28 квітня 2025 рокуСправа №160/1379/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коренева А.О., розглянувши у м. Дніпрі у письмовому провадженні заяву представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 160/1379/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала справа № 160/1379/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 15 квітня 2025 року надійшла заява представника позивача Гринчука Андрія Олександровича про розподіл судових витрат, у якій останній просить: стягнути з Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) судові витрати у сумі 10000,00 грн., які складаються з витрат на професійну правничу допомогу.
На обґрунтування заяви зазначив, що на підтвердження витрат у сумі 10000,00 грн., що підлягають сплаті ОСОБА_1 , які останній має понести у зв'язку із розглядом справи № 160/1379/25 у Дніпропетровському окружному адміністративному суді, адвокатське об'єднання «Ліга Сова», як представник останнього по справі № 160/1379/25, надало: копію договору про надання професійної правничої допомоги № 27/05/2024 від 27.05.2024, Додаток №1 до Договору про надання професійної правничої допомоги № 27/05/2024 від 27.05.2024 та акт виконаних робіт (наданих послуг) від 09.04.2025, що в своїй сукупності свідчить про наявність всіх правових підстав для відшкодування витрат Позивача на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року призначено заяву до розгляду в порядку письмового провадження та надано відповідачу строк для подання заперечень до 24.04.2025 року, яка доставлена до електронного кабінету відповідача - 18.04.2025 року.
Відповідач не скористався своїм правом на подання заперечень на заяву представника позивача про розподіл судових витрат.
Дослідивши наявні матеріали, розглянувши заяву представника відповідача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення у тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Враховуючи вищевикладене суд доходить висновку про розгляд заяви в порядку письмового провадження.
Суд, вивчивши доводи позивача, матеріали адміністративної справи та надані докази на підтвердження заявлених вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу, проаналізувавши норми КАС України, дійшов таких висновків.
Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 у справі Меріт проти України заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5 ст. 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 КАС України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, представником позивача надано: копію договору про надання професійної правничої допомоги № 27/05/2024 від 27.05.2024, Додаток №1 до Договору про надання професійної правничої допомоги № 27/05/2024 від 27.05.2024 та акт виконаних робіт (наданих послуг) від 09.04.2025, Ордер АЕ № 1308460, Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до п. 4.1 Договору за надану професійну правничу допомогу, беручи до уваги обсяг послуг та робіт пов'язаних з представництвом в суді та/або іншою правничою допомогою, в т.ч. й збором доказів, які є необхідними для належного захисту прав та інтересів КЛІЄНТА щодо предмету даного договору, враховуючи складність та значення для Клієнта справи, КЛІЄНТ сплачує АДВОКАТСЬКОМУ ОБ'ЄДНАННЮ гонорар у розмірі зазначеному у Додатку №1 до даного договору.
Згідно Додатку №1 Договору №27/05/2024 між ОСОБА_1 та АО «Ліга Сова» за надану професійну правничу допомогу, беручи до уваги обсяг послуг та робіт пов'язаних з представництвом в суді та/або іншою правничою допомогою, в т.ч. й збором доказів, які є необхідними для належного захисту прав та інтересів КЛІЄНТА з питань щодо не нарахування та невиплати додаткової винагороди під час проходження військової служби, враховуючи складність та значення справи для КЛІЄНТА, останній сплачує АДВОКАТСЬКОМУ ОБ'ЄДНАННЮ гонорар у фіксованому розмірі, з розрахунку вартості наступних наданих послуг: - усна консультація щодо питань звільнення з військової служби - 1500,00 грн.; - аналіз реєстру судових рішень - 2000,00 грн.; - зустріч з клієнтом для узгодження правової позиції у випадку звернення до суду із позовною заявою - 1500,00 грн.; - складання позовної заяви до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні (справа у Дніпропетровському окружному адміністративному суді №160/1379/25 та представлення інтересів в суді - 5000,00 грн; - складання відповіді на відзив на позовну заяву до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні (у Дніпропетровському окружному адміністративному суді та представлення інтересів в суді) - 5000,00 грн.; - направлення адвокатського запиту - 3000 грн.
На підтвердження сплати за надану правничу допомогу, передбачену Додатком № 1 Договору №27/05/2024, надано акт виконаних робіт (наданих послуг) від 09.04.2025 до Договору про надання професійної правничої допомоги № 27/05/2024 від 27.05.2024 адвокатське об'єднання «Ліга Сова». У якому зазначено, що на виконання договору про надання професійної правничої допомоги № 27/05/2024 від 27.05.2024, надало ОСОБА_1 юридичні послуги вартістю 10000,00 грн.: - усна консультація щодо питань звільнення з військової служби - 1500,00 грн.; - аналіз реєстру судових рішень - 2000,00 грн.; - зустріч з клієнтом для узгодження правової позиції у випадку звернення до суду із позовною заявою - 1500,00 грн.; - складання позовної заяви до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні (справа у Дніпропетровському окружному адміністративному суді №160/1379/25 та представлення інтересів в суді - 5000,00 грн.
Водночас, суд, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
А також, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.
Згідно висновку, висловленого у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 р. по справі № 905/1795/18, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Крім того, суд бере до уваги норму ст. 134 КАС України та правовий висновок Верховного Суду з приводу того, для вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплати відповідною стороною або третьою особою. Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація сторін, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб'єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин (постанова Верховного Суду від 02.10.2019 року, справа № 815/1479/18, додаткова постанова Верховного Суду від 05.09.2019 року, справа № 826/841/17).
Враховуючи наведене, виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи, наданих адвокатом послуг, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, розгляд якої здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви та стягнення з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн, оскільки такий розмір є співмірним з наданими послугами та складністю справи.
Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 139, 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Заяву представника позивача Гринчука Андрія Олександровича про розподіл судових витрат задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 (паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) судові витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката в розмірі 5 000,00 грн. (п'ять тисяч гривень 00 копійок).
В іншій частині заяви відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.О. Коренев