Україна
Донецький окружний адміністративний суд
29 квітня 2025 року Справа№640/17501/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Черникової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі-відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яка виразилася у відмові перерахувати позивачу пенсію в зв'язку з збільшенням розміру грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок пенсії позивачу у зв'язку зі збільшенням розміру грошового забезпечення відповідно до довідки № ВСЗ/215 від 7 липня 2022 року виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити позивачу суму компенсації частини доходів в зв'язку з порушення строків виплати перерахованої пенсії за період починаючи з 1 квітня 2019 року по час фактичної виплати у відповідності до положень ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам частини доходів в зв'язку з порушення строків їх виплати».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 було направлено довідку від 7 липня 2022 року № ВСЗ/215 про грошове забезпечення про перерахунок пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, проте листом від 21 вересня 2022 року відповідач відмовив у перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки. Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача, у зв'язку з чим звернувся до суду із даним позовом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до п. 2 розділу II Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» справу передано на розгляд Донецькому окружному адміністративному суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 4 березня 2025 року адміністративну справу № 640/17501/22 прийнято до провадження.
Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд вважає за необхідне зазначити, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку із військовою агресією російської федерації в Україні введено воєнний стан із 5 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженими відповідними законами, дія воєнного стану неодноразово продовжувалась та станом на час розгляду справи в Україні продовжує діяти воєнний стан.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України згідно з паспортом серії НОМЕР_1 виданий Ватутінським РУ ГУ МВС України в м. Києві 6 березня 2001 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ; згідно із копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_3 є пенсіонером за вислугу років.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, зареєстроване за місцезнаходженням: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд.16; код ЄДРПОУ 42098368, є суб'єктом владних повноважень та належним відповідачем у справі.
Позивач є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ.
7 липня 2022 року за №ВСЗ/215 ІНФОРМАЦІЯ_1 складено довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 (ФА-106801) за нормами, чинними на 5 березня 2019 року за посадою старшого викладача кафедри стрільби і бойові роботи Київського вищого зенітного ракетного інженерного училища ім. С.М. Кірова, згідно якої грошове забезпечення складає: посадовий оклад - 7 750,00 грн, оклад за військове звання (підполковник) - 1 410,00 грн, надбавка за вислугу років 50% - 4 580,00 грн, надбавка за особливості проходження служби 65 % - 8 931,00 грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень 10,0% - 775,00 грн; премія 35,0 % - 2 712,50 грн; всього 26 158,50 грн.
Листом від 7 липня 2022 року за вих.№ ВСЗ/214, ІНФОРМАЦІЯ_1 було направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 5 березня 2019 року у відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року.
13 вересня 2022 року представник позивач ОСОБА_2 звернулась із запитом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якій просила повідомити про здійснення перерахунку та виплату пенсії ОСОБА_1 з 1 квітня 2019 року на підставі оновленої довідки виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 від 7 липня 2022 року.
Листом від 28 грудня 2022 року, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило представника позивача про відсутність підстав для перерахунку пенсії на підставі оформленої ІНФОРМАЦІЯ_1 довідки про розмір грошового забезпечення від 7 липня 2022 року № ВСЗ/215 станом на 5 березня 2019 року.
Позивач, вважаючи протиправну бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку його пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа військовослужбовців, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-ХІІ).
За приписами ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. […].
Ця норма кореспондується з приписами частини вісімнадцятої статті 43 Закону № 2262-ХІІ, згідно з якою, у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Таким чином, Закон № 2262-ХІІ встановлює право на перерахунок, підставою для якого визначає зміну (підвищення) грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Вказана норма відповідає приписам пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704 (далі - Постанова № 704).
З 5 березня 2019 року визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21 лютого 2018 року № 103 (далі - Постанова № 103), які, у свою чергу, обмежували розмір грошового забезпечення, який підлягає врахуванню при перерахунку, 3 складовими грошового забезпечення, а саме: розміром окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсотковою надбавкою за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою.
