176, наказ Держгеонадр від 27.01.2016 № 17 та виданий на його підставі спеціальний дозвіл на користування надрами від 10.05.2016 № 6127 є чинними, а отже підстави для звернення за захистом порушених інтересів держави не припинили існувати.
Відтак, доводи представника Державної комісії по запасах корисних копалин в частині того, що прокурор повинен був дізнатися про порушення законодавства при видачі спеціального дозволу з часу оприлюднення відповідної інформації на сайті Держгеонадра у 2016 році, оприлюднення на відповідному сайті оскаржуваного протоколу ДКЗ у 2014 році, а також щодо виконання Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2021 (введено в дію Указом Президента України від 25.03.2021 № 122/2021), не заслуговують на уваги та висновки з цього приводу представника Державної комісії по запасах корисних копалин є помилковими.
З огляду на наведене, просив залишити клопотання відповідача - Державної комісії по запасах корисних копалин без задоволення.
Державною комісією по запасах корисних копалин подано відповідь на заперечення про залишення позовної заяви подане представником Стрийської окружної прокуратури Львівської області. Відповідач звернув увагу суду на помилковість посилань на висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, що викладені у постанові від 09.12.2024 р. у справі 420/14551/23, із зазначенням, що вона є подібною до справи № 320/49215/24.
Наголошує, що Львівська обласна прокуратура 16.03.2023 зверталась до Держгеонадр щодо отримання копій спеціальних дозволів на користування надрами, у т. ч. наданого ТОВ «ВКК Львівський каменеобробний завод «Каменяр», із зазначенням номеру такого дозволу, та копій протоколів ДКЗ, у т. ч. яким, за замовленням ТОВ «ВКК Львівський каменеобробний завод «Каменяр» щодо проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, апробовано запаси корисних копалин. Отже, вже на момент звернення до Держгеонадра, а саме 16.03.2023 органи прокуратури були обізнані про наявність у ТОВ «ВКК Львівський каменеобробний завод «Каменяр» спеціального дозволу на користування надрами від 10.05.2016 №6127 та протоколу засідання колегії ДКЗ, яким оформлено рішення щодо апробації запасів корисних копалин. Листом Державної служби геології та надр від 21.03.2023 №1441/03-4/2-23 було повідомлено Львівській обласній прокуратурі про те, що запитувані копії документів містять значний об'єм, опрацювання якого потребує витрат часу, паперу та використання копіювальної техніки. В умовах воєнного стану та браку коштів, у ДНВП «Геофірм України» відсутня можливість надання копій запитуваних документів. Роз'яснено, що представники Львівської обласної прокуратури можуть ознайомитися з запитуваними матеріалами та зробити фотокопії документів, зазначених у листі. При цьому, як вбачається з доданих до позовної заяви документів, Стрийська окружна прокуратура Львівської області звертається через півтора роки від запиту Львівської обласної прокуратури із аналогічним запитом до Держгеонадра (від 03.09.2024 №14.57/05-42-6627вих-24) та вказує на те, що Стрийською окружною прокуратурою виконується завдання Львівської обласної прокуратури стосовно вивчення стану законності при наданні суб'єктами господарювання спеціальних дозволів на користування надрами. В цьому запиті вказано, що прокуратурою з'ясовано отримання ТОВ «ВКК Львівський каменеобробний завод «Каменяр» поза аукціоном спеціального дозволу на користування надрами.
З огляду на наведене просив, залишити позовну заяву першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави до Держгеонадр, ДКЗ, третя особа ТОВ «ВКК Львівський каменеобробний завод «Каменяр», про визнання протиправними та скасування протоколу засідання колегії ДКЗ від 07.05.2014 № 3176, наказу Держгеонадр від 27.01.2016 № 17 (в частині), спеціального дозволу на користування надрами від 10.05.2016 № 6127 без розгляду.
