29 квітня 2025 рокуСправа № 160/29056/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, подана представником позивача - адвокатом Осипенком Артемом Валерійовичем, у якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 16.08.2023 № 047050023137 щодо відмови у виплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до п. 7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до педагогічного стажу роботи ОСОБА_1 згідно з п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи з 05.11.1980 до 01.07.2023 (дня призначення пенсії за віком);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 01.07.2023 отримує пенсію за віком. Станом на день досягнення пенсійного віку - 30.06.2023 позивач продовжував працювати на посаді, робота на якій дає право на призначення пенсії за вислугу років, передбаченої п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», його педагогічний стаж становив більше 35 років. 11.08.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про виплату грошової допомоги відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки після виходу на пенсію таку допомогу йому не було виплачено. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 16.08.2023 № 047050023137 йому відмовлено у виплаті грошової допомоги з посиланням на відсутність у позивача права на отримання такої допомоги. Позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням, вважає його протиправним, необґрунтованим, прийнятим без урахування усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення.
Ухвалою від 13.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи, витребувано докази у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі доставлено до електронних кабінетів відповідачів 14.11.2023, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Станом на час розгляду справи від відповідачів до суду відзив не надійшов. Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Витребувані докази від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до суду не надійшли, як і повідомлення про неможливість їх подання.
Згідно з частиною дев'ятою статті 80 КАС України у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.
Зважаючи на те, що відповідачів було належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі, своїм правом на подання відзиву відповідачі не скористалися, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус внутрішньо переміщеної особи. Його місце проживання зареєстроване у с. Пам'ятне Скадовського району Херсонської області, фактичне місце проживання - м. Кам'янське Дніпропетровської області, що підтверджується копією довідки від 13.03.2023 № 1207-5002636015 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Як зазначено у позовній заяві та не спростовано відповідачами, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком, призначену з 01.07.2023 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
До позовної заяви додано копію пенсійного посвідчення позивача серії НОМЕР_1 , виданого 12.07.2023, у якому вказано вид пенсії - за віком.
Згідно з довідкою № 01-12/51 від 01.09.2023, виданою відділом освіти, молоді та спорту Виконавчого комітету Голопристанської міської ради Херсонської області, ОСОБА_1 працював на таких посадах:
05.11.1980-01.01.1981 на посаді старшого піонервожатого (наказ № 33-К від 03.11.1980);
15.08.1986 призначений на посаду вчителя фізики Пам'ятнецької восьмирічної школи (наказ № 118 від 13.08.1986);
01.09.1986 у зв'язку з реорганізацією Пам'ятнянської восьмирічної школи в середню вважати з 01.09.1986 вчителем Пам'ятнянської середньої школи (наказ № 135 від 01.09.1986);
04.09.2003 звільнений з посади згідно з п. 5 ст. 36 КЗпП України у зв'язку з переведенням на посаду директора ДЮКФП (наказ № 70-К від 04.09.2003) та призначений на посаду директора Голопристанського Дитячо-юнацького клубу фізичної підготовки (наказ № 73-К від 05.09.2003);
07.11.2005 звільнений з посади згідно з п. 1 ст. 36 КЗпП України (наказ № 138-К від 07.11.2005);
15.08.2007 призначений на посаду вчителя фізики Голопристанської ЗОШ І-III ступенів № 4 (наказ № 111-ОС від 13.08.2007 по відділу освіти, наказ № 87 від 15.08.2007 по школі);
31.01.2014 звільнений за переведенням з посади вчителя фізики Голопристанської ЗОШ І-Ш ступенів № 4 Голопристанської міської ради Голопристанського району Херсонської області на посаду вчителя фізики Голопристанської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4 Голопристанської міської ради Херсонської області (наказ № 27-ОС від 31.01.2014);
01.02.2014 прийнятий в порядку переведення на посаду вчителя Голопристанської загальноосвітньої школи І-Ш ступенів № 4 Голопристанської міської ради Херсонської області (наказ № 12-ОС від 01.02.2014);
31.01.2022 Голопристанська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4 Голопристанської міської ради Херсонської області перейменована на Голопристанський ліцей № 4, де продовжує працювати ОСОБА_1 на посаді вчителя фізики (рішення Голопристанської міської ради Херсонської області від 31.01.2022 № 689).