Отже, з 5 березня 2019 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ.
При аналізі та застосуванні вищенаведених норм судом врахована правова позиція, викладена у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року та постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 червня 2020 року у зразковій справі № 160/8324/19.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону.[…].
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок № 3-1.
Згідно з пунктом 23 Порядку № 3-1 у редакції, що була чинною на день звернення із заявою, перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
За змістом абзацу 1 пункту 4 Порядку № 3-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем його проживання.
Отже, подана пенсіонером відповідно до ст. 63 Закону №2262-ХІІта пункту 23 Порядку № 3-1 заява та додані до неї документи, без прийнятого відповідного рішення Кабінетом Міністрів України, теж є підставою для перерахунку раніше призначеної пенсії.
При аналізі та застосуванні вищенаведених норм судом врахована правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 2 грудня 2020 року у справі № 338/1296/16-а, від 15 липня 2020 року у справі № 520/3360/19.
Отже, відповідач отримавши довідку від 7 липня 2022 року № ВСЗ/215 яка видана ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зобов'язаний здійснити перерахунок пенсії позивача.
Відповідно до п. 4 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені ч. ч. 2,3 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ. […].
За змістом ч. 2 ст. 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Судом встановлено, що обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії настали з 5 березня 2019 року, а тому перерахунок мав би провадитись з 1 квітня 2019 року - з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а саме:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, щодо неперерахування ОСОБА_1 пенсії з 1 квітня 2019 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 7 липня 2022 року №ВСЗ/215.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплати ОСОБА_1 пенсію з 1 квітня 2019 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 7 липня 2022 року №ВСЗ/215, з урахуванням раніше проведених виплат.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити позивачу суму компенсації частини доходів в зв'язку з порушення строків виплати перерахованої пенсії за період починаючи з 1 квітня 2019 року, суд зазначає наступне.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» №2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі - Порядок № 159).
Згідно з положеннями статті 2 Закону № 2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі необхідно розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії (частина друга статті 2 Закону № 2050-III).
Статтею 3 Закону № 2050-III передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно з положеннями статті 4 Закону № 2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Відповідно до статті 6 Закону № 2050-III компенсацію виплачують за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
З метою реалізації Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2001 №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).
Пунктом 2 вказаного Порядку передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.
Згідно з пунктом 4 цього Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Системний аналіз даних положень дає змогу дійти висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Суд звертає увагу на те, що позивач просить нарахувати компенсацію на ще не виплачені суми пенсії, які підлягають перерахунку, що не підпадає під визначення доходів, передбачених Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», за порушення строків виплати яких сплачується компенсація.
Враховуючи, що позивачу не був нарахований та виплачений дохід у вигляді перерахованої пенсії, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати за період з 1 квітня 2019 року.
Щодо вимоги позивача зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати протягом місяця, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 382 КАС України, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ст. 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Згідно із положеннями ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
За письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання.
Перебіг строку для подання звіту починається з дня набрання законної сили рішенням суду.
Заява, передбачена абзацом першим цієї частини, може бути подана не пізніше завершення судових дебатів, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд під час ухвалення рішення суду за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду, якщо суд допускає його негайне виконання.
З огляду на вищевикладену норму діючого законодавства, суд зазначає, що у суду на момент винесення рішення відсутні підстави вважати, що відповідачем не буде виконано судове рішення у цій справі.
Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір» судові витрати присудженню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 2, 3, 5-9, 12, 15, 18, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 94, 139, 241-243, 245, 246, 263, 295, 297, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (зареєстроване місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд.16; код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, щодо неперерахування ОСОБА_1 пенсії з 1 квітня 2019 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 7 липня 2022 року № ВСЗ/215.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплати ОСОБА_1 пенсію з 1 квітня 2019 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 7 липня 2022 року № ВСЗ/215, з урахуванням раніше проведених виплат.
В іншій частині позовних вимог, - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року № 2825-IX до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.О.Черникова