15 квітня 2025 рокуСправа №160/4282/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
10.02.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровській області, з вимогами:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладені у листі від 24.01.2025 №4555-55156/Б-01/8-0400/25, щодо не виключення із розрахунку середньої заробітної плати ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), при призначенні щомісячної страхової виплати днів не роботи з поважних причин пов'язаних з простоєм, оголошеним на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», у зв'язку з введенням воєнного стану в Україні;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), з дня призначення, виключивши із обрахункового періоду при розрахунку середньої заробітної плати періоди простою (25.08.2023 року по 31.08.2023 року, з 01.09.2023 року по 26.09.2023 року, з 03.10.2023 року по 31.10.2023 року, з 01.11.2023 року по 30.11.2023 року, з 01.12.2023 року по 31.12.2023 року, з 01.01.2024 року по 31.01.2024 року та з 01.02.2024 року по 29.02.2024 року), оголошеним на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», у зв'язку з введенням воєнного стану в Україні.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, 30.12.2024 від звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, із заявою про перерахунок щомісячної виплати - здійснення перерахунку щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 для призначення, виключивши із обрахункового періоду при розрахунку середньої заробітної плати, у зв?язку із простоєм оголошеним на підприємстві, проведення розрахунку середньої заробітної плати виходячи з періоду, який передував простою, оголошеному на підприємстві. Проте, отримав лист від 24.01.2025 №4555-55156/5-01/8-0400/25 про відмову у проведенні перерахунку, оскільки жодним нормативно-правовим документом не віднесено до поважних причин простій (не з вини або з вини працівника). Відповідно запису у Вашій трудовій книжці та акту розслідування професійного захворювання розрахунковим періодом є з 01.03.2023 по 29.02.2024. Позивач вважає дії відповідача щодо не виключення із розрахунку середньої заробітної плати при обрахунку та призначенні щомісячної страхової виплати періодів невиконання мною роботи з поважних причин 25.08.2023 р. по 29.02.2024 р., пов'язаних з оголошеним на підприємстві ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» простоєм, обумовленим введенням на території України воєнного стану, протиправними, та зазначив, що позивач не працював не з власного бажання, а у зв'язку з оголошенням простою на підприємстві внаслідок військової агресією рф проти України, введенням в Україні воєнного стану та введенням особливого стану на підприємстві, що є поважною причиною, внаслідок якої місяці спірного розрахункового періоду вважаються такими, в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, та повинні бути виключені з розрахункового періоду при розрахунку середньої заробітної плати. При цьому, нормативними актами не визначено обмеження щодо неможливості виключення певного періоду роботи застрахованої особи з розрахункового періоду, в якому вона не працювала з поважних причин, з підстав отримання застрахованою особою в цей період заробітної плати. Крім того, пунктом 3 Порядку №1266 чітко зазначено, що місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду. Таким чином, розрахунок середньої заробітної плати для призначення позивачу щомісячної страхової виплати, був визначений з урахуванням періоду простою на підприємстві, оголошеним у зв'язку з введенням воєнного стану на території України.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді О.С. Рябчук.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
11.03.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подано відзив проти позову, в якому відповідачем позовні вимоги заперечуються в повному обсязі з огляду на наступне. Обчислення середньої заробітної плати для призначення позивачу страхових виплат проведено відповідно до п. 4 «Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов?язковим соціальним страхуванням", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (далі - Порядок № 1266). Розрахунковим періодом, за який позивачу обчислено середню заробітну плату, є 12 календарних місяців перебування у трудових відносинах (з першого до першого числа) за останнім основним місцем роботи, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок, тобто з січня 2023 року по лютий 2024 року включно. Середньоденна заробітна плата (дохід) обчислюється шляхом ділення сумарної заробітної плати на кількість календарних днів (за винятком календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин). Пунктом 3 Порядку № 1266 зазначено, що місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду. Поважні причини - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв?язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати, призупинення дії трудового договору у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України, період, протягом якого працівник проходив строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або проходив військову службу за контрактом, зокрема, шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, і за ним не зберігався роботодавцем середній заробіток за такий період. Перелік поважних причин є вичерпним, така причина як "простой" відсутня в наведеному переліку, відповідно, відсутні підстави для виключення часу простою з розрахункового періоду. за який позивачу обчислено середню заробітну плату для визначення страхових виплат. З огляду на викладене вважають прийняту відмову вмотивованою та просять відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За змістом приписів п.3 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, зокрема, щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст.257,262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Згідно з 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 09.06.1998 по дату подання позовної заяви працював на різних посадах в ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг, що підтверджується записами трудової книжки серії НОМЕР_2 .
