Справа № 522/6859/22
Провадження № 2-др/522/275/25
23 квітня 2025 року Приморський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді Абухіна Р.Д.,
з участю секретаря судового засідання Кріцької Д.Є.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення по справі за позовом Акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» до ОСОБА_1 про стягнення за порушення строку періодичної повірки та несанкціоноване відновлення газопостачання,
До суду надійшла заява ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення по справі за позовом Акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» до ОСОБА_1 про стягнення за порушення строку періодичної повірки та несанкціоноване відновлення газопостачання.
В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 28.03.2024, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного суду від 20.02.2025 року позов Акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» до ОСОБА_1 про стягнення за порушення строку періодичної повірки та несанкціоноване відновлення газопостачання задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1 ) на користь АТ «Одесагаз» донарахування не облікованого обсягу природного газу у сумі 188 732,38 гривень та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481 гривень.
Заявник просить розстрочити сплату заборгованості терміном на 48 місяців, шляхом сплати щомісячного платежу в розмірі 3931,93 гривень та розстрочити сплату судового збору терміном 6 місяців, шляхом сплати щомісячного платежу у розмірі 413,50 гривень, оскільки в неї скрутне матеріальне становище.
22.04.2025 до суду надійшли письмові заперечення від позивача на заяву про розстрочення виконання судового рішення.
В судовому засіданні представник заявника підтримав позовні вимоги та просив заяву задовольнити.
Представник АТ «Одесагаз» в судове засідання не з'явився, про день, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи та надані суду докази, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 28.03.2025, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного суду від 20.02.2025 року позов Акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» до ОСОБА_1 про стягнення за порушення строку періодичної повірки та несанкціоноване відновлення газопостачання задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1 ) на користь АТ «Одесагаз» донарахування не облікованого обсягу природного газу у сумі 188 732,38 гривень та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481 гривень.
Розстрочка виконання рішення суду - це розподіл виконання рішення на частини, що підлягають виконанню протягом певного періоду часу або через певні періоди часу, що призводять до перенесення строку виконання рішення на пізніші періоди, зокрема, полягає в розподілі належних до сплати сум платежу на певні частини із встановленням конкретного строку для виконання кожної з визначених частин рішення. При розгляді заяв щодо розстрочки виконання рішення суд виходить з міркувань доцільності та об'єктивності необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання такого додаткового строку до повного виконання рішення суду.
Надання строку для розстрочки виконання рішення суд не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, розстрочка має бути компромісом між заінтересованими сторонами.
Відповідно до положень ч.1ст.435 ЦПК Україниза заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч.3 ст.435 ЦПК України).
Частини четверта та п'ятастатті 435 ЦПК Українипередбачають, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Право сторони звернутися із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду передбачене такожстаттею 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).
Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду,а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Отже, відстрочення виконання рішення суду це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому.
Такі обставини є виключними, тобто такими, що унеможливлюють виконання рішення суду в силу непередбачуваних обставин, що настали під час здійснення виконання судового рішення.
З аналізу наведених норм слідує, що розстрочення виконання рішення можливе лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Під час вирішення питання про розстрочення виконання рішення суду обов'язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Наведене дає підстави для висновку про те, що при розгляді заяв щодо розстрочення виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому, які як і наявність виключних обставин для відтермінування має довести боржник.
При цьому, надання розстрочення виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.
Боржник не обґрунтовав доцільності розстрочення рішення суду саме на 4 роки та не надав доказів на підтвердження наявності у нього реальної можливості в майбутньому виконати рішення у цій справі.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.
Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Воєнний стан та військова агресія рф проти України має негативний влив не лише на діяльність Боржника, а й на діяльність АТ «Одесагаз», який має статус об'єкта критичної інфраструктури України. Послуги з розподілу природного газу, які надає підприємство АТ «Одесагаз», мають важливе соціально-економічне значення для забезпечення потреб українських підприємств і організацій та побутових споживачів.
Враховуючи відсутність обставин, що істотно ускладнює виконання рішення, та враховуючи той факт, що розстрочка виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення цього рішення, суд дійшов висновку про відмову у заовалені заяви про розстрочення виконання рішення суду.
Керуючись ст.ст. 435, 258-261, 353-355 ЦПК України, суд
У задоволені заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення Приморського районного суду міста Одеси від 28.03.2024 по справі № 522/6859/22 за позовом Акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» до ОСОБА_1 про стягнення за порушення строку періодичної повірки та несанкціоноване відновлення газопостачання відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом пятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Повний текст ухвали складено 28.04.2025.
Суддя Р. Д. Абухін