Вирішуючи заявлені клопотання, суд виходив з наступного.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Згідно із приписами частини третьої, четвертої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Так, листом від 16 березня 2023 року Львівська обласна прокуратура зверталась до Держгеонадр щодо отримання копій спеціальних дозволів на користування надрами, у т. ч. наданого ТОВ «ВКК Львівський каменеобробний завод «Каменяр», із зазначенням номеру такого дозволу, та копій протоколів ДКЗ, у т. ч. яким, за замовленням ТОВ «ВКК Львівський каменеобробний завод «Каменяр» щодо проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, апробовано запаси корисних копалин.
Листом Державної служби геології та надр від 21.03.2023 № 1441/03-4/2-23 повідомлено Львівській обласній прокуратурі про те, що запитувані копії документів містять значний об'єм, опрацювання якого потребує витрат часу, паперу та використання копіювальної техніки. В умовах воєнного стану та браку коштів, у ДНВП «Геофірм України» відсутня можливість надання копій запитуваних документів. Представники Львівської обласної прокуратури можуть ознайомитися з запитуваними матеріалами та зробити фотокопії документів, зазначених у листі.
03.09.2024 Стрийською окружною прокуратуро на адресу Державної служби геології та надр України повторно скеровано запит від 03.09.2024 №14.57/05-42-6627 ВИХ-24 про надання інформації щодо надрокористувача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Львівський каменеобробний завод «Каменяр», яке здійснює свою діяльність у межах Стрийського району, зокрема у Полянському родовищі на підставі спеціального дозволу, виданого в силу вимог п.п. 1 п. 8 Порядку № 615, тобто без проведення аукціону.
Листом Державної служби геології та надр України від 04.09.2024 № 5549/03-4/2-24 частково надано запитувану інформацію. В подальшому, опрацювавши отриману інформацію, прийшовши до висновку, що Держгеонадрами частково надано запитувану інформацію, окружною прокуратурою також скеровано запит від 04.09.2024 №14.57/05-42-6643 вих-24 з метою отримання документів, що стали підставою для отримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Львівський каменеобробний завод «Каменяр» відповідного спецдозволу на користування надрами. На вказаний запит окружною прокуратурою отримано відповідь від 09.09.2024 за № 5617/03-4/2-24, при цьому скеровано копії документів, що стали підставою для видачі спецдозволу на користування надрами Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Львівський каменеобробний завод «Каменяр» без проведення аукціону.
Розглянувши подані клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду, заперечення та відповідь на заперечення, суд виходив з наступного.
Частинами другою та п'ятою статті 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно зі статтею 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії; процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Положеннями частини другої статті 122 КАС України встановлено різні строки звернення до адміністративного суду для суб'єктів владних повноважень та для інших осіб. Зокрема, абзацом другим вказаної частини визначено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини першої якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною другою цієї ж статті передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Частиною четвертою цієї ж статті визначено, що у разі, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому тримісячний строк звернення до суду у суб'єкта владних повноважень обчислюється з дня виникнення підстав, що дають такому суб'єкту право на пред'явлення визначених законом вимог.
Вищенаведений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема у постановах від 17 вересня 2021 року у справі №420/473/20 та від 05 липня 2023 року у справі №380/15396/22.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Законодавче закріплення строків звернення з позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановлено строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.
Момент обрахування строку на звернення до суду пов'язаний з моментом, коли особа повинна була дізнатись про порушення свого права або законного інтересу.
Поняття «особа повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2021 року у справі № 826/9772/17.
Разом з тим, Суд враховує, що відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Частиною шостою цієї ж статті передбачено, що про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
У постанові Верховного Суду від 19 травня 2022 року у справі №300/863/21 зазначено, що поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) обставина виникла протягом строку, який встановлений законом або судом; 4) обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом або судом. У свою чергу, поважною причиною може бути обставина, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який встановлений законом або судом та підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Правові висновки щодо критеріїв поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду викладено також у постановах Верховного Суду від 14 серпня 2018 року у справі № 820/1719/15, від 20 грудня 2018 року у справі № 756/513/17, від 27 лютого 2019 року у справі № 813/1211/17, від 16 вересня 2019 року у справі № 120/3403/20-а, від 19 лютого 2020 року у справі № 815/5271/16, від 17 червня 2021 року у справі № 570/4516/19, від 17 лютого 2022 року у справі № 380/893/20, від 08 вересня 2022 року у справі № 380/1598/22, від 16 червня 2023 року у справі № 520/986/22 та від 04 липня 2023 року у справі № 620/4707/22.