За довідкою МСЕК від 29.08.2024р. серії 12 ААА №130221, Позивачу була встановлена втрата професійної працездатності в розмірі 25% (20% - сидеросилікоз, 5%-туговухість), з переоглядом 10.08.2026р. Відповідно до рекомендацій МСЕК Позивач потребує «Медикаментозне лікування, забезпечення виробами медичного призначення, санаторно-курортне лікування». Протипоказана важка праця в умовах виробничого пилу, шуму.
Відповідно до листа ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 12.12.2024 року №05-809, ОСОБА_1 знаходилася на простоях за межами підприємства в періоди:
“ - з 25.08.2023 року по 31.08.2023 року на підставі розпорядження №635 від 25.08.2023;
- з 01.09.2023 року по 26.09.2023 року на підставі розпорядження №642 від 30.08.2023;
- з 03.10.2023 року по 31.10.2023 року на підставі розпорядження №771 від 04.10.2023;
- з 01.11.2023 року по 30.11.2023 року на підставі розпорядження №817 від 30.10.2023;
- з 01.12.2023 року по 31.12.2023 року на підставі розпорядження №967 від 01.12.2023;
- з 01.01.2024 року по 31.01.2024 року на підставі розпорядження №1090 від 29.12.2023;
- з 01.02.2024 року по 29.02.2024 року на підставі розпорядження №129 від 01.02.2024;
- з 01.03.2024 року по 13.03.2024 року на підставі розпорядження №202 від 29.02.2024».
Зазначені розпорядження з додатками до них долучені і до матеріалів справи (а.с. 17-32).
04.09.2024 звернувся ОСОБА_1 до Відповідача, із заявою про перерахунок щомісячної виплати . здійснення перерахунку щомісячної страхової виплати для призначення, виключивши із обрахункового періоду при розрахунку середньої заробітної плати, періоди з 25.08.2023 року по 31.08.2023 року, з 01.09.2023 року по 26.09.2023 року, з 03.10.2023 року по 31.10.2023 року, з 01.11.2023 року по 30.11.2023 року, з 01.12.2023 року по 31.12.2023 року, з 01.01.2024 року по 31.01.2024 року та з 01.02.2024 року по 29.02.2024 року, у зв?язку із простоєм оголошеним на підприємстві та розрахунку середньої заробітної плати виходячи з періоду, який передував простою, оголошеному на підприємстві.
Проте, листом за №4555-55156/Б-01/8-0400/25 від 24.01.2025 відповідач повідомив позивача, що жодним нормативно-правовим документом не віднесено до поважних причин простій (не з вини або вини працівника). Відповідно запису у трудовій книжці та акту розслідування професійного захворювання розрахунковим періодом є 01.03.2023 року по 29.02.2024 року. Щомісячні страхові виплати нараховані позивачу у повному обсязі та перераховуються на особистий рахунок позивача, відкритий в АТ «ПУМБ» своєчасно.
Вважаючи протиправними дії пенсійного органу щодо не виключення із розрахунку середньої заробітної плати позивача, при призначенні щомісячної страхової виплати днів не роботи з поважних причин пов'язаних з простоєм, оголошеним на ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг», у зв'язку з введенням воєнного стану в Україні позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.ст. 3, 19, 46 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає Закон України від 23.09.1999 року №1105 - XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі Закон - №1105 - XIV; в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №1105-XIV загальнообов'язкове державне соціальне страхування - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає страхові виплати та надання соціальних послуг застрахованим особам за рахунок коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі - кошти соціального страхування), коштів державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством.
