29 квітня 2025 рокуСправа №160/5158/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень,-
17.02.2025 року засобами поштового зв'язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з вимогами:
- скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача за № 00222622408 від 14.01.2025 року на суму збільшення 160346,30грн (за податковими зобов'язаннями 128277,04грн, штрафними фінансовими санкціями 32069,26грн) та штрафні санкції за № 0022272408 від 14.01.2025 року на суму 340грн., повідомлення - рішення за № 002226408 від 14.01.2025 року на суму збільшення військового збору 13360,19грн., (військовий збір 10689,75 грн. та штрафні санкції 2672,44грн).
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за наслідком проведеної невиїзної позапланової документальної перевірки контролюючим органом встановлено отримання доходу у сумі 712650,22грн., як додаткового блага у вигляді основної суми кредитної заборгованості, прощеної ( анульованої) за самостійним рішенням банку, який підлягає включенню до загального місячного ( річного) оподатковуваного доходу та підлягає відображенню платником податку в річній декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік. Проте зазначена інформація не відповідає дійсності, оскільки з ОСОБА_1 за різними рішення суду стягнуто на виконання умов кредитного договору 317675,49грн. заборгованість станом на 24.10.2011 року, заборгованість пені та відсотків 451868,47грн. за період з 24.10.2011 року по 24.07.2015 року. За наведених обставин, позивач вважає нарахування контролюючим органом податкових зобов'язань згідно податкового повідомлення - рішення відповідача за № 00222622408 від 14.01.2025 року на суму збільшення 160346,30грн (за податковими зобов'язаннями 128277,04грн, штрафними фінансовими санкціями 32069,26грн) та штрафні санкції за № 0022272408 від 14.01.2025 року на суму 340грн., повідомлення - рішення за № 002226408 від 14.01.2025 року на суму збільшення військового збору 13360,19грн., (військовий збір 10689,75 грн. та штрафні санкції 2672,44грн) протиправними. З огляду на викладене вважає оскаржувані податкові повідомлення - рішення протиправними та просить задовольнити позовні вимоги.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду, справу передано для розгляду судді Рябчук О.С.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 р. позовну заяву залишено без руху у зв'язку з невідповідністю позову вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивачу запропоновано усунути недоліки позову протягом 5-ти днів з дня отримання копії ухвали суду про залишення позову без руху, а саме: сплатити судовий збір за подання позову та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 1603,46 грн., або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 р. отримано позивачем за допомогою електронної пошти, про що свідчить довідка наявна у матеріалах справи.
27.02.2025 р. до суду надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2025 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі №160/5158/25, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
14.03.2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подало відзив проти позову, в якому відповідачем позовні вимоги заперечуються в повному обсязі з огляду на наступне. Відповідно до наявної податкової інформації фізична особа - платник податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) протягом перевіряємого періоду отримувала доходи, які згідно з Кодексом №2755 підлягають включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником в річній податковій декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації) за 2019 рік.
Так, згідно з відомостями з ЦБД ДРФО в періоді з 01.01.2019 по 31.12.2019 року фізична особа - платник податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) фактично отримувала доходи від ТОВ «Кредитні ініціативи» (код ЄДРПОУ 35326253) в розмірі 712 650,22грн. у вигляді основної кредитної заборгованості прощеної (анульованої) за самостійним рішенням банку, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності», у вигляді додаткового блага (ознака доходу 126).
На запит ГУ ДПС у Дніпропетровській області до ТОВ «Кредитні ініціативи» (код ЄДРПОУ 35326253) від 16.12.2022 № 69662/6/04-36-24-17-15 «Про надання інформації» стосовно прощеного боргу в розмірі 712 650,22 грн фізичній особі - платнику податків ОСОБА_1 , надійшов лист від ТОВ «Кредитні ініціативи» (код ЄДРПОУ 35326253) від 20.12.2022 №221220/3, яким підтверджено анулювання основної суми кредитної заборгованості - 712 650,22грн.
Відповідно до підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Кодексу №2755 додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу). Тобто, несплачені зобов'язання за кредитним договором є доходом фізичної особи. Наведене правило повністю відповідає економічній сутності доходу, оскільки при списанні заборгованості особа одержує економічну вигоду у вигляді збереження активів у силу припинення належного кредитору права вимоги та кореспондуючого цій вимозі обов'язку боржника витрачати кошти на погашення заборгованості за кредитом.