У довідці зазначено, що станом на 30.06.2023 загальний педагогічний стаж ОСОБА_1 становить 35 років 11 місяців 3 дні.
Записи про роботу позивача у вказані періоди містяться у його трудовій книжці серії НОМЕР_2 .
За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 11.08.2023 № 3058 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області прийнято рішення № 047050023137 від 16.08.2023 про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 1191 від 23.11.2011 «Про затвердження Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги та її виплати» у зв'язку з відсутністю такого права згідно з пунктом 7-1 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Копію вказаного рішення було направлено позивачеві з повідомленням відділу обслуговування громадян № 9 (сервісного центру) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 17.08.2023 № 0400-010212-8/127237.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує таке.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
За змістом пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців.
Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909 (зі змінами) установлено заклади освіти і посади, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років: зокрема у загальноосвітніх навчальних закладах - учителі, та у позашкільних навчальних закладах - директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.
Відповідно до Примітки 3 вказаного Переліку робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 1 січня 1992 р., яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше діючого законодавства, в тому числі на посаді старшої піонервожатої зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років.
Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII невід'ємними складниками системи освіти є: дошкільна освіта; повна загальна середня освіта; позашкільна освіта; спеціалізована освіта; професійна (професійно-технічна) освіта; фахова передвища освіта; вища освіта; освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта.
Частиною третьою статті 12 Закону України «Про позашкільну освіту» від 22 червня 2000 року № 1841-III передбачено, що заклади позашкільної освіти можуть функціонувати у формі центрів, комплексів, палаців, будинків, клубів, станцій, кімнат, студій, шкіл мистецтв, малих академій мистецтв (народних ремесел), малих академій наук, мистецьких шкіл, спортивних шкіл, дитячо-юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву, фізкультурно-спортивних клубів за місцем проживання, фізкультурно-оздоровчих клубів осіб з інвалідністю, спеціалізованих дитячо-юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву, дитячих стадіонів, дитячих бібліотек, дитячих флотилій, галерей, бюро, оздоровчих закладів, що здійснюють позашкільну освіту.
Відповідно до частин 2, 4 статті 21 Закону України «Про позашкільну освіту» перелік посад педагогічних працівників системи позашкільної освіти встановлюється Кабінетом Міністрів України. Права, обов'язки та соціальні гарантії для педагогічних працівників закладу позашкільної освіти визначаються Конституцією України, Законом України «Про освіту», цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Педагогічні працівники закладів позашкільної освіти мають право на пенсію за вислугою років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963 «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників» затверджено перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників. Так, до посад педагогічних працівників належать:
керівник (директор, завідувач, начальник):
закладу дошкільної (дошкільного підрозділу іншої юридичної особи публічного чи приватного права, які провадять освітню діяльність у сфері дошкільної освіти), загальної середньої, позашкільної (на якого поширюються умови оплати праці працівників установ і закладів освіти), професійної (професійно-технічної), фахової передвищої (структурного підрозділу закладу вищої освіти, іншої юридичної особи, основним видом діяльності якого є освітня діяльність у сфері фахової передвищої освіти), післядипломної (підвищення кваліфікації) освіти (у тому числі спеціалізованої освіти) усіх типів незалежно від підпорядкування;
навчально-методичної, методичної, науково-методичної установи (центру, кабінету), центру професійного розвитку педагогічних працівників, інклюзивно-ресурсного центру, логопедичного пункту, ресурсного центру підтримки інклюзивної освіти, міжшкільного ресурсного центру (міжшкільного навчально-виробничого комбінату), центру соціально-психологічної реабілітації дітей, закладу освіти для осіб, які потребують соціальної допомоги та реабілітації, приймальника-розподільника для дітей органів Національної поліції, притулку для дітей;
філії закладів і установ, зазначених в абзацах другому і третьому цього пункту (пункт 1);