Професійне захворювання - захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлено виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою.
Страхові випадки:
за соціальним страхуванням від нещасного випадку - нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання (у тому числі встановлене чи виявлене у період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів), що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму; нещасний випадок, що стався, або професійне захворювання, яке виникло внаслідок порушення застрахованим нормативних актів про охорону праці;
за соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності - подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи, членів її сім'ї або іншої особи на отримання відповідно до цього Закону страхових виплат.
Відповідно до статті 2 Закону №1105-ХІV законодавство про соціальне страхування складається із Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Кодексу законів про працю України, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", цього Закону, інших законодавчих актів та прийнятих відповідно до них інших нормативно-правових актів. Якщо міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про соціальне страхування, застосовуються норми міжнародного договору.
Частиною першою статті 9 Закону №1105-ХІV передбачено, що застрахована особа має право на: безоплатне отримання інформації про порядок витрачання страхових коштів соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку, а також роз'яснень з питань соціального страхування; отримання у разі настання страхового випадку страхових виплат та соціальних послуг, передбачених цим Законом; участь у розслідуванні страхового випадку, у тому числі за участю представника профспілкового органу або своєї довіреної особи; послуги з реабілітації у сфері охорони здоров'я, що надаються відповідно до вимог Закону України "Про реабілітацію у сфері охорони здоров'я"; послуги професійної реабілітації, включаючи збереження робочого місця, навчання або перекваліфікацію; відшкодування під час проходження реабілітації у сфері охорони здоров'я і професійної реабілітації витрат на проїзд до місця проведення реабілітації чи навчання та у зворотному напрямку, на проїзд особи, яка її супроводжує; забезпечення допоміжними засобами реабілітації, що надаються відповідно до вимог законів України "Про реабілітацію у сфері охорони здоров'я" та «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні»; оскарження дій страховика, роботодавця щодо надання страхових виплат та соціальних послуг; судовий захист своїх прав.
Відповідно до статті 29 Закону №1105-ХІV страхуванню від нещасного випадку підлягають: особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, зокрема які є резидентами Дія Сіті, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню від нещасного випадку на інших підставах.
Згідно із статтею 30 Закону №1105-ХІV, страховими виплатами є грошові суми, які уповноважений орган управління виплачує застрахованій особі чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Страхові виплати складаються із:
1) щомісячної страхової виплати втраченої заробітної плати (або відповідної її частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата);
2) страхової виплати у встановлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого);
3) страхової виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;
4) страхових витрат на професійну реабілітацію та соціальну допомогу;
5) допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Статтею 32 Закону №1105-ХІV передбачено, що Медико-соціальна експертиза стійких обмежень життєдіяльності потерпілих здійснюється МСЕК відповідно до Основ законодавства України про охорону здоров'я. Ступінь втрати працездатності потерпілим установлюється МСЕК і визначається у відсотках професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров'я, з урахуванням (за наявності) результатів заключного реабілітаційного обстеження після надання реабілітаційної допомоги мультидисциплінарною командою реабілітаційного закладу, відділення, підрозділу, внесеного до індивідуального реабілітаційного плану. Огляд потерпілого, складання, внесення змін до індивідуальної програми реабілітації проводиться МСЕК відповідно до законодавства. Позачергова експертиза проводиться МСЕК за заявою потерпілого, страховика чи інших заінтересованих осіб, а у випадках, передбачених законом, - за клопотанням органів досудового розслідування або за рішенням суду (судді).
Так, з матеріалів справи встановлено та не заперечується сторонами, що відповідно до довідкою МСЕК від 29.08.2024р. серії 12 ААА №130221, Позивачу була встановлена втрата професійної працездатності в розмірі 25% (20% - сидеросилікоз, 5%-туговухість), з переоглядом 10.08.2026р.
Водночас, з матеріалів справи також вбачається, розрахунковим періодом, за який обчислено середню заробітну плату, є період з 01.03.2023 року по 29.02.2024 року.