Перевіркою дотримання встановленого порядку подання до органів ДПС податкових декларацій (у випадках коли згідно з нормами Кодексу №2755 таке подання є обов'язковим) встановлено, що платником податків ОСОБА_1 за період, що перевірявся, податкова декларація за 2019 рік до Криворізької Південної ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області не подавалась, що стало підставою для донарахування сум податків на отриманий дохід та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.
З огляду на вищевикладене вважають позовні вимоги необгрунтованими та просять відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
16.04.2025 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подано письмові пояснення у справі № 160/5158/25. Позивач наполягає на відсутності підстав для нарахування додаткових податків, оскільки основну суму боргу нею було сплачено на виконання судового рішення. Окрім наведеного зауважує, що що основна сума боргу має включати в себе проценти, що анульовані кредитором.
25.04.2025 року за допомогою підситсеми «Електронний суд» Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до суду з клопотанням про долучення додаткових доказів у справі.
28.04.2025 року ОСОБА_1 надано пояснення, якими позивач заперечує отримання будь - яких листів з податкового органу засобами поштового зв'язку.
Згідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Частиною 4статті 243 Кодексу адміністративного України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
На підставі пп.191.1.1 п.191.1 ст.191, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1, пп.78.1.2 п.78.1 ст.78, ст.79, пп.69.351 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755- VI зі змінами та доповненнями), відповідно до наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС) від 11.11.2024р. №5612-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 » проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - ФОПП ОСОБА_1 ) з метою достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2019 по 31.12.2019.
Копія наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 11.11.2024р. №5612-п та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки від 11.11.2024р. №978 надіслані на адресу фізичної особи-платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення у порядку, визначеному ст.42 та відповідно до вимог, встановлених п.79.2 ст.79 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями).
Перевірка проводилась з 20.12.2024р. по 23.12.2024р. за період з 01.01.2019 по 31.12.2019.
У періоді, за який проводилась перевірка, відповідальним за ведення обліку доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, з метою виконання обов'язку щодо подання податкової декларації, є фізична особа - платник податків ОСОБА_1 .
Перевіркою встановлено, що відповідно до наявної податкової інформації фізична особа - платник податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) протягом перевіряємого періоду отримувала доходи, які згідно з Кодексом №2755 підлягають включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником в річній податковій декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації) за 2019 рік.
Так, згідно з відомостями з ЦБД ДРФО в періоді з 01.01.2019 по 31.12.2019 року фізична особа - платник податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) фактично отримувала доходи від ТОВ «Кредитні ініціативи» (код ЄДРПОУ 35326253) в розмірі 712 650,22грн. у вигляді основної кредитної заборгованості прощеної (анульованої) за самостійним рішенням банку, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності», у вигляді додаткового блага (ознака доходу 126).
На запит ГУ ДПС у Дніпропетровській області до ТОВ «Кредитні ініціативи» (код ЄДРПОУ 35326253) від 16.12.2022 № 69662/6/04-36-24-17-15 «Про надання інформації» стосовно прощеного боргу в розмірі 712 650,22 грн фізичній особі - платнику податків ОСОБА_1 , надійшов лист від ТОВ «Кредитні ініціативи» (код ЄДРПОУ 35326253) від 20.12.2022 №221220/3 (вх. ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 20.12.2022 №83995/6/ЕКПП), яким підтверджено суму нарахованого та виплаченого доходу у вигляді анульованої основної суми кредитної заборгованості - 712 650,22грн.
ГУ ДПС у Дніпропетровській області на адресу фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 було направлено лист від 02.11.2022 № 60638/6/04-36-24-17-14 «Про надання копій документів» у зв'язку з отриманням протягом 2019 року доходу у вигляді списаної основної кредитної заборгованості прощеної (анульованої) за самостійним рішенням банку ТОВ «Кредитні ініціативи» (код ЄДРПОУ 35326253) в розмірі 712 650,22грн.
На дату складання акту документальної позапланової невиїзної перевірки фізична особа - платник податків ОСОБА_1 податкову декларацію за 2019 рік до Криворізької Південної ГУ ДПС у Дніпропетровській області не подала.
Перевіркою встановлено, що ТОВ «Кредитні ініціативи» (код ЄДРПОУ 35326253) здійснило списання основної кредитної заборгованості прощеної (анульованої) за самостійним рішенням банку, фізичній особі-платнику податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у сумі 712 650,22грн., повідомивши боржника у відповідності до вимог пп. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Кодексу №2755, діючого на момент списання кредитної заборгованості боржника.