вчителі, викладачі всіх спеціальностей, асистент вчителя, асистент вчителя-реабілітолога, старший викладач вищого навчального закладу I і II рівня акредитації, майстер виробничого навчання, педагог професійного навчання, старший вихователь, вихователь, асистент вихователя, соціальний педагог по роботі з дітьми з інвалідністю, логопед закладу охорони здоров'я та соціального забезпечення, методист, педагог-організатор, практичний психолог, соціальний педагог, керівник гуртка, секції, студії, інших форм гурткової роботи; концертмейстер, художній керівник, культорганізатор, акомпаніатор, екскурсовод, інструктор з туризму закладів освіти; старший вожатий, вожатий, вихователь-методист, музичний керівник, інструктор з фізкультури, інструктор з праці, інструктор слухового кабінету, фахівець (консультант) інклюзивно-ресурсного центру, старший керівник та керівник туристських груп (походу, екскурсії, експедиції) у позашкільних закладах; старший майстер у професійно-технічному навчальному закладі, перекладач-дактилолог; помічник директора з режиму, старший черговий з режиму, черговий з режиму у закладах освіти для громадян, які потребують соціальної допомоги і реабілітації (пункт 4).
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України постановою від 23.11.2011 № 1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 1191).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені, зокрема, Переліком № 909.
Пунктом 5 вказаного Порядку визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону № 1058-IV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статті 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
З аналізу наведених норм законодавства можна зробити висновок, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах і вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.
Аналогічна правова позиція, викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 462/5636/16-а, від 19 березня 2019 року у справі № 466/5637/17 та від 05.06.2024 у справі № 300/2555/22.
Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що періоди роботи позивача з 05.11.1980 до 01.01.1981, з 15.08.1986 до 07.11.2005, з 15.08.2007 до 30.06.2023 (дня досягнення ним пенсійного віку) підлягають зарахуванню до спеціального стажу, який надає право на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, станом на день призначення, відповідно до вимог п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області (відповідачем-2) рішення від 16.08.2023 № 047050023137 не містить належного обґрунтування щодо підстав викладеного у ньому висновку про відсутність у позивача права на отримання грошової допомоги.
Правом на подання відзиву відповідач-2 не скористався, не заперечував наявності у позивача необхідного спеціального стажу, який дає право на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», не зазначив і не надав суду доказів в обґрунтування правомірності відмови у призначенні грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення.
З урахуванням записів у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 та довідки відділу освіти, молоді та спорту Виконавчого комітету Голопристанської міської ради Херсонської області № 01-12/51 від 01.09.2023, педагогічний стаж позивача, що дає право на призначення пенсії на підставі пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» сукупно станом на день досягнення ним пенсійного віку становить більше 35 років, що є достатнім для призначення та виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV.
Відповідач-2 необґрунтовано відмовив у призначенні позивачеві грошової допомоги згідно з пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Тому суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 16.08.2023 № 047050023137, прийнятого за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 11.08.2023.
З матеріалів справи встановлено, що розгляд заяви та прийняття рішення за заявою позивача від 11.08.2023 здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, яке було визначено за принципом екстериторіальності відповідно до п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846.
З метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача-2 зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 з 05.11.1980 до 01.01.1981, з 15.08.1986 до 07.11.2005, з 15.08.2007 до 30.06.2023 (дня досягнення ним пенсійного віку) до стажу на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.08.2023 щодо виплати грошової допомоги відповідно до п. 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та прийняти рішення у встановленому порядку відповідно до вимог законодавства, з урахуванням наданої судом у цьому рішенні правової оцінки.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області з виходом за межі позовних вимог.
