Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про закриття провадження у справі
28 квітня 2025 року Справа №200/105/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до 27 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до 27 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Донецькій області, в якому просить (з урахуванням заяви про уточнення позову від 04.02.2025): визнати протиправною бездіяльність щодо нездійснення нарахування та виплати надбавки за вислугу років до заробітної плати за період з 15.05.2024 по 10.12.2024 включно; визнати незаконним та скасувати наказ №124 о/с від 10.12.2024 про здійснення перерахунку надбавки за вислуги років; зобов'язати нарахувати та виплатити надбавку за вислугу років за період з 15.05.2024 по 10.12.2024 включно, з урахуванням посадового окладу, премій всіх видів, доплат та всіх видів надбавок разом з неотриманою матеріальною допомогою на оздоровлення у розмірі 47 312 грн.
За змістом наведеного у позові наказ позивача № 124 о/с від 10.12.2024 про здійснення перерахунку надбавки за вислугу років, яким внесено зміни до наказу до наказу 27 ДПРЗ ГУ №57 о/с від 23.05.2024, є протиправним через необґрунтоване виключення зі стажу, що надавав право на отримання надбавки за вислугу років у ДСНС України, періоду роботи у секретаріаті прокуратури Донецької області, Донецько-Ясинуватській прокуратурі, Селидівській міжрайонній прокуратурі, Красноармійській місцевій прокуратурі, Селидівському відділі Красноармійської місцевої прокуратури, Авдіївському відділі Красноармійської місцевої прокуратури, Костянтинівській окружній прокуратурі. Крім цього, позивач зауважила на нездійсненні відповідачем повного розрахунку під час звільнення, оскільки під час звільнення їй не було виплачено матеріальну допомогу на оздоровлення, заяву про надання якої вона надавала у листопаді 2024 року, згідно з графіком відпусток її відпустка мала починатися з 01.01.2025.
Відповідач проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував, підстави незгоди визначив у наданому до суду відзиві. За змістом відзиву на позов посада позивача - юрисконсульт першої категорії не є посадою державної служби, позивач перебувала на посаді працівника загону, через що положення Закону України «Про державну службу» не є релевантними у спірних правовідносинах. Крім цього, відповідач зауважив на безпідставності посилань позивач на постанову Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб», оскільки зазначений нормативний документ регулює порядок призначення пенсій, а не порядок встановлення надбавки за вислугу років особі, що перебуває у трудових відносинах. Щодо невиплати матеріальної допомоги при звільненні, то відповідач зазначив, що матеріальна допомога на оздоровлення виплачується у разі надання щорічної відпустки/її частини, оскільки позивача звільнилася та отримала компенсацію за невикористані дні відпустки, підстави виплати їй матеріальної допомоги на оздоровлення відсутні.
Ухвалою від 10.02.2025 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного (письмового) провадження.
Згідно з наявними в матеріалах справи документами ОСОБА_1 , позивач, в період з 14.05.2024 по 10.12.2024 працювала у 27 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Донецькій області на посаді юрисконсульта 1 категорії. Так, наказом № 50 о/с від 14.05.2024 позивача зараховано з 15.05.2004 на посаду юрисконсульта 1 категорії з посадовим окладом по 9 тарифному розряду, встановлено надбавку за складність, напруженість в роботі 50 відсотків посадового окладу з 15.05.2024 на підставі ст.ст. 21, 23, 24, 26 Кодексу законів про працю. Наказом №123 о/с від 10.12.2024 позивача звільнено з посади юрисконсульта 1 категорії на підставі ст.38 Кодексу законів про працю України.
Згідно з Положенням про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 16.12.2015 № 1052 Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 7 Положення).
Згідно з пунктом 14 Положення гранична чисельність осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, державних службовців і працівників ДСНС затверджується Кабінетом Міністрів України. Структуру апарату ДСНС затверджує її Голова за погодженням з Міністром внутрішніх справ. Штатний розпис та кошторис апарату ДСНС затверджує її Голова за погодженням з Мінфіном.
Отже, особовий склад органів Державної служби України з надзвичайних ситуацій включає осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, державних службовців і працівників ДСНС.
Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України «Про державну службу» державним службовцем є громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Згідно з п.4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну службу» посада державної служби - визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов'язками у межах повноважень, визначених частиною першою статті 1 цього Закону.
Відповідно до пп. 14 пункту 3 ст. 3 Закону України «Про державну службу» дія цього закону не поширюється на працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування.
