ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"29" квітня 2025 р. справа № 300/1720/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Тимощука О.Л., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 23 933,67 грн,
Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (далі - позивач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області) 13.03.2025 звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення податкового боргу в сумі 23 933,67 грн.
Підставою звернення до суду слугує реалізація позивачем приписів пункту 87.11 статті 87, пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, зумовлена бездіяльністю відповідача щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення закону у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, штрафні санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування РРО у загальному розмірі 23 933,67 грн.
З метою встановлення місця реєстрації відповідача, судом 14.03.2025 направлено запит до органу державної влади, підприємства, установи, організації, закладу щодо доступу до персональних даних Печеніжинської селищної ради об'єднаної Печеніжинської територіальної громади (а.с.24) та Управління ДМС України в Івано-Франківській області відділу обліку та моніторингу (а.с.25) інформації про реєстрацію місця проживання.
У відповідь на вищезазначені запити Печеніжинська селищна рада 20.03.2025 (а.с.32,33) та Управління ДМС України в Івано-Франківській області відділу обліку та моніторингу 25.03.2025 (а.с.34) повідомили суд про те, що їхні відомості відповідають відомостям суду.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 відкрито провадження у цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (а.с.28,29).
Вищевказану ухвалу отримано позивачем 19.03.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.31).
Відповідачем ухвала про відкриття провадження не отримана з незалежних від суду причин, що підтверджується довідкою Укрпошти із відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.36).
Згідно з частиною 11 статті 126 КАС України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Таким чином, враховуючи, що вказана ухвала направлялася поштовим відправленням із відміткою "судова повістка", ця ухвала вважається врученою належним чином.
Враховуючи вищенаведене судом вживалися вичерпні заходи в частині повідомлення ОСОБА_1 в якості відповідача про розгляд адміністративної справи №300/1720/25, однак у визначений судом строк правом на подання відзиву відповідач не скористалася.
Згідно із частиною 6 статті 162 Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази, суд встановив такі обставини.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна сформованого 26.02.2025, у власності ОСОБА_1 перебуває магазин-кафетерій, загальною площею 588,4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 ; житловий будинок, об'єкт житлової нерухомості загальною площею 84,1 кв.м, житлова площа - 60,1 кв.м; земельна ділянка площею 1092 кв.м; земельна ділянка площею 2500 кв.м; житловий будинок загальною площею 34,4 кв.м; квартира загальною площею 95,6 кв.м (а.с.15,16 та зворотна сторона).
Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області у зв'язку із заборгованістю здійснило нарахування ОСОБА_1 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення закону у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, штрафні санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування РРО у загальному розмірі 23 933,67 грн.
Щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, контролюючим органом за податковий період 2022 року сформовано податкове повідомлення-рішення форми “Ф» за №0922519-2411-0907-UA26080170000041182 від 20.06.2024 на суму 19 123,00 грн (а.с.7) та податкове повідомлення-рішення форми “Ф» за №0275289-2411-0907-UA26080170000041182 від 30.05.2024 за податковий період 2023 року на суму 19 711,40 грн, у зв'язку із частковою сплатою, сума до стягнення складає 1 506,63 грн (а.с.6).
Щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості контролюючим органом за податковий період 2022 року сформовано податкове повідомлення-рішення форми “Ф» за №0922523-2411-0907-UA26080170000041182 від 20.06.2024 на суму 261,20 грн, податкове повідомлення-рішення форми “Ф» за №0319549-2411-0907-UA26080070000092582 від 30.05.2024 за податковий період 2023 року на суму 408,07 грн; податкове повідомлення-рішення форми “Ф» за №0347382-2411-0907-UA26080170000041182 від 30.05.2024 за податковий період 2023 року на суму 269,23 грн; податкове повідомлення-рішення форми “Ф» за №0341396-2411-0907-UA26080170000041182 від 30.05.2024 за податковий період 2023 року на суму 110,13 грн; податкове повідомлення-рішення форми “Ф» за №0922518-2411-0907-UA26080070000092582 від 20.06.2024 за податковий період 2022 року на суму 395,88 грн; податкове повідомлення-рішення форми “Ф» за №0922521-2411-0907-UA26080170000041182 від 20.06.2024 за податковий період 2022 року на суму 106,84 грн (зворотна сторона а.с.6,7). які надсилалися відповідачу на її податкову адресу та отримані нею 31.07.2024 про що свідчить особистий підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.6).
Також, податковим органом проведено камеральну перевірку за результатами якої складено Акт від 07.08.2023 за №9131/09-19-09-02/2985020740 щодо неподання/несвоєчасного подання податкової звітності з акцизного податку за березень, квітень 2023 року (а.с.8,9 та зворотна сторона).