Отже, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен встановити: 1) момент виникнення у прокурора права на звернення з цим позовом до суду з урахуванням положень статті 53 КАС України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру»; 2) дату, з якої прокурор повинен був дізнатися про фактичні обставини, що слугували підставою для його звернення до суду з позовом у цій справі, а саме - про те, що надання спеціального дозволу здійснено без проведення аукціону; 3) поважність причин пропуску строку звернення до суду у разі, якщо такий строк був пропущений.
Так, згідно засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України, оформленій протоколом №3176, розглянуто матеріали попередньої геолого-економічної оцінки запасів Полянського родовища вапняків в Миколаївському районі проведені за технічним завданням ТОВ «ВКК «Львівський каменеобробний завод «Каменяр». У подальшому Державною службою геології надр України видано наказ від 27.01.2016 №17, згідно якого відповідно до п. 3 Переліку спеціальних дозволів на користування надрами, які надаються згідно з п.п.1 п. 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою КМУ №615 від 30.05.2011, вирішено надати спеціальний дозвіл на користування надрами для видобування вапняків у межах Полянського родовища, строком на 20 років. Протокол ДКЗ №3176 від 07.05.2014 став підставою для видачі Держгеонадрами спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування вапняків, без проведення аукціону, ТОВ «ВКК «Львівський каменеобробний завод «Каменяр».
На виконання вказаного Держгеонадра було отримано рішення Миколаївської районної ради Львівської області №434 від 24.06.2024 року, рішення Львівської обласної ради №1430 від 15.09.2015 року, листи Мінприроди №5/3-6/543-16 від 18.01.2016 року, №6/52-15 від 29.01.2015 року та лист Держгірпромнагляду №8679/0/3.1-12/6/14 від 03.12.2014 року, якими погоджено надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «Виробничо-комерційна компанія «Львівський каменеобробний завод «Каменяр». Згідно п. 25 Порядку 615, про надання, продовження строку дії, зупинення, поновлення, переоформлення, видачу дубліката, анулювання дозволу та внесення змін до нього Держгеонадра видає наказ, а Рада міністрів Автономної Республіки Крим - розпорядження. Як наслідок 27.01.2016 року прийнято наказ №17 про надання спеціальних дозволів на користування надрами, відповідно до п. 8 Порядку 615, а зокрема ТОВ «Виробничо-комерційна компанія «Львівський каменеобробний завод «Каменяр». Наказ Держгеонадр №17 від 27.01.2016 року було опубліковано на офіційному сайті Держгеонадр протягом 5 днів з моменту прийняття, на виконання п. 25 Порядку 615.
У цій справі прокурор, звертаючись до суду з позовом, зазначив, що його право на звернення до суду виникло з 09.09.2024, після ознайомлення та вивчення усіх необхідних документів, а тому подання позову 04.10.2024 здійснено у межах встановленого статтею 122 КАС України строку.
На обґрунтування своїх доводів прокурор посилається на те, що протиправність дій ДКЗ України та Держгеонадра України щодо реєстрації робіт і досліджень за формою № 3-гр, апробування запасів корисних копалин та надання оспорюваного спеціального дозволу від 10.052016 року №6127 встановлена прокурором лише після 09.09.2024 - дати ознайомлення з наданими на його запит документами.
Проте, відлік перебігу строку звернення прокурора до суду має починатися принаймні з 31 серпня 2021 року, коли Офіс Генерального прокурора оформив лист-орієнтування про вжиття заходів на захист інтересів держави у сфері охорони та раціонального використання надр № 12/2-320Вих-5140КВ-21, який адресовано керівникам обласних прокуратур (крім спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері).
