Справа № 522/8714/25-Е
Провадження № 2/522/5333/25
про залишення позову без руху
28 квітня 2025 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Домусчі Л.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дітей та стягнення аліментів,
До Приморського районного суду м. Одеси 22.04.2025 року через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дітей та стягнення аліментів, а саме:
- розірвати шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , зареєстрований «13» лютого 2015 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Приморському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 115;
- визначити місце проживання малолітніх дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - разом з матір'ю, ОСОБА_1 ;
- стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання цієї заяви і до досягнення дитиною повноліття, зі всіх видів заробітку та додаткової винагороди як за основною роботою, так і за сумісництвом, зокрема з посадового окладу, тарифної ставки, відрядних розцінок, усіх видів доплат і надбавок, премій, оплати за надурочну роботу і роботу у святкові чи вихідні дні, заробітної плати за час відпустки і компенсації за невикористану відпустку, оплати за виконання державних або громадських обов'язків, річних винагород, гонорарів, винагород за вислугу років, допомог з державного соціального страхування, виплат у зв'язку з втратою працездатності, допомоги по безробіттю, пенсії (за винятком встановлених надбавок), державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства, стипендій, доходів від підприємницької діяльності, фермерських господарств, адвокатської діяльності, орендної плати за землю, а також інших видів доходу;
- стягнути з ОСОБА_2 державне мито, яке підлягає стягненню при реєстрації розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану, стягнути з відповідача;
- стягнути з ОСОБА_2 судові витрати;
- після розірвання шлюбу залишити за мною прізвище - ОСОБА_5 ;
- не надавати час на примирення;
- на підставі ст.ст. 274, 276 ЦПК України просить розглядати справу у спрощеному порядку.
Матеріали позову отримано суддею 23.04.2025 року.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі суд виходить із наступного.
Суддя відкриває провадження у справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Дослідивши зміст та матеріали позову, суд встановив, що позов підлягає залишенню без руху на підставі наступного.
Статтями 174-177 ЦПК України встановлені вимоги до заяв по суті справи, які подаються учасниками справи до суду.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Однак у позовній заяві позивачкою не зазначено:
- відомі адреси електронної пошти відповідача;
- відомості про наявність або відсутність електронного кабінету в відповідача.
Крім того:
- у порушення п. 7 позивачкою не зазначено відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- у порушення п. 8 позивачкою не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- у порушення п. 9 позивачкою не зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
- у порушення п. 10 позивачкою не зазначено підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України, у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Однак позивачкою в порушення вищезазначених вимог до позовної заяви не додано доказів надіслання листом з описом вкладення позовної заяви із доданими документами відповідачу.
Також суд звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
До матеріалів справи позивачем долучено квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1 211,20 грн. Тобто судовий збір за одну вимогу немайнового характеру, враховуючи пред'явлення двох позовних вимог немайнового характеру.
Крім того зі змісту позовної заяви вбачається, що вона містить три позовні вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Таким чином, позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. При цьому однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
За змістом ч. 1 ст. 188 ЦПК України порушення правил об'єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги:
- не пов'язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними);
- не співвідносяться між собою як основна та похідна.
Також суд зауважує, що сумісний розгляд у одному проваджені визначених позивачкою позовних вимог може ускладнити вирішення даної справи (зокрема, у зв'язку з необхідністю залучення третіх осіб, призначення експертизи за окремими вимогами, тощо).
Пунктом 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України визначено, що заява повертається у випадках, коли порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень ст. 188 цього Кодексу).
Також це питання може бути вирішено одноособово суддею до першого судового засідання у справі з урахуванням положень ст.ст. 279, 210 ЦПК України.
Зазначене не дає підстав суду зробити висновок про належне оформлення позовної заяви у відповідності до ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Для усунення недоліків позовної заяви позивачці слід:
- надати у новій редакції позовну заяву та її копію, оформлену з дотриманням вимог ч. 3 ст. 175 ЦПК України;
- визначити доцільність об'єднання кількох позовних вимог в одній позовній заяві;
- сплатити судовий збір у сумі 1 211,20 грн. за другу вимогу немайнового характеру;
- надати докази надіслання листом з описом вкладення позовної заяви у новій редакції із доданими документами відповідачу.
Заяву про усунення недоліків разом з долученими документами необхідно надати до Приморського районного суду м. Одеси через канцелярію суду або через систему «Електронний суд».
Практикою Європейського суду з прав людини (див. рішення у справі «Мельник проти України» (Melnyk v.Ukraine), заява № 23436/03, пункти 22-23, від 28 березня 2006 року) встановлено, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг.
Отже, з огляду на викладене суд приходить до висновку про залишення позову без руху та надання позивачу строку для їх усунення.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дітей та стягнення аліментів - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.
У разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Домусчі Л.В.