Справа № 947/10021/25
Провадження № 1-кс/947/5715/25
24.04.2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_4 його захисників - адвоката ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 погодженого з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Суворове, Ізмаїльського району, Одеської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, має двох неповнолітних дітей, директора ПП «Васольбудстрой» (код ЄДРПОУ 41402352) зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України, -
І. Суть клопотання
Слідчий звернувся до Київського районного суду м. Одеси з клопотання погоджене з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 .
Згідно клопотання вбачається, що відділом розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024162270000001 від 19.01.2024, за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
На переконання слідчого, у теперішній час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується;
На думку слідчого застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов'язків.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.
2.2. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 , подала письмові заперечення проти задоволення клопотання та послалася на необґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення та неправильну кваліфікацію його дій. Жодний елемент підозри не є обгрунтованим. Висновок судової будівельно-технічної експертизи не є допустимим та суперечливим. Висновок судової економічної експертизи базується на результатах суперечливої попередньої експертизи. Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду не підтверджений, так як підозрюваний має бізнес та сім'ю в Україні, завжди повертався на територію України, належним чином виконував свої процесуальні обов'язки щодо явки до слідчого. Щодо впливу на свідків, то він неможливий так як за час слідства вони вже допитані. Наявність іншого кримінального провадження не свідчить про засудження особи за вчинення злочину. Також зазначила, що підозрюваний є одруженим, має двох неповнолітних дітей, офіційно працевлаштований, має інвалідність 3 групи, має численні подяки та грамоти від органів влади та релігіозних установ.
2.3. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_6 , заперечив проти задоволення клопотання та звернув увагу на те, що прокурором не доведено виключність випадків для застосування застави, що перевищує встановлені КПК України межі.
У зв'язку з чим сторона захисту просила відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу.
2.4. Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію своїх захисників.
2.5. Крім того, до слідчого судді надійшли заяви ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про бажання взяття особи на поруки, в яких вони посилались на участь підозрюваного в реалізації інфраструктурних проєктів Болградського району Одеської області, його виключно позитивну ділову репутацію.
ІІІ. Мотиви слідчого судді
3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.
3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
3.3. Оцінка обґрунтованості підозри
Зміст повідомлення про підозру
Досудовим розслідуванням встановлено, що 25.04.2023 між КНП «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради в особі генерального директора ОСОБА_10 (замовник) та ПП «Васольбудстрой» (зареєстровано за адресою: Одеська область, Арцизький район, с. Задунаївка, вул. Миру,164), в особі директора ОСОБА_4 (підрядник) укладено договір підряду № 10-0423 про проведення капітального ремонту частини приміщень консультативно-діагнастичного відділення поліклініки (літ. А) КНП «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр Одеської обласної ради» з метою розміщення КТ за адресою: м. Одеса, вул. Нежданової, 32.
Відповідно до абзацу 3 підпункту 3 пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з ня його припинення або скасування» від 12.10.2022 №1178 придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 000 грн., послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 000 грн., робіт, вартість яких становить або перевищує 1 500 000 грн, може здійснюватися без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у випадку, якщо публічні закупівлі товарів, робіт та послуг здійснюється для будівництва, реконструкції, капітального або поточного ремонту, облаштування захисних споруд цивільного захисту, у тому числі, подвійного призначення, найпростіших споруд, укриттів.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Відповідно до наказу № 4-к ПП «Васольбудстрой» від 30.07.2017 ОСОБА_4 призначено на посаду директора ПП «Васольбудстрой».
Відповідно до п. 6.1 Статуту ПП «Васольбудстрой» (далі Статут) одноособовим виконавчим органом Підприємства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю є директор Підприємства.
Відповідно до п. 6.3 Статуту до компетенції директора Підприємства належать усі питання діяльності Підприємства крім тих, що згідно з чинним законодавством, цим статутом належать виключно до компетенції іншого органу Підприємства.