Основну суму списаної кредитної заборгованості прощеної (анульованої) за самостійним рішенням банку фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 у розмірі 712 650,22грн. було включено ТОВ «Кредитні ініціативи» (код ЄДРПОУ 35326253) до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них доходу (форма №1-ДФ) за 4 квартал 2019 року за ознакою доходу «126» (кредитної заборгованості прощеної (анульованої) за самостійним рішенням банку). Згідно відомостей ЦБД ДРФО із сум доходу, отриманого фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 від ТОВ «Кредитні ініціативи» (код ЄДРПОУ 35326253) у розмірі 712 650,22грн., податок з доходів фізичних осіб та військовий збір у джерела виплати не нараховувався та до бюджету не сплачувався.
Внаслідок виявлених в ході перевірки порушень Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкові повідомлення - рішення:
-№0022192408 від 14.01.2025р., яким ОСОБА_1 донараховано податок на доходи фіз. Осіб, що спл. Фіз особами за результатами річного декларування ( код платежу 11010500) на суму 160346,30грн.;
-№0022262408 від 14.01.2025р., яким ОСОБА_1 донараховано військовий збір, що сплачуєьбся фізичними особами за результатами річного декларування ( код платежу 11011001) на суму 13362,19грн.;
-№0022272408 від 14.01.2025р., яким ОСОБА_1 донараховано штрафні санкції у розмірі 340грн. за платежем: Податок на доходи фізичних осіб.
Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями - рішеннями та вважаючи їх протиправними ОСОБА_1 звернулась з цим позовом до суду.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що додатковим благом є кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку.
Згідно з пунктом 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Відповідно до підпункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
За змістом пункту 176.2 статті 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.
Підпунктами 14.1.47, 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України закріплено, що додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.
Аналіз наведених норм законів дає підстави для висновку, що додаткове благо визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума не збільшує дохід платника податку. Водночас, у разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.
Таким чином, сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує дохід платника податку і включається в його оподатковуваний дохід. Разом з тим проценти, які нараховані банком за умовами договору за користування кредитом, та підвищені проценти, нараховані у разі прострочення платежу, не є доходами, які призводять до приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Відповідно, у разі прощення (анулювання) процентів, нарахованих за користування кредитом, та підвищених процентів, нарахованих у разі прострочення платежу, відсутні підстави вважати їх додатковим благом платника податку.
З викладеного слідує, що під додатковим благом розуміється основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, нараховані за користування кредитом, прощені (анульовані) кредитором.
07.05.2015 набув чинності Закон України від 09.04.2015 №321-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов'язань" (далі-Закон №321-VIII), згідно з яким підрозділ 1 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України доповнено пунктом 8 у наступній редакції: не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, непогашених до 1 січня 2014 року.
Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.
Системний аналіз правових норм дає підстави для висновку, що за змістом наведених положень у разі, якщо кредитором (банком) здійснено анулювання (прощення) основної суми боргу (кредиту), а не суми у розмірі різниці, розрахованої кредитором відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, то з метою оподаткування сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом і включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу у відповідності до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.
Як слідує з обставин цієї справи, Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу 02.09.2013 року прийнято рішення у справі № 211/2418/13-ц, яким в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №0308/0908/71-246 від 25.09.2008 року, яка станом на 01.02.2013 складає 426506 ( чотириста двадцять шість тисяч п'ятсот шість) грн. 09 коп., а саме: за кредитом - 235 249,98грн.; по відсотках - 107929,56грн.; пеня - 83326,55грн., звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: однокімнатну квартиру, що розташована на десятому поверсі шістнадцятиповерхового будинку, загальною площею 42,2кв.м., житловою площею 17,9 кв.м., яка знаходиться в АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на підставі права власності, на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» ( ЄДРПОУ: 35326253, п/р НОМЕР_2 в ПАТ «Альфа-Банк», МФО: 300346, юридична адреса: 07400, Київська обл., м. Бровари, буд. Незалежності, 14) шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження», встановивши початкову ціну предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна.