Отже, спірним у цій справі є питання щодо не виключення відповідачем із розрахунку середньої заробітної плати позивача при призначенні щомісячної страхової виплати днів не роботи з поважних причин пов'язаних з простоєм, оголошеним ПАТ «АМКР» у зв'язку з простоєм на підприємстві з 25.08.2023 року по 31.08.2023 року, з 01.09.2023 року по 26.09.2023 року, з 03.10.2023 року по 31.10.2023 року, з 01.11.2023 року по 30.11.2023 року, з 01.12.2023 року по 31.12.2023 року, з 01.01.2024 року по 31.01.2024 року та з 01.02.2024 року по 29.02.2024 року внаслідок впливу невідворотної сили, спричиненої військовою агресією рф проти України, введенням в Україні воєнного стану та введенням особливого стану на підприємстві.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Надалі дія воєнного стану в Україні неодноразово продовжувалася згідно з Указами Президента України від 14.03.2022 року №133/2022, від 18.04.2022 року №259/2022, від 17.05.2022 року №341/2022 від 12.08.2022 року №573/2022, від 07.11.2022 року №757/2022, від 06.02.2023 року №58/2023, від 01.05.2023 року №254/2023, від 26.07.2023 року №451/2023, від 06.11.2023 року №734/2023, від 05.02.2024 року №49/2024 та від 06.05.2024 року №271/2024.
Відповідно до листа ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 12.12.2024 року №05-809, ОСОБА_1 знаходилася на простоях за межами підприємства в періоди:
“ - з 25.08.2023 року по 31.08.2023 року на підставі розпорядження №635 від 25.08.2023;
- з 01.09.2023 року по 26.09.2023 року на підставі розпорядження №642 від 30.08.2023;
- з 03.10.2023 року по 31.10.2023 року на підставі розпорядження №771 від 04.10.2023;
- з 01.11.2023 року по 30.11.2023 року на підставі розпорядження №817 від 30.10.2023;
- з 01.12.2023 року по 31.12.2023 року на підставі розпорядження №967 від 01.12.2023;
- з 01.01.2024 року по 31.01.2024 року на підставі розпорядження №1090 від 29.12.2023;
- з 01.02.2024 року по 29.02.2024 року на підставі розпорядження №129 від 01.02.2024;
- з 01.03.2024 року по 13.03.2024 року на підставі розпорядження №202 від 29.02.2024».
Зазначені розпорядження з додатками до них долучені і до матеріалів справи (а.с. 17-32).
Відповідно до частини 1 статті 36 Закону №1105-XIV сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячної заробітної плати, яку потерпілий мав до ушкодження здоров'я. Максимальний розмір щомісячної страхової виплати не може перевищувати чотири мінімальні заробітні плати. Максимальний розмір щомісячної страхової виплати після проведеного перерахування відповідно до частини другої статті 31 цього Закону не може перевищувати чотири мінімальні заробітні плати. Мінімальний розмір призначеної щомісячної страхової виплати потерпілому у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути меншим за мінімальну заробітну плату.
Згідно з частиною 8 статті 36 Закону №1105-XIV середньомісячна заробітна плата для обчислення суми страхових виплат потерпілому у зв'язку із втраченою ним заробітною платою (або відповідною її частиною) визначається згідно з порядком обчислення середньої заробітної плати для виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Так, механізм обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, у разі настання страхового випадку, а також оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації або фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників визначає Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року №1266 (Далі - Порядок №1266).
Відповідно до п. 3 Порядку №1266 середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок та/або страхові внески на відповідні види загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - страхові внески), на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування - період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов'язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати, призупинення дії трудового договору у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, період, протягом якого працівник проходив строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або проходив військову службу за контрактом, зокрема шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, і за ним не зберігався роботодавцем середній заробіток за такий період (далі - поважні причини). У такому ж порядку обчислюється середньоденна сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка є працівником або гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті, з якої фактично сплачено страхові внески.
Відповідно до п. 11 Порядку №1266 розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, починаючи з місяця, що передує місяцю настання страхового випадку.