Відповідно до п. 6.5 Статуту директор має право: без доручення представляти Підприємство у взаємовідносинах з фізичними та юридичними особами, органами державної влади та місцевого самоврядування, судовими закладами; відкривати рахунки Підприємства в банках та проводити операції за ними; укладати угоди від імені Підприємства на суму, що не перевищує 1 млн грн; видавати накази і розпорядження, обов'язкові для усіх співробітників Підприємства; здійснювати прийом та звільнення працівників, застосовувати до них стягнення та заохочення.
З огляду на викладене, у зв'язку із здійсненням підприємницької діяльності ПП «Васольбудстрой» при проведенні капітального ремонту частини приміщень консультативно-діагнастичного відділення поліклініки КНП «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр Одеської обласної ради» ОСОБА_4 , будучи наділеним організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, здійснював керівництво трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників та здійснював управління приватним майном, використовував у своїй діяльності офіційні організаційно-правові документи у вигляді наказів, розпоряджень, вказівок, на правах єдиноначальності та в межах своєї компетенції, обов'язкові для виконання підлеглими, що слугують підставою для прийняття рішень, тобто відповідно до ст. 18 КК України, є службовою особою.
Відповідно до положень вказаного Договору, підрядник ПП «Васольбудстрой» зобов'язується у відповідності до умов договору виконати роботи з «Капітального ремонту частини приміщень консультативно-діагнастичного відділення поліклініки (літ. А) КНП «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр Одеської обласної ради» з метою розміщення КТ за адресою: м. Одеса, вул. Нежданової, 32, код ДК 021:2015 45453000-7, а замовник зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити.
Відповідно до п. 2.8 розділу 2 «Порядок виконання та приймання-передачi виконаних робіт» Договору, приймання-передача робіт здійснюється за Актом приймання-передачi виконаних робіт форми № КБ-2в (далі - Акт) i Довідками вapтості виконаних будівельних робіт i витрат форми №КБ-3 (Далі - Довідки). Після завершення виконання робіт Підрядник передає Замовнику два примірники Акту. Замовник протягом 5 робочих днів з моменту отримання Акту перевіряє обсяги виконаних робіт, їх якість та відповідність умовам Договору та підписує Акт, після чого повертає один екземпляр Акту Підряднику або надає Підряднику мотивовану письмову відмову від підписання Акту з вказівкою на недоліки, виявлені у виконаних роботах. Вказані недоліки підлягають усуненню Підрядником за його рахунок протягом тepміну, вказаного сторонами в Акті усунення недоліків, з моменту отримання письмової відмови Замовника. Акт при цьому підписується негайно після усунення відповідних недоліків Підрядником.
Відповідно до п 3.1, розділу 3 «Ціна Договору» Договору, Договірна ціна є динамічною, та загальна вартість проведення робіт складає 1 379 912, 81 грн.
Відповідно до п 6.1, розділу 6 «Права та обов'язки сторін» Договору, Замовник зобов'язаний: 6.1.1. Своєчасно i в повному обсязі оплачувати виконанні роботи; 6.1.2. Приймати виконані роботи, згідно акту КБ-2в та КБ-3; 6.1.3. Обсяг виконаних робіт та вартість приймається i підписується відповідальним інженером з технічного нагляду.
Відповідно до п 10.1, розділу 10 «Строк дії Договору» Договору, даний договір діє до 31.12.2023, а в частині розрахунків до повного виконання зобов'язань по Договору.
Форма акту приймання виконаних будівельних робіт № КБ-2в та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати № КБ-3 мають статус примірних форм первинних документів з обліку в будівництві, які наведено в додатку Т та додатку У до Національного стандарту «Правила визначення вартості будівництва» ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293 (далі - ДСТУ Б Д.1.1-1:2013).
Під будівельними роботами мають на увазі будівельні, монтажні, ремонтно-будівельні, реставраційно-відновлювальні та пусконалагоджувальні роботи.
