29 квітня 2025 року Справа 160/34362/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши у письмовому провадженні клопотання - Керівника Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області про зупинення провадження в адміністративній справі №160/34362/23,
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває вищезазначена адміністративна справа за позовною заявою Керівника Жовтоводської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства "Верхньодніпровський машинобудівний завод", в якій заявлені вимоги:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині невжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 13950, що знаходиться за адресою: вул.Гагаріна, 23, місто Верхньодніпровськ, Кам'янський район, Дніпропетровська область відповідно до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 р. «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту»;
- зобов'язати відповідача вжити заходи щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 13950, що знаходиться за адресою: вул.Гагаріна, 23, місто Верхньодніпровськ, Кам'янський район, Дніпропетровська область відповідно до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 р. «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».
До суду 24.04.2025 року від Керівника Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Великою Палатою Верховного Суду у справі № 420/22303/23.
Дане клопотання обґрунтовано тим, що ухвалою Верховного Суду від 24.03.2025 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу №420/22303/23 за позовом заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави, в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, Одеської обласної військової адміністрації до Комунального підприємства «Сервісний центр» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Передача справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду обґрунтована тим, що справа містить виключну правову проблему щодо повноважень ДСНС та Прокурора у спорах про приведення захисних споруд цивільного захисту у належний стан, розгляд справи необхідний для розвитку питання права - уточнення повноважень ДСНС і створення ефективного механізму захисту публічного інтересу - прав населення на безпечні укриття в умовах воєнного стану, як реалізації статті 3 Конституції України, відсутність єдиної судової практики щодо повноважень ДСНС та Прокурора у цій категорії спорів суперечить принципу правової визначеності (статті 8 Конституції України, практиці Європейського суду з прав людини), що призводить до стану неконтрольованості утримання захисних споруд цивільного захисту. Так, передача справи усуне непослідовність з 2019 року позицій Верховного Суду щодо підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі державного органу, який не реалізовує своїх повноважень в межах покладених на нього функцій, з огляду на положення статті 28 Закону № 3166-VI та необхідність захисту публічного інтересу, передача справи до Великої Палати Верховного Суду є необхідною для усунення прогалини у законодавстві, забезпечення правової визначеності та виконання Державою свого обов'язку щодо захисту життя громадян відповідно до Конституції та міжнародних зобов'язань України. За таких умов, прокурор вважає, що правовідносини у справі №420/22303/23, яка передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, є подібними із правовідносинами у цій справі, а тому наявні підстави для застосування приписів п.5 ч.2 ст.236 КАС України.
Розглянувши заявлене клопотання, суд зазначає наступне.
За правилами пункту 5 частини 2 статті 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Отже, враховуючи наведені приписи КАС України, суд має право зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду.
Варто зазначити, що зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до закінчення перегляду рішення в касаційному порядку), які зумовили зупинення провадження у справі.
Отже, провадження у справі має зупинятись з чітким розумінням того, що підстава для зупинення провадження уже існує.
Як встановлено судом, ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.03.2025 року справу №420/22303/23 за позовом заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави, в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, Одеської обласної військової адміністрації до Комунального підприємства «Сервісний центр» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
На даний час, жодного процесуального рішення у справі №420/22303/23 Велика Палата Верховного Суду не приймала.
Суд зазначає, що у справі № 260/4199/22 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 11.10.2023 року вже передавав на розгляд Великої Палати Верховного Суду питання щодо повноважень ДСНС та прокурора у спорах про приведення захисних споруд цивільного захисту у належний стан.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 02.11.2023 року повернула справу до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, зазначивши, що у справі №820/4717/16 питання повноважень ДСНС на самостійне звернення до суду не вирішувалося.
Об'єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ухвалою від 20.06.2024 року також повернула справу до колегії Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду постановою від 03.05.2025 року у справі № 260/4199/22 дійшов висновку, що прокурор не має права на звернення до суду у подібній категорії спорів щодо зобов'язання приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисних споруд цивільного захисту, з огляду на те, що ДСНС не має таких повноважень, хоча й проводить планові або позапланові перевірки таких споруд.
До ухвалення зазначеної постанови Верховний Суд неодноразово висловлював аналогічну правову позицію у постановах від 23.01.2025 року у справі № 520/16197/23, від 24.01.2025 року у справах № 520/30126/23, № 520/13228/23 та № 400/9970/23, від 30.01.2025 року у справах № 400/10777/23, № 520/28873/23, № 400/4928/22, № 420/22304/23, №560/17801/23 та № 560/17369/23, від 31 січня 2025 року у справах № 140/25901/23, №240/28363/23.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої державою Україна, закріплено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального звинувачення.
Таке право кореспондується з обов'язком добросовісного використання як сторонами, так і судом, своїх процесуальних прав та необхідністю утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати наданих процесуальним законом заходів до скорочення періоду судового провадження. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції (пункт 35 Рішення ЄСПЛ від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" та параграфи 66, 69 Рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до практики ЄСПЛ, питання про те, чи є розумним строк розгляду справи, повинен оцінюватись в контексті конкретних обставин справи і з урахуванням критеріїв, встановлених практикою Суду, зокрема, складність справи, дій заявника й учасників справи, а також важливості можливого результату судового процесу для заявника (див. SьЯmann v. Germany, рішення від 16.09.1996, § 48; Kudla v. Poland [GC], no. 30210/96, § 124).
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскільки на даний час Велика Палата Верховного Суду не прийняла до свого розгляду справу №420/22303/23, у суду відсутні правові підстави для зупинення провадження на підставі п.5 ч.2 ст.236 КАС України, а тому слід відмовити у задоволенні клопотання з підстав заявлених в ньому.
Керуючись статтями 236, 243, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні клопотання - Керівника Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області про зупинення провадження в адміністративній справі №160/34362/23.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст.256 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя К.С. Кучма