29 квітня 2025 рокуСправа № 160/10563/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з питань праці про скасування наказу за ознаками дискримінації,
Позивач 10.04.2025 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить: скасувати за ознаками дискримінації наказ «Про внесення змін до наказу Держпраці від 17.01.2022 № 29» №199 від 28.11.2024 р.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 року позовна заява залишена без руху через невідповідність вимогам ст.161 КАС України, та надано позивачу строк десять днів для усунення недоліків, шляхом надання до суду уточненої позовної заяви, в якій уточнити зміст позовних вимог, відповідно до ст.5 КАС України та вказати вимоги щодо визнання протиправними дій, бездіяльності або рішення відповідача та заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, з обґрунтуванням причин пропуску строку та доказів, що підтверджують причини такого пропуску.
До суду 24.04.2025 року від позивача надійшла заява на виконання ухвали суду від 15.04.2025 року, в якій зазначено, що дійсно наказ Державної служби України з питань праці «Про внесення змін до наказу Держпраці від 17.01.2022 № 29» № 199 від 28.11.2024 р. був ним отриманий 05.12.2024 р. Зазначений наказ було оскаржено до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з підстав його протиправності (адміністративна справа №160/6927/25). Натомість, на момент отримання оскаржуваного наказу, йому не були відомі обставини, які вказували на ознаки дискримінації відносно нього з урахуванням бездіяльності Державної служби України з питань праці стосовно наказу «Про внесення змін до наказу Держпраці від 17.01.2022 №29» № 199 від 28.11.2024 р. Про обставини щодо наявності дискримінаційних ознак стосовно наказу Державної служби України з питань праці «Про внесення змін до наказу Держпраці від 17.01.2022 р. № 29» №199 від 28.11.2024 р., він дізнався лише отримавши 11.03.2025 р. на електронну пошту від Державної служби України з питань праці надійшли документи, які стали підставою для відкриття дисциплінарного провадження - службова записка №424/СП/6.2-25а від 20.02.2025 р. з додатками, серед яких знаходився лист заступника начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці С. Бланка «Про надання інформації» № ПС/3.1/2624-25 від 06.02.2025 р. Таким чином, на його думку, строк на звернення до адміністративного суду з позовом, обчислюється саме з 11.03.2025 р. Крім того, 17.12.2024 р. ним до Державної служби України з питань праці було направлено скаргу стосовно наказу Державної служби України з питань праці «Про внесення змін до наказу Держпраці від 17.01.2022 № 29» № 199 від 28.11.2024, який порушує права та перешкоджає у їх реалізації з проханням про його скасування. Зазначену скаргу Державна служба України з питань праці отримала 26.12.2024 р. Враховуючи вищевикладене, він вважає, що позовну заяву подано в межах строку з моменту коли, він дізнався про порушення своїх прав та інтересів за ознаками дискримінації. З огляду на викладене, позивач просить суд відкрити провадження у справі.
До заяви позивачем долучено клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке обґрунтовано такими ж доводами, як заява на виконання ухвали суду від 15.04.2025 року та заяву про уточнення позовних вимог, в якій останній вже просить: визнати бездіяльність Державної служби України з питань праці за ознаками дискримінації протиправними та скасувати за ознаками дискримінації наказ «Про внесення змін до наказу Держпраці від 17.01.2022 № 29» №199 від 28.11.2024 р.
Так, відповідно до статті 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Частинами 1, 2 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 5 статті 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно із п.17 ч.1 ст.4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба.
Частинами 1, 3 статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Для звернення до адміністративного суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, та суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2020 року у справі №620/1982/19 та від 04.12.2019 року у справі №815/2681/17, в яких зазначено, що під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення КАС України, як норми спеціального процесуального закону, які визначають місячний строк звернення до суду.
Суд зазначає, що в цій справі предметом спору є наказ Державної служби з питань праці «Про внесення змін до наказу Держапраці від 17.01.2022 №29» від 28.11.2024 №169.
Спірним наказом ОСОБА_1 , який є першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, призначено головою комісії з ліквідації Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області.
З огляду на викладене, суд зазначає, що вказаний спір є спором, пов'язаним з проходженням позивачем публічної служби.
У клопотанні про поновлення строку звернення до суду позивач вказує, що отримав спірний наказ 05.12.2024 р. Натомість, про обставини щодо наявності дискримінаційних ознак стосовно наказу Державної служби України з питань праці «Про внесення змін до наказу Держпраці від 17.01.2022 р. № 29» №199 від 28.11.2024 р., він дізнався лише отримавши 11.03.2025 р. на свою електронну пошту від Державної служби України з питань праці документи, які стали підставою для відкриття дисциплінарного провадження - службову записку № 424/СП/6.2-25а від 20.02.2025 р. з додатками, серед яких знаходився лист заступника начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці С. Бланка «Про надання інформації» № ПС/3.1/2624-25 від 06.02.2025 р.
Суд зазначає про безпідставність доводів позивача, що строк на звернення до суду, з даним позовом, обчислюється саме з 11.03.2025 р. з дня отримання документів, які стали підставою для відкриття дисциплінарного провадження, а саме: службової записки №424/СП/6.2-25а від 20.02.2025 р. з додатками, зокрема листа заступника начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці С. Бланка «Про надання інформації» № ПС/3.1/2624-25 від 06.02.2025 р.
Оскільки, про порушення прав особи в зв'язку зі змістом певного документу особа з необхідністю дізнається разом з отриманням такого документу, що є визначальним для перебігу строку звернення до суду.
Отримання позивачем листа 11.03.2025 року не змінює момент, з якого він повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у цьому випадку.
Позивач звернувся до суду з позовом лише 10 квітня 2025 року, тобто з пропуском місячного строку.
Суд вказує, що нормою ч.5 ст.122 КАС України установлені скорочені строки звернення до адміністративного суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, які своєю чергою не ставлять під сумнів саму суть права доступу до суду, а переслідують легітимну мету якнайскорішого поновлення порушених прав добросовісного позивача. Водночас не порушується пропорційність між застосованими законодавцем засобами (строком звернення до суду за захистом порушеного права протягом одного місяця з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів) та метою звернення до суду
Так, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з позовом.
Проте, позивач у поданій заяві та клопотанні не навів обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, та не підтвердив їх належними доказами, а тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч.2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже суд зазначає, що станом на 29.04.2025 року, вказані вимоги вищезазначеної ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 року позивачем виконані не у повному обсязі, тобто недоліки позовної заяви не усунуті.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.122, 123, 169, 243, 248 КАС України, суд, -
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду по адміністративній справі №160/10563/25.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з питань праці про визнання бездіяльності протиправною - повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.8 ст.169 КАС України, повернення позовної заяви, не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку статті 256 КАС України та може бути оскаржена в строки передбачені статтею 295 КАС України.
Суддя К.С. Кучма