Відповідно до п. 1.2 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 цей стандарт обов'язковий при визначені вартості будівництва об'єктів, які споруджують за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії. Також п. 6.4.2 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 передбачено, що при визначені вартості виконаних обсягів робіт і проведені взаєморозрахунків за виконані роботи по об'єктах будівництва, зведення яких здійснюється за рахунок державних коштів, застосовуються примірні форми первинних облікових документів «Акт приймання виконаних будівельних робіт» (примірна форма № КБ-2в) і «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» (примірна форма № КБ-3), які наведено у додатку Т та у додатку У.
У період 25.04.2023 по 08.09.2023 силами та засобами ПП «Васольбудстрой», виконано роботи з капітального ремонту частини приміщень консультативно-діагнастичного відділення поліклініки (літ. А) КНП «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр Одеської обласної ради» з метою розміщення КТ за адресою: м. Одеса, вул. Нежданової, 32.
У подальшому, ОСОБА_4 перебуваючи на території Одеської області (більш точне місце у ході досудового розслідування не встановлено), у період часу з 25.04.2023 по 08.09.2023 (більш точного часу у ході досудового розслідування не встановлено), зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, маючи умисел на заволодіння коштами КНП «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і бажаючи настання шкідливих наслідків, керуючись корисливим мотивом, вніс до актів приймання виконаних будівельних робіт (примірної форми КБ-2в) № 1 за квітень 2023 року від 27.04.2023 та акту примірної форми КБ-2в № 2 за травень-червень 2023 року від 08.09.2023, приймання виконаних будівельних робіт завідомо неправдиві відомості про види та вартість робіт, які фактично не виконувались та витрати на матеріали, які фактично не використовувались, завищивши обсяги фактично понесених ПП «Васольбудстрой» витрат на суму 311 765, 26 грн, які засвідчив власним підписом від імені Підрядника та разом з фінансово-бухгалтерською документацією передав до КНП «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради, що за адресою: м. Одеса, вул. Нежданової, 32, з метою безпідставного перерахування бюджетних коштів на рахунок ПП «Васольбудстрой» у розмірі 311 765, 26 грн, спричинивши збитки «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради на вказану суму.
Крім того, у період часу з 25.04.2023 по 08.09.2023 ОСОБА_4 перебуваючи на території Одеської області (більш точне місце у ході досудового розслідування не встановлено), маючи умисел на заволодіння бюджетними коштами КНП «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і бажаючи настання шкідливих наслідків, керуючись корисливим мотивом, вніс до акту приймання виконаних будівельних робіт (примірної форми КБ-2в) № 1 за квітень 2023 року від 27.04.2023 та акту примірної форми КБ-2в №2 за травень-червень 2023 року від 08.09.2023 та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (примірної форми КБ-3), завідомо неправдиві відомості про види та вартість робіт, які фактично не виконувались та витрати на матеріали, які фактично не використовувались, завищивши обсяги фактично понесених ПП «Васольбудстрой» витрат на суму 311 765, 26 грн, які засвідчив власним підписом.
Таким чином, на думку сторони обвинувачення, на підставі вказаних документів, що містили завідомо недостовірні відомості, КНП «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради на розрахунковий рахунок ПП «Васольбудстрой» НОМЕР_1 , відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» безпідставно перераховано бюджетні кошти у загальній сумі 311 765, 26 грн.
Щодо обґрунтованості підозри
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами, зокрема:
-Висновок будівельно-технічної експертизи №24-2793 від 18.12.2024, відповідно до якого різниця вартості робіт відображених в первинних облікованих документах та вартості фактично виконаних робіт складає 311 765, 26 грн.
-Висновок судової економічної експертизи № СЕ-19/116-25/781-ЕК від 29.01.2025, відповідно до якого документально підтверджується втрата активів КНП «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради на суму 311 765, 26 грн.
