29 квітня 2025 рокуСправа №160/6431/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В., розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні ді-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2020-2022, викладеному в листі від 19.02.2025 за вих. № 8769-4480/П-01/8-0400/25, протиправними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 31.01.2025, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2020-2022, який повинен застосовуватися з часу призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області отримує пенсію за віком. До 22.09.2023 позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 (далі - Закон №1788-ХІІ). З 22.09.2023 позивачу призначено пенсію за віком на загальних підставах відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-ІV), тобто з часу звернення із заявою про призначення пенсії за віком. Позивачем виявлено, що при призначенні пенсії за віком позивачу, відповідачем для розрахунку пенсії застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії за 2014-2016 роки, замість 2020-2022 років, як це передбачено частиною 2 статті 40 Закону №1058-ІV. 31.01.2025 позивач звернулась до відповідача із заявою щодо перерахунку пенсії із застосуванням середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто, за 2020-2022 роки. Листом від 19.02.2025 № 8769-4480/П-01/8-0400/25, відповідачем повідомлено, що позивач отримувала з 22.08.1995 пенсію за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону №1788-ХІІ та з 22.09.2023 року, на підставі заяви від 22.09.2023, ОСОБА_1 переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком на загальних підставах, отже, при призначенні пенсії застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії за 2014-2016 роки. Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 04.03.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін в порядку, визначеному статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
07.03.2025 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому ГУ ПФУ в Дніпропетровській області проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та з 22.08.1995 отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ, обчислену відповідно до Закону №1058-IV. Враховуючи зазначене, розмір пенсії ОСОБА_1 було обчислено за матеріалами пенсійної справи, виходячи із загального страхового стажу, який складає 28 років 08 місяців 17 днів, де коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1% становить 0.28667. При переведенні на пенсію за віком застосовано середньомісячний заробіток за даними персоніфікованого обліку з 01.08.1993 по 31.01.1995, який становить 7110,92 грн (3764,40 грн (середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2014-2016 роки) х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 = 7994,47 грн х 0.28667 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати). Отже, виходячи з норм чинного законодавства, на думку відповідача, відсутні підстави для застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки при перерахунку пенсії позивача.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини.
З матеріалів справи вбачається, що з 22.08.1995 позивач перебуває на пенсійному обліку та отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ.
22.09.2023 позивач звернулась до відповідача із заявою про переведення її з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.
На підставі вказаної заяви позивачу з 22.09.2023 призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.
Позивач звернулась до відповідача з заявою про застосування для розрахунку пенсії позивача середнього заробітку по Україні за три попередні роки, а саме 2020, 2021, 2022 роки, як це передбачено частиною 2 статті 40 Закону №1058-ІV.
Листом від 19.02.2025 №8769-4480/П-01/8-0400/25 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повідомило позивача, що з 22.08.1995 ї була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ. На підставі особистої заяви від 22.09.2023 ОСОБА_1 переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком згідно з Законом №1058-IV. Застосування середньої заробітної плати відповідно до частини 2 статті 40 Закону передбачено статтею 45 Закону №1058-IV тільки в разі переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком в разі, якщо особа надбала 24 місяці страхового стажу. Застосування середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, які передують року звернення за призначенням пенсії, при переведенні позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком не передбачено чинним законодавством.
Позивач не погоджується із такими діями відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивача із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №1058-ІV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частин 1, 2 статті 40 Закону №1058-ІV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону №1788-ХІІ, звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.
Згідно із частиною 3 статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом (пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника), на інший. Показник середньої заробітної плати при переведення на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії згідно із Законом України №1058-ІV.
Так, ОСОБА_1 була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ, що передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 22.09.2023 звернулась вперше за призначення пенсії відповідно до Закону №1058-ІV, у зв'язку з чим пенсія позивачу повинна бути призначена на підставі положень частини 2 статті 40 Закону № 1058-ІV.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена Верховним Судом України у постанові від 29 листопада 2016 року у справі № 133/476/15-а (№ 21-6331а15), згідно з якою у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV. Вказана правова позиція Верховного Суду України підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 876/5312/17.
При цьому, при призначенні позивачу пенсії за віком, відповідачем застосовано позивачу показник середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки.
Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_1 звернулась із заявою про призначення пенсії за віком 22.09.2023, при обчисленні її пенсії у відповідності до вимог частини 2 статті 40 Закону № 1058-ІV повинен враховуватись показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021 та 2022 роки, у зв'язку із чим відповідачем допущено протиправні дії щодо відмови у застосуванні заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2020-2022 роки при призначенні позивачу пенсії за віком.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №876/5312/17, якщо особа отримувала пенсію за іншим Законом, звертається за призначенням пенсії згідно із Законом №1058-IV, показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом №1058-IV.
Також аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.09.2018 у справі №336/4385/17, від 25.09.2018 у справі №686/10709/17, від 18.12.2018 у справі №520/12961/16-а, від 12.06.2020 у справі №400/293/20.
В частині позовних вимог про призначення пенсії, суд зазначає, що пенсія позивачу вже призначена.
Тому, в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Отже, суд розглядає справу у межах заявлених позовних вимог, в яких позивачем заявлені вимоги про здійснення перерахунку пенсії з 31.01.2025.
За таких обставин, суд доходить висновку, що порушені права позивача підлягають відновленню шляхом зобов'язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2020, 2021 та 2022 роки, починаючи з 31.01.2025.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
На підставі частини 1 статті 90 цього Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1211,20 грн, що документально підтверджується квитанцією №0925-3513-6636-4131 від 24.02.2025.
Враховуючи викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1211,20 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (адреса: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21910427) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління України в Дніпропетровській області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 , призначеної на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 , призначеної на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 31.01.2025.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Бондар