Справа № 947/18184/24
Провадження № 1-кс/947/5724/25
24.04.2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майно, на яке було накладено арешт відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 24.01.2025 року у справі № 947/18184/24, -
До слідчого судді Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майно, на яке було накладено арешт відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 24.01.2025 року у справі № 947/18184/24.
Заявник зазначає, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 24.01.2025 року було накладено арешт на майно вилученого під час проведення обшуку за саме АДРЕСА_1 . Заявник вказує, що ОСОБА_4 не є учасником даного кримінального провадження, пройшов значний час необхідний для огляду вилученого майна, грошові кошти які були вилучені за адресою належать третім особам які не є також учасниками кримінального провадження, законність їх походження заявник вказує в клопотанні, а тому просить скасувати арешт та повернути його власнику.
Представник заявника - адвокат ОСОБА_3 направив заяву про розгляд справи за його відсутності, підтримав доводи клопотання та просив їх задовольнити
Слідчий в судове засідання не з'явився, направив заяву про розгляд справи за його відсутності, проти скасування арешту з майна заперечувала посилаючись на додані матеріали до скарги.
Вивчивши доводи клопотання та додані до нього матеріали, приходжу до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно ч.4 ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Під час вирішення питання про наявність підстав для застосування арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження необхідно враховувати практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка визначає, що ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини спрямована не тільки на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, але також зобовязує державу вживати необхідних заходів, спрямованих на захист права власності. Зазначена правова позиція сформульована ЄСПЛ у справі «Броньовський проти Польщі» від 22 червня 2004 року. У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також Європейський суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття таких заходів.
Згідно ч. 1 ст. 318 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024160000000440 від 08.04.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч.3 ст.332 КК України.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 24.01.2025 року було накладено арешт на майно вилученого 10.01.2025 в ході обшуку за адресою: саме АДРЕСА_1 .
Відповідно до вимог ч. 3, ч. 4 ст. 24 КПК України кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов'язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Якщо інше не передбачено цим Кодексом, здійснення кримінального провадження не може бути перешкодою для доступу особи до інших засобів правового захисту, якщо під час кримінального провадження порушуються її права, гарантовані Конституцією України та міжнародними договорами України.
Згідно з ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
З огляду на викладене, враховуючи, що вимоги КПК України не передбачають скасування арешту майна після винесення постанови слідчим про закриття кримінального провадження, слідчий суддя у відповідності до вимог ст.ст. 3, 7, 24 КПК України вправі розглянути по суті клопотання про скасування арешту майна.
Фактичні обставини справи свідчать про відсутність потреби для подальшого застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, на грошові кошти та мобільний телефон оскільки у сторони обвинувачення було достатньо часу для огляду вилученого майна та підтвердження відношення грошових коштів до даного кримінального провадження, можливості оглянути мобільний телефон та отримати електронні докази з нього.
Щодо скасування арешту з інших письмових документів, слідчий суддя зауважив, що накладаючи арешт на майно, слідчий суддя виходив з того, що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.358, ч.3 ст.332 КК України, а також те, що вилучені речі, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тобто є речовими доказами у кримінальному провадженні, з метою забезпечення їх збереження.
Вилучене майно визнано речовими доказами оскільки воно містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема документи можуть містити відомості стосовно вчинення кримінального правопорушення.
З урахуванням викладеного, оскільки заявником не було доведено, що в подальшому застосуванні арешту на майно відпала потреба, на даний час не відпала потреба у дії такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна на письмові докази, оскільки на даний час триває досудове розслідування.
Враховуючи те, що досудове розслідування триває, тому на даному етапі необхідність в скасуванні арешту з документів не відпала, а тому вважаю необхідним клопотання задовольнити частково.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 167, 170 - 174 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майно, на яке було накладено арешт відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 24.01.2025 року у справі № 947/18184/24 - задовольнити частково.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 24.01.2025 року у справі № 947/18184/24 на майно, а саме:
-Мобільний телефон марки «Apple iPhone» модель «16 Pro max» в корпусі золотистого кольору, imei 1: НОМЕР_1 , з сім-картою мобільного оператора з номером НОМЕР_2 , у чохлі прозорого кольору, з системою логічного захисту з паролем « НОМЕР_3 », належний ОСОБА_4
-Грошові кошти у сумі 1500 доларів США, а саме 15 купюр номіналом по 100 доларів США.
-Грошові кошти у сумі 5200 доларів США, а саме 52 купюр номіналом по 100 доларів США.
-Грошові кошти у сумі 26 250 доларів США, а саме 262 купюри номіналом по 100 доларів США та 1 купюра номіналом 50 доларів США.
В іншій частині клопотання - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчими, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження №12024160000000440.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1