На підставі виявлених порушень оформлених вищевказаним Актом, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 26.09.2023 №0098420902 за платежем - акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, сума штрафних (фінансових) санкцій склала - 680, 00 грн (а.с.11 та зворотна сторона).
Вказане повідомлення-рішення направлялося відповідачу, однак не отримана нею з незалежних від контролюючого органу причин, що підтверджується довідкою Укрпошти із відміткою: "за закінченням встановленого терміну зберігання" (а.с.12).
Позивачем складено податкову вимогу форми "Ф" за №0001823-1306-0907 від 28.01.2022, якою визначено податковий борг відповідача в розмірі 15 173,00 грн у тому числі штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів, адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну (а.с.5). Дану вимогу направлено відповідачу на її податкову адресу та отримано нею 04.02.2022 про що свідчить особистий підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (зворотна сторона а.с.5).
Відповідно до довідки про борг за платежами ОСОБА_1 від 04.03.2025 (а.с.4), розрахунку податку на нерухоме майно за 2022-2023 роки (а.с.13,14 та зворотна сторона) та витягів з інтегрованої картки платника щодо історії недоїмки (а.с.17-20 та зворотна сторона) за відповідачем обліковується податкова заборгованість в загальній сумі 23 933,67 грн.
У зв'язку із несплатою вищезазначеної заборгованості ОСОБА_1 позивач, реалізовуючи свої повноваження, звернувся до суду з метою стягнення податкового боргу.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку та в розмірах встановлених законом.
Згідно із статтею 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Суд зазначає, що в цій адміністративній справі суд застосовує приписи Податкового кодексу України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України), зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 ПК України).
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Стаття 8 ПК України визначає види податків та зборів. В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (пункт 8.1). До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 8.2).
До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (пункт 8.3).
Відповідно до підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 ПК України до місцевих податків належить податок на майно.
Статтею 36 ПК України визначено суть податкового обов'язку, згідно з положеннями якої податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1). Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2). Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.3).
Відповідно до пункту 265.1 статті 265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Відповідно до підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (підпункт 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України).
Відповідно до підпункту 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
У відповідності до підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку (абзац 7 підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України).
Відповідно до підпункту 266.9.1 пункту 266.9 статті 266 Кодексу податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (підпункт 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України).
У зв'язку із добровільною несплатою податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової та нежитлової нерухомості за відповідачем обліковується заборгованість на суму 22 180,98 грн.
Згідно пункту 54.3. статті 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку.
Пунктом 76.1 статті 76 ПК України передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Так пунктом 120.1 статті 120 ПК України зазначено, що неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Згідно підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПК України, нарахування пені розпочинається при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження - на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов'язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Доказів оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень або сплати узгоджених податкових зобов'язань в загальному розмірі 23 933,67 грн, визначених податковими повідомленнями-рішеннями відповідачем до суду не надано.
Згідно з вимогами підпункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Податкова вимога, яка направлена відповідачу не відкликана та не погашена платником податку, а тому надалі підстав направляти нову податкову вимогу в контролюючого органу не було.
Таким чином, контролюючим органом дотримано процедуру визначення податкового зобов'язання, повідомлення відповідача про наявне податкове зобов'язання в розмірі 23 933,67 грн та набуття податкового зобов'язання статусу податкового боргу.
Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 ПК України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової та нежитлової нерухомості за 2022-2023 роки та акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення закону у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, штрафні санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування РРО в загальному розмірі 23 933,67 грн, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.
З огляду на вищенаведене, за відповідачем обліковується заборгованість в загальній сумі 23 933,67 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.
Згідно із пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Право позивача на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу передбачене підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.
З огляду на встановлені судом обставини справи, ОСОБА_1 є платником податків, а тому у відповідності до вимог пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обов'язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.
Враховуючи те, що податковий борг в розмірі 23 933,67 грн, який виник в результаті порушення відповідачем вимог податкового законодавства добровільно не сплачений, в суду відсутні докази такої сплати, суд дійшов висновку про підставність і обґрунтованість вимог позивача та наявність підстав для їх задоволення в повному обсязі.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору в цій категорії спорів, розподілу судових витрат не проводиться.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статями 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) в дохід бюджету податковий борг в сумі 23 993 (двадцять три тисячі дев'ятсот дев'яносто три) гривні 67 (шістдесят сім) копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, адреса: вул. Незалежності, буд. 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ ВП- 43968084;
відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 .
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.