Криворізьким районним судом Дніпропетровської області 17 червня 2016 року прийнято рішення у справі № 177/2163/14ц, яким стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської обалсті, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ніде не зареєстрованої, проживаючою за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи», код ЄДРПОУ 35326253, р/р НОМЕР_2 , заборгованість за кредитним договором № 0308/0908/71-246 від 25.09.2008 року в загальному розмірі 451 868 ( чотириста п'ятдесят одну тисячу вісімсот шістдесят вісім) грн. 47 коп., яка складається з:
-заборгованості по відсотках за період з 24.10.2011 року по 24.07.2015 року - 306 586 ( триста шість тисяч п'ятсот вісімдесят шість) грн. 43 коп.;
- пені за період з 15.06.2013 року по 15.06.2014 року в розмірі - 145 282 грн. ( сто сорок п'ять тисяч двісті вісімдесят дві ) грн. 04 коп.
Довідкою № 676 від 12.1.2019р. ТОВ «Кредитні ініціативи» повідомлено ОСОБА_1 , що після здобуття ТОВ «Кредитні ініціативи» права власності на предмет іпотеки, залишок заборгованості за кредитним договором №0308/0908/71-246 від 25.09.2008р. ( за основною сумою, процентами, комісією та пенею) за офіційним курсом НБУ станом на 11.02.2019р. склав 4 608 699,95грн.
У зв'язку із задоволення вимог Іпотекодержателя в порядку ст. 37 ЗУ «Про іпотеку» на дату державної реєстрації ТОВ «Кредитні ініціативи» права вланості на нерухомість ОСОБА_1 прощено ( анульовано) залишок заборгованості за кредитним договором № 0308/0908/71-246 від 25.09.2008р.
Цією ж довідкою повідомлено, що у відповідності до вимог Податкового кодексу України, до складу річного доходу ОСОБА_1 за 2019 рік включається дохід у вигляді основної суми прощеного ( анульованого) боргу в розмірі 712 650,22грн. та повідомлено про необхідність сплати податків з цією суми.
Листом від 20.12.2022р. №221220/3 ТОВ «Кредитні ініціативи» повідомило ГУ ДПС у Дніпропетровській області, що стосовно фізичної особи ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_3 ) ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло статус нового кредитора за кредитними договорами. Після чого товариством було прийнято рішення з прощення ( анулювання) залишку боргу за кредитними договорами. Інформацію щодо суми анульованого ( прощеного) боргу ОСОБА_3 Товариство відобразило у податковому розрахунку ( форма № 1-ДФ) за 4 кв. 2019 року з ознакою 126 «Дохід, отриманий платинком податку як додаткове благо» у сумі 712650,22грн.
Рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 листопада 2023 року у справі №211/6554/23 скасовано рішення індексний номер 45530878 від 14.02.2019р. ОКП «Софіїське бюро технічної інвентаризації» про реєстрацію права власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1 , за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», скасовано відповідні реєстраційні записи про право власності на вказану квартиру та поновлено відомості у Державних реєстрах речових прав на нерухоме майно про зазначений об'єкт нерухомого майна, що передували скасованим записам, та припинено право власності на вказану квартиру за ТОВ «Кредитні ініціативи».
Отже, позивачу ТОВ «Кредитні ініціативи» було прощено ( анульовано) борг за кредитним договором у сумі 712 650,22грн., що у розумінні вищенаведених норм податкового законодавства зумовлює виникнення додаткового блага та, як наслідок, зобов'язання задекларувати отриманий дохід і сплатити з нього податок і військовий збір.
З огляду на викладене, підстави, якими позивач обґрунтовує протиправність оспорюваного податкового повідомлення-рішення, спростовуються матеріалами, а інших підстав його неправомірності судом не встановлено.
Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим, згідно з принципом змагальності позивач має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.
Натомість, в даному випадку позивачем не підтверджено належними доказами обставин, якими обґрунтовує заявлені вимоги, та не доведено протиправності рішення, що оскаржується.
За таких обставин, податкові повідомлення-рішення № 00222622408 від 14.01.2025 року на суму збільшення 160346,30грн (за податковими зобов'язаннями 128277,04грн, штрафними фінансовими санкціями 32069,26грн) та штрафні санкції за № 0022272408 від 14.01.2025 року на суму 340грн., повідомлення - рішення за № 002226408 від 14.01.2025 року на суму збільшення військового збору 13360,19грн., (військовий збір 10689,75 грн. та штрафні санкції 2672,44грн) прийняті відповідачем на підставі, у межах та у спосіб, передбачений законодавством України, відповідає критеріям, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, що, в свою чергу, свідчить про відсутність правових підстав для його скасування.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи викладене, на підставі оцінки поданих доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи та системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позов необґрунтований та задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Рябчук