Беручи до уваги, що для розгляду заяви позивача про виплату грошової допомоги за принципом екстериторіальності було визначено відповідача-2, яким прийнято оскаржуване рішення, підстави для задоволення позовних вимог, пред'явлених ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відсутні.
Позивачем за подання до суду позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 1073,60 грн, що підтверджується квитанцією № 3316-9542-1925-3556 від 26.10.2023.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в сумі 1073,60 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2.
Позивач у позовній заяві також просить стягнути з відповідача на його користь витрати на правничу допомогу в сумі 5900,00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 КАС України).
Відповідно до положень частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу в сумі 5900,00 грн до позовної заяви додано: копію договору на надання правової допомоги від 19.10.2023, укладеного між адвокатом Осипенком А.В. та клієнтом ОСОБА_1 ; копію акта від 27.10.2023 прийому-передачі наданих послуг професійної правничої допомоги за договором від 19.10.2023; копію детального опису наданих послуг професійної правничої допомоги від 27.10.2023; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ХС № 000303, виданого Осипенку А.В. 23.04.2021; ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВТ № 1038953 від 27.10.2023 ОСОБА_1 адвокатом Осипенком А.В.; копію платіжної інструкції № BASS 21289586117 від 26.10.2023 на суму 5900,00 грн.
Відповідно до пункту 1.1 договору від 19.10.2023 адвокат бере на себе зобов'язання надавати необхідну правову допомогу клієнту: консультації, надання правової допомоги в Дніпропетровському окружному адміністративному суді щодо визнання незаконними дій органів ПФУ, а клієнт зобов'язується виплатити адвокату гонорар у сумі 5900,00 грн за надання правової допомоги.
В акті виконаних робіт (надання послуг) від 27.10.2023 зазначено, що на підставі договору про надання правової допомоги у період з 19.10.2023 до 27.10.2023 адвокатом було надано клієнту такі послуги: вивчення наданих позивачем документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції, надання консультації у справі про визнання дій органів Пенсійного фонду протиправними, скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 16.08.2023 №047050023137 щодо відмови виплатити грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - 1900,00 грн; аналіз судової практики у даній категорії справ, складання позовної заяви до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про визнання дій органів пенсійного фонду протиправними, скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 16.08.2023 № 047050023137 щодо відмови виплатити грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зобов'язання вчинити певні дії, подача вказаної позовної заяви до суду - 4000,00 грн, на загальну суму 5900,00 грн.
При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов'язаних з правничою допомогою, суд враховує, що розгляд справи здійснюється судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Позивачем оскаржується рішення відповідача-2 про відмову у виплаті грошової допомоги. Витрати позивача на консультування не належать до судових витрат на правничу допомогу, пов'язаних з розглядом даної справи. Вивчення документів, аналіз судової практики є однією послугою з підготовки позовної заяви до суду.
Враховуючи обсяг наданих послуг адвокатом, суд дійшов висновку, що обґрунтованим, документально підтвердженим і пропорційним до предмета спору розміром витрат на правничу допомогу є сума 2000,00 грн, яка відповідно до положень ст. 139 КАС України підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 90, 134, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 16.08.2023 № 047050023137 про відмову у виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області:
- зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 з 05.11.1980 до 01.01.1981, з 15.08.1986 до 07.11.2005, з 15.08.2007 до 30.06.2023 до стажу на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
- повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.08.2023 щодо виплати грошової допомоги відповідно до п. 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та прийняти рішення у встановленому порядку відповідно до вимог законодавства, з урахуванням наданої судом у цьому рішенні правової оцінки.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок) та витрати на правничу допомогу в сумі 2000,00 грн (дві тисячі гривень).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач-1: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427.
Відповідач-2: Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, місцезнаходження: 40009, м. Суми, вул. Степана Бандери, буд. 43, код ЄДРПОУ 21108013.
Повний текст рішення складено 29.04.2025.
Суддя В.В. Рянська