Крім того, вказаний лист містить відомості, що у ході виконання завдання встановлено, що згідно відомостей ДНВП «Геоінформ України» суб'єкти господарювання здійснюють діяльність у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, які поза аукціоном отримали спеціальні дозволи на користування надрами за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у т.ч. дослідно промислової розробки, зокрема ТОВ «Виробничо - комерційна компанія» «Львівський каменеобробний завод «Каменяр».
Тобто, позивачем в обґрунтування поважності пропуску строку на оскарження рішень та спеціального дозволу на користування надрами не надано доказів, які підтверджують існування об'єктивних обставин, які перешкоджали позивачу звернутись до Держгеонадр щодо протоколу ДКЗ та спеціального дозволу на користування надрами та спростовано твердження позивача поданими відповідачами документами.
Тобто, звернувшись із позовом до суду 04.10.2024 в інтересах держави, прокурор пропустив строк звернення до суду з приводу оскаржуваного протоколу ДКЗ України від 07.05.2014 №3176, наказу №17 від 27.01.2016 в частині надання спеціального дозволу та спеціального дозволу від 10.05.2016 №6127 без обґрунтування поважності причин такого пропуску.
Так, 07.05.2014 року на засіданні колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України, оформленій протоколом №3176, розглянуто матеріали попередньої геолого-економічної оцінки запасів Полянського родовища вапняків в Миколаївському районі Львівської області, поданих на розгляд Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Львівський каменеобробний завод «Каменяр» з метою апробації підрахованих балансових запасів Полянського родовища вапняків в Миколаївському районі Львівської області. При цьому, на державну експертизу до державної комісії запасів подано геолого-економічну оцінку запасів родовища в межах ділянки та додано документи, а саме: звіт ФОП ОСОБА_1 «Попередня геолого-економічна оцінка Полянського родовища вапняків для бутового каменю та щебеню в Миколаївському районі Львівської області, 2013-2014рр.» Львів. 2014 р. Відповідальний виконавець Сопільняк В.М.; протокол від 06.03.2014 №02/14 засідання НТР ФОП ОСОБА_1 за участю представника ТзОВ «ВКК «Львівський каменеобробний завод «Каменяр» щодо розгляду матеріалів звіту: «Попередня геолого-економічна оцінка Полянського родовища вапняків для бутового каменю та щебеню в Миколаївському районі Львівської області, 2013-2014рр.»; коротка авторська довідка; експертні висновки Почупайло В.В., Данильченка І.Г. та висновок з технічної перевірки звіту і підрахунку запасів ОСОБА_2 відповіді на зауваження експертів; ситуаційний план Полянського родовища вапняку масштаб 1:25000; очікувані техніко-економічні показники промислового освоєння Полянського оодовища вапняків, погоджені ТзОВ «ВКК «Львівський каменеобробний завод «Каменяр»; таблиця розрахунку чистого дисконтованого грошового потоку; рішення №02-18/3321-4451/29 від 16.12.2011 Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області; рішення № 361 02/12 від 14.12.2011 Красівської сільської раді.
При цьому, протоколи засідання колегії ДКЗ України оприлюднювалися на сайті Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України», що входить до сфери управління Держгеонадра, та перебували у вільному доступі до введення Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні воєнного стану.