Відповідно до п. 12 Порядку №1266 якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи, середня заробітна плата визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання права на страхову виплату. У разі коли тарифна ставка (посадовий оклад) не встановлена та відповідні дані відсутні, розрахунок проводиться виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (або її частини), встановленого законом на день настання права на страхову виплату.
Відповідно до п. 13 Порядку №1266 середня заробітна плата обчислюється за тією професією (посадою, розрядом, роботою) на підприємстві (в цеху, на дільниці, ділянці), за якою застрахована особа працювала до моменту ушкодження здоров'я і за якою медико-соціальною експертною комісією їй встановлено стійку втрату професійної працездатності.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 34 КЗпП України простій це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
Відповідно до ст. 113 КЗпП України, час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити роботодавця чи бригадира, майстра або посадових осіб. За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров'я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу з 19.08.2024 року встановлена втрата професійної працездатності в розмірі 25%.
Крім цього, як встановлено під час розгляду справи, відповідачем був визначений середньомісячний заробіток для обчислення суми страхових виплат потерпілому з урахуванням часу простою на підприємстві, оскільки на думку відповідача, простій не відноситься до поважних причин та не може бути виключений з розрахункового періоду.
Листом ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 12.12.2024 за №05-809 підтверджено періоди, за яких ОСОБА_1 знаходилася на простоях за межами підприємства.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв'язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов'язки, передбачені трудовим договором.
Тобто, позивач не працював у період з 25.08.2023 року по 31.08.2023 року, з 01.09.2023 року по 26.09.2023 року, з 03.10.2023 року по 31.10.2023 року, з 01.11.2023 року по 30.11.2023 року, з 01.12.2023 року по 31.12.2023 року, з 01.01.2024 року по 31.01.2024 року та з 01.02.2024 року по 29.02.2024 року не з власного бажання, а у зв'язку з оголошенням простою на підприємстві внаслідок впливу невідворотної сили спричиненої російською військовою агресією, що є поважною причиною, внаслідок якої місяці спірного розрахункового періоду вважаються такими, в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, та повинні бути виключені з розрахункового періоду при розрахунку середньої заробітної плати.
При цьому, нормативними актами не визначено обмеження щодо неможливості виключення певного періоду роботи застрахованої особи з розрахункового періоду, в якому вона не працювала з поважних причин, з підстав отримання застрахованою особою в цей період заробітної плати.
Крім того, пунктом 3 Порядку №1266 чітко зазначено, що місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду.
Таким чином, періоди з 25.08.2023 року по 31.08.2023 року, з 01.09.2023 року по 26.09.2023 року, з 03.10.2023 року по 31.10.2023 року, з 01.11.2023 року по 30.11.2023 року, з 01.12.2023 року по 31.12.2023 року, з 01.01.2024 року по 31.01.2024 року та з 01.02.2024 року по 29.02.2024 року мають бути виключені з розрахункового періоду при розрахунку середньої заробітної плати позивача.
За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу даного позову до суду в сумі 1211,20 грн. підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. ст.2, 9, 72-74,77,241-246,250,260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладені у листі від 24.01.2025 №4555-55156/Б-01/8-0400/25, щодо не виключення із розрахунку середньої заробітної плати ОСОБА_1 , при призначенні щомісячної страхової виплати днів не роботи з поважних причин пов'язаних з простоєм, оголошеним на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», у зв'язку з введенням воєнного стану в Україні.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 , з дня призначення, виключивши із обрахункового періоду при розрахунку середньої заробітної плати періоди простою з 25.08.2023 року по 31.08.2023 року, з 01.09.2023 року по 26.09.2023 року, з 03.10.2023 року по 31.10.2023 року, з 01.11.2023 року по 30.11.2023 року, з 01.12.2023 року по 31.12.2023 року, з 01.01.2024 року по 31.01.2024 року та з 01.02.2024 року по 29.02.2024 року, оголошеним на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», у зв'язку з введенням воєнного стану в Україні.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбаченістаттею295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Рябчук