29 квітня 2025 рокуСправа №160/17093/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро заяву представника ОСОБА_1 - Єрьомної Вікторії Анатоліївни про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення по справі №160/17093/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
17 квітня 2025 року представник ОСОБА_1 - Єрьомна Вікторія Анатоліївна звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення по справі №160/17093/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування заяви представник зазначає, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року у справі №160/17093/23 набрало законної сили 14.10.2023, а тому з цієї дати воно є обов'язковим для відповідача і підлягає виконанню ним на всій території України. Разом з тим, з дати набрання законної сили по теперішній час, відповідачем рішення суду не було виконано в повному обсязі. Звертає увагу, що згідно з випискою боргу відповідача на виконання рішення суду було лише розраховано суму доплати за період з 01.04.2019 по 31.12.2023, яка складає 155698,83 грн, проте вона не була виплачена. Зазначає, що відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 378 КАС України, невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат. Таким чином, лише шляхом зміни способу та порядку рішення суду у даній справі вдасться забезпечити ефективний захист порушеного права позивача, який є метою вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 заяву призначено до розгляду у судовому засіданні на 29.04.2025 о 10:00 год.
Представники сторін у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви, у судове засідання сторони не прибули. Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд заяви без його участі та без участі позивача.
За таких обставин, враховуючи норми ч. 9 ст. 205 та ч. 2 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заяву розглянуто без участі сторін в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2023 у справі №160/17093/234 позовну заяву задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області №2482 від 09.07.2021 року, виданої станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 01.04.2019 року перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області №2482 від 09.07.2021, виданої станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 по день проведення перерахунку.
07.05.2024 Дніпропетровським окружним адміністративним судом на адресу позивача, супровідним листом за вих. №34765/24 направлено виконавчі листи в адміністративній справі №160/17093/23.
Відповідно до ч. 1 ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 25.04.2012 року № 11-рп/2012 визначив, що зміни способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом, який спрямований на гарантування виконання судового рішення. За практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду (Рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року). Зміни одного способу та порядку виконання судового рішення на інший пов'язані з обов'язковим його виконанням незалежно від того, яким чином це відбувається - добровільно чи примусово, (абзац 1, 3 п. 3 мотивувальної частини рішення).
Отже, зі змісту зазначених правових приписів слідує те, що встановлення способу або порядку виконання рішення суду здійснюється за умови наявності обставини, що істотно ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
При цьому, зміна на підставі статті 378 КАС України способу чи порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права.
Процесуальним законодавством регламентовано повноваження суду змінити порядок та спосіб виконання судового рішення, що був встановлений самим судом при вирішенні спору, проте, при застосуванні зазначеного процесуального інституту, необхідно враховувати, що зміна одного способу виконання судового рішення на інший, не повинна призводити до зміни обсягу зобов'язань боржника, визначених судом, до втручання в його дискреційні повноваження та до виникнення нового спору.
Згідно з ч. 3 ст. 382-3 КАС у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до ч. 3 ст. 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Суд зазначає, що означена норма не є імперативною та залежить від тих чи інших обставин, що унеможливлюють виконання боржником рішення суду.
При цьому, зміна способу виконання судового рішення в цій справі із зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачеві утворену заборгованість, яка не була визначена у судовому рішенні призведе до зміни рішення по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та до вирішення питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.
Інших обставин, що були би легітимними підставами для зміни способу і порядку виконання судового рішення, судом не встановлено.
Суд звертає увагу заявника, що зміна застосованого судом способу захисту (зобов'язання вчинити вказані дії без визначення сум виплат) на стягнення конкретних сум (які хоча і були розраховані відповідачем при проведенні перерахування пенсії позивача на підставі та на виконання судового рішення в цій справі, але безпосередньо судом не присуджувалися у конкретних розмірах), не відповідатиме юридичній сутності та змісту інституту, встановленому ст. 378 Кодексу адміністративного суду України.
Більш того, зміна способу і порядку виконання судового рішення на підставі статті 378 КАС України не може змінювати обраного судом відповідно до КАС України способу відновлення порушеного права.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.07.2018 у справі № 755/7078/16-а та від 13.02.2018 у справі № 279/7584/15.
Таким чином суд дійшов висновку, що заява представника ОСОБА_1 - Єрьомної Вікторії Анатоліївни про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення по справі №160/17093/23 не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 248, 256, 294-295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Заяву представника ОСОБА_1 - Єрьомної Вікторії Анатоліївни про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення по справі №160/17093/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Е.О. Юрков