Критерії визначення переліку посад працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування, затверджені постановою Кабінету міністрів України від 06.04.2016 № 271 (надалі за текстом Критерії). Згідно пунктом 1 Критеріїв визначення переліку посад працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування здійснюється за критерієм змісту і характеру виконуваної ними роботи, що в переважній більшості не передбачає здійснення повноважень, безпосередньо пов'язаних з виконанням завдань і функцій, визначених частиною першою статті 1 Закону України “Про державну службу», а також роботи, що пов'язана із забезпеченням належних умов функціонування державного органу, у тому числі: документальним забезпеченням та діловодством (крім працівників, які опрацьовують документи, яким присвоєно гриф “для службового користування» або яким надано гриф секретності “особливої важливості», “цілком таємно», “таємно»).
Згідно з пунктом 2 Критеріїв перелік посад працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування, визначається відповідно до:
документів, а саме регламентів, директив, методичних рекомендацій, посібників, кваліфікаційних характеристик, посадових інструкцій, нормативних документів, які визначають вимоги до змісту і характеру виконуваної за посадою роботи, вимоги до напряму підготовки (отримання особою професії, спеціальності) та інші вимоги до рівня професійної компетентності осіб, що претендують на зайняття посад працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування;
проектів організаційно-розпорядчих документів, що відображають структуру державних органів, в тому числі співвідношення посад державної служби та посад працівників таких органів, які виконують функції з обслуговування.
Наявні в матеріалах справи документи: трудова книжка, накази про призначення та звільнення з посади, - не містять вказівки про проходження позивачем державної служби у відповідача. Відповідно до наданих відповідачем пояснень згідно зі штатом 27 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Донецькій області № 05/29, затвердженого наказом ДСНС України від 21.07.2023 № м/19дск «Про здійснення організаційно-штатних заходів в організаційних структурах Головного управління ДСНС України у Донецькій області» посада «Юрисконсульт» не відноситься до такої, що підлягає статусу «державний службовець».
Отже, позивач в період роботи у 27 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Донецькій області працювала на посаді працівника бюджетної установи, перебування на цій посаді не є проходженням державної служби.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно з ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративний суд - суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ. Адміністративною справою є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Згідно з пунктом 17 частини 1 ст. 4 КАС України публічною службою є діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Аналіз вищезазначених норм закону свідчить про те, що до юрисдикції адміністративних судів віднесено розгляд спорів, пов'язаних виключно із проходженням публічної служби. До спорів, що пов'язані із проходженням публічної служби не належать трудові спори працівників, які працюють за трудовим договором у державних органах і органах місцевого самоврядування та працівників бюджетних установ, організацій та закладів.
Суд не приймає доводи позивача про те, що період їЇ роботи у 27 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Донецькій області є проходженням державної служби, оскільки нею подавалась електронна декларація, як претендента на посаду юрисконсульта, оскільки надання декларації не є безумовною ознакою віднесення посади до посади державної служби та не свідчить про виконання особи на такій посаді діяльності із практичного виконання завдань і функцій держави, що визначені ст. 1 Закону України «Про державну службу».
Суд зауважує, що робота позивача в державній установі не є проходженням публічної служби в розумінні КАС України. Компетенція адміністративних судів поширюється саме на публічно-правові спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, а в цьому випадку мова йде про трудовий спір між працівником та роботодавцем з приводу надбавки за вислугу років. Трудові правовідносини таких осіб регулюються законодавством про працю, а спори із цих питань розглядаються у порядку цивільного судочинства.
Отже, оскільки робота позивача на посаді юриста першої категорії у 27 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Донецькій області не є публічною службою, то у цій справі відсутній спір з приводу проходження позивачем публічної служби.
Зазначений спір є виключно трудовим спором і повинен вирішуватись за правилами цивільного судочинства.
Статтею 2 КЗпП України гарантовано, зокрема, право працівників на звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади.
Згідно зі статтею 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно з ч. 1 ст. 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
За приписами з ч. 1 ст. 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.
На підставі викладеного суд вважає за необхідне закрити провадження у даній справі та роз'яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства місцевим загальним судом.
Керуючись ст.ст. 238, 239, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до 27 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - закрити.
Повторне звернення до адміністративного суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Роз'яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду місцевим загальним судом за правилами цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.С. Михайлик