Окрім того, на офіційному сайті Держгеонадр міститься інформація від 30 квітня 2020 р., 2 червня 2020 р., 25 червня 2020 р. та від 25 вересня 2020 р., що у рамках політики відкритості та прозорості геологічної інформації (open door policy), що реалізується спільно із Міністерством енергетики та захисту довкілля, триває оприлюднення протоколів Державної комісії по запасах корисних копалин. За цими ж посиланнями міститься інформація щодо оприлюднення Державним науково виробничим підприємством «Державний інформаційний геологічний фонд України» (скорочена назва якого ДНВП «Геоінформ України»; входить до сфери управління Держгеонадр та розміщує у відкритому он-лайн доступі на своєму офіційному веб-сайті геологічну інформацію), протоколів ДКЗ та перебування їх у відкритому і безкоштовному доступі. ДКЗ листом до ДНВП «Геоінформ України» від 03.06.2020 № 453/08/3 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2020 № 64 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2018 р. № 939» передано для розміщення у відкритому доступі електронні версії протоколів ДКЗ, зокрема, і за номером 3176. ДКЗ листом від 21.03.2024 № 234/06-ВС звернулась до ДНВП «Геоінформ України» надати інформацію про дату розміщення у відкритому доступі в Інтернет, у т. ч. протоколу ДКЗ № 3176. ДНВП «Геоінформ України» листом від 29.03.2024 № 01-1136 повідомило, що протокол ДКЗ № 3176 завантажено на сервер геологічного порталу 10.06.2020. Отже, доступ до протоколу ДКЗ № 3176 був відкритий з 07.05.2020 р. до 24.02.2022, тобто до введення воєнного стану в Україні.
Разом з тим, відповідно до листа ДНВП «Геоінформ України» від 29.03.2024 № 01-1136 доступ до інформаційних сервісів, розміщених на Державному геологічному порталі, в умовах воєнного стану надається за погодженням із Держгеонадра після аутентифікації та авторизації користувачів на порталі за електронним цифровим підписом. Протокол ДКЗ № 3176 оформлено за результатами засідання з розгляду матеріалів попередньої геолого-економічної оцінки запасів Полянського родовища вапняків у Миколаївському районі Львівської області, поданих ТОВ «ВКК Львівський каменеобробний завод «Каменяр». Власне, у першій частині протоколу ДКЗ № 3176 закріплено, які документи та матеріали розглянуті колегією ДКЗ, а в преамбулі та другій частині оскаржуваного протоколу висвітлено на підставі яких документів проведено геолого-економічну оцінку та підстави подання матеріалів на розгляд ДКЗ.
На офіційному сайті Львівської обласної ради оприлюднено рішення XХXV сесії VI скликання Львівської обласної ради від 15.09.2015 №1430 «Про погодження отримання спеціального дозволу ТОВ ВКК «Львівський каменеобробний завод «Каменяр». 1.3. В силу положень Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» рішення, прийняті дозвільним органом підлягають обов'язковому оприлюдненню на порталі електронних сервісів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Накази (з додатками) щодо надання, видачі дублікату, переоформлення, внесення змін, продовження строку дії, зупинення, поновлення дії та анулювання спеціальних дозволів на користування надрами розміщені на офіційному веб-сайті Держгеонадр. Наказ Держгеонадра від 27.01.2016 №17 «Про надання спеціальних дозволів на користування надрами» оприлюднений на офіційному сайті суб'єкта владних повноважень у розділі архів наказів за 2016 рік, доступ до якого є і нині. Відповідно до змісту цього наказу ТОВ «ВКК Львівський каменеобробний завод «Каменяр» надається спеціальний дозвіл на користування надрами відповідно до підпункту 1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615. Цей підпункт Порядку передбачає надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону. 1.4. Відомості щодо наявності та чинності спеціальних дозволів на користування надрами розміщувались у відкритому доступі на веб-сайті Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України» до початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. У спеціальних дозволах на користування надрами міститься інформація щодо, зокрема, підстави надання (посилання на накази Держгеонадр, що перебувають у відкритому доступі) та протоколу(ів) засідання колегії ДКЗ. Оскаржуваний спеціальний дозвіл на користування надрами надано ТОВ «ВКК Львівський каменеобробний завод «Каменяр» 10.05.2016, доступ до якого є і наразі (https://www.geo.gov.ua/wp content/uploads/2018/06/polyanskelvivskyy_kameneobr.pdf).