-Висновок судової почеркознавчої експертизи № 4-1-25 від 25.02.2025, відповідно до підписи в договорі підряду № 10-0423 та актах прийняття виконаних робіт виконані ОСОБА_4
-протоколом допиту свідка ОСОБА_11
-протоколом тимчасового доступу від 17.06.2024 відповідно до якого в КНП «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради вилучено оригінали договору підряду № 10-0423 та акти прийняття виконаних робіт до вказаного договору;
Що стосується докладних посилань захисників на необґрунтованість підозри, відсутності події злочину, а також елементів складу кримінальних правопорушень у діях ОСОБА_4 слідчий суддя зазначає наступне.
Згідно ч.5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ).
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Аналогічна правова позиція ЄСПЛ відображена усправі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, в якому також зазначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 року ЄСПЛ зазначив: «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
В рішенні ЄСПЛ «Ферарі-Браво проти Італії», Суд зазначив, що затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 року ЄСПЛ зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
При цьому, обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її винуватості, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Таким чином, відповідно до практики ЄСПЛ, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги п.175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, згідно якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні прокурором наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення.
Слідчий суддя зазначає, що на даній стадії кримінального провадження, не встановлюється винуватість чи не винуватість ОСОБА_4 у скоєнні злочину, а лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання відповідного запобіжного заходу, а тому слідчий суддя не може давати остаточну оцінку допустимості та належності доказів, а також їх сукупності для висновку про винуватість особи, або її невинуватість, оскільки справа не розглядається судом по суті пред'явленого обвинувачення.
Що стосується посилання захисника на порушення норм КПК під час проведення екпертизи слідчий суддя зазначає що відповідно до положень ч.2 ст.94 КПК, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та всі докази в даному кримінальному провадженні підлягають ретельній перевірці з наступною їх оцінкою згідно положень ч.1 ст.94 КПК.
Відповідно до ст.ст.89, 94 КПК, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті.
Питання вірності кваліфікації дій ОСОБА_4 буде предметом подальшого досудового розслідування.
В той же час, докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження вказують на те, що на даній стадії досудового розслідування існує обґрунтована підозра можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого їй злочину.
Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч.1 ст.366 КК України.
Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.
3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується;
3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать в тому числі до тяжких корисливих.
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
Слідчий суддя погоджується з доводами слідчого про те, що з огляду на військову агресію проти України в уповноважених органів ускладнене здійснення належного контролю за перетином особами державного кордону України. Зазначена обставина свідчить про можливість її перетину, у тому числі поза офіційними пунктами пропуску.
Крім того, підозрюваний має легальні підстави для офіційного перетину кордону під час воєнного стану, чим неодноразово користувався.
Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, та маючи значні матеріальні ресурси для тривалого перебування за кордоном, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.
3.6. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні
Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:
- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;
- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваної.
3.7. Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується;
Інкриміноване кримінальне правопорушення ОСОБА_4 можливе вчинив в період часу, як відносно нього вже проводилось досудове розслідування Болградським районним відділом поліції ГУНП в Одеській області у кримінальному провадженні №4202216227000004 від 11.01.2022 за ст.ст. 366 ч.1, 191 ч.2 КК України та наразі обвинувальний акт розглядається Болградським міським судом Одеської області.
3.8. Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Також ч. 2 ст. 183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_4 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов'язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.
Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я підозрюваної, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.
Міцність соціальних зв'язків підозрюваного з врахуванням службового характеру інкримінованих дій суттєво не знижує встановлених процесуальних ризиків.
Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні детектива, а застосування підозрюваній іншого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваною процесуальних обов'язків.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
3.9. Щодо визначення розміру застави
Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 820) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути врахована наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки.
Слідчий просив визначити заставу у розмірі 999240 грн.
Враховуючи встановлені ризики, слідчий суддя дійшов висновку, що застава у визначених законом межах, з урахуванням усіх обставин справи, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків.
На переконання слідчого судді, підозрюваному ОСОБА_4 має бути визначена застава у розмірі, який перевищує граничний розмір застави, встановлений законом, втім, який не порушуватиме принцип пропорційності.