Відповідно до пункту 3 наказу Генерального прокурора України «Про організацію роботи органів прокуратури щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді та їх захисту при виконанні судових рішень» від 28.05.2015 № 6гн (чинний до 21.09.2018), пункту 4 наказу Генерального прокурора України від 21.09.2018 № 186 «Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді та при виконанні судових рішень» (чинний до 22.08.2020) вказано органам прокуратури отримувати відомості про наявність підстав для застосування представницьких повноважень, зокрема, з публікації у засобах масової інформації, мережі Інтернет, а наказом Офісу Генерального прокурора від 21.08.2020 № 389 «Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді» розширено положенням «публічної інформації у формі відкритих даних». Згідно з підпунктом 8.2 наказу № 389 керівникам підрозділів представництва в суді та інших структурних підрозділів Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур відповідно до їхньої компетенції, керівникам окружних прокуратур, їхнім першим заступникам і заступникам контролювати своєчасність здійснення моніторингу та прийняття обґрунтованих рішень щодо застосування представницьких повноважень за встановленими фактами порушень інтересів держави. Зважаючи на викладене вище, органи прокуратури у прагненні стати на захист інтересів держави мали доступ до інформації щодо надання спеціального дозволу на користування надрами у 2019 році та у прокуратури була реальна можливість дізнатись про наявність чи відсутність у ТОВ «ВКК Львівський каменеобробний завод «Каменяр» спеціальних дозволів на користування надрами, підстави отримання спеціального дозволу на користування надрами, отримати відомості щодо оскаржуваного протоколу, ознайомитись з його змістом, а також звернутись до Держгеонадр з вимогою надати документи, що стали підставою для надання, зокрема, оскаржуваного спеціального дозволу.
На цій підставі суд доходить висновку, що доводи позивача про те, що він був обізнаний з порушеннями, які стали підставою для представництва інтересів держави у сфері надрокористування у суді, з 09.09.2024, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки, Стрийська окружна прокуратура Львівської обласної прокуратури була проінформована про обставини отримання оскаржуваного спеціального дозволу без проведення аукціону ще до отримання повного пакету документів 09.09.2024, але вчасно не розпочала процес збору необхідних для звернення до суду в інтересах держави матеріалів.
З огляду на наведене, суд вважає, що Стрийська окружна прокуратура Львівської обласної прокуратури, володіючи інформацією наприкінці 2021 року щодо отримання ТОВ «ВКК «Львівський каменеобробний завод «Каменяр» спеціального дозволу на користування надрами №6127 від 10.05.2016 без проведення аукціону, не була позбавлена можливості подавати відповідні запити до державних органів, зокрема Держгеонадра України та ДКЗ України, у тому числі щодо оскаржуваного протоколу, а також звернутися до суду з адміністративним позовом у строк визначений приписами статті 122 КАС України.
При цьому, дата отримання (09.09.2024) прокурором від Держгеонадра України відповіді на запит від 09.09.2024 №5617/03-4/2-24 не змінює моменту, з якого прокурор знав або повинен був дізнатися про наявність порушених інтересів держави, а лише свідчить про час, коли він почав вчиняти активні дії з реалізації своїх повноважень щодо звернення до суду з позовом в інтересах держави, і ця подія не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в спірних правовідносинах.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, зокрема, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Крім того, у постанові від 13 лютого 2019 року у справі №826/13768/16 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у випадках звернення до суду суб'єкта владних повноважень (прокурора) відлік строку для звернення до суду цей Кодекс пов'язує з виникненням підстав, що надають йому право на таке звернення. Водночас строки покликані забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів визначеності, і сторонам слід очікувати, що ці норми будуть застосовані.
Враховуючи викладене вище, початок перебігу строку, встановленого для подання до суду позову стосується всіх суб'єктів, які мають намір та право оскаржувати рішення суду, та не пов'язується із відповідними функціями та компетенцією суб'єкта, адже інше призводить до можливості держави через такі дії практично необмежено у часі реалізувати право на звернення до суду за власним волевиявленням.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року у справі №380/8650/22.
При цьому, посилання прокурора у запереченні на заяву про залишення позовної заяви без розгляду на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 09 грудня 2024 року у справі № 420/14551/23, суд вважає за необхідне зазначити, що за сталою судовою практикою, яка склалась, особливо при вирішенні питань процесуального характеру, у кожній конкретній справі необхідно враховувати фактичні обставини справи для прийняття законного і обґрунтованого рішення щодо поновлення або відмови у поновленні строку на звернення до суду.
У справі №420/14551/23, на відміну від справи, що переглядається, сторони подали до судів не достатньо доказів на підтвердження того, що прокурор знав або міг знати про відповідні порушення раніше, ніж це було заявлено прокурором, що стало підставою для висновку Верховного Суду про передчасність залишення позову без розгляду внаслідок пропущення строку звернення до суду.
У справі, що розглядається, сторонами подано, достатню кількость доказів, що підтвердили фактичну обізнаність органів прокуратури з можливим порушенням під час прийняття спірних протоколу ДКЗ України від 07.05.2014 №3176 та спеціального дозволу від 10.05.2016 №6127 щонайменше з 31 серпня 2021 року.
Разом з тим, суд вважає за необхідне звернути увагу на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 13 листопада 2024 року у справі №560/22224/23, від 20 грудня 2024 року № 320/39441/23 та від 26 грудня 2024 року у справі № 320/4789/24, в яких спір виник з аналогічних правовідносин та з яких вбачається, що бездіяльність прокурора упродовж тривалого строку після отримання від уповноважених органів інформації, яка може бути підставою для представництва інтересів держави у суді, не може бути поважною причиною пропуску прокурором строку звернення до адміністративного суду.
Крім того, розглядаючи справу №240/401/19, в якій спір виник з аналогічних правовідносин, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 29 листопада 2022 року виклав правовий висновок, що прокурор у цих правовідносинах діє як самостійний позивач і не здійснює представництво інтересів держави в особі будь-якого з державних органів, що виконують функції контролю за дотриманням встановленої процедури надання спеціального дозволу на користування надрами (Держгеонадра, ДКЗ України або Житомирської обласної ради). При цьому, суд погодився з тим, що органи виконавчої влади, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) за дотриманням вищезазначеними органами встановленого порядку надання спеціального дозволу на користування надрами - Кабінет Міністрів України та Державна регуляторна служба України, не наділені повноваженнями звертатися до суду з позовом про визнання незаконними та скасування дій та рішень Держгеонадра, ДКЗ України або відповідної ради у межах процедури надання спеціального дозволу на користування надрами, а волевиявлення цих органів при виконанні своїх функцій, зокрема, щодо державної реєстрації робіт і досліджень, пов'язаних із геологічним вивченням надр, прийняття до розгляду матеріалів геолого-економічної оцінки та погодження видачі спеціального дозволу за результатами розгляду цих матеріалів, не відповідає чинному законодавству. Отже, самостійне звернення прокурора з цим позовом спрямовано виключно на захист та відновлення порушених інтересів держави.
Отже, у спірних правовідносинах, які виникли у справі, що переглядається та які є подібними до правовідносин, що виникли у справі №240/401/19, прокурор представляє інтереси держави з підстави відсутності державного органу, уповноваженого захищати інтереси держави у відповідній сфері.
Таким чином, враховуючи те, що прокурор пропустив встановлений законом строк звернення до суду та будь-яких переконливих обґрунтувань обставин та належних доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду із зазначеними позовними вимогами скаржником не наведено та не доведено, суд приходить до висновку про наявність підстав для задовоення клопотань відповідачів та третьої осоюи та залишення позовної заяви прокурора без розгляду на підставі частини четвертої статті 123 КАС України.
Керуючись статтями 44, 45, 122, 123, 144, 149, 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Клопотання Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр, Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Львівський каменеобробний завод «Каменяр» про залишення адміністративного позову без розгляду - задовольнити.
Адміністративний позов Першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, Державної комісії України по запасах корисних копалин, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Львівський каменеобробний завод «Каменяр» про визнання протиправним та скасування протоколу, наказу, спеціального дозволу на користування надрами - залишити без розгляду.
Копію ухвали надіслати (вручити) сторонам.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Я.В. Горобцова