Слідчий суддя враховує надані слідчим відомості про матеріальний стан підозрюваного, а саме відповідно аналізу банківських рахунків ПП «Васольбудстрой» керівником якого є ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_4 , останній з 2022 року отримав грошові кошти в сумі 13 071 900 грн. у якості оплати за товари, в т.ч. за рахунок бюджетних коштів, з подальшим переказом на власні рахунки.
Враховуючи наведені відомості про майновий стан підозрюваного та його родини, а також розмір предмету кримінального правопорушення, встановлені процесуальні ризики, на переконання слідчого судді, застава у розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 757 000 (сімсот п'ятдесят сім тисяч) гривеньне становитиме надмірного тягаря для ОСОБА_4 та не є непомірним для нього. Зазначений розмір застави є значним та цілком здатним забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а ризик її втрати буде фактором, який стримуватиме підозрюваного від реалізації наявних ризиків.
3.10. Щодо покладення на підозрюваного обов'язків
У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну. Зазначені обов'язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти у випадку внесення застави.
3.11 Щодо взяття підозрюваного на поруки
Щодо клопотання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про бажання взяття особи на поруки, слідчий суддя дослідивши письмові зобов'язання, які виявили бажання взяти підозрюваного на поруки, вимоги ст.180 КПК України та з'ясувавши їх стосунки з підозрюваним, приходить до наступних висновків.
Вимогами статті 180 КПК України визначено, що особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.
Кількість поручителів визначає слідчий суддя, суд, який обирає запобіжний захід. Наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру.
Таким чином, особиста порука належить до запобіжних заходів, які поєднані із психологічним впливом на поведінку підозрюваного, що ґрунтується на моральній відповідальності цієї особи перед тими особами, які за нього поручилися.
Крім того, однією з умов обрання такого запобіжного заходу є впевненість суду в тому, що поручителі дійсно можуть впливати на поведінку обвинувачених та забезпечити їх доставляння до суду на першу вимогу. При цьому важливою передумовою ефективної дії запобіжного заходу у вигляді особистої поруки є почуття довіри і поваги підозрюваних до поручителів. Такі взаємовідносини гарантують, з одного боку, прагнення самої особи до дотримання цього запобіжного заходу, а з другого - забезпечують можливість реального впливу поручителя на їх поведінку.
Аналізуючи зазначені вимоги чинного кримінального процесуального законодавства та дослідженні у ході судового розгляду докази, документи та пояснення, надані особою, яка виявила бажання бути поручителем підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що вказані особи дійсно заслуговують на певну довіру, оскільки користуються авторитетом в територіальній громаді, де проживає підозрюваний.
Не ставлячи під сумнів довіру, на яку заслуговує особи, що звернулись з поданою заявою, слідчий суддя зазначає, що з огляду на встановлені в судовому засіданні ризики та обставини інкримінованих обвинуваченим дій, що застосування такого запобіжного заходу на даній стадії кримінального провадження не відповідатиме потребам, меті та завданням відповідного запобіжного заходу. Слідчий суддя вважає, що особиста порука з огляду на наведені вище ризики є недостатнім запобіжним заходом, який може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Враховуючи вище викладене, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення заяви ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про бажання взяття особи на поруки.
За таких обставин клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає з врахуванням розміру встановленої застави підлягає частковому задоволенню.
На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 погодженого з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №42024162270000001 від 19.01.2024 року відносно ОСОБА_4 - задовольнити частково.
У задоволенні клопотань ОСОБА_9 , ОСОБА_8 про передачу підозрюваного на поруки - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 16 червня 2025 року включно.
Визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язків, передбачених КПК України в сумі 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 757 000 (сімсот п'ятдесят сім тисяч) гривень.
Роз'яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
У разі внесення застави підозрюваного звільнити з-під варти негайно та покласти на підозрюваному ОСОБА_4 обов'язки строком до 16 червня 2025 року включно, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1